Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Релігія і церква
1. Як події Української революції вплинули на релігійне життя українців?
Події Української революції й боротьби за державну незалежність істотно вплинули на релігійну ситуацію, відкривши шлях до демократизації внутрішньоцерковного життя та відносин між церквою і державою. Серед духовенства і вірян України поширилося прагнення до відновлення автокефальної (незалежної) Української православної церкви.
2. Коли була проголошена автокефалія Української православної церкви?
1 січня 1919 року Директорія УНР, керуючись принципом, що в незалежній державі повинна бути й незалежна церква, проголосила автокефалію Української православної церкви.
3. Якою була політика більшовиків відносно релігії і Церкви?
Установивши контроль над Україною, більшовики, проповідуючи атеїзм, проводили антирелігійну політику. Раднарком УСРР/УССР ухвалив «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви». Культові споруди та усе церковне майно ставали державною власністю, а органи влади могли на свій розсуд закривати небажані їм храми. Сотні священиків та вірян стали жертвами «червоного терору». Релігію влада оголосила «опіумом для народу», віряни ставали неповноправними громадянами.
2. Повсякденне життя містян
1. Що впливало на ослаблення українського національного руху?
Для більшості людей національні інтереси загубились у щоденній боротьбі за виживання. Падіння існуючої владної системи, деморалізація і розвал армії, невиконання політичними режимами задекларованих зобов’язань спричинили поглиблення кризових явищ.
2. Як змінився соціальний склад містян?
Соціальний склад містян змінився через від’їзд більшості підприємців, які не могли продовжувати бізнес через нестабільність. Більшовики націоналізували промисловість, транспорт і фінанси, що також вплинуло на соціальну структуру міст. Заможні верстви населення зазнали «класової ненависті», а життя робітників і міських низів не покращилося.
3. У якому становищі перебували жителі великих міст?
Жителі столиці й великих міст перебували у більш складному становищі. Чергова зміна політичної влади відразу спричиняла продовольчі труднощі. Встановлено карткову систему на хліб та інші продовольчі товари, ринкові ціни на продукти постійно зростали. Не менш суттєво на житті містян позначалась і паливна криза. Міське господарство і соціальна сфера були занедбані. Люди виживали як могли, сподіваючись на покращення ситуації.
1. Про яке явище свідчить інформація, вміщена в періодичному виданні?
Інформація з «Известий Киевской городской думы» свідчить про дефіцит продовольства та товарів першої необхідності, що змушувало киян стояти в довгих чергах за картками на продукти.
2. Чи можна повністю довіряти даному джерелу? Якщо так, то чому, якщо ні, то чому?
Цьому джерелу можна довіряти частково, оскільки воно відображає реальну ситуацію з нестачею продуктів у Києві в серпні 1917 року. Однак, як і будь-яке інше джерело, воно може мати певні упередження або не охоплювати всю картину подій.
1. Пригадайте, хто був при владі в Україні в описаний період.
У серпні 1917 року в Україні при владі була Центральна Рада, яка намагалася встановити національну автономію в складі Російської республіки.
2. Про які умови повсякдення розповідає авторка?
Наталія Полонська-Василенко розповідає про важкі умови життя: холод у помешканні, хвороби, недостатнє харчування в лікарнях і реквізиції майна робітничими бригадами.
1. Яку соціальну верству представляв автор документа?
Автор документа, В.В. Шульгін, був російським політичним діячем, що вказує на його приналежність до вищих соціальних верств – політичної еліти або інтелігенції. Як політик та публіцист, він, ймовірно, належав до освіченої та заможної частини суспільства.
2. Чи були характерні для представника даної соціальної групи описані види діяльності?
Описані в спогадах види діяльності не були характерними для представника вищої соціальної верстви, до якої належав Шульгін. Зазвичай люди його статусу не займалися такою фізичною працею.
Той факт, що Шульгін сам займався цією роботою, свідчить про надзвичайно складні умови життя в Одесі взимку 1920 року, коли навіть представники вищих верств були змушені власноруч забезпечувати свої базові потреби. Це вказує на глибоку економічну та соціальну кризу, спричинену революційними подіями та громадянською війною.
3. Повсякдення мешканців села
1. Які явища стали притаманними для села?
Для села стали притаманними такі явища, як захоплення земель та угідь, потрави полів і пасовиськ, погроми поміщицьких маєтків. Селяни-солдати, повертаючись з війни, привносили в сільське життя рішучість та нетерпіння, ініціюючи селянські виступи.
2. Яке питання для селян залишалося невирішеним? Чому?
Невирішеним для селян залишалося аграрне питання – проведення земельної реформи наділення селян землею. Селяни не розуміли зволікань влади з цим питанням і вважали, що влада захищає інтереси поміщиків. Це призводило до радикалізації селянства і його підтримки більшовиків з їх популістськими гаслами.
3. Чи урізноманітнилися форми і методи дозвілля селян?
Так, форми і методи дозвілля селян урізноманітнилися. Вони поєднували традиційні українські звичаї з відзначенням революційних свят і запровадженням нової символіки. Важливу роль у цьому процесі відігравали осередки «Просвіти», які організовували театральні гуртки, хорові колективи, оркестри та бібліотеки.
1. Про які події повідомив автор телеграми?
Автор телеграми повідомив про хаос і безлад, спричинені озвірілими солдатами, які вдаються до розбоїв, розбивають сховища спирту, знищують хліб та живність, грабують і спалюють будинки. Це відбувається на фоні голоду в армії та нестачі корму для коней.
2. Висловіть припущення, яка політична сила мала стосунок до даних подій. Чому?
Ймовірно, ці події пов’язані з діяльністю більшовиків. Причини такого припущення:
- Дата телеграми (30 вересня 1917 року) вказує на період після Лютневої революції, коли більшовики активно агітували солдатів.
- Описані дії (грабежі, погроми) характерні для революційної анархії, яку часто підтримували більшовики для дестабілізації ситуації
1. Визначте, коли могли відбуватись описані події.
Описані події могли відбуватися в період 1918-1920 років, коли більшовики встановлювали свою владу в Україні. Це був час громадянської війни та активних бойових дій.
2. На представників яких соціальних груп опиралися більшовики?
Більшовики опиралися на безземельних селян і робітничі кадри, хоча далеко не всі робітники підтримували їх. Це були ті соціальні групи, які найбільше прагнули змін і були готові підтримати радикальні заходи більшовиків.
1. Чи можна описані події віднести до явища антисемітизму? Чому?
Так, описані події можна віднести до явища антисемітизму, оскільки згадуються погроми єврейської людності та замахи на їхнє життя і майно. Це свідчить про наявність антисемітських настроїв і дій у той час.
2. Поміркуйте, про які старі часи йдеться в газеті.
Газета ймовірно має на увазі періоди попередніх єврейських погромів в Російській імперії, які відбувалися наприкінці XIX — на початку XX століття. Ці погроми були характерні для часів політичної нестабільності та соціальної напруги.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: автокефальна церква, єпархія.
Автокефальна церква – це незалежна, самоврядна православна церква, яка має власну ієрархію і не підпорядковується іншим церквам.
Єпархія – це церковно-адміністративна територіальна одиниця, якою керує єпископ.
3. Напишіть есей на тему: «Відродження Української автокефальної церкви».
Відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) стало важливою віхою в історії України доби визвольних змагань 1917-1921 років. Падіння російського самодержавства відкрило шлях до демократизації церковного життя. Серед українського духовенства і вірян поширилося прагнення відновити незалежність української церкви, втрачену ще в 1686 році.
Рух за автокефалію очолило засноване у 1917 році “Братство воскресіння” на чолі з протоієреєм Василем Липківським. Директорія УНР підтримала ці прагнення, проголосивши 1 січня 1919 року автокефалію Української православної церкви. Однак політична нестабільність і більшовицька окупація завадили втіленню цього рішення в життя.
Попри перешкоди, УАПЦ вдалося провести у 1921 році Всеукраїнський православний собор, який затвердив її автокефалію та обрав митрополитом Василя Липківського. Церква розбудовувала свої структури, відроджувала національні традиції в богослужінні. Але невдовзі стала об’єктом переслідувань більшовицької влади, яка вбачала в ній осередок “українського буржуазного націоналізму”.
Отже, короткий період існування УАПЦ засвідчив прагнення українців до релігійної незалежності як складової національного визволення. І хоча спроба виявилася невдалою, вона заклала підвалини для майбутнього відродження автокефальної церкви в Україні.
4. «Для більшості людей, які пережили ті події в Україні, національні інтереси та соціальні вимоги загубились у щоденній боротьбі за виживання». Спростуйте або підтвердьте тезу, навівши аргументи.
Я вважаю цю тезу правильною. Аргументи на її підтвердження:
- Політична нестабільність, часті зміни влади призводили до розладу економіки, дефіциту продуктів і товарів першої необхідності. Люди були змушені витрачати більшість часу в чергах за хлібом, борючись з холодом і хворобами. Виживання ставало головним пріоритетом.
- Руйнування звичного укладу життя, погроми, терор різних військово-політичних сил змушували людей дбати передусім про збереження власного життя і майна. Ідеологічні гасла відходили на другий план перед загрозою насильства.
- Значна частина населення, особливо селяни, не сприймала абстрактних ідей національної державності. Їх більше цікавило вирішення земельного питання та покращення соціально-економічних умов, а не політична боротьба.
- Тривала війна, розруха, епідемії виснажували людей фізично й морально. Щоденні турботи про елементарне виживання витісняли роздуми про високі національні та соціальні ідеали.
Звичайно, були й ті, хто активно боровся за національну ідею та соціальну справедливість. Але для більшості пересічних українців того часу визначальним все ж залишалося бажання вижити в екстремальних умовах революції та війни.