1. Напрямки зовнішньої політики
1. Що впливало на зовнішню політику в ранньомодерну добу?
На зовнішню політику в ранньомодерну добу впливали такі чинники: віросповідання, прагнення правителів збільшити територію своєї країни, династичні інтереси (родинні стосунки між володарями різних країн).
2. З якою метою гетьман провадив активні дипломатичні дії?
Гетьман провадив активні дипломатичні дії з метою знайти союзників для збереження держави, не допустити створення антикозацького союзу Речі Посполитої з іншими державами, забезпечити прихильне ставлення до Війська Запорозького сусідніх країн і нейтралізувати ворога.
3. Поясніть значення поняття «полівасалітет»
Полівасалітет — це одночасна підтримка дружніх стосунків із різними країнами за рахунок визнання їхньої формальної зверхності.
Відлуння минулого
Про зовнішню політику Війська Запорозького (з твору П’єра Шевальє «Історія війни козаків проти Польщі»)
1. Підтримкою яких держав прагнув заручитися Богдан Хмельницький?
Богдан Хмельницький прагнув заручитися підтримкою Османської імперії (Порти), Московського царства та Молдови.
2. Чому гетьман надавав перевагу союзу з Османською імперією?
Гетьман надавав перевагу союзу з Османською імперією, бо сподівався, що підтримка султана зробить його грізним для всіх ворогів і допоможе зберегти здобуті переваги після Зборівського миру. Також Османська імперія була однією з наймогутніших держав регіону.
3. Яку позицію щодо Війська Запорозького займали Франція, Швеція, Бранденбург-Пруссія?
Франція, Швеція та Бранденбург-Пруссія підтримували дипломатичні контакти з Військом Запорозьким, але не надавали реальної військової допомоги. Вони розглядали козацьку державу як потенційного союзника, але діяли переважно у власних інтересах і обмежувалися дипломатією.
2. У пошуку союзників
1. Які факти доводять, що кримський хан був ненадійним союзником?
Кримський хан Іслам ІІІ Ґерай проводив політику «рівноваги сил» — він допомагав козакам лише настільки, щоб послабити Річ Посполиту, але не допустити зміцнення Війська Запорозького. У вирішальні моменти (битви під Зборовом, Берестечком, Жванцем) хан діяв непередбачувано, укладав окремі угоди з ворогом (наприклад, Кам’янецька угода з Річчю Посполитою), а також використовував війну для власного збагачення — грабував населення та брав ясир.
2. Що змусило Богдана Хмельницького шукати нових союзників?
Богдана Хмельницького змусили шукати нових союзників ненадійність Кримського ханства, укладення ханом угоди з Річчю Посполитою, а також необхідність протистояти сильному ворогу та легітимізувати козацьку державу на міжнародній арені.
3. Хто були ситуативними союзниками Війська Запорозького?
Ситуативними союзниками Війська Запорозького були Молдова, Волощина, Трансильванія. Союзи з цими державами залежали від політичної ситуації, інтересів їхніх правителів та змінювалися з часом.
Барвограй ідей
1. Знайдіть непримиренного ворога козацтва у середині XVII століття.
Непримиренним ворогом козацтва у середині XVII століття була Річ Посполита.
2. Вкажіть першого союзника козаків від початку революції.
Першим союзником козаків від початку революції було Кримське ханство (Кримський хан).
3. Віднайдіть країни, з якими відносини Гетьманщини були перемінними.
Країни, з якими відносини Гетьманщини були перемінними: Молдова, Волощина, Трансильванія.
4. Знайдіть на карті країну, яка в результаті революції XVI століття стала незалежною державою.
На карті країною, яка в результаті революції XVI століття стала незалежною, є Республіка Нідерланди (позначена цифрою 8).
3. Українсько-московський договір 1654 року
1. Коли відбулася Переяславська рада? Який її історичний наслідок?
Переяславська рада відбулася 8 січня 1654 року. Її історичний наслідок — укладення союзу Війська Запорозького з Московським царством, що юридично закріпило відокремлення Війська Запорозького від Речі Посполитої та визнання його автономії Московією, але з часом призвело до обмеження суверенітету Української козацької держави.
2. Хто не підтримав рішення Переяславської ради і відмовився присягати московському цареві?
Рішення Переяславської ради не підтримали й відмовилися присягати московському цареві такі полковники: Іван Богун, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, а також Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста (наприклад, Чорнобиль), українське духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим і Запорозька Січ.
3. З якою метою в березні 1654 року до Москви прибуло козацьке посольство?
У березні 1654 року до Москви прибуло козацьке посольство для переговорів із царським урядом з метою оформлення письмового договору про умови союзу, які увійшли в історію як Березневі статті. Посольство мало закріпити права та вольності Війська Запорозького і визначити порядок взаємин з Московським царством. Військо Запорозьке визнавало зверхність московського царя, але за умов спільної боротьби проти ворогів та збереження козацьких прав і вольностей.
Відлуння минулого
Зі спогадів очевидця подій Семена Павші
1. Проаналізуйте, про яку історичну подію йдеться у спогадах очевидця подій Семена Павші.
Йдеться про події, пов’язані з Переяславською радою 1654 року та примусову присягу українського населення московському цареві, яку здійснювали у містах і полках, зокрема в Уманському та Брацлавському полках.
2. Назвіть причини та наслідки цієї події.
Причини:
- Ненадійність попередніх союзників (Кримське ханство, Османська імперія), потреба у військовій підтримці проти Речі Посполитої, прагнення зберегти автономію Війська Запорозького.
- Необхідність легітимізації козацької влади на міжнародному рівні.
Наслідки:
- Частина козацької старшини, полків і міст відмовилася присягати московському цареві, що призвело до розколу в суспільстві.
- Визнання московської зверхності над Військом Запорозьким, але з часом — обмеження автономії та прав козацької держави.
3. Висловте припущення, як діяч, зображений на поштовій марці, пов’язаний з історичною подією, описаною у рубриці.
Іван Богун був одним із козацьких полковників, які не підтримали рішення Переяславської ради 1654 року і відмовилися присягати московському цареві. Його позиція символізує опір частини козацької старшини проти підпорядкування Московії та втрати автономії Війська Запорозького. Саме тому його зображення на поштовій марці пов’язане з подіями Переяславської ради: він уособлює тих, хто виступав за незалежність і не погоджувався з умовами союзу з Московським царством.
Острів цікавинок
Чи знаєте ви, що Березневі статті юридично зафіксували акт відокремлення й незалежності Війська Запорозького від Речі Посполитої, засвідчили визнання України як окремої держави Московським царством? Проте з часом царський уряд став на шлях порушення умов Березневих статей, намагаючись обмежити внутрішній суверенітет Української козацької держави.
1. Розмежуйте пункти угоди на дві групи: ті, що вигідні, й ті, що не вигідні українській стороні
Вигідні українській стороні:
- Виборність гетьмана і старшини на козацькій раді.
- Збереження форми урядування, устрою, судочинства Війська Запорозького в межах Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини.
- Збір податків українським скарбом.
- Встановлення чисельності козацького війська у 60 тисяч осіб.
- Розташування в Києві російського воєводи з кількатисячним військом для надання допомоги в боротьбі із зовнішніми ворогами.
Не вигідні українській стороні:
- Перерахування частини зібраних податків до царської казни.
- Заборона гетьману самостійних зносин з Османською імперією та Річчю Посполитою.
- Інформування царського уряду про зміст переговорів з іншими державами.
2. Історична довідка про Березневі статті
Обставини укладання: Березневі статті були укладені після Переяславської ради 1654 року, коли Військо Запорозьке шукало нового сильного союзника для захисту від Речі Посполитої через ненадійність попередніх союзників (Кримське ханство, Османська імперія).
Рік укладання: 1654 рік.
Договірні сторони: Військо Запорозьке (очолюване генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудним і переяславським полковником Павлом Тетерею) і Московське царство.
Основні положення:
- Виборність гетьмана і старшини на козацькій раді.
- Збереження козацького устрою, судочинства та самоврядування.
- Самостійний збір податків українським скарбом.
- Козацьке військо — 60 тисяч осіб.
- Розміщення московського воєводи з військом у Києві.
- Частина податків перераховується до царської казни.
- Гетьману заборонено самостійно вести зовнішню політику з Османською імперією та Річчю Посполитою.
- Необхідність інформувати царський уряд про переговори з іншими державами.
Висновок: Березневі статті юридично закріпили автономію Війська Запорозького в складі Московського царства, але з часом стали підставою для обмеження прав і суверенітету української козацької держави.