1. Гетьманування Юрія Хмельницького
1. Хто став гетьманом у 1659 році? З якою державою він підписав угоду?
Гетьманом у 1659 році став Юрій Хмельницький. Того ж року він підписав Переяславські статті з Московським царством.
2. Як назвали військову операцію Юрія Хмельницького на Правобережжі?
Військова операція Юрія Хмельницького на Правобережжі увійшла в історію під назвою Чуднівська кампанія.
3. До чого призвело підписання Слободищенської угоди?
Підписання Слободищенської угоди призвело до того, що Гетьманщина перетворювалася на автономну частину Речі Посполитої, шляхта отримала право повертатися у свої маєтки, а значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка. Це спричинило розкол Гетьманщини.
Відлуння минулого
Уривок із праці Проспера Меріме «Українські козаки та їхні останні гетьмани» про наслідки гетьманування Юрія Хмельницького
1. Які дії Юрія Хмельницького посилили процес «руїни» в Україні?
Юрій Хмельницький підписав Переяславські статті з Московським царством, що обмежили автономію Гетьманщини, а згодом — Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, повертаючи Україну під владу Польщі. Його спроби лавірувати між двома державами призвели до втрати довіри серед козацької старшини, розколу Гетьманщини, початку громадянської війни та появи двох гетьманів — васалів різних держав, що посилило іноземне втручання і хаос в Україні.
2. У чому проявились ознаки Руїни в Україні? Які уроки ми можемо взяти з окреслених подій?
Ознаки Руїни проявились у братовбивчій війні, розколі Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну, втручанні іноземних військ, масових руйнуваннях, занепаді економіки та виснаженні населення. Уроки цих подій: відсутність єдності та залежність від чужоземних держав призводять до втрати державності й руйнування країни, а внутрішні чвари роблять державу вразливою до зовнішнього впливу та занепаду.
2. Розкол Гетьманщини. Правобережний гетьман Павло Тетеря
1. В якому році відбувся розкол Війська Запорозького?
Розкол Війська Запорозького відбувся у 1663 році. Саме тоді козацька держава поділилася на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.
2. Чим закінчився похід козаків, поляків і кримських татар на Лівобережжя?
Похід козаків під проводом Павла Тетері разом із польськими військами та кримськими татарами на Лівобережжя завершився невдачею: союзні війська руйнували й грабували українські міста та села, що викликало незадоволення серед населення і не дозволило відновити цілісність Гетьманщини.
3. Що змусило Павла Тетерю втекти до Речі Посполитої?
Павло Тетеря був змушений втекти до Речі Посполитої через невдалий похід на Лівобережжя, посилення незадоволення його політикою серед козаків, відновлення шляхетських порядків, братовбивчі бої та поразку від повстанців у червні 1665 року.
1. Поміркуйте, що з різних видів діяльності Павлу Тетері вдавалося найкраще. Запропоновані слова запишіть у зошиті від його найскромніших результатів до найуспішніших: виконавець дрібних доручень, канцелярист (писар), полковник, дипломат, гетьман.
Від найскромніших результатів до найуспішніших:
- Виконавець дрібних доручень – найнижчий рівень діяльності
- Гетьман – невдале правління через розкол козацтва, невдалий похід на Лівобережжя та втечу до Речі Посполитої
- Полковник – успішно командував Переяславським полком з 1653 року
- Канцелярист (писар) – тривала успішна служба як писар Переяславського полку та генеральний писар в уряді Юрія Хмельницького
- Дипломат – найуспішніша діяльність: очолював важливі посольства до Трансільванії, укладав Березневі статті в Москві, брав участь у підготовці Гадяцького договору
3. Лівобережний гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я
1. Хто став першим гетьманом Лівобережжя?
Першим гетьманом Лівобережної України у 1663 році став Іван Брюховецький.
2. Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Що воно передбачало?
Андрусівське перемир’я було підписано 30 січня 1667 року. Воно передбачало припинення війни між Московським царством і Річчю Посполитою на 13,5 років, поділ України по Дніпру: Правобережжя відходило до Речі Посполитої, Лівобережжя і Київ (на два роки) – до Московського царства, а Запорозька Січ переходила під спільний контроль обох держав.
3. Чому в 1668 році розгорілося повстання в Лівобережній та Слобідській Україні?
Повстання 1668 року спалахнуло через порушення Іваном Брюховецьким своїх обіцянок населенню: замість підтримки містян він збирав з них додатковий податок, зменшив кількість міст з магдебурзьким правом, захищав інтереси козацької старшини замість простих козаків. Крім того, причинами стали безчинства московських воєвод та їхніх вояків, а також Московські статті 1665 року, які дозволяли московським воєводам збирати податки до царської казни та вводити збройні залоги у великі міста Гетьманщини.
Барвограй ідей
Попрацюйте з картою «Розкол Української козацької держави». Виконайте письмово завдання 1–7.
1. Віднайдіть міста, в яких Юрій Хмельницький уклав договори з Московським царством і Річчю Посполитою.
Юрій Хмельницький уклав Переяславські статті з Московським царством у місті Переяслав, а Слободищенську угоду з Річчю Посполитою — поблизу села Слободище.
2. Назвіть міста, де було проведено Чорну раду й обрано гетьманом Павла Тетерю.
Чорну раду, на якій гетьманом обрали Івана Брюховецького, було проведено в Ніжині. Павла Тетерю обрали гетьманом Правобережної України у Чигирині.
3. Відшукайте столиці Правобережної та Лівобережної Гетьманщини.
Столицею Правобережної Гетьманщини було місто Чигирин, а столицею Лівобережної Гетьманщини — місто Гадяч.
4. В яких містах затрималися московські залоги після повстання?
Після антимосковського повстання 1668 року московські залоги залишилися у Києві, Ніжині, Чернігові та Переяславі.
5. Найдіть межі Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.
Межа між Лівобережною та Правобережною Гетьманщинами проходила по річці Дніпро.
6. Як назвалася в той час, і де розташовувалася Запорозька Січ.
У той час Запорозька Січ називалася Чортомлицькою. Вона розташовувалася на території Запорожжя на правому березі Чортомлика — рукава Дніпра, і перебувала під спільним московсько-польським протекторатом.
7. Покажіть, з якими державами межувала Правобережна і Лівобережна Гетьманщина.
- Правобережна Гетьманщина межувала з Річчю Посполитою на заході та півночі, а на півдні — з володіннями Османської імперії та Кримським ханством.
- Лівобережна Гетьманщина межувала з Московським царством на півночі та сході, а на півдні — з Кримським ханством.
Порівняйте, що спільного і відмінного в гетьмануванні Івана Брюховецького та Павла Тетері.
Спільне:
- Обидва правили частинами розколотої Гетьманщини з 1663 року
- Залежали від іноземних держав і втратили підтримку козацтва
- Їхня внутрішня політика викликала незадоволення населення
- Не змогли об’єднати українські землі та зазнали поразок
Відмінне:
- Брюховецький правив Лівобережжям, Тетеря — Правобережжям
- Брюховецький орієнтувався на Московське царство, Тетеря — на Річ Посполиту
- Брюховецький підписав Московські статті 1665 року, Тетеря діяв за Слободищенським трактатом
- Брюховецький загинув під час повстання 1668 року, Тетеря втік до Польщі в 1665 році
Барвограй ідей
Кліо вразив початок «руїни» в Україні, й вона вирішила дізнатися про ці події більше. Кліо знайшла цікаву характеристику Руїни в творі Миколи Костомарова. Віднайдіть у параграфі уривки на підтвердження такої характеристики.
“Спить Вкраїна та руїни / Нові щодень лічить” — підтверджується: “королівські і ханські загони руйнували та грабували українські міста і села”
“Гине слава… та й ту славу / Усяке калічить” — підтверджується: “розпочалася запекла громадянська війна, яка до краю виснажила ті сили, що їх ще мала Україна”
“Славнії гетьмани / Умирали в лютих муках” — підтверджується: “поляки стратили відомих козацьких старшин – Івана Богуна та Івана Виговського”, “Іван Брюховецький був убитий козаками в таборі під Опішнею”
“мушкети, / Гармати гриміли” — підтверджується: “здійснив похід на західноукраїнські землі”, “Чуднівська кампанія”, “кілька походів на Лівобережжя”
“всюди, де не глянеш, / Виросли могили” — підтверджується: “На Правобережжі точилися братовбивчі бої”
“жаль, туга / Усю землю криє” — підтверджується: “Постали водночас два гетьмани: один — васал Росії, другий — Польщі; кожного підтримувало чужинське військо”
1. Розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.
Роки та слова з хмаринки:
- Роки: 1659, 1663, 1665, 1668
- Імена: Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький
Речення:
- У 1659 році гетьманом обрали Юрія Хмельницького, який правив до 1663 року, після чого зрікся булави.
- Після розколу Гетьманщини у 1663 році гетьманом Правобережжя став Павло Тетеря, а Лівобережжя — Іван Брюховецький.
- Павло Тетеря гетьманував до 1665 року, а Іван Брюховецький — до 1668 року, коли його вбили під час антимосковського повстання.