Завдання 1.
Опрацюйте уривок із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Визначте причини укладання договірних умов.
- Бажання запобігти зловживанням владою з боку гетьмана, які раніше траплялися через наслідування деспотичного московського правління та порушення прав і вольностей козацтва.
- Намір обмежити владу гетьмана й не допустити самодержавства, захистити давні звичаї та права Війська Запорозького.
- Необхідність усунути економічні зловживання гетьманів і козацької старшини, які пригнічували простий народ.
Завдання 2
Завдання 2. Визначте устрій Української гетьманської держави. На яких засадах Українська держава мала будувати відносини з Московським царством, Річчю Посполитою, Шведським королівством?
Устрій Української гетьманської держави:
Українська гетьманська держава за «Пактами і конституціями прав і вольностей Війська Запорозького» мала бути демократичною, з поділом влади, виборністю гетьмана, дотриманням прав і вольностей козацтва, народовладдям та самоврядуванням. Конституція Орлика вперше закріпила принципи поділу влади та створила передумови для розвитку демократичних політико-правових інститутів в Україні.
Засади відносин з іншими державами:
- З Московським царством: Україна мала вимагати повернення всіх полонених і відшкодування всіх збитків, завданих під час війни. Відносини будувалися на принципі захисту власних прав, територіальної цілісності та невтручання Москви у внутрішні справи України.
- З Річчю Посполитою: Дотримання кордонів, визначених ще за часів Богдана Хмельницького, та невтручання Польщі у внутрішні справи Гетьманщини. Україна прагнула зберегти свою незалежність і права, закріплені пактами з Річчю Посполитою.
- З Шведським королівством: Швеція визнавалася головним союзником і протектором України. Гетьман мав домагатися, щоб шведський король та його спадкоємці були вічними захисниками України, підтримували її незалежність, цілісність і права. Усі міжнародні питання вирішувалися за підтримки та захисту Швеції.
Завдання 3
З’ясуйте, яким органам влади належала законодавча, виконавча та судова влади. Хто мав право входити до цих інституцій?
Законодавча влада:
Належала Генеральній раді, яка збиралася тричі на рік (на Різдво Христове, Воскресіння Христове та Покрову Пресвятої Богородиці). До неї входили:
- Генеральна старшина
- Полковники зі своєю старшиною та сотниками
- Генеральні радники (по одному від кожного полку)
- Посли Запорозького низового війська
Виконавча влада:
Належала гетьману, але він не мав права діяти самостійно. Гетьман зобов’язаний був радитися з генеральною старшиною, полковниками та генеральними радниками про всі важливі справи держави і “нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою”.
Судова влада:
Належала військовому генеральному суду. Навіть гетьман не мав права карати переступників “своєю приватною помстою та владою”, а повинен був передавати справи (кримінальні чи некримінальні) на розгляд військового генерального суду.
Завдання 4
Відредагуйте текст, використовуючи дані слова:
У Конституції передбачалося, що: країною править вибраний гетьман, який спирається на раду старшин; парламент, – Генеральна рада покликана вирішувати найважливіші державні справи. Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а й скарбничий; козацькій старшині забороняється залучати вільних козаків і простолюдинів до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю. Порушувалося питання про рівномірний розподіл податків між посполитими, козаками і містянами; заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати владою, вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців – чинити за справедливістю і законом.
Завдання 5
Доведіть або спростуйте думку Дмитра Павличка про Конституцію Пилипа Орлика.
Думку Дмитра Павличка можна довести на основі наступних аргументів:
Прогресивні демократичні принципи
Конституція Орлика 1710 року справді заклала основи поділу державної влади та встановила демократичні процедури обрання посадових осіб. Вона закріпила ключові демократичні принципи, поділ влади, захист прав. Ці принципи випередили багато європейських документів.
Конституція мала механізми запобігання узурпації влади та порушень. Гетьман не міг діяти самостійно і був зобов’язаний радитися з Генеральною радою, що унеможливлювало деспотизм.
Але конституція Орлика була теоретично прогресивною, але практично нереалізованою. Вона показала високий рівень політичної думки українського козацтва, проте не змогла стати основою для реального державотворення через несприятливі історичні обставини.