§24. Освічений абсолютизм

Назад до змісту

Пригадайте значення поняття «абсолютизм».

Абсолютизм — це державний устрій, за якого представницькі органи не впливали на верховну (монархічну) владу. Абсолютна монархія означає, що повнота державної влади (законодавчої, виконавчої, судової, а іноді релігійної) належить одній особі.

На основі знань про ідеали епохи Просвітництва висловіть припущення, якими рисами мало вирізнятися правління в дусі «освіченого абсолютизму»?

Правління в дусі «освіченого абсолютизму» мало вирізнятися знищенням або перетворенням згори застарілих порядків. Воно мало базуватися на ідеї перебудови держави на засадах розуму.

Таке правління мало включати такі риси:

• запровадження системи державної освіти.
• розвиток науки.
• обмеження впливу церкви та секуляризацію церковної власності.
• упорядкування системи податків.
• розвиток торгівлі й промисловості.
• зміна становища деяких верств суспільства.
• визнання природного права, зокрема права на життя, свободу та рівність.

💭 Поміркуймо!

Що означає ініціатива «знизу»?

Ініціатива «знизу» означає зміни або реформи, які розпочинаються з народу чи нижчих верств суспільства.

Чому її побоювався Вольтер?

Вольтер побоювався революцій і хаосу, тому вважав, що реформи мають бути поступовими і під контролем розумного правителя.

Пригадайте з вивченого протягом року матеріалу всесвітньої історії та історії України історичні події, у ході яких саме за ініціативою «знизу» відбувалися вирішальні зміни та реформи в історії країн.

• Селянська війна в Німеччині (1524–1525 рр.), у якій брали участь селяни та яку очолив Томас Мюнцер.
• Реформація, оскільки католицьку церкву могли врятувати лише суттєві реформи «знизу».
• Національно-визвольна війна в Нідерландах (1566—1648 рр.), яку започаткували стихійні виступи озброєних ремісників і селян (повстання іконоборців).
• Поява українського козацтва як феноменального явища, яке згуртувалося у потужну силу

💭 Поміркуймо!

Що, на вашу думку, більше спонукало освічених монархів до реформ: державні інтереси чи відданість ідеям Просвітництва?

На мою думку, освічених монархів до реформ більше спонукали державні інтереси. Хоча ідеї Просвітництва були модними і створювали певну основу для змін, головною метою правителів було зміцнення власних держав, посилення армії та централізація влади для ефективнішого управління та збору податків. Реформи були інструментом для модернізації країни, щоб зробити її більш конкурентоспроможною на міжнародній арені.

⚙️ Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте схему й текст «Реформи Марії Терезії та Йосифа II» й дайте їм оцінку. Поясніть, чому ці реформи вважаються прогресивними для свого часу.

Реформи Марії Терезії та її сина Йосифа II були дуже прогресивними, оскільки вони комплексно модернізували імперію Габсбургів, охопивши майже всі сфери життя. Ці зміни вважаються прогресивними для свого часу з кількох причин.

По-перше, вони значно покращили становище селян: Марія Терезія обмежила панщину, а Йосиф II взагалі скасував особисту залежність, що було величезним кроком уперед. По-друге, була запроваджена релігійна віротерпимість, що припинило переслідування протестантів і обмежило всеосяжний вплив католицької церкви. По-третє, освітня реформа зробила освіту доступнішою для ширших верств населення та звільнила університети від контролю церкви, що сприяло поширенню наукових знань. Нарешті, у судовій системі були встановлені державні суди, обмежено застосування тортур і смертної кари, а фінансова реформа ввела єдиний податок для всіх, що робило систему більш справедливою.

💭 Поміркуймо!

1. Спираючись на свої знання про передумови індустріальної революції і роль вільної найманої праці в цьому процесі, поміркуйте, як аграрні реформи Марії Терезії та Йосифа II могли вплинути на розвиток Австрії.

Аграрна революція, що забезпечила промисловість дешевою робочою силою, була першою передумовою індустріальної революції. Реформи Марії-Терезії обмежили панщину трьома днями на тиждень. Йосиф II ліквідував особисту залежність селянства у 1781 році. Це сприяло переходу до товарного виробництва і використанню найманої праці, що є ознакою аграрної революції. Отже, ці реформи могли вплинути на розвиток Австрії, створюючи умови для розвитку капіталістичних відносин і модернізації.

2. Після смерті Йосифа II аграрну реформу було ліквідовано, а панщину відновлено. Дайте оцінку діям наступників імператорів-реформаторів.

Дії, спрямовані на ліквідацію аграрної реформи та відновлення панщини, варто вважати негативними. Вони задовольняли поміщиків, які були невдоволені селянською реформою, але перешкоджали появі найманих працівників та гальмували формування капіталістичних відносин, які були необхідні для подальшого прогресу і промислової революції.

⚙️ Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, укладіть карту пам’яті «Чинники зростання могутності Пруссії в XVII-XVIII ст.».

Ось карта пам’яті, що показує основні чинники, які сприяли зростанню могутності Пруссії.

Чинники зростання могутності Пруссії в XVII-XVIII ст.

• Створення сильної армії:
  • Фрідріх Вільгельм I, відомий як “король-солдат”, приділяв головну увагу створенню потужної та дисциплінованої армії.
  • В армії панувала сувора дисципліна, а її чисельність значно зросла.
• Ефективне державне управління:
  • Була запроваджена політика меркантилізму, що сприяло економічному розвитку.
  • Завдяки економії та ефективному управлінню вдалося накопичити значні державні кошти.
  • У 1701 році Бранденбурзько-Прусське курфюрство було проголошено королівством.
• Реформи Фрідріха II (1740—1786) в дусі “освіченого абсолютизму”:
  • Була проведена судова реформа, що створювала єдину систему правосуддя для всіх громадян.
  • Проголошувалася віротерпимість.
  • Король заохочував розвиток наук і мистецтв.
• Успішна зовнішня політика:
  • Пруссія вела успішні війни, зокрема захопила багату австрійську провінцію Сілезію.
  • Країна брала участь у поділах Речі Посполитої, що значно розширило її території.

1. Проаналізуйте реформи Фрідріха ІІ й поясніть, яким чином вони сприяли зміцненню абсолютної монархії в Пруссії.

Реформи Фрідріха II значно зміцнили абсолютну монархію. Збільшення повноважень чиновників та одночасне зменшення ролі місцевого самоврядування посилили централізований контроль короля над усіма сферами життя держави. Політика меркантилізму, яка полягала в підтримці мануфактур та захисті внутрішнього ринку, сприяла економічному зростанню та наповненню державної скарбниці, що робило монарха фінансово незалежним і могутнім.

2. Що дає змогу характеризувати ці реформи як правління в дусі «освіченого абсолютизму»?

Реформи Фрідріха II є яскравим прикладом “освіченого абсолютизму”, оскільки вони втілювали ідеї епохи Просвітництва. Зокрема, були заборонені катування, що свідчило про гуманізацію судочинства. Було запроваджено віротерпимість, що відповідало ідеям про свободу совісті. Також, запровадження обов’язкового початкового навчання для дітей та скасування особистої залежності селян на королівських землях були прогресивними кроками, спрямованими на покращення життя підданих.

3. Поміркуйте, чому король вдався до скасування особистої залежності селян у власних землях, однак не зробив цього в межах усієї держави.

Фрідріх II скасував особисту залежність селян лише у своїх, королівських, землях, оскільки не хотів іти на конфлікт із прусським дворянством (юнкерами). Юнкери були опорою його влади, вони обіймали ключові посади в армії та адміністрації, а їхнє багатство та вплив базувалися на праці кріпосних селян. Поширення реформи на всю територію держави могло б викликати сильний спротив дворянства та дестабілізувати ситуацію в країні, тому король вирішив діяти обережно, подаючи приклад власними володіннями.

💭 Поміркуймо!

1. Визначте характер зовнішньої політики Пруссії: вона була миролюбною чи агресивною? Чим це було зумовлено?

Зовнішня політика Пруссії була агресивною.

Це було зумовлено такими чинниками:

• Мілітаризм: Нарощування військової потужності (мілітаризм) було визначальною рисою Пруссії. Король Фрідріх Вільгельм I (1713–1740 рр.) спрямував зусилля на підготовку до воєн.
• Прагнення до територіального розширення: Наступний король, Фрідріх II Великий, виношував нові загарбницькі плани.
• Змагання за лідерство в німецьких землях: Головним ворогом Фрідріх II вважав Австрійську державу, яка також претендувала на лідерство серед німецьких земель. Прусський король поставив за мету обмежити панування Габсбургів.
• Реалізація загарбницьких планів: Фрідріх II вступив у війну проти Австрії та захопив більшу частину Сілезії. Пізніше він узяв участь у першому поділі Речі Посполитої (1772 р.) разом із Росією та Австрією.

2. Навіщо, на вашу думку, прусським королям була потрібна сильна армія?

Сильна армія була потрібна прусським королям для:

• Реалізації загарбницьких планів та розширення володінь. Наприклад, Фрідріх II Великий не залишав спроб збільшити територію Пруссії.
• Забезпечення військового та економічного устрою держави.
• Посилення впливу в Європі: Війна за Сілезію, у якій Пруссія перемогла, перетворила її на впливову європейську державу. За правління Фрідріха Вільгельма I (1713–1740 рр.) армія мала забезпечити розширення його володінь.

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом підручника, визначте ознаки централізаторської політики російських імператорів.

Централізаторська політика російських імператорів мала такі основні ознаки:

• Катерина II остаточно скасувала гетьманство та ліквідувала Запорозьку Січ, щоб повністю підпорядкувати українські землі безпосередньо російській владі.
• На всі завойовані та приєднані території поширювалася система управління, що існувала в Російській імперії.
• Насаджувалася російська мова та культура, особливо в освітніх закладах, з метою асиміляції неросійських народів.
• Вся повнота влади була зосереджена в руках імператора, а роль місцевих органів влади та самоврядування значно зменшувалася.

У чому полягали суперечності між політикою «освіченого абсолютизму» Катерини II та її захопленням поглядами Вольтера?

З одного боку, Катерина II листувалася з Вольтером, обговорювала ідеї свободи, рівності та справедливості. Вона навіть скликала Уложену комісію для створення нових, гуманніших законів. З іншого боку, саме за її правління відбулося найсильніше закріпачення селян, були ліквідовані залишки української автономії та жорстоко придушувалися будь-які вияви невдоволення. Тоді як у Європі забороняли тортури, в Російській імперії забороняли скаржитися на поміщиків, які катували своїх селян.

Перегляньте відео та поясніть, навіщо й яким чином здійснювалося «переписування» історії Русі. Висловте припущення, які наслідки для майбутніх історичних досліджень мала імперська політика щодо історичних документів.

«Переписування» історії здійснювалося для штучного підняття власної значимості та виправдання імперської політики. Це створювало міф про “велику” імперію, даючи її громадянам відчуття “влади [й] величі” та применшуючи історичну роль інших центрів, зокрема Києва.

Фальсифікація відбувалася як через індивідуальні підробки (наприклад, Олександр Сулакадзев, який видавав “глиняні черепки” за артефакти), так і системно. Головним методом стала праця Василя Татіщева, який представив свій твір як просте зібрання “фрагментів з літописів”, але насправді додавав вигадані деталі, сцени (як-от “лицарський турнір”) та вкладав “власні ідеї” в уста “вигаданих персонажів”.

Праця Татіщева стала “основою всієї російської історіографії”, збудувавши її на сфальсифікованому фундаменті. Коли дослідники (як-от Грушевський) почали виявляти невідповідності, імперські історики вигадали термін “Татіщевські ізвестія”, стверджуючи, ніби оригінальні літописи “просто не збереглися”. Це змусило майбутніх істориків витрачати величезні зусилля на відділення фактів від ідеологічних вигадок.

💭 Думки істориків

Норман Дейвіс, англійський історик

1. Залучивши додаткові джерела, підтвердьте або спростуйте думку історика.

Починаючи з XV-XVI століть, Московія вела постійні завойовницькі війни та колонізацію, приєднуючи землі Поволжя, Сибіру, а згодом — території Речі Посполитої (сучасні Білорусь, Литва та Україна), Кавказу, Середньої Азії та Далекого Сходу. За правління Катерини II Росія завоювала Крим та все Північне Причорномор’я. Цей процес описують не як оборонну необхідність, а саме як загарбницькі прагнення.

Деякі дослідники пов’язують цю експансію з внутрішніми проблемами. Наприклад, російський історик Дмитро Донцов писав, що московська державна система була мілітаризованою і потребувала постійних війн для утримання населення в напрузі та виправдання свого існування. Також вказується на “дилему безпеки” — впевненість у ворожості навколишнього середовища, що спонукало до превентивних ударів та мілітаризації. Це збігається з тезою Дейвіса про “чуття непевності”, яке компенсувалося захопленням нових земель.

2. Чи є думка історика слушною для оцінювання зовнішньої політики сучасної Росії?

Так, думка історика є слушною і для оцінки зовнішньої політики сучасної Росії. Багато сучасних аналітиків вбачають у діях Кремля продовження історичної імперської політики.

Агресія проти Грузії, анексія Криму та війна проти України розглядаються як прояви неоімперських амбіцій та спроби відновити контроль над територіями, що раніше входили до складу Російської імперії або СРСР.

Сучасна російська ідеологія, зокрема концепція “русского мира”, використовується для виправдання втручання у справи сусідніх країн та “захисту” російськомовного населення, що є відлунням історичного “збирання земель”.

Сучасна політика Росії також часто пояснюється через призму загроз (наприклад, розширення НАТО), що перетворює будь-яку війну на “священну” та “вітчизняну” і виправдовує агресивні дії як превентивний захист. Це підтримує тезис Дейвіса про внутрішню “непевність” як рушійну силу зовнішньої експансії.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу пояснити поняття «освічений абсолютизм».

Освічений абсолютизм — це політика, що проводилася в деяких європейських монархіях у XVIII столітті. Вона поєднувала принципи абсолютизму (необмежену владу монарха) з ідеями епохи Просвітництва, такими як розвиток науки, освіти та піклування про добробут підданих. Монархи намагалися реформувати державу, роблячи її більш сучасною та ефективною, але не відмовляючись від своєї абсолютної влади.

Можу назвати монархів, які правили в дусі освіченого абсолютизму.

Найвідомішими правителями, які втілювали політику освіченого абсолютизму, були:

• В Австрійській імперії — Марія Терезія (1740-1780) та її син Йосип II (1780-1790).
• У Пруссії — Фрідріх II Великий (1740-1786).
• У Російській імперії — Катерина II (1762-1796).

Можу порівняти політику освіченого абсолютизму в Австрійській, Російській імперіях, Пруссії.

Політика цих монархів мала спільні риси, але й суттєві відмінності.

Можу визначити суперечності між політикою освіченого абсолютизму та ідеями Просвітництва.

Основна суперечність полягала в тому, що монархи використовували ідеї Просвітництва лише вибірково, для зміцнення власної влади та модернізації держави, а не для надання справжньої свободи своїм підданим. У той час як просвітителі говорили про права людини та обмеження монархії, «освічені» правителі не збиралися ділитися владою. Реформи часто були поверховими, і феодальні порядки, як-от кріпацтво в Російській імперії, не тільки зберігалися, а й посилювалися. Таким чином, декларації про «загальне благо» часто розходилися з реальними діями монархів.

Обговорюємо в групі

2. Об’єднайтеся в групи й зіставте розвиток Пруссії та Англії; Австрії та Франції за Ранньомодерної доби. Визначте спільні й відмінні риси в розвитку цих держав.

Пруссія та Англія

• Спільні риси: В обох державах у XVIII ст. відбувалося становлення сильної централізованої влади та розвиток мануфактурного виробництва.
• Відмінні риси: Головна відмінність полягала у формі правління. В Англії, після революції XVII ст., утвердилася парламентська монархія, де влада короля була обмежена парламентом. Натомість Пруссія була абсолютною монархією, де вся повнота влади належала королю, особливо за правління Фрідріха ІІ. Пруссія вирізнялася сильною мілітаризацією, в той час як Англія зосереджувалася на розвитку торгівлі та флоту і утвердження капіталізму.

Австрія та Франція

• Спільні риси: Обидві держави були могутніми абсолютними монархіями та значними гравцями на політичній арені Європи. І в Австрії, і у Франції монархи намагалися проводити реформи для зміцнення своєї влади та модернізації країни.
• Відмінні риси: Австрія була багатонаціональною імперією (“клаптиковою монархією”), що створювало внутрішню напругу, в той час як Франція була більш централізованою та національно однорідною державою. Реформи в Австрії за часів Марії Терезії та Йосипа II, зокрема спроба звільнення селян, були більш радикальними, ніж у Франції, де феодальні пережитки зберігалися аж до революції кінця XVIII ст.

3. Французький історик Жуль Мішле писав у XIX ст. про діяльність Марії Терезії: «…вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику». Які якості імператриці, як державної діячки, ілюструє цей вислів?

Цей вислів ілюструє, що Марія-Терезія мала такі якості державної діячки:

• Вона розуміла, що для ефективного управління величезною імперією потрібна команда професіоналів.
• Імператриця вміла знаходити талановитих і компетентних радників та управлінців.
• Вона не боялася довіряти своїм підлеглим виконання важливих завдань, залишаючи за собою прийняття ключових рішень. Це свідчить про її впевненість у собі та здатність організувати роботу державного апарату.

Мислю творчо

4. Уявіть ситуацію, коли в одній залі зібралися діячі-просвітники та монархи, які правили в дусі освіченого абсолютизму. Придумайте діалог між ними щодо втілення в політиці освіченого абсолютизму ідей Просвітництва. Поміркуйте, чи схвальними будуть відгуки просвітників про діяльність «освічених» монархів.

Вольтер (діяч Просвітництва): Ваша Величносте, Фрідріху! Ми, філософи, вітаємо ваші реформи, скасування тортур та підтримку наук. Ви називаєте себе «першим слугою держави». Але як поєднати це з існуванням кріпацтва у ваших володіннях? Коли ваші селяни стануть вільними?

Фрідріх ІІ (король Пруссії): Мій шановний Вольтере, ви мислите ідеалами, а я керую реальністю. Не можна дати волю селянам одним розчерком пера. Це призведе до хаосу та економічного занепаду. Спочатку їх треба просвітити, підготувати до свободи, інакше вона їх погубить.

Катерина II (імператриця Росії): Повністю згодна з королем Пруссії. Я листувалася з Дідро, скликала Уложену комісію для розробки нових законів на основі ідей Просвітництва. Але хіба можна давати свободу людям, які підняли повстання Пугачова? Моя «Жалувана грамота дворянству» зміцнила опору держави, а це і є головне благо.

Дені Дідро (діяч Просвітництва): Ваша Імператорська Величносте, але ж ви не тільки не звільнили селян, а й поширили кріпацтво на нові землі та ліквідували залишки вольностей в Україні. Ви використовуєте наші ідеї лише як прикриття для зміцнення своєї необмеженої влади. Це не просвітництво, а його імітація.

Йосиф ІІ (імператор Австрії): Панове, я намагався втілити ідеї в життя! Я скасував особисту залежність селян, запровадив релігійну терпимість. Але навіть мої реформи зустріли шалений опір дворянства та церкви. Можливо, суспільство ще не готове до таких змін.

Чи схвальними будуть відгуки просвітників?

Відгуки просвітників, найімовірніше, були б неоднозначними, але переважно критичними. Вони б схвалили окремі реформи (розвиток освіти, віротерпимість, обмеження тортур), але засудили б головне: збереження абсолютизму та кріпацтва. Просвітники зрозуміли б, що монархи використовували їхні ідеї для зміцнення держави та власної влади, а не для побудови суспільства на засадах розуму, свободи та рівності.

5. Заповніть профіль «освіченого монарха» у фейсбуці.

Facebook

Ім’я: Йосиф II (Joseph II)

Імператор Священної Римської імперії, реформатор на троні

Фото профілю: (Портрет Йосифа II в імператорському вбранні)

Обкладинка: Колаж: нова школа, селяни, що вільно працюють на полі, карта Австрійської імперії з новими адміністративними кордонами.

Інформація

• Робота: Імператор Священної Римської імперії.
• Освіта: Вивчав праці Вольтера, Дідро та інших просвітників.
• Місце проживання: Відень.
• Сімейний стан: Одружений на своїй Імперії
• Про себе: “Я встановив своїм принципом використовувати ідеї філософів для управління. Прагну до загального блага через розум та реформи”.

Друзі (458)

Марія Терезія (мати), Фрідріх ІІ, Катерина ІІ, Вольтер, Дені Дідро, та інші.

Стрічка новин

1 листопада 1781 р.

Щойно підписав патент про віротерпимість. У моїй імперії кожна людина має право вільно сповідувати свою релігію. Розум перемагає забобони! #Реформи #Просвітництво #СвободаСовісті.

Вольтер та 2.1 тис. інших вподобали це.

Коментарі (154):

Дені Дідро: Чудовий крок, Ваша Величносте! Це справжній дух Просвітництва!

Папа Пій VI: Ваша Величносте, ми маємо серйозно поговорити…

25 жовтня 1781 р.

Скасував особисту залежність селян. Кожен повинен бути вільним і працювати на благо себе та держави. Попереду ще багато роботи, але це великий крок! #КінецьКріпацтву #Реформи.

Марія Терезія та 3.4 тис. інших вподобали це.

Коментарі (289):

Селянин з Богемії: Дякуємо, Ваша Величносте! Хай живе імператор!

Угорський дворянин: Це катастрофа для наших маєтків! Хто тепер буде працювати на землі?

15 вересня 1780 р.

Провів зустріч з міністрами. Обговорювали реформу освіти. Кожна дитина, незалежно від стану, повинна мати доступ до знань. #ОсвітаДляВсіх #Майбутнє.

1.8 тис. осіб вподобали це