§25. Слобідська Україна, Запорозька Січ і Ханська Україна в другій половині XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко

Назад до змісту

1. Яким був устрій Запорозької Січі? Які українські землі перебували під владою гетьмана?

На Січі вся влада належала військовій раді, де кожен козак мав рівні права. Центральним органом управління був Кіш, а керівництво здійснювала виборна старшина (кошовий отаман, військовий суддя, писар, осавул). Під владою гетьмана перебували території колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств.

2. Яким був адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького?

Українська козацька держава називалася Військо Запорозьке (Гетьманщина) і охоплювала території колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столицею був Чигирин. Територія поділялася на полки і сотні — це була полково-сотенна система, де полк становив військово-територіальну одиницю. Окремою адміністративною одиницею була Запорозька Січ, яка мала право на автономію.

1. Виникнення та розвиток Слобідської України

➡️ Чому на Слобожанщині сформувався козацький устрій?

На Слобожанщині козацький устрій сформувався завдяки політиці московського уряду та масовим переселенням українців у XVII столітті. Уряд був зацікавлений у заселенні та захисті своїх південних кордонів від набігів татар, тому заохочував українських переселенців, надаючи їм пільги та дозволяючи зберігати козацькі порядки та самоврядування. Українські козаки та селяни принесли із собою на нові землі звичний для них полково-сотенний устрій, який і став основою суспільного життя в регіоні.

➡️ Висловіть думку, чому на нових землях поселенці з Гетьманщини відтворювали козацькі звичаї, традиції, устрій.

Поселенці з Гетьманщини на нових землях відтворювали козацькі звичаї та устрій, оскільки це був звичний для них спосіб життя, який до того ж допомагав виживати в умовах Дикого Поля. Вони принесли із собою вже налагоджену систему самоврядування та військову організацію, яка була необхідна для захисту від нападів.

Цікаві факти

Поясніть таку реакцію Б. Хмельницького на переселенський рух.

Реакція Богдана Хмельницького була такою негативною, тому що він вів визвольну війну проти Речі Посполитої й потребував кожного воїна. Козаків та селян, які переселялися на Слобожанщину, він вважав дезертирами, бо вони, по суті, тікали з війська, послаблюючи його боєздатність. Для гетьмана це було рівноцінно зраді, адже замість того, щоб боронити свою землю, люди шукали кращої долі на вільних, але чужих територіях під владою московського царя. Втрата населення, особливо військового, ставила під загрозу успіх усього повстання, тому він і хотів силою повернути втікачів.

📄 Працюємо з джерелом:

Зі звернення жителів Сумського полку до царя (1705 р.)

1. Як формувалося населення Слобожанщини?

Населення Слобожанщини формувалося з українців, які приходили з гетьманських і задніпрянських міст. Їх запрошували московські воєводи, щоб заселити ці землі. Крім того, першим переселенцям дозволяли кликати до себе родичів та іншу “братію — українців” для збільшення населення в нових містах.

2. Яку роль відіграли українські поселенці в освоєнні московсько-татарського прикордоння?

Українські поселенці збудували багато нових міст, як-от Суми, Суджа, Миропілля, перетворюючи “дикі степи” на заселені території. Їхньою головною роллю був захист московсько-українських міст від татарських набігів, і вони вірно служили, не пристаючи до зрад.

3. Яким було ставлення царської влади до поселенців?

Царська влада ставилася до переселенців прихильно, бо потребувала їхньої служби. В обмін на захист кордонів, воєводи від імені царя обіцяли не забирати в них вольностей. Поселенцям дозволили займати землі, заводити господарство та займатися промислами без сплати податків, зберігаючи старі українські звичаї.

2. Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.

➡️ Чому політика запорозької старшини часто розходилася з політикою гетьманів?

Запорозька Січ прагнула мати окрему роль у політичній діяльності козацької України, що послаблювало владу гетьмана. Для Січі була неприйнятною традиційна держава з владною ієрархією, бо там цінувалася рівність усіх членів військової спільноти. Січовики часто вбачали в старшині зрадників істинних козацьких цінностей. До Січі стікалися ті, хто не бажав коритися суворій дисципліні гетьманів. Протистояння між гетьманами й запорозькою старшиною було вигідне царському уряду, який використовував це як привід втручатися у внутрішні справи Козацької України.

➡️ Поміркуйте, як складалося життя жінок козаків, коли їхні чоловіки вирушали в похід.

Коли чоловіки-козаки вирушали в похід, життя їхніх жінок ставало сповненим важкої праці, тривог і величезної відповідальності. На їхні плечі лягало абсолютно все господарство: вони мали самостійно обробляти землю, доглядати за худобою, вести всі домашні справи та забезпечувати родину всім необхідним.

Жінка фактично ставала головою сім’ї, приймаючи всі важливі рішення щодо господарства та виховання дітей. Це було життя в постійному очікуванні та непевності, адже козацькі походи були небезпечними, і звісток від чоловіків доводилося чекати місяцями, якщо не роками. Таке життя загартовувало жінок, робило їх надзвичайно сильними, самостійними та рішучими, здатними захистити й себе, і своїх дітей.

3. Устрій і господарський розвиток Січі

➡️ Якими були основні джерела доходів запорозьких козаків у другій половині ХVІІ ст.

Основними джерелами доходів були промисли, як-от мисливство, бджільництво та рибальство. Основу господарства становило скотарство, яким займалися у хутірських господарствах — зимівниках. Додатковими джерелами були царська і гетьманська платня грошима, сукном і військовими припасами, а також воєнна здобич. На Січі працювали ремісники, що виготовляли зброю та спорядження. Козаки також торгували (вивозили рибу, волів, мед, сіль) і збирали мито з купців, які проходили їхніми землями.

4. Кошовий отаман І. Сірко

➡️ Чому історики дають неоднозначні оцінки діяльності І. Сірка?

Історики дають неоднозначні оцінки діяльності І. Сірка, тому що його роль у подіях часів Руїни є суперечливою. Він був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі, який провів понад 60 переможних битв проти Кримського ханату й Османської імперії. Проте його політичні погляди постійно змінювалися. І. Сірко не склав присяги московському царю в 1654 році. Він не підтримав Івана Виговського в його союзі з Річчю Посполитою. Деякий час І. Сірко підтримував П. Дорошенка в боротьбі за возз’єднання козацької України, але виступив проти нього, коли правобережний гетьман вирішив прийняти протекторат Османської імперії. Його дії часто йшли всупереч політиці гетьманів, що ослаблювало козацьку державу.

➡️ За додатковими джерелами складіть історичний портрет І. Сірка.

1. Де і коли він народився?

Точні відомості про місце та час народження Івана Сірка відсутні, але історики вважають, що він народився приблизно між 1605 та 1610 роками.

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

Іван Сірко походив зі шляхетської родини і зростав в умовах першої половини XVII століття, епохи безперервних війн та повстань. Це середовище сформувало його як воїна, для якого військова справа та захист рідної землі стали пріоритетом.

1.3. Як формувалися його погляди?

Його погляди були сформовані на Запорозькій Січі, де головними цінностями були свобода, рівність та православна віра. Однак його світогляд був більше орієнтований на інтереси Січі, ніж на ідею об’єднаної козацької держави.

2. Особисті якості й риси характеру

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

Як видатний полководець, Сірко був рішучим і неймовірно хоробрим, що принесло йому перемоги у понад 60 битвах. Проте його політична непослідовність і впертий, незалежний характер робили його непередбачуваним союзником. Він часто змінював свої політичні орієнтири, що вносило дезорганізацію в дії козацтва і ослаблювало Гетьманщину в період Руїни.

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

Мені імпонує його військовий геній і відданість справі захисту українських земель від нападів татар і турків. Водночас мені не подобається його політична короткозорість і те, що його дії часто йшли всупереч загальнодержавним інтересам, що поглиблювало розкол в Україні.

3. Діяльність історичного діяча

3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

Основною справою життя Сірка була боротьба проти Кримського ханства та Османської імперії. Проте його діяльність у період Руїни була суперечливою: він відмовився присягати московському царю в 1654 році, не підтримав союз гетьмана Івана Виговського з Річчю Посполитою, а також виступив проти Петра Дорошенка, коли той прийняв протекторат Туреччини.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

Беззаперечним успіхом є його переможні походи, що рятували тисячі людей з полону. Головною ж невдачею можна вважати те, що його нескоординовані з гетьманами дії та постійна зміна політичної позиції об’єктивно сприяли поглибленню Руїни та ослабленню козацької держави.

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

Прості козаки та селяни обожнювали його як свого захисника. Натомість гетьмани та частина старшини часто бачили в ньому небезпечного конкурента і дестабілізуючий фактор, оскільки він не визнавав їхньої влади і діяв на власний розсуд.

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

Друзями Сірка були запорожці, які цінували його за військові таланти. Ворогами були не лише турки і татари, а й, по суті, ті українські гетьмани (Виговський, Дорошенко), чиїй політиці він противився, ставлячи інтереси Січі вище за ідею соборності України.

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

Для сучасників він був і рятівником від ординців, і причиною політичної нестабільності. Для нащадків він залишився легендарним воїном, символом козацької відваги, але також і прикладом того, як відсутність політичної єдності може призвести до трагічних наслідків для держави.

3.6. За що людство пам’ятає цю людину?

Його пам’ятають як непереможного отамана, грозу Османської імперії та співавтора знаменитого листа турецькому султану. Разом з тим, історія пам’ятає його і як суперечливого діяча доби Руїни, чиї вчинки мали неоднозначні наслідки.

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

Його діяльність викликає змішані почуття: захоплення його військовими перемогами і смутком через те, що його енергія не була спрямована на політичне об’єднання України.

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Я вважаю, що його військові методи були адекватними для тієї епохи. Однак його політичні методи були деструктивними. Ставлячи інтереси Січі понад усе, він, можливо, несвідомо, але все ж працював проти ідеї сильної, соборної козацької держави, чим поглиблював Руїну.

📄 Працюємо з джерелом:

Із листа І. Сірка до царя Олексія Михайловича 13 березня 1664 р.

1. У кого на службі перебував І. Сірко?

Іван Сірко перебував на службі у московського царя Олексія Михайловича, до якого він звертається у листі словами «вашій царській пресвітлій величності». У тексті він прямо зазначає, що не полишає своєї служби царю.

2. Про які успіхи він доповідав?

У листі отаман звітує про такі досягнення:

• Успішний похід за Буг і Дністер та напад на турецьке місто Тигиня (Бендери), у ході якого було розбито вороже військо («багатьох бусурманів побили») і взято велику здобич.
• Повернення під владу московського царя («привернута вся Мала Росія») значної частини Правобережжя, зокрема Брацлавського та Кальницького полків, а також Могилева, Рашкова та Уманського повіту.

5. Початок формування Ханської України (Ганщини)

➡️ Поясніть, як утворилася Ханська Україна

Поясніть, як утворилася Ханська Україна.

Ханська Україна (або Ганщина) почала формуватися у 80-х роках XVII ст., коли на землях між Дніпром і Дністром, що належали Кримському ханату, почали селитися українці, які тікали від складних умов через постійні війни. Офіційне оформлення цього утворення відбулося, коли султан Мехмед IV надав гетьманську булаву Теодору Сулименку (ймовірно, у 1684 році). Резиденцією гетьманів стало місто Ягорлик, а політичний та господарський устрій краю нагадував Запорозьку Січ і Гетьманщину.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Сформулюйте судження про:

Колонізацію українським населенням земель, що сприяло формуванню Слобожанщини і Ганщини:

Українське населення колонізувало землі, що сприяло формуванню Слобожанщини та Ганщини. Слобожанщина (Слобідська Україна) утворилася через масове переселення українських селян і козаків (“викотців”) із Лівобережної та Правобережної Гетьманщини у другій половині XVII ст., що було пов’язано з добою Руїни. Московський царат заохочував цю колонізацію для освоєння та охорони південних кордонів від нападів кримських і ногайських татар.

Ханська Україна (Ганщина) почала формуватися у 80-х роках XVII ст. на землях між Дніпром і Дністром, які належали Кримському ханату. На ці терени селилися українці, які тікали від складних умов через постійні війни. Османська влада заохочувала козаків переселятися туди, надаючи їм привілеї.

Успішний господарський розвиток цих земель:

Завдяки колонізації колись малозаселені землі перетворилися на розвинений хліборобський край із містами, де процвітали ремесла й торгівля, що забезпечило їхній успішний економічний розвиток.

Статус Запорозької Січі в 70—80-х рр. XVII ст.:

Після смерті Б. Хмельницького Запорожжя фактично виокремилося у державне утворення, лише формально підпорядковане гетьману. Січ проводила самостійну внутрішню і зовнішню політику, яка часто суперечила політиці гетьманів. Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. Запорозька Січ перебувала під контролем як Речі Посполитої, так і Московської держави.

Вплив політики кошових отаманів на події на теренах Гетьманщини:

Політика запорозької старшини часто розходилася з політикою гетьманів. Це послаблювало владу гетьмана і розхитувало ситуацію в державі. Протистояння між гетьманами та запорозькою старшиною було вигідне царському уряду, що давало привід втручатися у внутрішні справи козацької України.

Місце в історії України І. Сірка:

Іван Сірко є однією з найяскравіших і водночас найсуперечливіших постатей української історії. Як талановитий полководець, він провів понад 60 переможних битв, захищаючи землі від османсько-татарської агресії. Однак як політик він діяв непослідовно, часто змінював орієнтири та боровся проти гетьманської влади, що завдавало шкоди державним інтересам України.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Коли почалася колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами? Які чинники впливали на розвиток господарства Слобожанщини?

Колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами почалася із другої половини XVI ст., а значних масштабів набула у XVII ст.. Особливо масовим переселення стало в період Козацької революції середини XVII століття, зокрема після Білоцерківського договору 1651 року, та в період Руїни. Чинники, що впливали на розвиток господарства: право на займанщину, яке дозволяло освоювати вільні землі, особиста свобода селян, звільнення від податків і повинностей. Переселенці займалися переважно хліборобством і пов’язаним із ним скотарством. Московський уряд заохочував це заселення для захисту кордонів від кочовиків і освоєння спустошених земель.

2. Який кошовий отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.?

Провідну роль в історії Січі другої половини XVII століття відігравав кошовий отаман Іван Сірко, який був одним із найвидатніших лідерів запорожців того часу.

3. Із якою метою запорожці здійснювали походи проти Османської імперії та Кримського ханату?

Походи мали на меті послаблення ворога та повернення контролю над землями (наприклад, руйнування фортець, що блокували вихід у Чорне море)

Воєнна здобич була важливим додатковим джерелом доходів для козаків, оскільки власне господарство не повністю забезпечувало їхні потреби.

4. Закінчіть речення: «Ганщиною називали землі, які були заселені українцями у складі володінь…».

Ганщиною називали землі, які були заселені українцями у складі володінь Кримського ханату.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті атласу території Слобожанщини, Запорозької Січі та Ганщини.

Слобожанщина охоплювала частини сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської, Воронезької, Бєлгородської та Курської областей. У цей період столиця Запорозької Січі (Чортомлицька Січ) розташовувалася на острові Чортомлик у районі Дніпрових плавнів (сучасна Дніпропетровщина). Ганщина знаходилася між Дніпром і Дністром у володіннях Кримського ханату.

6. Визначте, які зміни відбулися у складі запорозького козацтва в другій половині XVII ст. Як вони вплинули на розвиток Січі?

У другій половині XVII ст. Запорозька Січ виступала як самостійна військово-політична сила, оскільки гетьмани втратили над нею контроль (лише формально підпорядковувалося гетьману). Запорожці вели власну політику, не узгоджуючи її з гетьманами чи правителями країн, які їх ніби контролювали. Це призвело до того, що низове козацтво часто діяло всупереч інтересам козацької держави.

7. Визначте основні причини та етапи колонізації Слобожанщини. Запишіть їх у вигляді хронологічної таблиці.

Причини колонізації Слобожанщини: Колонізація була спричинена втечею українських селян і козаків із Лівобережної та Правобережної Гетьманщини через. Наявність незаселених («нічиїх») земель. Московськва заохочувала це переселення (звільнення поселенців від податків та надання прав і вольностей царським урядом для охорони кордонів).

8. Доберіть приклади втручання Московської держави у відносини між гетьманами і Запорозькою Січчю.

Царському уряду було вигідне протистояння між гетьманами та запорозькою старшиною, оскільки це створювало привід для втручання у внутрішні справи козацької України.

У 1658 році московський цар Олексій Михайлович підтримав Мартина Пушкаря і Якова Барабаша, які очолили антиурядове повстання проти гетьмана Івана Виговського. Також у 1663 році Іван Брюховецький здобув прихильність запорожців та підтримку московського воєводи, який представив його цареві як найкращого кандидата.

Іван Сірко отримав від московського царя винагороду за те, що змусив гетьмана І. Виговського зректися булави. Також Сірко спільно з московським військом здійснив похід проти правобережного гетьмана П. Тетері.

9. Працюємо в парах. Складіть СМС-повідомлення, яке розкриває особливості розвитку господарства Запорозької Січі.

«Привіт! Ти знав, що запорожці майже не займалися землеробством? 🌱❌ Основна фішка — зимівники з худобою (коні, вівці) 🐎🐑. Живуть з риболовлі, полювання та пасік 🐝🐟. А ще самі роблять зброю і човни ⚔️🚣‍♂️. Грошей трохи цар підкидає, решта — воєнна здобич! 💰💣

✍️ Оцінюємо і створюємо

10. Які зміни в адміністративному підпорядкуванні Запорозької Січі відбулися протягом другої половини XVII ст.? Дайте їм оцінку.

1. Після створення Козацької держави Січ перебувала під владою гетьмана, але зберігала певну внутрішню самостійність.
2. Після смерті Б. Хмельницького Січ фактично виокремилася у державне утворення, лише формально підпорядковане гетьману [Previous conversation response]. Гетьмани втратили над нею контроль, і Січ почала відігравати окрему роль у політиці.
3. За Андрусівським перемир’ям 1667 року, Запорозька Січ опинилася під спільним контролем Речі Посполитої і Московської держави.
4. Згідно з Вічним миром 1686 року, Січ потрапила під контроль Московського царства.

Оцінка: Прагнення запорозької старшини до відокремленої ролі послаблювало владу гетьмана, розхитувало ситуацію в Козацькій державі. Те, що Січ діяла всупереч політиці гетьманів, завадило, наприклад, Петру Дорошенку об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину

11. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що в 60—70-х рр. XVII ст. Запорозька Січ була окремою державою? Наведіть аргументи на підтвердження вашої думки.

Ні, не можна стверджувати, що Запорозька Січ була повноцінною окремою державою, хоча й мала деякі її ознаки.

• Аргументи “за” державність: Січ мала власну територію, військо, уряд (Кіш), закони та проводила самостійну зовнішню політику, здійснюючи походи та укладаючи союзи.
• Аргументи “проти” державності: Січ не мала повної незалежності (суверенітету) і постійно перебувала у васальній залежності від якоїсь держави — Речі Посполитої, Османської імперії чи Московського царства. Вона не мала сталого населення та розвиненої економічної системи, притаманної державам.

12. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Поясніть, чому Річ Посполита не змогла налагодити ефективний контроль за Січчю, на відміну від Московської держави.

Я вважаю, що Річ Посполита не змогла встановити ефективний контроль над Січчю через свою внутрішню слабкість і віддаленість Січі Річ та й не мала важелів впливу на православне козацтво, тоді як Московська держава діяла більш системно та цілеспрямовано.

…тому, що Річ Посполита була виснажена війнами та не мала достатньо ресурсів для підкорення запорожців, а Москва, навпаки, послідовно посилювала свій вплив, будувала фортеці поблизу Січі та втручалася у внутрішні справи козацтва, використовуючи політику “розділяй і володарюй”. Також Москва фінансово утримувала козаків, надаючи гроші, сукно та припаси

…наприклад, Москва часто підтримувала опозиційних до гетьманів кошових отаманів і вела з ними прямі переговори, щоб ослабити гетьманську владу та посилити розбрат серед українців.

Отже, поєднання фінансової залежності козаків від царської платні та військової присутності Москви виявилося ефективнішим за спроби Польщі, з якою козаки перебували у стані постійних конфліктів.

13. За додатковими джерелами дослідіть життєвий шлях І. Сірка. Результат роботи презентуйте у вигляді його сторінки в соціальній мережі або кроссенсу.

👤 Іван Сірко (Ivan_Sirko_Official) Кошовий отаман | Характерник | Захисник віри

📍 Локація: Чортомлицька Січ 🏰

💼 Робота: Кошовий отаман Війська Запорозького (обраний 1663, 1670… і ще багато разів).

💍 Сімейний стан: Одружений, але Січ — моя друга дружина.

📝 Статус: “Хто не з нами, той проти нас. А хто проти нас — тому не позаздриш. Збираю хлопців у Крим, буде гаряче! 🔥⚔️”

📸 Стрічка новин (Пости):

[Зображення: Лист турецькому султану]

Підпис: “Султан Мехмед IV вимагав підкоритися…. Ми з хлопцями довго сміялися і написали йому «чемну» відповідь. Подробиці в дірект 😉. #козаки #гумор #лист”

[Зображення: Зруйнована фортеця Очаків]

Підпис: “Зайшли в гості до Очакова. Фортеці більше немає, зате є гарна здобич! Всім дякую за службу. #перемога #очаків #похід”

[Зображення: Сибірський пейзаж, сумний смайл]

Підпис: “Трохи занесло не туди. Сибір — холодно і сумно. Але кажуть, без мене на Січі ніяк. Чекаю на помилування, бо турки знову лізуть.”

[Зображення: Козацька рада, булава]

Підпис: “Знову обрали кошовим. Дякую за довіру, брати! Далі будемо громити ворогів віри православної! 💪”