На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
1. Складіть зі слів у хмаринках українські прислів’я.
Як уродить жито, то всім буде сито
Корова в дворі харч на столі
2. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства і скотарства в житті українського народу
Прислів’я “Як уродить жито, то всім буде сито” та “Корова в дворі харч на столі” відображають важливе значення землеробства та скотарства у житті українського народу. Українці завжди вважали вирощування хліба та розведення худоби надзвичайно важливими справами, які забезпечували їхню власну їжу та виживання. Ці прислів’я показують, що успішне землеробство та скотарство гарантують достатню кількість їжі для всіх членів сім’ї.
3. Назвіть, які відомі вам особливості природних умов України сприятливі для ведення сільського господарства
Північні та центральні регіони України мають родючі ґрунти, відповідний клімат та водні ресурси для ведення сільського господарства. Крім того, Україна має значні земельні ресурси та розгалужену річкову мережу, що сприяє розвитку сільського господарства та забезпечує воду для зрошення польових культур.
1. Коли і звідки землеробство прийшло на українські землі
Діємо: практичні завдання
1. Розгляньте карту «Початок землеробства і скотарства на Землі» (с. 54) і визначте: а) коли на українських землях поширилися землеробство (рільництво) і скотарство; б) яким шляхом поширювалося землеробство на землях нинішньої України; в) де в Україні були осередки перших землеробів.
а) Землеробство та скотарство поширилися на українських землях під час неоліту близько 6000 років тому. б) Землеробство поширювалося на землях нинішньої України зі сходу на захід та з півночі на південь. Скотарство було поширене переважно на степових теренах. в) Осередки перших землеробів в Україні були на території сучасних регіонів Закарпаття, Волині та Полісся.
2. За підсумками роботи з картою складіть коротку розповідь про поширення землеробства і скотарства на українських землях
За підсумками роботи з картою стало зрозуміло, що землеробство та скотарство поширилися на українських землях під час неоліту близько 6000 років тому. Землеробство поширювалося на землях нинішньої України зі сходу на захід та з півночі на південь, а скотарство було поширене переважно на степових теренах. Осередки перших землеробів в Україні були на території сучасних регіонів Закарпаття, Волині та Полісся.
2. Трипільська і середньостогівська археологічні культури
Поступово під впливом природних умов на українських теренах сформувалися два осередки відтворювального господарства. У лісостеповій зоні люди переважно займалися землеробством, а скотарство відігравало допоміжну роль. А от жителі степових регіонів, навпаки, розвивали скотарство при допоміжній ролі землеробства. Про особливості світу землеробів і скотарів можна дізнатися, порівнюючи трипільську та середньостогівську археологічні культури.
Об’єднайтеся в дослідницькі групи та виконайте завдання.
1. Прочитайте історичні довідки про трипільську і середньостогівську археологічні культури. 2. Зіставте особливості життя носіїв трипільської і середньостогівської культур і визначте, що між ними спільного, а що — відмінного.
План дослідження
1. Час існування та територія розселення.
2. Головне заняття носіїв культури.
3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці.
4. Особливості кераміки.
5. Спосіб життя.
6. Релігійні уявлення.
1. Час існування та територія розселення:
Трипільська культура існувала у період енеоліту, наприкінці VI—III тис. до н. е. на території України, Молдови та Румунії.
Середньостогівська культура існувала із середини V до середини IV тис. до н. е. у степу та на півдні лісостепу України, в південній частині Херсонської, Дніпропетровської, північній Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, східній Черкаській та східній Київській областях, а також у Північному Приазов’ї.
2. Головне заняття носіїв культури:
Трипільці займалися землеробством, тваринництвом, рибальством, мисливством та збиральництвом.
Середньостогівці займалися скотарством, розводили велику та дрібну рогату худобу, коней і свиней.
3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці:
Трипільці використовували камінь, кістку й ріг, а також глину для виготовлення предметів побуту і знарядь праці. Вони також вміли виготовляти мідні речі.
Середньостогівці використовували камінь, кістку та ріг для виготовлення знарядь праці і предметів побуту.
4. Особливості кераміки:
Трипільці створювали глиняні вироби з образами жінок, з якими пов’язують існування культури родючості землі. Зооморфні статуетки найчастіше зображували бика.
Середньостогівці виготовляли керамічні вироби з образами людей та тварин.
5. Спосіб життя:
Трипільці жили у землянках чи напівземлянках, а також у глиняних будинках з дерев’яним каркасом. Поселення забудовувалися в кілька концентричних кіл або овалів, які з’єднувалися глинобитними стінами.
Середньостогівці жили у земляних будинках з дерев’яними каркасами, які вкривали глиною.
6. Релігійні уявлення: Щодо релігійних уявлень, трипільці вірили в жіночу божественність, пов’язану з родючістю землі. Це відображалося в антропоморфних глиняних виробах, які здебільшого зображували жінок.
Худоба була найбільшою цінністю та центром релігійних уявлень скотарських племен. Вчені припускають, що образам богів середньостогівці зазвичай надавали рис найшанованіших тварин.
Діємо: практичні завдання (ст. 56)
Середньостогівська культура: 1; 2; 4; 5.
Трипільська культура: 3; 6; 7.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Коли і звідки землеробство і скотарство поширилися на теренах України?
Землеробство та скотарство поширилися на теренах України в добу енеоліту, близько 6 тис. років тому.
Що вплинуло на формування особливого способу життя спільнот землеробів і скотарів на теренах України?
Формування особливого способу життя спільнот землеробів і скотарів на теренах України було зумовлено географічними умовами, зокрема, степовим ландшафтом. Степова зона, де розповсюджувалися ці спільноти, була відкритою для розведення худоби, а землеробство могло мати допоміжну роль у господарстві. Також, історичні обставини, такі як міграції народів і панування інших культур, могли вплинути на формування цих спільнот.
Які характерні риси притаманні трипільській і середньостогівській археологічним культурам?
Трипільська культура характеризується розвиненим землеробством, вважається однією з найбільш розвинутих землеробських культур свого часу. Знаменита декоративним пластичним мистецтвом, орнаментом та керамікою. Також відома своїми великими поселеннями та системою оборонних споруд.
Розташування: Простягалася на території сучасної України, Молдови та Румунії.
Господарство: Землеробство і скотарство (велика рогата худоба, свині).
Житло: Будували великі глинобитні будинки.
Мистецтво: Відомі своєю керамікою з різноманітними геометричними візерунками.
Релігія: Вважається, що мали культ Великої Богині-матері.
Середньостогівська культура характеризується розвиненим скотарством, але також займалася землеробством. Релігійні уявлення цієї культури пов’язані з культом худоби. Виробництво кераміки мало домашній характер. Середньостогівці використовували в побуті й трипільський посуд, що свідчить про розвиток контактів між ними та трипільцями.
Розташування: Територія південно-східної України.
Господарство: Землеробство, скотарство і рибальство.
Житло: Жили в напівземлянках.
Мистецтво: Проста кераміка, інструменти з кременю.
Особливість: Відзначена переважно похованнями.
Яким видом історичних джерел послуговуються вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів?
Вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів, послуговуються такими історичними джерелами, як археологічні знахідки (залишки житла, знаряддя праці, посуд, скелети тварин тощо), писемні джерела (якщо такі збереглися), зображення на кераміці, камені, металі. Також використовуються антропологічні дослідження, генетичні аналізи тощо.
Яким видом історичних джерел послуговуються вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів?
Вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів, послуговуються такими історичними джерелами, як археологічні знахідки (залишки житла, знаряддя праці, посуд, скелети тварин тощо), писемні джерела (якщо такі збереглися), зображення на кераміці, камені, металі. Також використовуються антропологічні дослідження, генетичні аналізи тощо.
2. Історія на лінії часу
Позначте на лінії часу хронологічні межі існування трипільської та середньостогівської археологічних культур. Визначте: а) скільки тисячоліть розвивалася трипільська культура; б) скільки тисячоліть минуло до наших днів від часу появи середньостогівської культури
а) Трипільська культура розвивалася приблизно 1,5 тисячоліття, відтак близько з 5400 до 2700 р. до н. е.
б) Середньостогівська культура існувала приблизно в період з 4500 до 3500 р. до н.е. За умови, що поточний рік – 2023, від початку існування Середньостогівської культури минуло понад 6,5 тисячоліть, а від її завершення – понад 5,5 тисячоліть.
II. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в групи і складіть по два відкриті і по два закриті запитання до тем «Трипільська культура», «Середньостогівська культура». Запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.
Відкриті запитання:
- Які артефакти відображають культуру трипільців та середньостогівців?
- Яку роль відіграли географічні умови у формуванні спільнот землеробів та скотарів?
Закриті запитання:
- Коли розвивалася трипільська культура?
- Яка основна релігійна уява середньостогівської культури?
III. Мислю творчо
1. Підготуйте творчий інформаційний проект (презентацію, лепбук тощо) про одну зі згаданих у параграфі археологічних культур
Я підготував презентацію про трипільську культуру. Ви можете переглянути її за посиланням: Презентація про трипільську культуру.