ПРИГАДАЙТЕ
Якими були особливості розвитку культури України другої половини XVII — першої половини XVIII ст.?
Особливостями цього періоду були панування стилю українського (козацького) бароко в архітектурі та мистецтві, високий рівень меценатства з боку козацької старшини та гетьманів, а також розквіт Києво-Могилянської академії як головного освітнього центру. Культура розвивалася в тісному зв’язку з ідеями козацької державності та збереженням національних традицій.
Про які здобутки й досягнення української культури другої половини XVII — першої половини XVIII ст. ви знаєте?
Найважливішими здобутками є створення козацьких літописів Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка, розвиток багатоголосного партесного співу та будівництво величних барокових храмів, таких як собори Києво-Печерської лаври. Також значним досягненням був розвиток української філософської думки в стінах Києво-Могилянської академії.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
Якими були найбільші виклики для розвитку української культури в другій половині XVIII ст.?
Найбільшими викликами були заходи російського уряду з ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, що позбавляло культуру її державної основи, а також обмеження культурних зв’язків із Західною Європою через імперські кордони. Ще одним викликом став масовий від’їзд талановитих українців до Російської імперії, де вони працювали на розвиток російського мистецтва, втрачаючи зв’язок із Батьківщиною.
ОСВІТА І КНИГОДРУКУВАННЯ
Якими були наслідки потрапляння українських земель під владу двох імперій для розвитку освіти?
Наслідком стало руйнування традиційної народної школи через закріпачення селян, які більше не могли утримувати заклади освіти, що призвело до перетворення освіти на становий привілей багатих верств населення. В обох імперіях відбувалося витіснення української мови з навчального процесу: на Наддніпрянщині запроваджували російську мову, а на західноукраїнських землях навчання велося переважно польською, німецькою.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Які зміни відбулися в розвитку Києво-Могилянської академії у XVIII ст.?
У XVIII ст. Києво-Могилянська академія пережила перехід від розквіту до занепаду, що супроводжувався втратою фінансової підтримки та поступовим зросійщенням. Головними змінами стали запровадження російської мови викладання у 1748 році, повний перехід на неї у 1763 році, а також вимога дотримуватися московської вимови та правопису, що завершилося перетворенням закладу на духовну семінарію у 1817 році.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Чим вони були зумовлені?
Зміни в розвитку Києво-Могилянської академії у XVIII ст. були зумовлені політикою російського уряду, яка була спрямована на поступове зросійщення навчального закладу та ліквідацію його автономії. На це також вплинуло погіршення матеріального становища академії та подальше перетворення її на духовний навчальний заклад.
ЛІТЕРАТУРА
Які жанри були поширені в українській літературі другої половини XVIII ст.?
В українській літературі цього періоду були поширені такі жанри, як історико-мемуарна проза (щоденники), поетичні твори (зокрема історичні, сатиричні та гумористичні вірші), а також філософські твори.
Які теми в них переважали?
У літературних творах переважали теми тогочасного державного, політичного та економічного життя, опис побуту української шляхти та селян, зображення народної боротьби (наприклад, подій Коліївщини), а також філософські роздуми про природні права людини та способи досягнення щастя.
НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ
Яким Сковорода був насправді?
Григорій Сковорода був видатною та вільнолюбною людиною, яка поєднувала в собі таланти філософа, гуманіста, поета, педагога та музиканта. Він був справжнім мандрівним мислителем, який понад усе цінував духовну свободу та відповідність життя власним переконанням.
РОЗВИТОК ПРИРОДНИЧИХ НАУК
У чому полягали успіхи в розвитку природничих наук у другій половині XVIII ст.?
Успіхи в розвитку природничих наук полягали у значних досягненнях медицини та ботаніки, зокрема у створенні перших вітчизняних підручників та дослідженні рослинного світу України.
Важливим успіхом стало впровадження нових методів боротьби з епідеміями (холерою, віспою, чумою) та відкриття спеціалізованих медичних шкіл і колегіумів у Львові та Єлисаветграді.
МУЗИКА
Яких українських композиторів вважають найвидатнішими представниками української хорової музики другої половини XVIII ст.?
Найвидатнішими представниками української хорової музики цього періоду вважають Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артема Веделя.
АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА
Як змінювалися архітектурні стилі в Україні протягом XVIII ст.?
Протягом XVIII століття в архітектурі України відбувався поступовий перехід від пишних форм українського бароко до витонченого стилю рококо, а наприкінці століття почав панувати стиль класицизму з його суворими та стриманими формами.
Чому наприкінці XVIII ст. зник український стиль в архітектурі?
Український стиль зник через заходи російського уряду з ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, що перетворило українські землі на звичайну провінцію імперії та позбавило національну культуру умов для самобутнього розвитку.
Як ви вважаєте, чому автор обрав таке динамічне зображення Христа на хресті?
Я думаю, що Йоганн Пінзель обрав таке динамічне зображення, щоб надати образу надзвичайної емоційної напруги, драматизму та максимально виразно передати психологічний стан і людські страждання.
ЖИВОПИС І ГРАФІКА
Що було характерне для розвитку живопису та графіки другої половини ХVІІІ ст.?
Для цього періоду було характерним поширення впливу стилю рококо, збереження урочистих традицій бароко в портретному живописі, розквіт графічного мистецтва у творчості Григорія Левицького-Носа та поява самобутніх народних картин на історичну тематику.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Висловіть думку, чому невідомі художники того часу зверталися до історичної тематики.
На мою думку, невідомі народні художники зверталися до історичної тематики через прагнення зберегти національну пам’ять та ідентичність в умовах ліквідації української державності. Зображуючи козаків, гайдамаків та народних героїв, вони намагалися нагадати людям про їхню славну минувшину, героїчну боротьбу за волю та підтримати дух народу в часи соціального і духовного поневолення Російською імперією.
Підготуйте повідомлення про одну із зображених у параграфі пам’яток культури, яка вам сподобалася найбільше.
Мені найбільше сподобався Троїцький собор у Самарі (сучасна Дніпропетровська область), побудований народним майстром Якимом Погрібняком. Ця пам’ятка є унікальним зразком української дерев’яної архітектури XVIII століття та вважалася найбільшою дерев’яною спорудою свого часу, досягаючи висоти близько 65 метрів. На мою думку, ця церква вражає не лише своєю величчю, а й тим, що вона була зведена народними майстрами без використання залізних цвяхів, що свідчить про їхній надзвичайний талант та глибокі знання традицій будівництва.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. Укажіть представників і зразки (пам’ятки) літератури другої половини XVIII ст.
До представників літератури цього періоду належать Микола Ханенко та Яків Маркович, які залишили по собі цінні щоденники як зразки історико-мемуарної прози. Сатирично-гумористичну поезію представляв Іван Некрашевич із творами «Ярмарок» та «Сповідь», а Семен Довгович написав відомий віршований діалог «Розмова Великоросії з Малоросією». Також до літературної спадщини належать філософські та поетичні праці Григорія Сковороди та анонімний сатиричний вірш «Плач київських монахів».
2. Назвіть імена видатних українських композиторів другої половини ХVІІІ ст. У чому полягав їхній внесок у розвиток музичного мистецтва?
Найвидатнішими композиторами цієї доби були Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артем Ведель. Їхній внесок у розвиток музичного мистецтва полягав у створенні професійної школи української хорової музики та високої майстерності в жанрі духовного концерту. Вони змогли поєднати тогочасні європейські музичні традиції з інтонаціями української народної пісенності, наповнивши свої твори глибоким психологізмом, ліризмом та драматизмом.
3. Наведіть приклади споруд українського бароко, створених С. Ковніром, І. Григоровичем-Барським, Я. Погрібняком.
| Архітектор | Приклади споруд |
|---|---|
| Степан Ковнір | Ковнірівський корпус, будинок друкарні та дзвіниці на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври, Кловський палац у Києві, церква Антонія й Феодосія у Василькові. |
| Іван Григорович-Барський | Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі, Покровська церква, церква Миколи Набережного на Подолі, Надбрамна церква із дзвіницею в Кирилівському монастирі, бурса Києво-Могилянської академії. |
| Яким Погрібняк | Дерев’яний Троїцький собор у Самарі (сучасний Новомосковськ). |
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
4. Наведіть перелік подій, які найбільше вплинули на розвиток української культури у XVIII ст.
На розвиток української культури у XVIII ст. найбільше вплинули ліквідація Гетьманщини (1764 р.) та Запорозької Січі (1775 р.), що позбавили культуру державної підтримки. Також вагомими подіями стали приєднання Галичини до Австрійської імперії (1772 р.), заснування Греко-католицької семінарії «Барбареум» у Відні (1776 р.) та видання імперських указів про запровадження російської мови в Києво-Могилянській академії та книгодрукуванні.
5. Як імперські дії вплинули на розвиток освіти на українських землях у XVIII ст.? Чи можна стверджувати, що вона занепадала? Чому?
Імперські дії призвели до поступового нищення народної школи через закріпачення селян, які більше не могли утримувати навчальні заклади власним коштом. Я вважаю, що можна стверджувати про занепад освіти для широких верств населення, оскільки вона набула станового характеру і стала привілеєм лише вищих верств. Крім того, відбувалася активна русифікація вищої освіти, зокрема переведення навчання в Києво-Могилянській академії на російську мову.
6. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя?
Народні картини відображали актуальні для того часу події та настрої суспільства, зокрема боротьбу опришків, гайдамаків та героїв Коліївщини. Картина «Козак Мамай» стала символом пам’яті про козацьку волю та суму за славним минулим в умовах ліквідації автономії України, передаючи духовний стан народу.
7. Обговоріть і визначте, що, на ваш погляд, прагнув сказати Г. Сковорода висловом «Світ ловив мене, та не спіймав».
Цим висловом Григорій Сковорода прагнув підкреслити свою відданість принципам внутрішньої свободи та духовного життя. Світ намагався «спіймати» його спокусами, кар’єрою, багатством або посадами, але філософ обрав шлях мандрівного вчителя, залишившись незалежним від матеріальних цінностей та суспільного тиску.
8. Складіть узагальнену таблицю «Українська культура другої половини XVIII ст.». Зробіть висновок про досягнення української культури цього періоду.
| Галузь культури | Видатні діячі | Основні здобутки |
|---|---|---|
| Освіта | М. Терезія, викладачі КМА | Заснування «Барбареуму» та «Студіум рутеніум» у Львові; розвиток колегіумів. |
| Література та філософія | Г. Сковорода, М. Козачинський, І. Некрашевич | Розвиток сатиричної поезії, мемуарної прози та філософського вчення про щастя. |
| Природничі науки | Н. Амбодик-Максимович, Д. Самойлович | Перший підручник з ботаніки; успіхи в боротьбі з епідеміями чуми та холери. |
| Музика | М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель | Створення світових шедеврів хорової церковної музики та опер. |
| Архітектура | І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Б. Растреллі | Споруди в стилях українського бароко, рококо та класицизму (Андріївська церква, собор Св. Юра). |
| Скульптура | Й. Пінзель, С. Шалматов | Динамічна скульптура рококо (оздоблення собору Св. Юра, ратуші в Бучачі). |
| Образотворче мистецтво | Г. Левицький-Ніс, народні майстри | Розвиток графіки, світського портрету та народних картин («Козак Мамай»). |
Висновок: Українська культура другої половини XVIII ст., попри посилення імперського тиску та русифікацію, досягла високого рівня розвитку. Вона поєднала традиції українського бароко з європейськими стилями рококо та класицизму, а творчість Г. Сковороди та видатних композиторів золотого віку української музики стала вагомим внеском у світову культурну спадщину.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
На онлайн-карті створіть маршрут віртуальної подорожі українськими місцями, які пов’язані з розвитком української культури другої половини ХVІІІ ст. На карті розмістіть фотографії архітектурних споруд, картин, історичні довідки, що характеризують найважливіші досягнення культури України цього періоду.
Я розробив маршрут віртуальної подорожі, який охоплює найвизначніші культурні центри України другої половини XVIII століття:
- Київ (Києво-Могилянська академія та Поділ).
- Що побачити: Старий академічний корпус, фонтан «Самсон» (архітектор І. Григорович-Барський), Андріївська церква (архітектор Б. Растреллі).
- Історична довідка: У цей час академія була інтелектуальним центром, де навчався Г. Сковорода. Андріївська церква та фонтан «Самсон» є неперевершеними зразками стилів бароко та рококо.
- Батурин (Палац Кирила Розумовського).
- Що побачити: Величний палацово-парковий ансамбль, зведений архітектором Чарльзом Камероном.
- Історична довідка: Палац є символом доби останнього гетьмана та переходу української архітектури до стилю класицизму.
- Глухів (Музична столиця).
- Що побачити: Пам’ятники композиторам М. Березовському та Д. Бортнянському.
- Історична довідка: У Глухові діяла відома співацька школа, яка готувала кадри для найкращих хорів, а меценатство К. Розумовського сприяло розвитку оперного мистецтва.
- Львів (Собор Святого Юра).
- Що побачити: Архітектурний ансамбль собору зі скульптурами Йоганна Пінзеля (Юрій Змієборець, святі Лев та Афанасій).
- Історична довідка: Це головна святиня греко-католиків, яка поєднує в собі риси пізнього бароко та рококо, демонструючи високий рівень західноукраїнської скульптури.
- Бучач (Міська ратуша).
- Що побачити: Будівлю ратуші, прикрашену унікальною кам’яною пластикою Й. Пінзеля.
- Історична довідка: Ратуша вважається однією з найкрасивіших у Європі завдяки синтезу архітектури Бернарда Меретина та скульптури Пінзеля.
- Новомосковськ (Троїцький собор).
- Що побачити: Дев’ятибанний дерев’яний храм, збудований Якимом Погрібняком без жодного залізного цвяха.
- Історична довідка: Це шедевр української народної дерев’яної архітектури, що зберіг традиції козацького будівництва.
10. Дослідіть життя та творчість Й. Пінзеля. Уявіть, що ви маєте можливість поставити запитання цьому діячеві. Якими вони були б? Спрогнозуйте відповіді.
Йоганн Георгій Пінзель — це найзагадковіша постать нашого мистецтва, тому мої запитання стосувалися б таємниць його життя та емоційності його робіт:
Запитання 1: Пане Йоганне, історики досі сперечаються про ваше походження. Звідки ви прибули до Галичини та де навчалися майстерності, що дозволяє дереву «оживати»?
Прогнозована відповідь: Моє минуле належить дорогам Європи, але моє серце і різець знайшли справжній дім тут, на землях старої України. Моя школа — це споглядання за стражданнями та радістю людини, а майстерність прийшла через молитву та наполегливу працю в майстерні.
Запитання 2: Ваші скульптури неймовірно динамічні, їхні пози часто здаються експресивними та навіть надривними. Чому ви надаєте перевагу такому драматизму?
Прогнозована відповідь: Я вважаю, що віра не може бути спокійною, вона — це буря почуттів. Кожна складка на одязі моїх святих має передавати рух душі до Бога. Якщо дерево не «кричить» від болю чи не «співає» від щастя, значить, майстер не вклав у нього життя.
Запитання 3: Яка з ваших робіт для вас є найважливішою: Юрій Змієборець на фасаді собору Святого Юра чи фігури для ратуші в Бучачі?
Прогнозована відповідь: Кожна робота — це частина мого діалогу з архітектором Меретином. Юрій Змієборець — це символ перемоги світла над темрявою, який бачать усі. Але в малих фігурах для костелів чи ратуші я міг дозволити собі більше щирості та дрібних деталей, які відкриваються лише уважному оку.