ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
У яких державах у XVII-XVIII ст. сформувався абсолютизм? Визначте переваги та недоліки цієї форми правління.
Абсолютизм сформувався у Франції, Іспанії, Пруссії, Австрійській імперії та Російській імперії. До переваг цієї форми правління належали встановлення стабільності й порядку, подолання роздробленості, обмеження свавілля місцевої знаті та церкви. Недоліками були надмірні витрати на утримання королівського двору, ведення загарбницьких воєн та відсутність контролю суспільства над владою.
ПОМІРКУЙТЕ
Які ідеї Просвітництва, на вашу думку, могли змусити монархів, які мали необмежену владу, змінювати свою політику?
Я думаю, що ключовою ідеєю стала теорія “суспільного договору”, яка заперечувала божественне походження влади. Монархи зрозуміли, що для збереження своєї популярності та зміцнення влади вони мають покращувати життя підданих, розвивати освіту та економіку. Також на них впливали ідеї про необхідність єдиних законів та обмеження впливу церкви на світське життя.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрет Густава III. Чи відрізняється він за стилем і настроєм від портретів Луї XVI? Якщо так, то як саме?
На мою думку, цей портрет відрізняється від пишних та офіційних зображень французького короля Луї XVI. Густав III зображений у більш невимушеній позі, у модному одязі без важких королівських мантій, що створює настрій “освіченої” та сучасної людини, а не лише недосяжного правителя. Цей стиль підкреслює його роль як мецената та прихильника культури, а не тільки як абсолютного монарха.
Знайдіть інформацію про цього правителя у відкритих джерелах, яка дасть вам змогу пояснити, чому його вважають видатним меценатом і сподвижником шведської культури.
Густава III називають “королем театру”, оскільки він зробив величезний внесок у розвиток мистецтва Швеції. Він заснував Шведську академію (за зразком Французької), Королівську оперу та Королівський драматичний театр. Король сам писав п’єси, виступав як співавтор оперних лібрето та активно підтримував поетів, художників і скульпторів, прагнучи вивести шведську культуру на загальноєвропейський рівень.
Поміркуйте, чи вплинула його діяльність у цій сфері на те, що Густава III вважають представником освіченого абсолютизму.
Я думаю, що вплинула безпосередньо. Ідеї Просвітництва полягали не лише в політичних реформах, а й у вірі в силу розуму, освіти та мистецтва. Підтримуючи культуру, Густав III демонстрував, що він є прогресивним монархом, який дбає про духовний розвиток нації, що цілком відповідає образу “освіченого правителя”.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому правителі й правительки різних держав по-різному реалізовували ідеї Просвітництва у своїй політиці?
На мою думку, це залежало від конкретних проблем та потреб кожної окремої держави. Монархи брали з ідей Просвітництва лише те, що допомагало їм зміцнити власну владу та покращити економіку. Наприклад, Фрідріх II у Пруссії робив ставку на військову міць, а Марія-Терезія в Австрії — на адміністративні реформи, щоб утримати контроль над багатонаціональною імперією.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картини, на яких зображено Фрідріха II Великого. Який образ правителя створили художники? Чи відповідають їхні уявлення характеристиці короля в тексті параграфа?
На картині «Фрідріх ІІ Великий під час битви…» він — рішучий полководець. Полотно «Король усюди» демонструє його як дбайливого управлінця, а «Концерт у Сан-Сусі» — як інтелектуала й музиканта.
Це повністю відповідає тексту параграфа, де Фрідріх II охарактеризований як воєначальник, що захопив Сілезію, і водночас як прихильник ідей Просвітництва, який у приватному житті спілкувався з філософами та любив мистецтво.
ПОМІРКУЙТЕ
Як ви вважаєте, чи було жінці на престолі важче проводити політику освіченого абсолютизму, ніж вельможним чоловікам? Обґрунтуйте свої міркування.
На мою думку, жінці на престолі, такій як Марія-Терезія, було значно важче затвердити свою владу та проводити реформи, ніж чоловікам.
Я обґрунтовую це тим, що сусідні монархи, зокрема Фрідріх ІІ, спочатку відмовлялися визнавати її правителькою лише через те, що вона жінка, сподіваючись на її слабкість у керуванні військом. Їй довелося захищати свої права у війнах і доводити здатність керувати імперією, тоді як чоловіки-правителі не стикалися з таким упередженням.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте графіку. Поміркуйте, чи потрібно її доповнити, і якщо так, то якими саме пунктами.
Графіку «Марія-Терезія. Реформи» варто доповнити такими заходами, згаданими в тексті:
- Проведення першого перепису населення та земельних угідь.
- Скасування внутрішніх митних кордонів.
- Запровадження паперових грошей (банкоцетлів).
- Обмеження впливу Церкви та цехових привілеїв.
- Запровадження єдиного кримінального кодексу та Верховного суду.
Прочитайте уривок із книги дослідника Олександра Бойка «Історія України». Поміркуйте, як саме вплинуло на політику Марії-Терезії та її сина Йосифа II протистояння з Пруссією.
Спираючись на джерело, я думаю, що протистояння з Пруссією стало головним поштовхом до проведення реформ. Щоб не програти боротьбу своєму основному супернику і не допустити відставання держави, монархам довелося посилювати центральну владу та контролювати всі сфери життя. Тобто загроза з боку Пруссії змусила Австрію модернізуватися.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Поясни значення поняття «освічений абсолютизм».
Освічений абсолютизм — це політика європейських абсолютних монархів у XVII — на початку XIX століття, які використовували ідеї Просвітництва для посилення своєї влади та проведення реформ.
2. Назви представників і представниць освіченого абсолютизму.
У параграфі згадано: Фрідріха II Великого (Пруссія), Марію-Терезію та Йосифа II (Австрія), Катерину II (Росія), Густава III (Швеція) та маркіза Помбала (Португалія).
3. Як саме ідеї Просвітництва вплинули на політику правителів і правительок, про яких ідеться в параграфі?
Ідеї Просвітництва змінили уявлення монархів про джерело їхньої влади: замість «Божого права» вони почали спиратися на теорію «суспільного договору». Правителі, такі як Фрідріх II, називали себе «першими слугами держави» і вважали, що мають покращувати життя підданих задля стабільності та зростання власної популярності. Вони використовували ці ідеї для централізації влади, обмеження впливу Церкви, розвитку освіти та впорядкування законодавства.
4. Стисло схарактеризуй причини, результати й наслідки реформ Фрідріха II Великого, Марії-Терезії та Йосифа II.
- Фрідріх II (Пруссія): Успадкувавши мілітаризовану державу, зосередився на посиленні армії (яка була четвертою в Європі). Хоча цікавився Просвітництвом, на практиці не завершив ліберальні реформи. Наслідок — перетворення Пруссії на потужну військову державу.
- Марія-Терезія (Австрія): Причина — необхідність захисту імперії. Результат — упорядкування податків, судова та військова реформи, освітні зміни. Наслідок — збереження цілісності держави та посилення центральної влади.
- Йосиф II (Австрія): Причина — продовження модернізації. Результат — скасування особистої залежності селян, релігійна свобода. Наслідок — опір дворянства та часткове скасування реформ наступниками.
5. Поміркуй, чому Марію-Терезію називали матір’ю закону в Європі.
Марію-Терезію називали «матір’ю закону» тому, що вона провела масштабну судову реформу, яка уніфікувала законодавство в її імперії. Зокрема, імператриця:
- запровадила єдиний кримінальний кодекс;
- створила Верховний суд;
- обмежила судову владу поміщиків над селянами та вплив Церкви, встановивши пріоритет державних законів.
6. Чи вдалося представникам і представницям освіченого абсолютизму досягти поставлених цілей?
Я думаю, що їм вдалося досягти цілей лише частково. З одного боку, вони успішно зміцнили центральну владу, посилили армії та модернізували економіку своїх країн. З іншого боку, багато прогресивних ідей Просвітництва (як-от повне скасування кріпацтва чи рівність станів) не були реалізовані до кінця через опір дворянства або небажання монархів втрачати опору свого трону.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади схему, яка характеризуватиме політику Фрідріха II Великого чи Йосифа II (на вибір).
Я обрав для схеми політику Йосифа II (Австрійська імперія):
- Соціальна сфера:
- Скасування особистої залежності селян від панів (1782 р.).
- Обмеження панщини (спроба замінити її на грошовий податок).
- Релігійна сфера:
- Свобода віросповідання.
- Підпорядкування Церкви державі.
- Закриття частини монастирів.
- Освіта і культура:
- Державне фінансування шкільної освіти.
- Відновлення Львівського університету (1784 р.).
- Заснування Studium Ruthenum для русинів.
- Управління:
- Централізація влади.
- Боротьба з впливом місцевої знаті.
Презентуй результати своєї роботи в класі.
Результати моєї схеми показують, що Йосиф II був одним із найбільш рішучих реформаторів епохи. Його політика була спрямована на створення централізованої держави з рівними правами підданих, де влада Церкви та дворян обмежувалася на користь розвитку економіки та освіти. Однак через радикальність цих змін він зіткнувся з сильним опором старих еліт.
Поміркуйте, чому тривалий час вірили в те, що Фрідріх II був найбільшим монархом у сучасній історії.
На мою думку, така віра сформувалася через поєднання його військових успіхів та вмілого створення власного іміджу. По-перше, він перетворив Пруссію на потужну європейську державу, захопивши Сілезію та створивши одну з найсильніших армій. По-друге, він називав себе «першим слугою держави» і публічно підтримував ідеї Просвітництва, листувався з Вольтером і заборонив тортури, що створювало образ мудрого філософа на троні, хоча соціальну структуру він так і не змінив.
Чи відповідає думка деяких науковців про Йосифа II як про одного з великих «визволителів людства» дійсності? Аргументуйте свої міркування.
Я думаю, що ця думка відповідає дійсності лише частково. З одного боку, його наміри були справді прогресивними та гуманними, особливо щодо селянства. З іншого боку, його методи були авторитарними, а багато реформ (наприклад, повне скасування панщини) не вдалося закріпити надовго через опір дворянства.Моїм головним аргументом “за” є те, що саме Йосиф II у 1782 році скасував особисту залежність селян, що дало мільйонам людей базові громадянські права, а також зрівняв у правах різні конфесії, зокрема греко-католиків з римо-католиками. Аргументом “проти” є факт, наведений у підручнику: через бюрократичний спосіб впровадження змін та відсутність підтримки дворян, його наступники були змушені скасувати частину цих реформ, тому повного “визволення” не відбулося.