Свідчать документи
Якими, окрім воєнної справи, були заняття жителів прикордоння?
Окрім військової справи, жителі прикордоння займалися господарством: вони косили сіно та насипали стави
Проведіть уявну екскурсію козацьким зимівником. Зверніть увагу на територію, кількість входів і будівлі.
Уявімо собі екскурсію козацьким зимівником. Наш зимівник — це невелике укріплене поселення, розташоване десь у степу.
Зимівники, як правило, розташовувалися біля річок, що давало змогу займатися рибальством – одним з ключових промислів.
Його територія огороджена високим дерев’яним частоколом або ровом для захисту від несподіваних нападів. Вхід до зимівника зазвичай один — через міцні, добре укріплені ворота.
Всередині ми б побачили кілька простих будівель. Головною є житлова хата-землянка, де козаки жили взимку. Поруч розташовані господарські споруди: стайні та хліви для худоби, комори для зберігання припасів, солі та зброї. Такий зимівник був тимчасовим житлом, яке козаки використовували під час своїх промислів, таких як полювання чи рибальство.
Як розповідають експерти у фільмі, зокрема Михайло Чередниченко із заповідника “Хортиця”, козаки не завжди постійно мешкали на Січі. Більшість із них приходили на Запоріжжя навесні для промислів, а на зиму поверталися до своїх зимівників. Саме тут, у цих невеликих хуторах, вирувало справжнє життя, пов’язане не лише з військовою справою, а й з мирною працею.
📝 Діємо: практичні завдання
Започаткуйте в зошиті або в електронному застосунку лінію часу та позначте на ній події виникнення козацтва та етапи формування реєстрового козацтва. Під час вивчення теми додавайте на лінію часу наступні події з історії козацтва.
Ось лінія часу з ключовими подіями виникнення та формування реєстрового козацтва, створена на основі наданого тексту:
- 1489 р. — Перша письмова згадка про козаків у зв’язку з їхньою участю у поході польсько-литовського війська проти татар.
- 1534–1537 рр. — Перший випадок вербування козаків на довготривалу службу під час литовсько-московської війни.
- У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи.
- 1572 р. — Утворення реєстрового козацтва. Король Сигізмунд II Август найняв на службу 300 козаків, яких внесли до спеціального списку — реєстру.
- 1578 р. — Реформа Стефана Баторія. Король збільшив реєстр, а також передав їм у володіння місто Трахтемирів із землями для створення арсеналу та шпиталю.
- Кінець XVI ст. — Чисельність реєстрового війська зросла до 1000 козаків.
Поміркуймо
1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому полягала хитрість?
Січовики уникали складання точного реєстру, тому що це давало їм простір для маневру. Хитрість полягала в тому, що, не маючи фіксованого списку, вони могли отримувати від уряду гроші на утримання не конкретної кількості козаків, а всього Війська Запорозького. Це дозволяло утримувати більше козаків, ніж було офіційно визнано, і поширювати козацькі права та вольності на ширше коло людей.
2. На вашу думку, чому прагнення козаків збільшити реєстр і закріпити за собою в управлінні певну територію викликало занепокоєння уряду Речі Посполитої? Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини між козаками й урядом внаслідок цих дискусій.
Прагнення козаків збільшити реєстр та отримати власну територію викликало занепокоєння уряду Речі Посполитої з кількох причин. По-перше, збільшення кількості реєстровців означало, що більше людей звільнялося від податків і отримувало окреме судочинство, що послаблювало контроль держави та зменшувало її доходи. По-друге, створення автономної козацької території загрожувало центральній владі та могло стати осередком непокори.
Ймовірно, такі суперечності призведуть до загострення відносин. Уряд намагатиметься обмежити чисельність козацтва та його права, а козаки, своєю чергою боротимуться за розширення реєстру і своїх вольностей, що може перерости у збройні конфлікти та повстання.
3. Як, на вашу думку, могли складатися відносини між реєстровими та нереєстровими козаками?
Відносини між реєстровими та нереєстровими козаками могли бути складними. З одного боку, існувала певна нерівність: реєстровці мали офіційний статус, отримували платню та мали привілеї, на відміну від нереєстрових, яких уряд не визнавав. Це могло породжувати заздрість і напруженість. З іншого боку, їх об’єднував спільний спосіб життя та інтереси. Нереєстровці прагнули потрапити до реєстру, тому часто вони разом із реєстровцями виступали проти уряду з вимогою збільшити реєстр, що робило їх союзниками у боротьбі за спільні права.
📝 Діємо: практичні завдання
Зіграйте в історичне лото: розгадайте анаграми й уявно з’єднайте зображення і текстові картки лото. Складіть речення про життя українського козацтва, використовуючи назви зображених у лото козацьких клейнодів.
Давайте розгадаємо анаграми та з’єднаємо елементи лото:
- БУНЧУК (УКЧБУН) — це зображення палиці з кулею та кінським хвостом. Його опис: “Його врученням супроводжувався вступ на посаду новообраного гетьмана”.
- БУЛАВА (УВАЛАБ) — це зображення короткої палиці з кулястим навершям. Опис: “Старовинна зброя. Символ влади кошових отаманів і гетьманів”.
- ПЕРНАЧ (НРЕЧАП) — це зображення палиці з металевим навершям, що має гострі ребра (“пір’я”). Опис: “Вид холодної зброї. Символ влади козацьких полковників”.
- КОРОГВА (ГРВООАК) — це зображення прапора. Опис: “Полотнище із символічними зображеннями”.
Речення про життя українського козацтва:
Під час урочистої ради новообраному гетьману вручали булаву та бунчук, полковники тримали свої перначі, а над козацьким військом майоріла бойова корогва.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити значення понять «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацькі клейноди».
- Реєстрове козацтво — це частина козаків, яких уряд Речі Посполитої офіційно взяв на військову службу. Їхні імена записували у спеціальний список — “реєстр”, за що вони й отримали свою назву. Реєстровці отримували від держави платню, зброю та мали певні привілеї, наприклад, звільнення від податків і власне судочинство.
- Низове козацтво — це ті козаки, які не входили до офіційного реєстру і не перебували на державній службі. Їх ще називали Військом Запорозьким Низовим. Вони жили переважно на Запорозькій Січі й не підкорялися владі Речі Посполитої.
- Курінь — це була військово-адміністративна одиниця на Січі, а також назва житла, де мешкали козаки.
- Покозачення — цей термін також відсутній у тексті, але він означає процес переходу селян чи міщан до козацького стану. Люди йшли в козаки, щоб здобути свободу.
- Козацькі клейноди — це символи влади козацької старшини. До них належали булава (знак влади гетьмана), бунчук (палиця з кулею та кінським хвостом), пернач (символ влади полковника), корогва (прапор), а також гербова печатка та литаври.
Можу розповісти про особливості життя козацтва як фронтирної спільноти.
Козацтво жило на “фронтирі” — на межі між осілими землями та степом, де постійно існувала небезпека нападів кочовиків. Це визначило їхній спосіб життя. Козаки були воїнами-хліборобами. Важливим заняттям було уходництво — сезонні промисли, такі як полювання, рибальство, бортництво та видобуток солі. Через небезпеку вони засновували тимчасові укріплені поселення, які називалися зимівниками. Таке життя вимагало військової організації та демократії: козаки самі обирали свою старшину на загальній раді.
Можу пояснити причини та особливості формування реєстрового козацтва.
Причини: Велике князівство Литовське, а пізніше й Річ Посполита, потребували надійного війська для захисту своїх південних кордонів від нападів та для участі у війнах. Досвідчені у військових справах козаки були ідеальними кандидатами для цієї ролі.
Особливості:
- Перший реєстр на 300 козаків було створено у 1572 році за короля Сигізмунда II Августа.
- У 1578 році король Стефан Баторій провів реформу: збільшив реєстр, надав козакам платню, привілеї (звільнення від податків, власне судочинство) та передав їм місто Трахтемирів, де розмістили шпиталь та арсенал.
- Створення реєстру призвело до поділу козацтва на привілейованих реєстровців та нереєстрових (низових) козаків.
Можу визначити особливості статусу українського козацтва в Речі Посполитій.
Статус козацтва в Речі Посполитій був двоїстим.
- Офіційний статус: Влада визнавала лише невелику частину козаків — реєстрових, які були на державній службі й мали привілеї, схожі до шляхетських.
- Неофіційний статус: Більшість козацтва (низовики) не мали офіційного статусу. Влада вважала їх своїми підданими й не визнавала за ними козацьких прав.
- Прагнення до визнання: Козацтво в цілому прагнуло, щоб його визнали як окремий суспільний стан, подібний до шляхти, головним обов’язком якого була б військова служба. Тому вони постійно вимагали збільшення реєстру. Це створювало постійне напруження у відносинах між козаками та урядом Речі Посполитої.
Обговорюємо в групі
Виконайте спільно в групах дослідження поштової марки «Козацькі клейноди». Визначте, які символи козацтва зображено на ній.
На поштовій марці «Козацькі клейноди» зображено такі символи козацької влади та атрибути:
- Гербова печатка — на лівій частині марки ми бачимо печатку Прилуцького полкового писаря Семена Раковича. Печатка була важливим клейнодом, що засвідчував офіційні документи.
- Бунчук — на правій частині марки видно палицю з кулею та кінським хвостом. Це був знак влади гетьмана та кошового отамана.
- Булава — поряд із бунчуком зображена булава, яка є найвідомішим символом гетьманської влади.
- Корогва (прапор) — у верхній частині композиції видніється козацький прапор, який був бойовим знаменом війська.
Мислю творчо
3. Уявіть, що козаки користувалися соціальними мережами, і на основі здобутих знань створіть ілюстровані інстаграм-історії про життя козаків.
Якби козаки мали інстаграм, їхні сторіз могли б виглядати так:
Історія 1: Будні в зимівнику
@kozаk_petro
📍 Дике Поле
Текст на сторіз: “Зима близько! ❄️ Осіли в зимівнику. Запаси солі та припасів готові. Попереду полювання та риболовля. #козацькежиття #зимівник #уходництво”
Історія 2: Мене вписали до реєстру!
@andriy_reiestrovyi
📍 Трахтемирів
Текст на сторіз: “Нарешті! 💪 Вписали до реєстру! Тепер офіційно на службі його королівської милості. Слава Війську Запорозькому! #реєстровекозацтво #праваівольності #служба”
Історія 3: Факт чи фейк?
@taras_pravdoliub
Kyiv, Ukraine
Текст на сторіз: “СТОП ФЕЙК! 🚫 Багато хто думає, що ми носимо шаровари. Насправді наш стрій виглядає так. Практично і зручно для походу! #фактчифейк #козацькамода #реконструкція”