Як називається спеціальна історична дисципліна, яка вивчає монети?
Нумізматика – це історична дисципліна, що вивчає монети, медалі та інші металеві платіжні засоби.
1. Цивілізаційні здобутки українського суспільства
1. Чому ранньомодерний час в історії України називають козацькою добою?
Ранньомодерний час називають козацькою добою, тому що козацтво стало провідною соціальною верствою, яка істотно впливала на суспільно-політичне, економічне й повсякденне життя населення.
2. Хто сформував нову політичну еліту в українських землях?
Новою політичною елітою стала козацька старшина, яка сформувалася під час козацької революції середини XVII століття. До неї входили талановиті полководці, адміністратори та дипломати, які оточували Богдана Хмельницького.
3. Які нові риси з’явилися в економічному житті Гетьманщини?
В економічному житті Гетьманщини з’явилися такі нові риси:
- Виникли фільварки, зорієнтовані на ринок.
- Поширилися форми господарювання, подібні до фермерства.
- Зароджувалося мануфактурне виробництво, особливо на Лівобережжі й Слобожанщині.
- Розвивалася внутрішня торгівля через ярмарки, базари й торги, що сприяло формуванню внутрішнього ринку та спеціалізації регіонів.
Барвограй ідей
Виберіть чотири найважливіших події з історії України ранньомодерної доби. Поясність, які наслідки мали вибрані вами події.
| Подія | Наслідки події |
|---|---|
| Люблінська унія 1569 року | Більшість українських земель підпорядковано Речі Посполитій, що спричинило поширення як передових європейських традицій, так і спольщення населення, насадження католицької віри |
| Козацька революція середини XVII століття (1648-1657) | Виникла держава – Військо Запорозьке з республіканським устроєм, сформувалася нова політична еліта – козацька старшина, селяни стали вільними і власниками землі, міста зберігали магдебурзьке право |
| Берестейська церковна унія 1596 року | Утворено греко-католицьку церкву, яка згодом відіграла визначальну роль в українському національному відродженні на західноукраїнських землях. |
| Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770-ті роки) | На західноукраїнських землях ліквідовано особисту залежність селян, обмежено відробіткову ренту, заборонено в селян забирати землю; зрівняно у правах з римо-католиками греко-католицьке духовенство; українці могли відкривати початкові школи з українською мовою навчання |
2. Особливості суспільного життя України в XVI–XVIII століттях
1. Як вплинуло на українські землі входження до Речі Посполитої?
Входження українських земель до Речі Посполитої в результаті Люблінської унії 1569 року мало суперечливі наслідки. З одного боку, це спричинило поширення передових європейських традицій, оскільки українські землі стали частиною загальноєвропейського економічного простору. З іншого боку, відбулося ополячення населення та насадження католицької віри. Урізноманітнилася станова структура суспільства – поряд із селянами, містянами, духівництвом і шляхтою з’явився новий стан – козацтво. Польська шляхта отримала необмежені права та можливості, тоді як українське селянство закріпило безправний статус, що сприяло зростанню соціальної напруги.
2. Визначте результати козацької революції.
Козацька революція середини XVII століття мала значні результати. Виникла держава – Військо Запорозьке з республіканським устроєм, в якому влада поділялася на законодавчу, виконавчу та судову. Сформувалася нова політична еліта – козацька старшина, яка перетворилася у провідну економічну і політичну силу. Змінилося становище селян – вони стали вільними і власниками землі. Міста зберегли магдебурзьке право. Попри нетривалий період існування, Військо Запорозьке впливало на геополітичну ситуацію в Центральній та Східній Європі. Однак козацьку державу не вдалося зберегти – Гетьманщину було поділено між Московським царством і Річчю Посполитою.
3. В яких сферах життя суспільства австрійськими імператорами Марією-Терезією та Йосифом ІІ були проведені реформи?
Австрійські імператори Марія-Терезія та Йосиф ІІ провели реформи в трьох основних сферах життя суспільства.
Селянська реформа передбачала ліквідацію особистої залежності селян, обмеження відробіткової ренти та заборону забирати у селян землю.
Релігійна реформа зрівняла у правах з римо-католиками греко-католицьке духовенство та передбачила заснування освітніх закладів для його навчання у Відні та Львові.
Освітня реформа надала українцям право відкривати початкові школи з українською мовою навчання. Ці реформи були проведені в дусі освіченого абсолютизму і мали на меті модернізувати суспільне життя в державі.
Барвограй ідей
Охарактеризуйте особливості суспільного розвитку історико-географічних регіонів України у ранньомодерну добу
Правобережжя
Соціальні стани: Селяни (переважно кріпаки), польська шляхта, міщани, католицьке та уніатське духовенство, козацтво (обмежене у правах після поразки повстань).
Основні суспільно-політичні події: Козацька революція середини XVII століття, поділ Гетьманщини між Московським царством і Річчю Посполитою, ліквідація козацького устрою, численні козацькі повстання проти польського панування.
Історичні постаті: Богдан Хмельницький, Іван Виговський, представники козацької старшини, польські магнати.
Вплив політики держав: Річ Посполита проводила політику ополячення та окатоличення населення, обмежувала права православних, посилювала кріпосне право, що призводило до соціальної напруги.
Лівобережжя
Соціальні стани: Козацтво, козацька старшина (нова політична еліта), козацька старшина зрівнялась з дворянами, селяни (вільні власники землі, стали кріпаками після 1783 р.), міщани, православне духовенство.
Основні суспільно-політичні події: в складі Московського царства. Поступовий занепад автономії.
Історичні постаті: Іван Мазепа, представники козацької старшини.
Вплив політики держав: Московське царство поступово обмежувало автономію Гетьманщини, але козацька старшина зберігала помітну роль у суспільно-політичному житті упродовж XVIII століття.
Слобожанщина
Соціальні стани: Слобідські козаки, козацька старшина, вільні селяни-переселенці, міщани, православне духовенство.
Основні суспільно-політичні події: Заселення земель переселенцями з Правобережжя та Лівобережжя, формування слобідських полків, розвиток мануфактурного виробництва.
Історичні постаті: Слобідські полковники, представники козацької старшини регіону.
Вплив політики держав: Московське царство надавало пільги переселенцям для освоєння прикордонних земель, поступово інтегрувало регіон до загальноімперської системи управління.
Південь
Соціальні стани: Запорозькі козаки, кошова старшина, селяни-переселенці, міщани портових міст, різноетнічне населення.
Основні суспільно-політичні події: Діяльність Запорозької Січі, участь у козацьких війнах, освоєння Дикого Поля, ліквідація Запорозької Січі 1775 року.
Історичні постаті: Кошові отамани, запорозькі полковники, діячі Січі, Катерина II.
Вплив політики держав: Російська імперія використовувала козаків для освоєння південних земель, але згодом ліквідувала Запорозьку Січ і запровадила кріпосне право.
Західноукраїнські землі
Соціальні стани: Селяни (спочатку кріпаки, згодом звільнені від особистої залежності), греко-католицьке духовенство, міщани, австрійська бюрократія.
Основні суспільно-політичні події: Входження до Австрійської імперії в 1770-х роках, проведення реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ, розвиток національно-культурного руху.
Історичні постаті: Галшка Гулевичівна, діячі братств, греко-католицьке духовенство, представники просвітницького руху.
Вплив політики держав: Австрійська імперія провела селянську, релігійну та освітню реформи в дусі освіченого абсолютизму – ліквідувала особисту залежність селян, зрівняла у правах греко-католицьке духовенство з римо-католиками, дозволила відкривати школи з українською мовою навчання.
3. Внесок України у формування європейської цивілізації
1. Наведіть приклади, які свідчать про високий освітній рівень населення Гетьманщини.
Іноземні мандрівники відзначали високий рівень грамотності жителів Гетьманщини, зокрема жінок і дітей. З XVI століття тут формувалася загальнодержавна система освіти з православними колегіумами і Києво-Могилянською академією, в якій навчалися вихідці не лише з українських земель, але й інших країн Східної Європи. Українці могли навчатися також у європейських університетах і, повертаючись додому, поширювали знання на Батьківщині. Прикладом політичної думки є «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика 1710 року, в якій втілено ідею договору між народом та владою.
2. Які зміни відбулися в релігійному житті українського суспільства в ранньомодерну добу?
Релігійне життя було динамічним і суперечливим. Поширювались ідеї Реформації і Контрреформації. Під їхнім впливом відбувалася реформаторська діяльність митрополита Петра Могили, чиїми зусиллями Київська митрополія постала добре зорганізованою, більш близькою і зрозумілою для народу. Значну роль у підтримці православної церкви відіграли братства, які діяли в більшості міст західноукраїнських земель і Правобережжя. В результаті Берестейської церковної унії утворено греко-католицьку церкву, яка згодом відіграла визначальну роль в українському національному відродженні на західноукраїнських землях.
3. В яких видах мистецтва виявив себе стиль бароко?
З XVII століття поширився оригінальний мистецький стиль – козацьке бароко, який яскраво виявився в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, музиці. Розквіт бароко припав на час гетьманування Івана Мазепи та його наступників. Неперевершеними зразками вирізнялася палацова та замкова архітектура. Стиль бароко набув популярності в декоративно-прикладному мистецтві, включаючи бароковий костюм, бароковий орнамент, меблі, інтер’єр, барокове золотарство. Також бароко проявилося в іконографії та релігійному мистецтві, зокрема в гравюрах українських майстрів XVII-XVIII століть.
Острів цікавинок
Чому Юрія-Франца Кульчицького називають «героєм Відня»?
Юрія-Франца Кульчицького називають «героєм Відня» за його подвиг під час облоги Відня османською армією в 1683 році. Коли ситуація у Відні загострилася, почалися хвороби й не вистачало харчів, Юрій Кульчицький зголосився пробратися через табір османів, щоб зв’язатися з герцогом Лотаринзьким Карлом V. Перебраний на османського купця, разом зі слугою-сербом Юрієм Михайловичем, він пробрався через ворожі лінії та переказав герцогову обіцянку швидкої військової допомоги. Завдяки цим відомостям міська рада змінила свій намір здаватися османській армії, а натомість продовжила боротьбу. 12 вересня військо європейських союзників на чолі з польським королем Яном III Собеським зняло облогу Відня.
За яких обставин було встановлено у Відні бронзову скульптуру Юрію-Францу Кульчицькому?
Бронзову скульптуру Юрію-Францу Кульчицькому було встановлено у Відні 12 вересня 1883 року, на день річниці Віденської відсічі. Пам’ятник розташований на розі вулиці Вибраної (Favoritenstraße, 64) та провулку Кульчицького (Kolschitzkygasse). Пам’ятник зображає Кульчицького, який тримає тацю та кавник, завдяки популярній легенді він вважається охоронцем віденських кав’ярень. Скульптуру встановили через 200 років після героїчного подвигу Кульчицького, щоб увічнити пам’ять про людину, яка врятувала Відень від османської облоги та заснувала першу віденську кав’ярню.
Галявина творчості
Віртуальна екскурсія “Стежками козацької звитяги”
Шановна Кліо! Пропоную тобі захоплюючу подорож стежками козацької звитяги, яка розкриє героїчні сторінки української історії XVI-XVIII століть.
Перша зупинка: Запорозька Січ
Наша подорож починається на острові Хортиця, де розташовувалася легендарна Запорозька Січ. Тут ти побачиш залишки козацьких куренів, де жили лицарі степу. Запорозькі козаки створили унікальну військову республіку з демократичними традиціями. Кошовий отаман обирався на загальних зборах. Січ була не лише військовим центром, але й осередком козацької культури та звичаїв.
Друга зупинка: Поле битви під Жовтими Водами
Переносимося до 1648 року, коли Богдан Хмельницький здобув першу велику перемогу над польським військом. Тут ти дізнаєшся про талановитих полководців козацької революції: Івана Богуна, Максима Кривоноса, Данила Нечая. Ця битва поклала початок створенню козацької держави – Війська Запорозького з республіканським устроєм.
Третя зупинка: Батурин – гетьманська столиця
Тут розквітало козацьке бароко за часів Івана Мазепи. Палацова архітектура вражала своєю красою та величчю.
П’ята зупинка: Переяслав
Завершуємо подорож у Переяславі, де 1654 року відбулася знаменна Переяславська рада. Тут ти дізнаєшся про долю козацьких родин, як-от Іващенків із села Лецьки, які “пронесли у кількох поколіннях службу в лавах Війська Запорозького”. Їхні нащадки у XVIII-XIX століттях зберігали персональну свободу та гордо іменували себе козаками.