13. Як ми сприймаємо інформацію у світі соцмереж і новин

Зміст

ОБГОВОРІМО

Що для тебе означає інформація?

Інформація — це сукупність відомостей про події, явища та об’єкти навколишнього світу, які допомагають людині формувати уявлення про дійсність та приймати рішення.

Звідки ти зазвичай дізнаєшся про новини та важливі події?

Основними джерелами отримання новин є соціальні мережі, такі як Telegram та Instagram, а також офіційні інформаційні портали та повідомлення від близьких людей.

Коли бачиш у тіктоці чи інстаграмі новину із кричущим заголовком «Шок-контент!» — ти одразу віриш і репостиш чи спочатку гуглиш, щоб перевірити?

Новини з маніпулятивними заголовками підлягають обов’язковій перевірці через пошукові запити або офіційні джерела, оскільки такий формат подачі часто свідчить про фейк або спробу емоційного тиску.

Чи однаково ви з друзями / подругами реагуєте на одну й ту саму новину?

Реакції на ту саму новину часто різняться, адже сприйняття інформації є суб’єктивним процесом, що базується на особистому досвіді, переконаннях та емоційному стані кожної людини.

З якими емоціями ти зазвичай заходиш у соцмережі?

Вхід у соціальні мережі найчастіше супроводжується інтересом або потребою у спілкуванні, проте перегляд стрічки може викликати різні емоції — від захоплення до тривоги — залежно від характеру споживаного контенту.

ОБГОВОРІМО

Чи вони змінюються вони після перегляду стрічки?

Емоційний стан часто зазнає змін після перегляду стрічки соціальних мереж.

Чому?

Зміна емоцій зумовлена специфікою контенту, який розрахований на виклик швидкої реакції (інтересу, обурення або співпереживання), а також дією алгоритмів, що підбирають інформацію для утримання уваги користувача.

ДІЙМО РАЗОМ

Визначте, які з них можуть бути достовірними, а які — ні.

Презентуйте свої висновки класу та поясніть, на чому вони базуються.

Висновки базуються на аналізі логічної відповідності подій реальності, перевірці наявності маніпулятивних ознак (сенсаційність, емоційність) та порівнянні з офіційними даними. Достовірними вважаються новини, що описують стандартні соціальні або комунальні процеси, тоді як сумнівні новини містять ознаки перебільшення або відсутність посилань на конкретні нормативні акти.

На завершення обговоріть, чому важливо не лише виявляти фейк, а й розуміти, чому ми робимо такий висновок.

Розуміння причин висновку дозволяє сформувати навичку критичного аналізу, яка працюватиме автоматично при зустрічі з новими маніпуляціями. Це допомагає розрізняти факти від суджень, уникати емоційного тиску та аргументовано зупиняти поширення дезінформації у своєму оточенні.

ПОМІРКУЙТЕ

Випишіть із тексту ключові слова і словосполучення, які найкраще відображають його зміст (1–2 з кожного абзацу, всього 8–10 слів).

Ключові слова: потік інформації, сприйняття інформації, розмежовувати факти, джерела інформації, оціночне забарвлення, мета автора, швидкість поширення, ідеальне життя, джерело фейків, інформаційні бульбашки.

Перекажіть текст, спираючись на ці слова.

Сучасна людина перебуває у безперервному потоці інформації, яка стала життєво важливою. Наше сприйняття інформації є суб’єктивним, тому критично важливо навчитися розмежовувати факти та власні емоції. Головні джерела інформації — новини та соціальні мережі — часто надають подіям оціночне забарвлення, тому при читанні варто завжди з’ясовувати мету автора. Соціальні мережі забезпечують високу швидкість поширення даних, проте вони також створюють ілюзію ідеального життя та стають джерелом фейків. Алгоритми платформ формують інформаційні бульбашки, які обмежують доступ до альтернативних точок зору.

Хто це написав і з якою метою?

Текст написаний авторами підручника для учнів 9 класу з метою формування навичок медіаграмотності, критичного мислення та безпечного використання соціальних мереж.

Які факти наведено, а які — пропущено?

У тексті наведено факти про вплив алгоритмів на видачу контенту, роль соціальних мереж у швидкому поширенні інформації та особливості психологічного сприйняття новин. Пропущено статистичні дані щодо кількості користувачів різних платформ, конкретні назви медіаресурсів та технічні деталі роботи програмних алгоритмів.

Чи відокремлено факти від коментарів?

У самому тексті підручника факти відокремлені від коментарів, а також наведено приклади того, як різні видання можуть додавати суб’єктивні оцінки до однієї і тієї самої фактичної події.

ДІЙМО РАЗОМ

1. Об’єднайтеся в пари й виберіть одну інформацію із соцмережі (реальну або вигадану). Сформулюйте до неї три ключові запитання, які допомагають захищати себе від дезінформації. Порівняйте ваші запитання з думками інших та складіть спільний список запитань. Обговоріть, як ви тепер ставитиметеся до інформації в соціальних мережах.

Обрана інформація: «Допоможіть! Хлопчик з Миколаєва потребує термінової операції. Переказуйте гроші на картку ХХХ».

Ключові запитання для перевірки:

1. Хто є автором повідомлення і чи є це джерело офіційною благодійною організацією або перевіреною особою?
2. У якій саме лікарні перебуває дитина і чи можна підтвердити цю інформацію за офіційними контактами медичного закладу?
3. Чи містить допис посилання на медичні документи (виписки, діагнози) та звіти про попередні збори?

Спільний список запитань після обговорення з класом:

1. Хто є першоджерелом новини?
2. Чи повідомляють про це офіційні канали або великі медіа?
3. Яка мета цього повідомлення: поінформувати чи викликати сильні емоції (страх, жаль, паніку)?
4. Коли саме була опублікована ця інформація і чи не є вона застарілою?

Після виконання завдання ставлення до інформації в соціальних мережах стає більш критичним. Кожне повідомлення, що закликає до швидких дій або викликає сильні емоції, підлягатиме обов’язковій перевірці через офіційні джерела та аналіз фактів.

2. Об’єднайтеся в трійки та проведіть невелику пресконференцію на тему «Яку інформацію дозволено, а яку заборонено поширювати під час війни?»

Чи допомогла вам ця вправа краще зрозуміти різницю між тим, що можна поширювати, і тим, що є небезпечним?

Ця вправа допомогла чітко розмежувати суспільно корисну інформацію від даних, поширення яких може допомогти ворогу або зашкодити силам оборони.

Як досвід швидкої підготовки до виступу й відповідей на запитання може зробити вас більш свідомими та критичними користувачами інформації в соціальних мережах?

Досвід швидкої підготовки вчить оперативно аналізувати надійність джерел, миттєво виявляти логічні помилки в повідомленнях та прогнозувати наслідки публікації кожного посту для загальної безпеки.

Яку головну думку про інформаційну безпеку під час війни ви винесли із цієї вправи?

Головна думка полягає в тому, що під час війни будь-яка неперевірена інформація може стати зброєю в руках ворога, тому кожен користувач соцмереж несе персональну відповідальність за дотримання інформаційної гігієни.

ДІЙМО РАЗОМ

3. Об’єднайтеся в шість малих груп по 3–5 осіб. Виберіть одне із завдань, після виконання якого презентуйте свої напрацювання класу за алгоритмом: 1) яким було завдання; 2) який варіант розв’язання пропонує група; 3) які висновки ви зробили / чого навчилися.

Для виконання цієї вправи було обрано завдання для чотирьох груп, результати яких представлені нижче. Кожна група опрацювала свій кейс для розвитку навичок медіаграмотності та критичного мислення.

Завдання для групи 1: Напишіть короткий текст — заголовок і 1–2 речення на основі поданого повідомлення. Ваш заголовок і текст мають зробити фейк більш переконливим завдяки вживанню емоційних слів та узагальнень. Запропонуйте класу визначити, які маніпуляції ви використали.

1. Завдання полягало у створенні маніпулятивного повідомлення на основі тези про вимкнення інтернету урядом.
2. Варіант розв’язання:
   Заголовок: ТОТАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ: УРЯД ПІДСТУПНО ЗАЛИШИТЬ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ БЕЗ ЗВ’ЯЗКУ!
   Текст: Вже завтра влада завдасть нищівного удару, повністю вимкнувши інтернет по всій країні, щоб замовчувати правду. Всі громадяни опиняться в інформаційному вакуумі, тому негайно поширюйте це застереження, поки ще є можливість!
3. Висновки: У тексті використано емоційно забарвлені слова («підступно», «нищівний удар»), узагальнення («кожного українця», «всі громадяни») та заклик до панічних дій. Ми навчилися бачити, як агресивна лексика витісняє факти і змушує вірити у фейки.

Завдання для групи 2: Прочитайте дві версії новини про одну й ту саму подію. Визначте, чи змінилося ваше ставлення до події після ознайомлення з другою версією. Що вплинуло на вашу реакцію й чому?

1. Завдання вимагало порівняти офіційну версію відкриття спортивного майданчика та версію з соціальних мереж.
2. Варіант розв’язання: Після прочитання другої версії ставлення до події змінилося з позитивного на скептичне та насторожене. На реакцію вплинула деталізація недоліків («ноги можна зламати») та звинувачення у формальному підході («для галочки»).
3. Висновки: Офіційні джерела часто фокусуються лише на позитивних фактах, тоді як дописи в соцмережах апелюють до емоцій та особистої безпеки. Ми зрозуміли, що для отримання об’єктивної картини необхідно перевіряти стан об’єктів самостійно або шукати відгуки з різних джерел.

Завдання для групи 3: Прочитайте новину із соцмереж і уявіть, як на неї могли б відреагувати різні користувачі (наприклад: однокласник, блогерка, батьки, учителька). Поміркуйте, чому реакції будуть різними та як це впливає на суспільну думку.

1. Завдання полягало в аналізі реакцій на новину про встановлення автоматів із напоями в їдальні без попередження.
2. Варіант розв’язання представлено в таблиці:

3. Висновки: Реакції відрізняються через різні пріоритети та життєвий досвід людей. Це впливає на суспільну думку, створюючи конфлікт інтересів навколо однієї події, що потребує публічного діалогу для знаходження компромісу.

Завдання для групи 4: Проаналізуйте подану новину. Спрогнозуйте, як змінитися ставлення людей, якщо її завтра масово поширять тікток-блогери. Запишіть 2–3 можливі наслідки і зробіть висновок про вплив соцмереж.

1. Завдання вимагало спрогнозувати наслідки масового поширення чутки про отруйних павуків у школах через TikTok.
2. Варіант розв’язання:
   Можливі наслідки:

• Масова паніка серед учнів та відмова відвідувати заняття.
• Перевантаження адміністрації шкіл та екстрених служб запитами від наляканих батьків.
• Поява серії постановочних відео з іграшковими павуками для штучного підняття рейтингів блогерів.

3. Висновки: Соціальні мережі мають здатність миттєво масштабувати неперевірену інформацію, перетворюючи локальну чутку на загальноміську проблему. Ми навчилися, що візуальний контент у TikTok діє на емоції сильніше за текстові спростування, тому важливо зберігати спокій і чекати на офіційні дані.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5

Прочитайте новину і придумайте до неї 3–4 яскраві заголовки для соцмереж. Використайте перебільшення, емоційність, елементи маніпуляції. Поясніть, чому клікбейт привертає увагу і як впливає на читачів.

Заголовки до новини про фонтани з питною водою:

1. ШОК! Тепер у школі тече «жива вода»: ви не повірите, що встановили на кожному поверсі!
2. Кінець епохи спраги: революційне рішення у школі, яке змінить життя кожного учня назавжди!
3. Батьки в люті чи в захваті? Таємниця нових фонтанів розкрита!
4. Ви більше не захочете пити вдома! Неймовірне оновлення у школі, про яке мовчать інші медіа.

Клікбейт привертає увагу через експлуатацію когнітивного зацікавлення та емоційних тригерів, таких як страх, цікавість або відчуття терміновості. Він впливає на читачів, змушуючи їх діяти імпульсивно (переходити за посиланням), часто дезінформує або створює хибне очікування, що знижує здатність до критичного аналізу інформації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 6

Прочитайте інформацію із чотирьох різних джерел про одну й ту саму подію. Визначте, якому джерелу, на вашу думку, швидше повірять підлітки. Чому певні джерела викликають більше довіри? Як соцмережі сприяють швидкому поширенню чуток?

Підлітки найшвидше повірять джерелу №3 (сторіс блогера) або джерелу №4 (шкільний чат). Певні джерела викликають більше довіри через ефект персоналізації, неформальний стиль викладу та ілюзію прямого зв’язку з автором. Соцмережі сприяють швидкому поширенню чуток завдяки технічним можливостям миттєвого репосту, алгоритмам, що просувають емоційний контент, та відсутності попередньої модерації чи перевірки фактів перед публікацією.

ПІДСУМУЙМО

Що визначає наше сприйняття інформації — факти, емоції чи власний досвід?

Сприйняття інформації визначається сукупністю факторів: об’єктивними фактами, емоційним станом людини в момент отримання повідомлення, а також її попереднім власним досвідом і сформованими переконаннями.

Як помітити, що на нас впливають емоції, а не факти?

Вплив емоцій можна помітити за наявністю в тексті оціночних суджень, великої кількості знаків оклику, капслоку, закликів до негайної реакції або якщо повідомлення викликає різкий емоційний відгук (страх, гнів, захват) ще до того, як стає зрозумілою суть події.

Як соцмережі змінюють наше ставлення до подій і людей?

Соцмережі змінюють ставлення через створення «інформаційних бульбашок», де алгоритми підбирають лише той контент, що відповідає вподобанням користувача, а також через нав’язування ідеалізованих образів життя, що може викликати почуття меншовартості або викривлене сприйняття реальності.

ПІДСУМУЙМО

Що таке інформаційна бульбашка і як зрозуміти, що ви в ній?

Інформаційна бульбашка — це ситуація, коли алгоритми соціальних мереж та пошукових систем показують користувачу лише той контент, який відповідає його вподобанням, і водночас обмежують доступ до інших поглядів. Зрозуміти перебування в такій бульбашці можна за відчуттям, що більшість людей навколо мають однакові думки, а протилежні точки зору або альтернативні факти майже не з’являються у стрічці новин.

Чи змінилося ваше ставлення до новин у соцмережах після заняття?

Ставлення до новин у соціальних мережах стало більш критичним через усвідомлення того, що вони часто наповнені емоційним забарвленням та можуть бути інструментом маніпуляції. З’явилося розуміння необхідності відокремлювати факти від коментарів та перевіряти достовірність повідомлень перед їх поширенням.

Яку корисну звичку варто запровадити для кращої навігації в інформаційному потоці?

Варто запровадити звичку перевіряти важливу інформацію в кількох незалежних джерелах та аналізувати мету публікації повідомлення. Також важливо робити паузу перед реакцією на новину, якщо вона викликає сильні емоції, такі як страх, гнів або надмірну радість.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Запиши три ключові думки, які найбільше запам’яталися тобі із цього заняття. Поясни, чому саме ці ідеї ти вважаєш важливими для себе.

Перша думка полягає в тому, що сприйняття інформації — це суб’єктивний процес, на який впливають емоції та власний досвід людини. Друга важлива ідея стосується існування інформаційних бульбашок, які створюють ілюзію одностайності світу та обмежують критичне сприйняття дійсності. Третя думка наголошує на тому, що соціальні мережі часто демонструють лише «ідеальне життя», що не відповідає реальності. Ці ідеї є важливими, оскільки вони допомагають свідомо ставитися до споживаного контенту, зберігати психологічне здоров’я та уникати дезінформації.

2. Сформулюй одне запитання, що виникло в тебе після заняття і яке ти хотів би / хотіла б дослідити глибше. Знайди відповідь на нього у відкритих джерелах та поділися інформацією у класі.

Запитання: Які існують ефективні методи для виходу з інформаційної бульбашки в соціальних мережах?

Для виходу з інформаційної бульбашки фахівці з медіаграмотності рекомендують свідомо підписуватися на сторінки та медіа, що висвітлюють альтернативні точки зору, а також регулярно очищувати історію пошукових запитів. Використання режиму інкогніто та відмова від персоналізованої реклами в налаштуваннях акаунтів також допомагають зменшити вплив алгоритмів на формування стрічки новин.

ЗАВДАННЯ 13.1

Установи відповідність між поняттями та їхніми характеристиками.

ЗАВДАННЯ 13.2

Визнач, які з наведених повідомлень є фактами, а які — судженнями або потребують перевірки (фейками).

ЗАВДАННЯ 13.3

Перепиши речення, заповнивши пропуски словами, що стосуються правил інформаційної гігієни.

Для того щоб використовувати інформацію з користю, необхідно розвивати критичне мислення.

Важливо завжди аналізувати отримані дані та не ділитися новинами поспіхом.

Щоб бачити повну картину подій, слід отримувати інформацію з різних джерел, а не лише з одного.

Необхідно навчитися розмежовувати, де у повідомленні наведено факт, а де — лише емоційна реакція автора.

Також важливо дбати про свій емоційний стан і робити паузи у використанні соціальних мереж.

ЗАВДАННЯ 13.4

Класифікуй особливості впливу соціальних мереж на людину, розподіливши їх за категоріями.