➡️ У який спосіб імперська влада нищила автономні права Гетьманщини? Як змінилося управління Гетьманщиною після втручання Московської держави?
Імперська влада діяла дуже хитро і жорстоко, використовуючи перехід Мазепи до шведів як привід для наступу.
- Козаків передали під командування московських генералів, а в Гетьманщині розмістили 10 російських полків, які утримувало місцеве населення.
- Цар Петро I відмовився підтвердити давні права українців і призначив міністра-резидента для нагляду за гетьманом. Пізніше взагалі заборонили обирати гетьмана і створили Малоросійську колегію з російських офіцерів.
- Українцям заборонили вільно торгувати з Європою — товари дозволяли вивозити тільки через російські порти. Також ввели мідні гроші, щоб виманити срібло та золото до російської скарбниці.
- З Києво-Могилянської академії вигнали студентів з Правобережжя, а друкувати книжки українською мовою (крім церковних) заборонили, щоб не було різниці з російською.
Управління змінилося докорінно, бо реальна влада перейшла від гетьмана до царських чиновників.
- Гетьманський уряд змусили звітувати про всі податки й доходи. Губернатор Київської губернії отримав більше влади, ніж сам гетьман.
- Старшину перестали обирати козаки — її почав призначати цар або його представники, часто ставлячи на посади іноземців чи росіян.
- Повноваження Генерального військового суду урізали, а воєводи почали втручатися у внутрішні справи та суди.
📄 Працюємо з джерелом:
Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна (1708 р.)
1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом? Як можна назвати таку політику?
Головна мета — зробити так, щоб козацька старшина пересварилася між собою і не могла об’єднатися проти Москви. Якщо полковники ворогують із гетьманом, вони будуть “стукати” на нього царю, і тоді всі їхні плани стануть відомі імперській владі. Таку політику традиційно називають «розділяй і володарюй».
2. Яку роль у підриві влади гетьмана відігравало поширення чуток і доносів? Як це відображає загальні дії Московії для контролю над Україною?
Доноси й чутки були інструментом залякування та знищення авторитету гетьмана в очах народу. Коли люди бачили, що цареві слуги приймають навіть брехливі доноси, а прохання гетьмана ігнорують, вони розуміли, що реальної влади у гетьмана вже немає. Це яскраво відображає підлу тактику Московії: діяти через шпигунство, інтриги та створення атмосфери страху й недовіри.
Поштова марка України, присвячена І. Скоропадському. 2003 р.
Поміркуйте, чому саме такі сюжети малюнків обрав художник для представлення гетьмана.
Художник обрав ці сюжети, щоб підкреслити залежність Івана Скоропадського від царя та тяжкі випробування для українців у той час.
- Ліворуч (тяжка праця): Ця сцена нагадує про тисячі козаків, яких цар Петро I примусово гнав на будівництво каналів (наприклад, Ладозького), фортець та міста Санкт-Петербург. Малюнок символізує нелюдські умови та загибель багатьох українців на чужині.
- Праворуч: Зображено момент, де гетьман сидить, а поруч стоїть цар Петро I (у зеленому мундирі), що диктує свою волю. Це показує, що Скоропадський не мав реальної влади, а кожне його рішення контролювалося Москвою.
- Портрет по центру: Сам гетьман.
➡️ Якими були підсумки гетьманування І. Скоропадського?
Гетьманщина втратила реальну автономію, а влада гетьмана стала номінальною через постійний нагляд царського резидента. Українську економіку підірвали забороною вільної торгівлі. Завершенням його правління стало скасування виборів гетьмана і передача влади Малоросійській колегії.
Чому його поступливість царю не допомогла посилити владу гетьмана?
Петро I мав чіткий план знищення української державності, тому жодні поступки не могли змінити його намірів. Цар використовував лояльність Скоропадського, щоб без опору впроваджувати імперські порядки. Москва сприймала м’якість гетьмана як слабкість, що лише пришвидшило остаточне скасування прав Гетьманщини.
Уявіть себе жителем (жителькою) Глухова початку XVIII ст. Напишіть уявний лист про своє життя в місті.
Шановний друже!
Пишу тобі з Глухова, який став новою гетьманською столицею після того, як Батурин спалили москалі. Місто тепер переповнене — тут оселилися і гетьман Скоропадський зі старшиною, і два полки царських військ, які стоять тут для “нашої безпеки”.
Життя стало важким. Нас змушують годувати й забезпечувати московські полки, хоча самі ледве зводимо кінці з кінцями через нові податки до царської скарбниці. Торгувати стало майже неможливо — товари дозволяють везти лише через балтійські порти, а не нашими шляхами до Європи.
Найгірше — атмосфера страху. Царські міністри-резиденти наглядають за кожним словом гетьмана, а серед старшин поширюють доноси один на одного. Навіть у Києво-Могилянській академії тепер заборонено друкувати книжки українською мовою, щоб “не було різниці” з московською.
Молюся, щоб наші діти не забули, ким ми є.
Твій земляк із Глухова
➡️ Що спричинило конфлікт між наказним гетьманом П. Полуботком та імперською владою?
Конфлікт спричинило те, що цар Петро I створив Першу Малоросійську колегію, щоб посилити контроль над Гетьманщиною, ще за життя І. Скоропадського. Ця Колегія отримала широкі повноваження, контролювала Генеральну військову канцелярію та впроваджувала російські закони. Колегія також реформувала систему оподаткування і збирала податки до царської скарбниці, а не для потреб Гетьманщини. Наказний гетьман Павло Полуботок став на захист давніх прав Гетьманщини від втручання московських посадовців. Він згуртував старшин і розпочав судову реформу, а також боровся з хабарництвом. У серпні 1723 року Полуботок разом із генеральною старшиною подав царю Коломацькі чолобитні, де вимагав скасувати запроваджені Колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. У відповідь Петро I наказав ув’язнити П. Полуботка разом із 15 старшинами в Петропавлівській фортеці.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Заходи царя з нищення автономії Гетьманщини
Дії Петра I були системним і жорстоким знищенням української державності, яке охоплювало всі сфери життя. Через військову окупацію міст, економічну блокаду та створення каральних органів на кшталт Малоросійської колегії цар перетворював вільну Гетьманщину на звичайну колонію. Найнебезпечнішим був удар по культурі та освіті, адже заборона друку та витіснення української мови мали на меті стерти національну пам’ять народу.
Боротьба гетьмана й козацької старшини проти імперської влади
Спроби захистити автономію були трагічними, бо українська еліта намагалася діяти дипломатією та законом проти грубої сили імперії. Політика компромісів Івана Скоропадського зазнала краху, оскільки Москва не поважала угод і сприймала поступливість як слабкість. Натомість сміливий виступ Павла Полуботка та його прибічників із «Коломацькими чолобитними» довів, що козацька старшина готова була жертвувати життям заради збереження прав своєї батьківщини.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Якими засобами імперська влада нищила автономні права Гетьманщини?
Імперська влада використовувала різні засоби для нищення автономії. До них належать: створення Першої Малоросійської колегії, яка отримала широкі повноваження, контролювала Генеральну військову канцелярію та впроваджувала російські закони; реформування системи оподаткування та контроль над збором податків, які вивозилися до царської казни; розміщення московських військових залог і воєвод у ключових містах (наприклад, у Глухові, Чернігові, Ніжині, Переяславі, Острі) для контролю; використання козаків на тяжких будівельних роботах по всій Росії. Економіку нищили примусовим вивезенням товарів лише через російські порти. Цар Петро I заборонив вибори нового гетьмана після смерті І. Скоропадського. Вивезення до Московії культурних цінностей і переманювання культурних діячів.
2. Коли та за яких обставин було створено Першу Малоросійську колегію?
Цей орган створили у квітні 1722 року, коли гетьман Іван Скоропадський поїхав до Москви просити про збереження прав України, а натомість отримав указ про нове управління. Колегія складалася із шести російських офіцерів на чолі зі Степаном Вельяміновим, які перебрали на себе всю владу, збір податків і судочинство. Це сталося для того, щоб остаточно підпорядкувати Гетьманщину імперським законам і наповнити царську скарбницю.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
3. Поясніть, чому включення Гетьманщини до Київської губернії стало важливим етапом у зміцненні контролю Москви над українськими землями.
Таке включення було важливим етапом, адже губернатор отримав усю повноту військової та цивільної влади в регіоні, фактично маючи більше повноважень, ніж сам гетьман. Це дозволило імперії ефективніше контролювати збір ресурсів для війни та прямо втручатися в управління на місцях, ігноруючи традиційні козацькі інституції.
4. Доведіть, що втручання московського царя у справи Гетьманщини призвело до занепаду її господарства.
Українські товари дозволяли вивозити за кордон лише через балтійські порти Московії, і цим не могли займатися українські купці. Було заборонено ввозити деякі товари із Західної Європи, натомість треба було купувати продукцію московських фабрик.
У 1721 році ввели “мідні гроші”, щоб срібні й золоті гроші залишалися в обігу Росії та зосереджувалися в державній скарбниці.
Масова мобілізація десятків тисяч козаків на будівництво каналів та фортець у Росії на довгі роки залишала їхні власні господарства без нагляду, що вело до їх руйнування.
Крім того, Гетьманщина стала джерелом людських і матеріальних ресурсів для відновлення воєнного потенціалу Московії.
5. М. Грушевський вважав, що цар поставив саме на І. Скоропадського, бо вважав його «старим, плохим і недотепою, яким легко обертати». Чи згодні ви з такою думкою? Обговоріть і поясніть свою відповідь.
З цією думкою можна погодитися частково. Петро I дійсно використовував І. Скоропадського, очікучи повної покори, і часто ігнорував його прохання (як-от відмова підтвердити давні вольності чи повернути козаків під командування наказного гетьмана). Однак, попри тиск, Скоропадський намагався маневрувати: він уникав конфліктів зі старшиною, намагався зберегти автономію через дипломатію та особисто їздив до Москви відстоювати права Гетьманщини, що свідчить про його спроби захистити інтереси держави, хоч і в умовах жорстких обмежень.
6. Які основні повноваження мала Перша Малоросійська колегія? Як вони вплинули на управління Гетьманщиною?
Голова (Проблема): Вплив Першої Малоросійської колегії на Гетьманщину.
Верхні кістки (Основні повноваження):
- Перебрала на себе всю повноту влади в Гетьманщині.
- Здійснювала нагляд за діяльністю гетьмана та старшини.
- Стягувала податки безпосередньо до імперської скарбниці.
- Контролювала судочинство та втручалася в місцеве самоврядування.
Нижні кістки (Наслідки):
- Фактична ліквідація залишків політичної автономії.
- Зростання податкового тиску на населення.
- Порушення традиційних козацьких прав і свобод.
Хвіст (Висновок): Діяльність колегії (1722–1727 рр.) стала інструментом остаточного підпорядкування українських земель російському імперському управлінню та підготувала ґрунт для повної ліквідації гетьманства.
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Працюємо разом. Метод «Оберіть позицію». «Іван носить плахту, а Настя — булаву!», «Іван теля пасе, а Настя булаву несе»: таким надто різким історичним прислів’ям характеризували період гетьманування І. Скоропадського. Чи є справедливими такі оцінки діяльності І. Скоропадського? Доведіть свою думку.
Ці оцінки є несправедливими та спрощеними, хоча й мають під собою певне історичне підґрунтя.
Аргументи «проти» (чому це несправедливо): Іван Скоропадський опинився у владі в найтяжчий час — після поразки Мазепи, коли Петро I мав на меті ліквідувати автономію України. Те, що сучасники сприймали як слабкість («теля пасе»), насправді було дипломатичною обережністю. Гетьман намагався врятувати залишки прав, постійно звертаючись до царя з петиціями (наприклад, у Решетилівських статтях), хоча й отримував відмови. Він не міг діяти силою, бо країна була окупована російськими військами, тому обрав тактику компромісів, щоб уникнути повного знищення Гетьманщини.
Роль дружини: Прислів’я натякає на вплив його другої дружини, Анастасії Маркович, яка була жінкою рішучою та мала зв’язки у світських колах. Проте перекладати всю відповідальність на неї чи применшувати роль самого гетьмана — це ознака тогочасного патріархального мислення та пошуку «винного» у складній політичній ситуації.
Інший варіант відповіді:
Так, ці оцінки є справедливими. Іван Скоропадський увійшов в історію як політик, який не зміг чинити ефективного опору наступу Петра I на українську автономію. Його правління позначилося постійними поступками: він покірно сприйняв відмову царя підтвердити давні вольності й допустив створення Першої Малоросійської колегії, яка фактично усунула його від влади.
Водночас його дружина, Анастасія Маркович, була жінкою рішучою та мала великий вплив на чоловіка. Вона активно втручалася в державні справи, мала особисті зв’язки з російською верхівкою (зокрема з родиною князя Меншикова) і часто вирішувала питання, на які у гетьмана не вистачало сміливості. Тому народ влучно підмітив, що реальна політична воля (символічна «булава») перебувала в її руках, поки гетьман займався господарськими дрібницями.
8. За додатковими джерелами дізнайтеся про історичні міфи, пов’язані з ім’ям П. Полуботка. Дослідіть і доберіть аргументи, що їх спростовують.
Існує кілька популярних легенд, які не мають документального підтвердження:
Міф про «Золото Полуботка»: Найвідоміша легенда стверджує, що перед арештом гетьман передав на зберігання до Банку Англії величезну суму (200 тисяч золотих монет) під відсотки, заповідавши повернути їх незалежній Україні.
Спростування: Пошуки цього скарбу тривали століттями, але жодних документальних підтверджень в архівах Банку Англії не знайдено. Крім того, сама процедура передачі скарбу такої ваги та обсягу до Лондона у XVIII ст. була б технічно майже неможливою.
Міф про «Прокляття Полуботка»: Легенда розповідає, що перед смертю в тюрмі Полуботок прокляв Петра I, сказавши: «Я вмираю, але кличу тебе на суд Божий!», і цар помер рівно через 40 днів після гетьмана.
Спростування: Хоча дати смерті справді близькі (Полуботок помер у грудні 1724 р., а Петро I — у січні 1725 р.), смерть царя була викликана тривалою хворобою нирок та ускладненнями після застуди, а не містичним втручанням. Сюжет про «виклик на суд» є поширеним фольклорним мотивом.