1. Козацтво у війні Священної ліги з Османською імперією
➡️ Які держави скористалися звитягою українських козаків у війні Священної ліги з Османською імперією?
Цією перемогою скористалися держави, що входили до Священної ліги: Австрія, Польща (Річ Посполита), Венеція та Московське царство. Ці країни змогли розбити Османську імперію та за умовами Карловицького миру (1699 р.) повернути собі втрачені території, наприклад, Польща відновила владу на Правобережній Україні та Поділлі.
2. Закарпаття між Габсбургами та Османською імперією
➡️ Як події війни Священної ліги з Османською імперією позначилися на долі Закарпаття?
Після поразки османської армії під Віднем Габсбурги намагалися захопити володіння трансільванських князів. Закарпаття, що входило до складу Угорщини, перейшло під владу австрійських імператорів. За Карловицьким миром 1699 року Османська імперія відмовилася від претензій на ці землі, і вони остаточно перейшли під владу австрійських Габсбургів.
3. Лівобережна Гетьманщина. Гетьманство І. Самойловича
➡️ Чому залежність Гетьманщини від Московської держави зросла за часів правління І. Самойловича?
Гетьман підписав Конотопські статті, які обмежували його владу. Царські воєводи почали впливати на внутрішнє життя Гетьманщини, перебираючи на себе владні повноваження.
Основні торговельні зв’язки Лівобережна Гетьманщина мала саме з Московською державою, що посилювало господарську залежність.
У 1686 році Київську митрополію включили до складу Московської патріархії, через що Українська православна церква втратила свою незалежність.
📄 Працюємо з джерелом:
На які сильні й слабкі риси І. Самойловича вказав історик Д. Дорошенко?
Сильні риси:
- Патріотизм: історик називає його безперечним українським патріотом.
- Державницькі прагнення: мріяв про максимальну самостійність України.
- Професіоналізм: був добрим політиком та адміністратором.
Слабкі риси:
- Надмірне честолюбство: був занадто амбітною людиною.
- Егоїзм: не вмів і не хотів жертвувати власною кар’єрою заради загального добра.
4. «Вічний мир» між Московською державою та Річчю Посполитою. Перший Кримський похід
➡️ Як умови «Вічного миру» 1686 р. вплинули на становище українських земель і політичну роль козацтва?
У 1686 році Московська держава і Річ Посполита уклали «Вічний мир». Для Української козацької держави цей договір означав узаконення її поділу на дві частини на міжнародному рівні. Представників козацької держави на підписанні договору не було.
Наслідки для українських земель:
- Лівобережжя, Запорожжя та Київ відійшли до Москви, а Північна Київщина та Волинь — до Польщі.
- Землі Південної Київщини й Брацлавщини (Правобережна Наддніпрянщина) було вирішено залишити пусткою — незаселеною «нейтральною смугою» між двома імперіями.
- Поділля залишалося під владою Османської імперії (але у 1699 р. було приєднано до Речі Посполитої)
- Польська влада зобов’язалася забезпечити православним на своїй території вільне віросповідання
Втрата політичної ваги:
Запорозька Січ перейшла під контроль Московської держави. Українське козацтво було усунуте від дипломатичних переговорів, його інтереси проігнорували. Гетьман І. Самойлович категорично виступав проти цього договору, але Москва не зважила на його протести, що продемонструвало перетворення Гетьманщини на об’єкт, а не суб’єкт міжнародної політики.
5. Обрання І. Мазепи гетьманом. Коломацькі статті
➡️ Завдяки яким подіям І. Мазепа став гетьманом?
Іван Мазепа став гетьманом улітку 1687 року внаслідок виборів на річці Коломак. Цим подіям передував невдалий Перший Кримський похід, провину за який безпідставно поклали на попереднього гетьмана І. Самойловича, усунувши його від влади.
Чому підписання Коломацьких статей стало поштовхом до заворушень у Гетьманщині?
Коломацькі статті, які підписав І. Мазепа, загалом повторювали Глухівські статті 1669 року, але містили нові пункти, що ще більше обмежували права Гетьманщини. Ці положення звужували права козацтва, гетьмана та українців. Наприклад, заохочувалися шлюби між українцями і московитами, що було частиною політики денаціоналізації українців (асиміляції). Статті також передбачали:
- Гетьман не міг самостійно проводити зовнішню політику.
- У гетьманській столиці Батурині розташовували полк московських стрільців.
- Гетьман не мав права без царського дозволу позбавляти старшину посад, а старшина — скидати гетьмана.
- Гетьманщина оголошувалася частиною єдиної держави московського царя, тому всі права козаків і Гетьманщини цар міг будь-коли скасувати.
Ці обмеження, особливо в контексті зростання впливу Московської держави, викликали невдоволення. Звістка про підписання Коломацьких статей стала поштовхом до заворушень по всій Гетьманщині. Новообраний гетьман І. Мазепа був змушений придушувати повстання
Що символізує герб І. Мазепи?
Герб Івана Мазепи належить до типу «Курч».
Основні елементи та їхня символіка:
- Щит червоного кольору: у геральдиці червоний колір символізує мужність, хоробрість, любов до Батьківщини та кров, пролиту в боях.
- Срібна фігура (перехрещені вила/якір): центральний елемент, що нагадує літеру «Y» з перекладиною. Цей знак трактується як опора, міцність або стилізований якір — надія.
- Золота зірка (праворуч): символ вічності, високих прагнень та божественного заступництва, а шість променів означають вифлеємську зірку.
- Золотий півмісяць (ліворуч): традиційний елемент, що часто символізує перемогу над мусульманським світом (татарами й турками) або духовне зростання.
- Княжа корона (шапка): вказує на високий статус власника (гетьмана).
6. Другий Кримський похід 1689 р. Азовські походи 1695 і 1696 рр.
➡️ Як можна оцінити участь українських козаків у війнах Московської держави з Османською імперією?
Козаки відіграли важливу роль у цих конфліктах, хоча результати походів були різними. Кримські походи 1687 та 1689 років виявилися невдалими через погане забезпечення та важкі умови в степу. Натомість у війнах за Азов українці діяли дуже успішно: у 1695 році військо Івана Мазепи захопило османські фортеці Кизикермен і Тамань, а в 1696 році козацький флот допоміг Петру I здобути Азов. Попри військові успіхи, для простого населення Гетьманщини ця війна стала важким тягарем через необхідність утримувати та споряджати армію.
7. Московські статті 1689 р. Політика гетьмана І. Мазепи
➡️ Завдяки чому І. Мазепі вдавалося тривалий час утримувати владу?
Утримувати владу йому допомагало таке:
- Він дотримувався політики добрих відносин із царем Петром I. Він відправляв козацькі полки у далекі походи в інтересах Московії та доповідав про «витівки» запорожців. За лояльність цар щедро його нагороджував високими титулами, і Мазепа став одним із найзаможніших людей Європи.
- У внутрішній політиці він зміцнював гетьманську владу, забезпечуючи стабільність у Гетьманщині. Він формував аристократичну республіку, роздаючи заможним старшинам посади та маєтки, і збирав старшинські ради замість загальних.
- Гетьман забороняв забирати землю у козаків та перетворювати їх на селян. Він домігся захисту прав козаків від тиску духовенства і захисту прав усього населення Гетьманщини від свавілля московських воєвод.
- Він посилив свою владу, маючи зверхність над московськими воєводами.
- Він підтримував освіту, науку і книгодрукування, що було потрібно для управління державою.
Зверніть увагу
Поміркуйте, чому І. Мазепа приділяв значну увагу розвитку Києво-Могилянської академії та церковної архітектури.
Гетьман розглядав культурно-просвітницьку діяльність як частину державної політики, а не просто як благодійність. Він був переконаний, що розвиток освіти, науки та архітектури — це єдиний шлях, який дозволить Гетьманщині зрівнятися з європейськими державами. Підтримка Києво-Могилянської академії та будівництво величних храмів у стилі «мазепинського бароко» мали на меті зміцнити престиж держави та виховати нову освічену еліту. На ці потреби Мазепа виділяв величезні кошти як з військової скарбниці, так і з власних заощаджень.
За додатковими джерелами з’ясуйте, що зображено на гравюрі. Про які добрі справи І. Мазепи йдеться?
На гравюрі Іларіона Мигури 1706 року, яка є панегіриком (хвалебним твором), у центрі зображено постать гетьмана Івана Мазепи в лицарських обладунках. Його оточують алегоричні жіночі фігури, що символізують чесноти (Мудрість, Віру, Надію, Любов, Справедливість), а також ангели. Головним елементом композиції є зображення численних церков і монастирів, які обрамляють фігуру гетьмана.
Про які добрі справи І. Мазепи йдеться?
Йдеться про масштабну меценатську діяльність гетьмана, спрямовану на розбудову української культури, духовності та освіти. «Добрими справами» тут виступають конкретні архітектурні пам’ятки, збудовані або відновлені коштом Мазепи:
- Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори (відновлення).
- Успенський собор та Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (відновлення).
- Церква Всіх Святих на Економічній брамі Лаври (будівництво).
- Богоявленський собор Братського монастиря та корпус Києво-Могилянської академії (будівництво).
- Храми у Чернігові, Переяславі, Батурині тощо.
8. Повстання під проводом С. Палія (1702—1704 рр.)
➡️ Чи можна вважати повстання С. Палія успішним? Чому?
Повстання С. Палія не можна вважати успішним, оскільки воно не досягло своєї головної мети — створення стабільної автономії на Правобережжі та об’єднання з Гетьманщиною. Хоча на початковому етапі повсталі досягли значних військових успіхів (захопили Білу Церкву, Немирів, контролювали майже всю Правобережну Гетьманщину), кінцевий результат був невтішним..
Сподівання Палія на підтримку Московської держави та гетьмана Івана Мазепи не справдилися. Мазепа, діючи в інтересах царя Петра I, ввів війська на Правобережжя нібито для допомоги, але згодом заарештував Палія.
Лідера повстання Семена Палія заслали до Сибіру, а правобережні полки перейшли під контроль Мазепи, який проводив політику на користь старшини та шляхти, фактично ліквідувавши здобутки повстання щодо соціального визволення.
Поміркуйте, чому в музеї головними героями експозиції є фігури короля Станіслава Лещинського і Карла ХІІ.
Ці історичні постаті є ключовими фігурами експозиції через драматичні події 1704 року, які стали потрясінням для міста:
- Карл XII (шведський король): Увійшов в історію Львова як полководець, який вперше за 350 років зумів здобути місто штурмом. Його армія блискавично захопила Високий Замок і саме місто, зруйнувавши міф про неприступність львівських мурів. Це була шокуюча подія для мешканців, адже місто не змогли взяти навіть козаки Хмельницького.
- Станіслав Лещинський (король Речі Посполитої): Був союзником Карла XII у Північній війні. Саме його шведський король просував на польський трон на противагу Августу II. Перебування шведів у Львові мало на меті, зокрема, примусити місцеву шляхту визнати владу Лещинського. Крім того, рід Лещинських мав тісні зв’язки з цими землями.
Отже, їхні фігури символізують переломний момент в історії міста, коли Львів опинився в епіцентрі великої європейської політики — Великої Північної війни.
9. Події національно-визвольної війни угорського народу на Закарпатті
➡️ Що спонукало українських селян узяти активну участь у визвольній боротьбі угорського народу?
Селяни страждали від свавілля австрійських чиновників та непомірних податків. Ференц II Ракоці пообіцяв учасникам повстання (куруцам) звільнення від державних податків і феодальних повинностей, що стало головним мотивом для їхньої масової участі.
Ракоці звертався до «всіх шляхетних і безродних», обіцяючи боротьбу проти гніту. Русини повірили йому і стали однією з найвідданіших частин його війська, про що сам князь згадував із вдячністю, називаючи їх «найвірнішим народом».
📄 Працюємо з джерелом:
Зі спогадів дворянина Дьєрдя Палоці Хорвата, який виступав на боці Габсбургів
Оцініть роль русинів (українців) у подіях національно-визвольної війни угорського народу.
Згідно зі спогадами дворянина Дьєрдя Палоці Хорвата, русини відіграли вирішальну роль у повстанні, ставши його основною рушійною силою. Саме вони першими спустилися з гір і розпочали активні бойові дії, захоплюючи міста та блокуючи замки (зокрема Ужгородський) так щільно, що «хіба тільки птах може туди залетіти». Це свідчить про їхню масовість, організованість та рішучість у боротьбі проти феодалів, які сприймали їхню силу як загрозу самому існуванню свого світу («що це за Божий світ настав»).
Ференц II Ракоці високо цінував їхню участь, називаючи «найвірнішим народом», адже саме на їхню підтримку він спирався на початку війни, коли шляхта ще вагалася.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Судження про участь козацтва у війні Священної ліги з Османською імперією
Українські козаки відіграли роль у розгромі османів, зокрема у Віденській битві 1683 року та походах на Молдову. Завдяки їхній військовій майстерності король Ян III Собеський був змушений відновити козацький устрій на Правобережжі, щоб створити надійний щит проти турецько-татарських нападів.
Судження про наслідки «Вічного миру» для Української козацької держави
Угода 1686 року стала трагедією для української державності, адже вона юридично закріпила поділ України між Московським царством і Річчю Посполитою. Для Гетьманщини це означало втрату надій на об’єднання земель і примусове втягування українців у виснажливі війни Московії проти Криму.
Судження про правління І. Самойловича
Період його гетьманування (1672–1687) став часом економічної стабілізації та культурного піднесення Лівобережжя після Руїни. Водночас його прагнення до абсолютної влади, збагачення старшини та скасування козацьких рад створили опозицію, чим скористалася Москва для його усунення після невдалого Кримського походу.
Судження про політику гетьмана І. Мазепи щодо Московської держави
На початку правління Мазепа дотримувався курсу на тісний союз із царем Петром I, що дозволило йому зміцнити владу та розбудувати культуру й освіту Гетьманщини. Проте за цю лояльність Україна платила високу ціну: козаки гинули в далеких походах, а населення виснажувалося податками на утримання московських військ.
Судження про підсумки Карловицького конгресу та його наслідки для українських земель
Конгрес 1699 року завершив війни з Османською імперією та повернув Польщі Поділля. Проте для українців наслідком миру стало рішення польського сейму про ліквідацію козацтва на Правобережжі, що спровокувало нове народне повстання — Паліївщину.
Судження про події «Паліївщини»
Це повстання 1702–1704 років під проводом Семена Палія стало «другою Хмельниччиною» — спробою захистити козацький устрій на Правобережжі від польської шляхти. Хоча повстання було придушене, воно створило умови для тимчасового об’єднання Правобережної та Лівобережної України під булавою Івана Мазепи.
Судження про події національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. на Закарпатті
Війна під проводом Ференца II Ракоці стала спільним виступом угорців та українців (русинів) проти австрійського панування. Закарпатці, особливо селяни, були найвідданішими воїнами армії куруців, сподіваючись не лише на національну, а й на соціальну свободу, проте поразка повстання поховала ці надії.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. У якому році І. Мазепа став гетьманом? Завдяки чому це відбулося?
Іван Мазепа став гетьманом улітку 1687 року. Це відбулося завдяки тому, що провину за невдачу Першого Кримського походу (1687 р.) московська влада безпідставно поклала на гетьмана Івана Самойловича.
У цей час у Москві спалахнула боротьба за владу між царицею Софією та її братами. І. Мазепа швидко зорієнтувався і перейшов на бік Петра I, який став царем і новий московський правитель оцінив лояльність гетьмана.
2. Складіть перелік основних подій національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. на Закарпатті.
Основні події війни на Закарпатті були такими:
- Травень 1703 року — початок селянського повстання куруців у селі Вари Березького комітату під проводом Тамаша Есе.
- 1703 рік — У перший рік війни армія куруців вступила в центральні райони Угорщини.
- 1711 рік — поразка визвольної війни; Мукачівський замок капітулював останнім, а командувач ужгородського гарнізону Іван Беца продовжив боротьбу як опришок.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
3. Чи можна вважати процес формування старшинського землеволодіння закономірним для тогочасного суспільства? Поясніть чому.
Так, цей процес можна вважати закономірним для тогочасного суспільства. Козацька старшина була провідною верствою Гетьманщини. Внаслідок Козацької революції ліквідували фільварки і кріпацтво, і великі земельні простори перейшли у користування козаків та інших верств. Старшина, як нова політична еліта, прагнула закріпити свій привілейований статус через землеволодіння. Наприклад, гетьман І. Мазепа сприяв збільшенню великих старшинських маєтностей.
4. Виконайте завдання за картою атласу. 1) Визначте межі розподілу українських земель за Андрусівським перемир’ям 1667 р., Бахчисарайським договором 1681 р. і «Вічним миром» 1686 р. 2) Покажіть основні події війни Московської держави з Османською імперією.
Межі розподілу українських земель:
- Андрусівське перемир’я (1667 р.): Розподіл по Дніпру. Лівобережжя відійшло до Московії. Правобережжя залишалося у складі Речі Посполитої. Запорозька Січ перебувала під спільним контролем обох держав.
- Бахчисарайський договір (1681 р.): Межа між Московією та Османською імперією встановлювалася по Дніпру. Лівобережжя і Київ залишалися за Московією. Османська імперія отримувала Поділля, частини Брацлавського й Уманського полків. Територія між Південним Бугом і Дніпром мала бути незаселеною протягом 20 років.
- «Вічний мир» (1686 р.): Підтверджував Андрусівське перемир’я. Лівобережжя, Київ з околицями та Запорожжя визнавалися за Московією. Більша частина Правобережжя (Північна Київщина і Волинь) відходила до Речі Посполитої. Південна Київщина і Брацлавщина мали залишатися незаселеними.
Основні події війни Московської держави з Османською імперією (1687—1700 рр.):
- Перший Кримський похід (1687 р.).
- Другий Кримський похід (1689 р.).
- Похід на пониззя Дніпра (1695)
- Азовські походи (1695, 1696 рр.).
5. Як позначилася на становищі Української козацької держави війна Московської держави з Османською імперією 1687—1700 рр.?
Війна мала переважно негативні наслідки та лягла важким тягарем на плечі українців.
- Населення Гетьманщини мусило утримувати московську армію, споряджати козацькі полки та постачати продовольство, що виснажувало господарство.
- Тисячі козаків гинули у виснажливих походах (Кримських, Азовських) та під час будівництва фортець.
- Гетьман І. Мазепа був змушений будувати «городки» по річці Самара, що викликало конфлікт із Запорожжям.
6. Поясніть, чим було зумовлене відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.
Річ Посполита вирішила відновити козацтво на Правобережжі, бо без нього було неможливо вести успішну боротьбу з Османською імперією та відродити цей край. Також польська влада хотіла організувати захист своїх південних кордонів від нападів кримських татар. Тому в 1685 р. сейм узаконив козацьке військо на землях колишніх правобережних полків.
7. Охарактеризуйте Коломацькі статті 1687 р. і Московські статті 1689 р. Визначте їхні відмінності від попередніх договірних статей.
Коломацькі статті (1687 р.): Це угода між І. Мазепою та Москвою. Вона значно обмежувала права гетьмана (заборона змінювати старшину без дозволу царя, заборона дипломатії) та вперше вводила московський гарнізон у столицю гетьмана — Батурин. Заохочувалися шлюби між українцями і московитами. Гетьманщина оголошувалася частиною єдиної держави московського царя, і цар міг будь-коли скасувати всі права козаків і Гетьманщини.
Московські статті (1689 р.): Це домовленості, підписані І. Мазепою під час візиту до Москви. Вони поновлювали податки, які були скасовані Коломацькими статтями, щоб наповнити скарбницю. Також вони передбачали збільшення кількості найманих військ та московських залог для захисту від татар.
Відмінності: Попередні статті (наприклад, Глухівські 1669 р.) надавали більше автономії. Коломацькі ж статті оголошували Гетьманщину не окремою державою під протекторатом, а частиною «єдиної держави московського царя», що було кроком до повної ліквідації автономії. Запроваджувалися пункти, спрямовані на асиміляцію українців (заохочення шлюбів).
8. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Визначте основні відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» щодо українських земель.
Андрусівське перемир’я (1667 р.):
- Тимчасова угода (на 13,5 років).
- Київ відходив Москві тимчасово (на 2 роки).
- Запорожжя — під спільним управлінням обох держав.
Спільне: Поділ України по Дніпру.
«Вічний мир» (1686 р.):
- Був безстроковим, «вічним».
- Київ з околицями остаточно визнавався за Московією.
- Запорожжя повністю підпорядковувалося Москві.
- Землі Північної Київщини та Волині — за Польщею; спустошені землі Правобережжя мали залишатися незаселеними («пустками»).
9. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту, яка характеризує внутрішню політику І. Мазепи.
- Зміцнення влади: Зміцнював гетьманську владу. Збирав Старшинські ради, прагнучи створити аристократичну республіку.
- Соціальна політика: Спирався на старшину і шляхту. Сприяв зростанню великих старшинських маєтностей. Обмежив панщину двома днями на тиждень (1701 р.). Заборонив забирати землю у козаків, щоб вони не ставали селянами.
- Захист прав та автономії: Домігся захисту прав козаків і населення від свавілля московських воєвод. Посилив свою владу, маючи зверхність над московськими воєводами. Московські статті 1689 р. забезпечували економічну незалежність гетьманської скарбниці.
- Культура і військо: Підтримував освіту, науку, книгодрукування, споруджував і реставрував храми (близько 43 споруд), що стало «мазепинським бароко». Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії (1701 р.). Створено професійне військо (сердюки, компанійці), збільшувалося військове виробництво.
- Територіальне об’єднання: Після придушення повстання С. Палія (1702–1704 рр.) об’єднав під своєю владою Лівобережну та Правобережну Гетьманщину.
Захист автономії Гетьманщини: Внутрішня політика І. Мазепи була спрямована на захист автономії. Хоча він демонстрував лояльність царю Петру І і брав участь у його походах, він водночас внутрішньо зміцнював державу. Він добився фінансової незалежності Гетьманщини через податки (Московські статті), обмежував свавілля московських воєвод та використовував культурну діяльність (меценатство) для того, щоб Гетьманщина «може зрівнятися з європейськими державами». Таким чином, він будував сильну державу, щоб вона могла протистояти впливу Московії.
✍️ Оцінюємо і створюємо
10. Створіть перелік відомих історичних міфів про І. Мазепу та наведіть факти, які їх розвінчують.
Міф 1. Іван Мазепа — зрадник українського народу.
Перехід Мазепи на бік шведського короля Карла XII у 1708 році відбувся згідно з таємним договором, мета якого — зробити Україну вільною державою, а шведський король мав стати гарантом її державності. Цар Петро I проголосив Мазепу зрадником.
Міф 2. Мазепа прагнув віддати Україну під владу Польщі.
У домовленостях із Карлом XII та Станіславом Лещинським йшлося про те, що Україна стане незалежним князівством, а не частиною Польщі. Шведський король гарантував козакам права та вольності.
Міф 3. Церковна анафема (прокляття) була накладена за гріхи проти віри.
Анафема була політичним інструментом Петра I для залякування населення. Мазепа був одним із найбільших меценатів в історії: його коштом збудовано, реставровано та оздоблено понад 40 храмів і монастирів, а також розбудовано Києво-Могилянську академію.
Міф 4. Мазепу вигнали з Польщі прив’язаним голим до коня за перелюб.
Цю легенду вигадав шляхтич Ян Пасек через особисту ворожнечу, а згодом її романтизували європейські письменники (Байрон, Гюго). Жодних документальних підтверджень цієї події не існує.
Міф 5. Гетьман жорстоко експлуатував селян і запровадив кріпацтво.
І. Мазепа був дуже заможним землевласником і мав близько 100 тис. особисто залежних селян. Він сприяв зростанню великого старшинського та монастирського землеволодінь.
Проте у 1701 році гетьман обмежив панщину двома днями на тиждень. Він забороняв вимагати від селян відробітків більше, ніж два дні на тиждень. Мазепа домігся захисту прав усього населення Гетьманщини від свавілля московських воєвод.
Міф 6. Мазепа діяв лише заради власного збагачення.
На момент переходу на бік шведів Мазепа був найбагатшою людиною в Україні та мав абсолютну владу. Він ризикнув усім майном і життям заради примарного шансу здобути волю для держави, розуміючи загрозу повного знищення автономії Москвою.
11. Дослідіть життєвий шлях І. Самойловича, І. Мазепи та С. Палія. Що об’єднує цих діячів?
Ці діячі були видатними політичними та військовими фігурами, які керували або боролися за вплив на Гетьманщину в останній чверті XVII — на початку XVIII століття.
- І. Самойлович був гетьманом до 1687 року і був усунутий після невдалого Першого Кримського походу.
- І. Мазепа став гетьманом у 1687 році після Самойловича. Він прагнув об’єднати Правобережжя і Лівобережжя.
- С. Палій був керівником антипольського повстання на Правобережжі («Паліївщина» 1702–1704 рр.), яке І. Мазепа придушив.
Їх об’єднує те, що вони були ключовими діячами, чия діяльність була пов’язана зі спробами керувати українськими землями та боротьбою за їхню цілісність чи автономію під час зростання впливу Московської держави. При цьому І. Мазепа був безпосередньо пов’язаний з усуненням Самойловича і придушенням Палія.