МІРКУЄМО І ДІЄМО (після розділу 2.1)
1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь історію фригійської шапки. Чому влітку 1792 р. її одягнув Луї ХVІ?
Фригійська шапка (червоний ковпак) була символом свободи ще у Давньому Римі, де її носили «пілеати» — колишні раби, які отримали волю. Під час Французької революції вона стала головним атрибутом революціонерів-санкюлотів. 20 червня 1792 року під час народної демонстрації в Парижі натовп увірвався до королівського палацу Тюїльрі. Король Луї XVI був змушений одягнути фригійську шапку, яку йому подали на піці, щоб продемонструвати свою удавану прихильність до народу та втихомирити розгніваних протестувальників.
2. Що спільного, а що відмінного між поняттями «Установчі збори», «Законодавчі збори», «Національний конвент»? Поясніть, називаючи приклади.
Спільним було те, що всі три органи були вищими представницькими органами влади Франції періоду революції. Відмінності:
- Установчі збори (1789–1791) мали на меті розробити та прийняти першу Конституцію (наприклад, ухвалили «Декларацію прав людини і громадянина»).
- Законодавчі збори (1791–1792) діяли за часів конституційної монархії, мали право видавати закони, але за королем залишалося право вето.
- Національний конвент (1792–1795) був обраний на основі загального виборчого права після повалення монархії; він офіційно проголосив республіку та судив короля (прикладом є рішення про страту Луї XVI).
3. Згадайте значення слова «республіка». Чи можна Французьку республіку вважати демократичною? Обміркуйте в групах.
Республіка — це форма правління, за якої державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний термін. Першу Французьку республіку можна вважати демократичною лише за задумом, оскільки вона проголосила рівність громадян і загальне виборче право (для чоловіків). Проте на практиці вона швидко перетворилася на режим насильства, де демократичні норми ігнорувалися заради політичної боротьби та терору.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (після розділу 2.2)
1. Послуговуючись доступними словниками, дізнайтесь значення поняття «терор». У чому причини та сутність якобінського терору?
Терор — це політика залякування, придушення або фізичного знищення політичних противників шляхом насильства. Причинами якобінського терору були критична зовнішня загроза (війна з коаліцією європейських держав) та внутрішня нестабільність (повстання роялістів у Вандеї, економічна криза). Сутність терору полягала в тотальному контролі та масових стратах «ворогів революції» без належного суду і слідства.
2. Прочитайте уривок із «Декрету про підозрілих». Кого якобінці називали «підозрілими»? Як до таких ставилися? Чому їх переслідували й карали?
Згідно з декретом, «підозрілими» вважали: 1) прихильників тиранії та ворогів свободи; 2) тих, хто не міг довести законність своїх статків; 3) тих, кому відмовили у видачі свідоцтва про благонадійність; 4) колишніх дворян та їхніх родичів, які не проявляли відданості революції. До таких людей ставилися як до державних злочинців, їх дозволяли арештовувати за найменших сумнівів. Їх переслідували, щоб за допомогою страху ліквідувати будь-яку опозицію та втримати владу в руках якобінців.
3. Чи узгоджуються поняття «республіка» і «терор»? Чи можна Францію періоду правління якобінців уважати республікою?
Поняття «республіка» (справа народу, народовладдя) і «терор» (насильство проти народу) є цілком протилежними. Хоча Франція офіційно залишалася республікою, режим якобінців фактично був жорстокою революційною диктатурою, де права громадян, проголошені Конституцією 1793 року, були призупинені.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (після розділу 2.3)
1. З уроків хімії вам відоме слово «реакція». Чим відрізняється його історичне значення, зокрема в контексті подій, що відбулися після «термідоріанського перевороту» у Франції?
У хімії реакція — це взаємодія речовин, а в історії — це політичний рух або заходи, спрямовані на придушення прогресивних перетворень або повернення до старих порядків у відповідь на попередні події. Термідоріанська реакція була відповіддю на радикалізм якобінців: вона скасувала терор, обмежила права бідноти та повернула владу поміркованим колам буржуазії.
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь про зв’язок між Єгипетським походом Наполеона Бонапарта й розшифруванням давньоєгипетських ієрогліфів. Хто такий Жан-Франсуа Шампольйон?
Під час Єгипетського походу Наполеона французькі солдати знайшли Розетський камінь із написами трьома різними письмами (включаючи ієрогліфи). Це дало науковцям ключ до розуміння давньої мови. Жан-Франсуа Шампольйон був французьким лінгвістом, який у 1822 році зміг розшифрувати ієрогліфи за допомогою цього каменю, що фактично започаткувало науку єгиптологію.
3. Об’єднайтеся в групи. Обговоріть історичне значення Французької революції. Поясніть назву картини Жана-Батиста Реньо.
Історичне значення революції полягає в остаточному знищенні «старого порядку», проголошенні рівності громадян і створенні умов для розвитку капіталізму в Європі. Картина Жана-Батиста Реньо називається «Свобода або Смерть». Назва відображає радикальний дух епохи: для революціонерів існувало лише два варіанти — або повна перемога ідей свободи, або загибель у боротьбі за них, компроміси не допускалися.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. А. Продовжте укладання хронологічно-тематичної таблиці «Французька революція і наполеонівські війни». Використовуючи таблицю, обчисліть тривалість Французької революції та періоду республіки у Франції.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 14 липня 1789 р. | Початок революції, захоплення Бастилії |
| 10 серпня 1792 р. | Повалення монархії, штурм палацу Тюїльрі |
| 22 вересня 1792 р. | Офіційне проголошення Франції республікою |
| 21 січня 1793 р. | Страта короля Луї XVI |
| 2 червня 1793 р. | Якобінський переворот, прихід радикалів до влади |
| 27 липня 1794 р. | Термідоріанський переворот, арешт М. Робесп’єра |
| 1795 р. | Прийняття Конституції та встановлення влади Директорії |
| 9 листопада 1799 р. | Переворот 18 брюмера, прихід до влади Наполеона, кінець революції |
Тривалість Французької революції становила 10 років (1789–1799). Період республіки (до встановлення Консульства Наполеона) тривав 7 років (1792–1799).
1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про військові походи Наполеона Бонапарта.
Генерал Наполеон Бонапарт провів успішний Італійський похід (1796–1797), під час якого розгромив австрійські війська та змусив Сардинське королівство вийти з війни й укласти союз із Францією. У 1798–1799 роках він очолив Єгипетський похід, прагнучи підірвати колоніальну могутність Британії. Хоча Наполеон здобув перемоги на суші, французький флот був розбитий британцями в битві при Абукірі (битві на Нілі).
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
- Коли було страчено Максиміліана Робесп’єра?
- Що таке Директорія і з скількох осіб вона складалася?
- Хто очолив Комітет громадського порятунку під час якобінського терору?
- Де відбулася битва, у якій британський адмірал Нельсон розгромив флот Наполеона?
- Звідки ми можемо дізнатися про права та обов’язки «підозрілих» у 1793 році?
- Чому відбувся Термідоріанський переворот 1794 року?
- Як Наполеон Бонапарт зміг прийти до влади у 1799 році?
- Який результат мав переворот 18 брюмера для подальшого устрою Франції?
3. «Пристрій», за допомогою якого стратили Луї ХVІ, ще з початку ХІV ст. використовували в деяких країнах Європи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь його назву та міфи, що пов’язані з ним.
Цей пристрій — гільйотина. Міфи:
- Міф про винахідника: Багато хто вважає, що її винайшов Жозеф Гільйотен. Насправді він лише запропонував її використання як більш гуманний спосіб страти, а розробив механізм лікар Антуан Луї.
- Міф про смерть Гільйотена: Існує легенда, що сам Гільйотен був страчений на гільйотині. Це неправда — він помер від природних причин у 1814 році.
4. Поясніть, як ви розумієте гасла: «Нація. Закон. Король», «Свобода. Рівність. Братерство». Чому перше виявилося девізом конституційної монархії, а друге — республіки у Франції?
Гасло «Нація. Закон. Король» підкреслювало, що джерелом влади є нація, яка діє через закон, а король залишається лише як виконавець цього закону — це ідеально підходило для конституційної монархії. Гасло «Свобода. Рівність. Братерство» повністю відкидало владу монарха, наголошуючи на особистих свободах та відсутності станових привілеїв, що було основою республіканського ладу.
5. Дослідіть, чи заходи якобінців відповідали принципам «Декларації прав людини і громадянина». Створіть групове письмове есе «Права людини і громадянина в якобінській Франції».
Заходи якобінців грубо суперечили принципам «Декларації…». Хоча вони прийняли Конституцію 1793 року з широкими правами, вона так і не почала діяти. Замість права на свободу, безпеку та справедливий суд панував «Декрет про підозрілих», який дозволяв арешти за підозрами. Свобода слова була знищена, а право на життя масово порушувалося через публічні гільйотинування «ворогів революції». Фактично, в цей період панувало беззаконня під прикриттям революційної доцільності.
6. Поясніть значення усталеного вислову: «Революції, як бог Сатурн, поїдають своїх дітей». Яких «дітей» з’їла Французька революція? Наведіть приклади.
Цей вислів означає, що під час великих політичних переворотів лідери революції, борючись за владу, часто починають знищувати своїх колишніх соратників. Французька революція «з’їла» таких видатних діячів, як Жорж-Жак Дантон, Каміль Демулен та сам Максиміліан Робесп’єр — всі вони спочатку відправляли інших на ешафот, а потім самі загинули на гільйотині.