Роздивіться ілюстрацію на с. 240
У чому унікальність пам’ятки, про яку йдеться (Троїцька соборна церква в Самарі)?
Унікальність цієї церкви полягає в тому, що вона є найбільшою та найвищою спорудою XVIII століття (заввишки близько 65 метрів). Це єдина зі збережених в Україні дев’ятизрубна церква з дев’ятьма банями. Ще однією особливістю є те, що храм споруджено без жодного цвяха — такою була умова замовників, які вважали неприпустимим вбивати цвяхи у храм Спасителя, який був прибитий ними до хреста.
Чому козацькі гетьмани та старшина опікувалися будівництвом церков?
Козацька еліта вважала підтримку церкви своїм почесним обов’язком і справою честі, оскільки православна віра була основою їхньої національної ідентичності. На мою думку, через меценатство гетьмани та старшина також прагнули продемонструвати свою відданість Богу, підкреслити власний високий статус та залишити вагомий слід в історії української культури.
У чому своєрідність козацького бароко – стилю, яскравим взірцем якого є і Троїцька соборна церква в Самарі?
Своєрідність цього стилю полягає в гармонійному поєднанні західноєвропейських барокових впливів із традиціями народного дерев’яного будівництва. Козацьке бароко відзначається особливою монументальністю, використанням багатобаневих композицій та пластичністю форм, що надають спорудам піднесеного і водночас національного вигляду.
Спробуйте дати відповіді на запитання, які поставив у цитованому уривкові Олесь Гончар (ану, якими ви були? Що збудували? Що зруйнували? Чим ваш дух трепетав?).
Я думаю, що люди козацької доби були надзвичайно волелюбними, талановитими та глибоко духовними особистостями. Вони збудували унікальні храми та заснували потужні освітні центри, проте через внутрішні чвари та тиск імперій іноді руйнували власну державну єдність. На мою думку, їхній дух трепетав від щирої любові до рідного степу та палкого бажання бачити свою землю вільною, що вони й намагалися передати нам через архітектурну «симфонію пластики».
1. У чому особливості української архітектури 20–90-х років XVIII ст.?
Що визначало розвиток архітектури доби?
Розвиток архітектури визначався історичними умовами, зокрема меценатством козацької старшини й гетьманів на Лівобережжі та впливом католицьких і греко-католицьких церковних замовників на Правобережжі. Також на розвиток впливали запозичення західноєвропейських традицій та посилення контролю з боку Російської імперії, що пізніше призвело до заборони будівництва церков у національному стилі.
Розвиток архітектури визначався історичними умовами та культурними впливами. На Лівобережжі, Слобожанщині та Півдні панівним стилем залишалося козацьке бароко, що розвивало національні традиції. Однак мурована архітектура Лівобережжя зазнала російського впливу (проєкти Б. Растреллі, А. Квасова). На початку XIX ст. дерев’яне будівництво в національному стилі було заборонено указом Синоду. На Правобережжі та західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейського бароко. В останні десятиліття XVIII ст. поширився класицизм, характерний для палацово-паркових комплексів.
Складіть перелік найвизначніших архітектурних пам’яток того часу.
До найвизначніших пам’яток належать:
- Троїцька соборна церква в Самарі (дерев’яне козацьке бароко).
- Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях (козацьке бароко).
- Андріївська церква в Києві (мурована архітектура, проєкт Б. Растреллі).
- Церква Різдва Богородиці в Козельці.
- Собор Святого Юра та костел домініканців у Львові (західноєвропейське бароко).
- Успенська соборна церква Почаївської лаври.
- Палац К. Розумовського в Батурині та палац у Качанівці (класицизм).
Про які з них (архітектурних пам’яток) докладно довідалися на попередніх уроках?
Найдокладніше ми вивчили історію Троїцької соборної церкви в Самарі, яка є унікальною дерев’яною дев’ятибаневою спорудою, зведеною без жодного цвяха. Також, я думаю, значна увага приділялася Андріївській церкві в Києві та собору Святого Юра у Львові як видатним зразкам барокової архітектури.
Чим уславився І. Григорович-Барський?
Іван Григорович-Барський був найвизначнішим архітектором доби серед українських митців та найпопулярнішим київським будівничим 60–70-х років XVIII ст.. Він розпочав діяльність із будівництва міського водогону на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан» (Самсон). Архітектор спроєктував надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного в Києві, а також храми у Василькові, Охтирці та Лемешах.
Про яку пам’ятку йдеться в уривкові з роману О. Гончара: «У цьому творінні поєдналося все, гармонійно злилось, і виникла велика, вічна поезія…»?
В уривкові з роману Олеся Гончара йдеться про Троїцьку соборну церкву в Самарі (сучасне місто Самар Дніпропетровської області), яка є унікальним зразком дерев’яного козацького бароко.
Запропонуйте завершення міркувань письменника, доповнивши цитату власними роздумами.
На мою думку, цей витвір належить усьому людству та майбутнім поколінням, оскільки він є втіленням незнищенного народного духу та вічних духовних цінностей. Я думаю, що собор символізує зв’язок між минулим і майбутнім, нагадуючи нам про обов’язок берегти свою культуру навіть у найважчі часи.
ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
Визначте місце розташування найвідоміших архітектурних пам’яток XVIII ст. (укажіть адміністративно-територіальну належність населених пунктів, де ці пам’ятки споруджено, прокоментуйте, які архітектурні традиції характерні для споруд, і поясніть, чим це зумовлено).
Найвідомішими пам’ятками того часу є Спасо-Преображенська церква у селі Великі Сорочинці на Полтавщині, Троїцький собор у Самарі Дніпропетровської області, Андріївська церква у Києві, а також собор Святого Юра та костел домініканців у Львові. Для споруд Лівобережжя та Слобожанщини характерне козацьке бароко, що зумовлено розквітом національних традицій та меценатством козацької старшини. На Правобережжі та західноукраїнських землях переважає західноєвропейське бароко, що пояснюється впливом католицької та греко-католицької церкви.
Наприкінці XVIII ст. у палацових комплексах (наприклад, у Батурині на Чернігівщині) з’являється класицизм, що було зумовлено тогочасними загальноєвропейськими мистецькими тенденціями.
2. Як розвивалася скульптура та образотворче мистецтво?
Як розвивалося мистецтво скульптури?
Мистецтво скульптури розвивалося у стилі монументального бароко, для якого характерні висока динаміка, емоційна виразність та складні композиції. Основними осередками розвитку стали католицькі та греко-католицькі храми, де скульптурні групи, як-от роботи Йоганна Пінзеля на фасаді собору Святого Юра, органічно доповнювали архітектурний ансамбль.
Які особливості мав український живопис?
Український живопис другої половини XVIII століття відзначався поєднанням релігійних та світських жанрів. У церковному малярстві панував стиль козацького бароко, де майстри використовували градації золотих відтінків для створення ілюзії сяяння постатей. У світському мистецтві активно розвивався портретний живопис, на якому художники реалістично зображували тогочасних меценатів та козацьку старшину.
Назвіть прізвища митців доби, про твори яких довідалися.
Протягом вивчення цієї теми я дізнався про таких митців, як скульптор Йоганн Пінзель, архітектори Іван Григорович-Барський, Яків Погребняк, Бартоломео Растреллі, Андрій Квасов, Бернард Меретин, Ян де Вітте та Готфрід Гофман. Також до цієї доби належать живописці Володимир Боровиковський і Дмитро Левицький.
РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЇ
Роздивіться ілюстрації. На підставі зображень та коментаря до однієї з них визначте прикмети творчої манери Й. Пінзеля.
На мою думку, головною рисою манери Йоганна Пінзеля є надзвичайна динаміка та емоційна напруженість образів. Скульптури митця, як-от «Святий Юрій Змієборець», передають стан нестримного руху та рішучості завдяки складним позам і експресивним жестам. Я думаю, що майстер майстерно втілив у камені відчуття боротьби та духовної сили через об’ємні форми та виразну пластику.
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Доберіть якомога більше прикметників на позначення барв зображеної ікони (Моління з Вознесенської церкви в Березні).
Для опису колірної гами ікони «Моління» можна використати такі прикметники: золотисті, сяючі, сонячні, теплі, медові, яскраві, променисті, глибокі, шляхетні та вохристі.
Відтінки якого кольору переважають?
В іконі переважають різні відтінки золотого кольору, які створюють ефект божественного світла та підкреслюють велич зображених постатей.
Скільки відтінків цієї барви змогли назвати?
На основі ілюстрації [Image: Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762 р.] я можу назвати такі відтінки золотої барви: лимонний, медовий, янтарний, пісочний та вохристий.
Чому подану пам’ятку визначають як «останній вершинний твір українського релігійного малярства Лівобережжя»?
Цю ікону вважають вершинним твором, оскільки вона демонструє найвищий рівень майстерності українського бароко з його унікальним колоритом та ілюзією сяяння постатей перед тим, як цей стиль був витіснений імперськими стандартами.
Поділіться припущеннями, із чим пов’язаний занепад цього самобутнього мистецтва.
На мою думку, занепад цього мистецтва був спричинений ліквідацією автономії Гетьманщини, запровадженням суворої церковної цензури Російської імперії та примусовим переходом до стилю класицизму, що не мав національного колориту.
Чому імперська влада прагнула контролювати розвиток мистецтва на підкорених українських землях?
Я думаю, що контроль над мистецтвом був частиною імперської політики з викорінення української національної ідентичності та перетворення українців на лояльних підданих через культурну уніфікацію.
Перейшовши за посиланням
Яка з таємниць пам’ятки (Андріївської церкви) зацікавила вас найбільше?
Найцікавішою таємницею є відсутність дзвонів на Андріївській церкві, що за легендою пояснюється пересторогою: звук дзвона міг би розбудити підземні води, які б затопили все місто.
Що довідалися про роботу реставраторів?
З роботи реставраторів я дізнався, що це надзвичайно клопітка та відповідальна праця, яка включає укріплення конструкцій споруди, розчищення старовинного живопису від пізніших нашарувань та відновлення автентичного вигляду інтер’єрів і позолоти.
Яка інша споруда архітектора, за проєктом якого споруджено Андріївську церкву, є окрасою столиці України?
Андріївську церкву було споруджено за проєктом Бартоломео Растреллі, а іншою його відомою спорудою в Києві є Маріїнський палац.
УЗАГАЛЬНІТЬ
Узагальніть матеріал уроку на прикладі однієї з мистецьких пам’яток, що справила на вас найбільше враження за схемою: 1) до якого виду мистецтва належить; 2) де і коли її створено; 3) хто творив або розробляв проєкт чи фінансував; 4) прикмети якого мистецького стилю вирізняють її; 5) чим вона вам подобається.
Троїцька соборна церква
- Ця пам’ятка належить до архітектури.
- Вона була зведена в місті Самара (сучасний Новомосковськ) протягом 1773–1779 років.
- Проєкт розробив народний майстер Яків Погребняк на замовлення самарської козацької старшини та духівництва.
- Споруду вирізняють прикмети козацького бароко, зокрема вона є дев’ятизрубною, має дев’ять бань і збудована без жодного залізного цвяха.
- Троїцька соборна церква вражає своєю величчю та майстерністю виконання, адже будівничому вдалося створити гармонійну композицію, яка виглядає по-різному з кожного боку.
1. Хто з українських митців творив у царині архітектури та образотворчого мистецтва: 1) А. Ведель; 2) В. Боровиковський; 3) Г. Сковорода; 4) Д. Бортнянський; 5) І. Григорович-Барський; 6) Й. Пінзель; 7) М. Березовський; 8) Я. Погребняк?
У царині архітектури та образотворчого мистецтва творили В. Боровиковський (2), І. Григорович-Барський (5), Й. Пінзель (6) та Я. Погребняк (8).
2. Де розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби?
Найвідоміші архітектурні споруди цієї доби розташовані в Києві (Андріївська церква, споруди Подолу), Львові (собор Святого Юра, костел домініканців), Самарі (Троїцький собор), Козельці (церква Різдва Богородиці), Почаєві (Успенська церква) та Батурині (палац К. Розумовського).
3. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва доби. Якими історичними умовами вони зумовлені?
Основними особливостями архітектури цієї доби є панування козацького бароко на Лівобережжі та західноєвропейського бароко на Правобережжі, а також поступовий перехід до класицизму наприкінці XVIII століття. В образотворчому мистецтві розвивався портретний живопис (В. Боровиковський, Д. Левицький), барокова скульптура (Й. Пінзель) та релігійне малярство, що поєднувало духовність із пишністю оздоблення. На мою думку, ці процеси зумовлені меценатством козацької старшини й гетьманів, прагненням української еліти підкреслити свою самобутність, а також посиленням впливу Російської імперії, що проявлялося в запозиченні стилів петербурзької архітектурної школи та подальшій забороні будівництва церков у національному стилі.