ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке історія?
Історія — це наука, що вивчає минуле людського суспільства в усій його різноманітності та цілісності, встановлюючи закономірності його розвитку на основі дослідження історичних джерел.
2. Чим різняться історія як наука та історія як навчальний предмет?
Історія як наука спрямована на пошук і встановлення нових знань, проведення досліджень та аналіз історичних процесів, тоді як історія як навчальний предмет — це відібрана й систематизована сукупність уже відомих наукових знань, адаптованих для навчання та виховання учнів.
3. Що таке «історична періодизація» та «історичні джерела»?
Історична періодизація — це поділ історії на певні часові проміжки (етапи, періоди), які відрізняються особливостями економічного, політичного та культурного розвитку. Історичні джерела — це предмети матеріальної культури, писемні пам’ятки, звичаї, мови та інші свідчення, що безпосередньо відображають історичний процес і дають змогу вивчати минуле.
4. Які періоди всесвітньої історії ви розглянули в попередні роки? Назвіть їхні хронологічні межі.
У попередні роки було розглянуто такі періоди:
- Історія Стародавнього світу (від появи людини на Землі до кінця V ст.);
- Середні віки (з кінця V ст. до кінця XV ст.);
- Ранньомодерна доба (з кінця XV ст. до кінця XVIII ст.).
5. Назвіть події Ранньомодерної доби всесвітньої історії, які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.
До найважливіших подій Ранньомодерної доби належать Великі географічні відкриття, які призвели до формування світового ринку та колоніальних імперій, а також Реформація і Контрреформація, що змінили релігійну та політичну карту Європи. Також ключове значення мали Промислова революція, що заклала підвалини індустріального суспільства, та доба Просвітництва, яка утвердила віру в силу людського розуму та природні права людини.
6. Які основні зміни відбулися у розвитку людства в цей період?
У Ранньомодерну добу відбулися Великі географічні відкриття, розпочався перехід від феодальних до капіталістичних відносин, поширилося книгодрукування, відбулися Реформація та Контрреформація, а також сформувалися перші колоніальні імперії та абсолютні монархії.
7. Покажіть на карті атласу країни, з розвитком яких у Ранньомодерну добу ви ознайомилися минулого року.
На карті атласу до країн, розвиток яких вивчався у Ранньомодерну добу, належать Франція, Англія, Іспанія, Річ Посполита (включаючи українські землі), Священна Римська імперія, Османська імперія та Московське царство.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Чи можна вважати Модерну добу відмінним від попереднього періодом всесвітньої історії? Чому?
Модерну добу слід вважати відмінним періодом, оскільки вона характеризується промисловим переворотом, переходом від ручної праці до машинної, формуванням індустріального суспільства та глибокими змінами у політичному устрої країн через процеси модернізації.
Чи доцільним є поділ всесвітньої історії на періоди? Поясніть чому.
Поділ всесвітньої історії на періоди є доцільним, оскільки це дозволяє структурувати знання про минуле, виділяти спільні риси та закономірності розвитку людства на певних етапах, а також простежувати еволюцію суспільних інститутів.
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що національне відродження стало одним з важливих явищ цього періоду всесвітньої історії?
Національне відродження є одним із найважливіших явищ цього періоду, адже воно зумовило процес формування сучасних націй, зростання національної самосвідомості та активізацію національно-визвольних рухів, що призвели до змін на політичній карті світу.
ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ
Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що база історичних джерел для вивчення Модерної доби є тією самою, що і до попередніх періодів всесвітньої історії? Чому?
Це твердження є хибним, оскільки база історичних джерел Модерної доби суттєво розширилася та якісно змінилася порівняно з попередніми періодами. Хоча речові, письмові та усні джерела залишаються важливими, у цей період з’являються принципово нові види джерел, такі як фото-, аудіо- та кінодокументи. Також значно зросла кількість і доступність писемних пам’яток завдяки розвитку преси, поширенню грамотності та збільшенню обсягів державної документації.
ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. Навчальна гра «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.
У XIX столітті в Європі активізувалися процеси формування сучасних націй. Поштовхом до цього стала Французька революція, яка проголосила народ джерелом влади в державі. У результаті поширення цих ідей серед бездержавних народів Європи розпочалися національно-визвольні рухи. Мислителі того часу почали використовувати термін «національне відродження» для опису боротьби за культурний і політичний розвиток. Дослідник Мірослав Грох виділив три обов’язкові етапи цього процесу: фольклорно-етнографічний, культурно-літературний та політичний.
2. Як змінилися історичні джерела для дослідження Модерної доби?
Історичні джерела Модерної доби змінилися за рахунок стрімкого збільшення обсягу писемної інформації, зокрема появи масової періодичної преси (газет і журналів) та его-документів (щоденників, мемуарів, приватного листування). Розвиток державного апарату призвів до появи численних офіційних документів: парламентських актів, статистичних звітів та податкових реєстрів. Найважливішою технічною зміною стала поява та поширення візуальних і звукових джерел — фотографій, фонограм і кінодокументів.
3. У чому полягало національне відродження в тогочасній Європі?
Національне відродження в тогочасній Європі полягало у процесі усвідомлення бездержавними народами своєї ідентичності та боротьбі за відновлення або створення власної держави. Воно охоплювало культурний розвиток, відродження рідної мови, вивчення національної історії та фольклору, а також перехід до політичної боротьби за права нації.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
4. Покажіть на карті атласу українські землі й держави, до складу яких вони входили на початку Модерної доби.
На початку Модерної доби українські землі були розділені між двома імперіями. Більша частина територій, що включала Лівобережжя, Слобожанщину, Правобережжя та Південь України, входила до складу Російської імперії. Західноукраїнські землі, а саме Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, перебували під владою Австрійської імперії.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. Проаналізуйте національне відродження в Європі як нове явище суспільного життя цієї доби.
Національне відродження в Європі Модерної доби стало наслідком поширення ідей Французької революції про націю як єдине джерело державної влади. Це явище охопило народи, які на той час не мали власної державності та перебували у складі імперій. Процес передбачав формування національної свідомості та перетворення етносів на сучасні нації. За теорією М. Гроха, національне відродження проходило три обов’язкові етапи: фольклорно-етнографічний (вивчення традицій та мови інтелігенцією), культурно-літературний (поширення мови та літератури серед населення) та політичний (боротьба за автономію або незалежність). Це явище докорінно змінило політичну карту Європи, зробивши національний чинник ключовим у міжнародних відносинах.
6. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Обговоріть і складіть перелік порад, як краще організувати роботу з підручником на уроках і вдома.
| Місце роботи | Поради щодо організації роботи з підручником |
|---|---|
| На уроці | 1. Використовувати запитання рубрики «Пригадайте» для швидкого включення в тему. |
| 2. Орієнтуватися на рубрику «Ви дізнаєтесь», щоб розуміти основні цілі уроку. | |
| 3. Співвідносити текст параграфа з картами та ілюстраціями для візуалізації подій. | |
| 4. Виписувати нові терміни зі «Словника» безпосередньо під час опрацювання тексту. | |
| Вдома | 1. Читати текст параграфа частинами, виділяючи головну думку кожного підпункту. |
| 2. Використовувати QR-коди для перегляду додаткових матеріалів та виконання тестів. | |
| 3. Складати короткий план або схему прочитаного для кращого запам’ятовування. | |
| 4. Обов’язково відповідати на запитання в кінці параграфа для самоперевірки. |
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
7. Підготуйте есе за темою «Чому саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію».
Вивчення історії є необхідною умовою для формування критичного мислення та розуміння сучасних суспільних процесів. Знання минулого дозволяє усвідомити витоки сучасних конфліктів, державних кордонів та культурних традицій. У період інформаційних протистоянь історія слугує інструментом для відрізнення фактів від маніпуляцій, допомагаючи зберігати національну ідентичність. Досвід попередніх поколінь, зокрема епохи модернізації, дає можливість уникати повторення помилок та приймати зважені рішення у державотворчих процесах. Історія виховує відповідальність перед майбутнім, демонструючи, як індивідуальний вибір впливає на хід глобальних подій.
8. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою (на вибір): 2) Періодизація Модерної доби: підходи та рішення.
Періодизація Модерної доби базується на визначенні ключових соціально-економічних та політичних трансформацій людства. Більшість істориків визначають початок цієї епохи кінцем XVIII століття, пов’язуючи його з промисловою революцією в Англії та Великою французькою революцією. Британський історик Ерік Гобсбаум запропонував концепцію «довгого XIX століття», яке тривало від 1789 до 1914 року. Цей підхід розглядає період від руйнування старого порядку до початку Першої світової війни як цілісний етап формування індустріальної цивілізації. Інший підхід поділяє Модерну добу на два періоди: перший (кінець XVIII — середина XIX ст.) — епоха революцій та становлення промисловості; другий (друга половина XIX — початок XX ст.) — час завершення формування колоніальних імперій та прискореного технічного прогресу.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Доцільність застосування поняття «довге XIX століття» до нового періоду розвитку людства.
Застосування поняття «довге XIX століття» є цілком доцільним, оскільки воно відображає логіку історичних процесів, а не просто календарні межі. Період з 1789 по 1914 роки має внутрішню єдність, що характеризується домінуванням ідей лібералізму, розгортанням індустріалізації та формуванням національних держав. Початок епохи символізує політичний та економічний злам традиційного суспільства, а її фінал у 1914 році ознаменував крах старих імперій та перехід до принципово нової системи міжнародних відносин. Такий термін дозволяє історикам розглядати розвиток людства в межах завершеного циклу модернізаційних змін.
необхідність знань про події початку Модерної доби у всесвітній історії для розуміння процесів, що відбувалися в цей період на українських землях.
Знання про початок Модерної доби у всесвітній історії є обов’язковими для розуміння історії України, оскільки українські землі були інтегровані в загальноєвропейські політичні, економічні та культурні процеси. Поширення ідей Французької революції та концепції формування націй у Європі стали безпосереднім поштовхом до початку українського національного відродження. Масштабні явища, такі як індустріальна революція та перехід від аграрного до індустріального суспільства, визначали характер соціально-економічних змін на українських територіях, що перебували у складі Австрійської та Російської імперій. Розуміння світового контексту дозволяє об’єктивно проаналізувати етапи розвитку українського руху та його зв’язок із загальноєвропейськими модернізаційними процесами.