§20. Війни за переділ Європи і світу

Назад до змісту

Як релігійні війни XVI ст. в Європі вплинули на міжнародні відносини?

Реформація призвела до розколу Європи за релігійною ознакою, що вплинуло на міжнародну ситуацію. Виникло гостре протистояння між державами, наприклад, між протестантською Англією та католицькою Іспанією. Релігійні війни у Франції (1562–1598 рр.) спричинили величезні жертви. Тридцятилітня війна (1618–1648 рр.) була наслідком тривалого релігійного протистояння в Європі.

Поміркуйте, яку війну можна назвати загальноєвропейською.

Першою загальноєвропейською війною називають Тридцятилітню війну (1618–1648 рр.).

⚙️ Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, заповніть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна».

💭 Поміркуймо!

Які причини посилення позицій католицької церкви в цей період?

Позиції католицької церкви посилилися завдяки Контрреформації, що була відповіддю на поширення протестантизму.

Основні причини:

• Внутрішні реформи: Тридентський собор покращив дисципліну та освіту священників.
• Діяльність Ордену єзуїтів: Вони активно займалися освітою та місіонерством, повертаючи довіру до католицизму.
• Підтримка монархів: Могутні правителі, як-от Габсбурги, підтримували католицьку віру у своїх державах.
• Боротьба з інакомисленням: Відновили роботу інквізиції та створили «Індекс заборонених книг».
• Церква підтримувала мистецтво, зокрема пишний стиль бароко, щоб впливати на суспільство та демонструвати велич церковної влади

💭 Поміркуймо!

Що більше об’єднує народ: перемога чи програна битва?

На мою думку, народ може об’єднувати як перемога, так і поразка, але часто саме програна битва стає символом незламності духу. З одного боку, перемога приносить гордість, славу і створює героїв, що, звичайно, дуже об’єднує.

З іншого боку, поразка у боротьбі за свободу, як битва на Білій Горі для чехів, може стати ще сильнішим символом. Вона нагадує про спільну жертву, про те, що народ боровся до кінця за свої ідеали. Така спільна пам’ять про трагічну, але героїчну подію, може згуртувати націю навіть сильніше, ніж легка перемога, адже вона формує почуття єдності у випробуваннях.

⚙️ Діємо: практичні завдання

1. Які держави здобули нові території, а які втратили внаслідок Вестфальського миру?

За підсумками Вестфальського миру (1648 р.) Франція здобула землі Ельзасу та підтвердження прав на Лотарингію. Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії, острів Рюген і герцогство Бремен. Деякі німецькі князівства розширили свої володіння. Було визнано незалежність Швейцарії та Нідерландів. Держави, що втратили території, — Священна Римська імперія (через закріплення політичної роздробленості Німеччини) та Іспанія (остаточно втратила Нідерланди.), занепад якої розпочався.

2. Між якими державами могли виникнути конфлікти через ці зміни?

Територіальні конфлікти можуть виникнути між Францією та німецькими державами через набуття Францією Ельзасу та Лотарингії. Також конфлікти можуть виникнути через територіальні здобутки Швеції на німецькому узбережжі Балтійського моря. Війна продемонструвала, що змагання за лідерство та територіальні претензії завжди зумовлюватимуть протистояння.

Український Всесвіт

1. Чому українські козаки були затребуваними воїнами в битвах Тридцятилітньої війни?

Українські козаки були затребуваними воїнами, оскільки становили значну військову силу (10-12 тисяч вояків), а також здобули репутацію хоробрих і витривалих бійців.

2. У чому полягала суперечність в оцінках козаків сучасниками?

Сучасники, з одного боку, визнавали козаків хоробрими та витривалими воїнами, а з іншого — вважали їх недостатньо дисциплінованими та надмірно жорстокими. Наприклад, шведський король Ґустав-Адольф називав їх «ворожими дияволами», але водночас заохочував переходити на службу до його армії.

💭 Думки істориків

Норман Дейвіс, англійський історик

Доберіть з тексту підручника історичні факти, що ілюструють судження історика.

• Конфлікт між імператором і німецькими володарями: Війна почалася з повстання чеських дворян проти імператора Священної Римської імперії, що свідчить про внутрішній німецький конфлікт.
• Міжнародна релігійна війна: У війну були втягнуті католицькі (Австрія, Іспанія, Баварія) та протестантські (Чехія, Данія, Швеція, німецькі князівства) держави, що надало їй релігійного характеру.
• Боротьба за верховенство в Європі: Участь Франції, яка, будучи католицькою країною, воювала проти католицьких Габсбургів, показує, що це була боротьба за політичне домінування на континенті.

Карта

1. Уважно розгляньте карту й назвіть, у межах яких країн і держав відбувались події Тридцятилітньої війни.

Події Тридцятилітньої війни відбувалися на територіях Священної Римської імперії (до якої входили, зокрема, Чехія, Австрія, Баварія, Саксонія, Бранденбург), Франції, Іспанських Нідерландів, Сполучених провінцій Нідерландів, Данії, Швеції та Речі Посполитої.

2. Покажіть місця подій, згаданих у тексті параграфа.

На карті позначено ключові події війни:

• Прага: місце повстання 1618 року, що стало початком війни.
• Битва біля Лютцена (1632): перемога шведських військ.
• Битва біля Нордлінгена (1634): перемога військ габсбурзької коаліції.
• Битва біля Рокруа (1643): перемога французів над іспанцями.
• Вестфалія: область, де в містах Мюнстер та Оснабрюк було укладено мирний договір.

3. Назвіть події, які відбувалися на українських землях одночасно з подіями Тридцятилітньої війни.

У той час як у Європі тривала Тридцятилітня війна (1618–1648), на українських землях відбувалися такі події:

• Хотинська війна 1621 року, де козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним відіграли вирішальну роль у розгромі османської армії.
• Козацько-селянські повстання 1620-х – 1630-х років проти Речі Посполитої (зокрема, повстання Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні).
• Період «золотого спокою» (1638–1648), що настав після придушення повстань і передував Національно-визвольній війні.
• Початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році, який збігся із закінченням Тридцятилітньої війни.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати хронологічні межі Тридцятилітньої війни.

Тридцятилітня війна тривала з 1618 по 1648 рік.

Можу визначити цілі держав у Тридцятилітній війні.

Основні учасники війни мали різні цілі. Габсбурги (правителі Іспанії та Священної Римської імперії) хотіли посилити свою владу в Європі та відновити панування католицизму. Франція, хоч і була католицькою, прагнула ослабити Габсбургів і не допустити їхнього домінування. Протестантські держави, як-от Швеція та Данія, боролися проти католицького впливу та за свої релігійні й політичні інтереси.

Можу показати на карті головні події Тридцятилітньої війни.

Війна поділяється на кілька етапів: Чеський (1618–1624), Данський (1625–1629), Шведський (1630–1635) та Франко-шведський (1635–1648). Ключовими битвами були битва біля Білої гори (1620), битва під Лютценом (1632), де загинув шведський король Густав II Адольф, та інші військові кампанії, що охопили всю територію Священної Римської імперії.

Можу пояснити історичне значення Вестфальського миру.

Вестфальський мир, укладений у 1648 році, завершив Тридцятилітню війну і мав велике історичне значення. Він закріпив релігійну рівноправність католиків і протестантів, що поклало край релігійним війнам у Європі. Також мирний договір визнав незалежність Швейцарії та Нідерландів і заклав основи сучасної системи міжнародних відносин, де кожна держава є суверенною (незалежною) на своїй території.

Обговорюємо в групі

2. Голландський філософ і юрист XVII ст. Ґуґо Ґроцій стверджував, що держави, як і люди, можуть і повинні домовлятися між собою «для загальної користі». Договори між державами повинні набувати значення закону, якого слід суворо дотримуватися. Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням? Чи є актуальним воно сьогодні? Аргументуйте свою думку.

Так, я погоджуюся з твердженням Ґуґо Ґроція. Його ідеї, що заклали основи сучасного міжнародного права, є актуальними і сьогодні. У сучасному світі держави укладають тисячі договорів, які регулюють відносини в торгівлі, екології, правах людини та, що найважливіше, у питаннях війни і миру. Такі інституції, як Організація Об’єднаних Націй (ООН), були створені саме для міжнародного співробітництва та підтримання порядку, що базується на правилах і домовленостях. Хоча, на жаль, ці закони іноді порушуються, наявність міжнародного права дозволяє засуджувати агресію, притягати винних до відповідальності та прагнути до відновлення справедливості, що доводить незмінну важливість принципів, сформульованих Ґроцієм.

Проаналізуйте розстановку європейських держав під час Тридцятилітньої війни. Якими мотивами, на вашу думку, більше керувалися європейські правителі, обираючи союзників?

Під час Тридцятилітньої війни (1618–1648) Європа розділилася на два основні табори. З одного боку був Габсбурзький союз, що включав Священну Римську імперію та Іспанію, які прагнули посилити свою владу та католицизм. З іншого боку — антигабсбурзька коаліція, до якої входили протестантські держави (як-от німецькі князівства, Данія, Швеція) і, що найцікавіше, католицька Франція.

На мою думку, європейські правителі більше керувалися державними інтересами, а не лише релігійними мотивами. Найкращий приклад — Франція, яка, будучи католицькою країною, підтримувала протестантів і воювала проти католиків-Габсбургів. Її головною метою було не допустити посилення Габсбургів у Європі, що загрожувало її власному впливу. Отже, політичні та економічні інтереси, прагнення до влади та ослаблен.

Мислю творчо

3. Ознайомтеся з гравюрою Жака Калло «Грабунок і спалення села». Дізнайтеся детальніше про серію гравюр «Великі нещастя війни». На які наслідки війни звертає увагу автор у своїх творах.

Серія гравюр Жака Калло «Великі нещастя війни», створена на основі подій Тридцятилітньої війни, є одним із перших антивоєнних висловлювань у мистецтві. У своїх творах художник детально показує не героїчні битви, а жахливі наслідки війни для звичайних людей. Судячи з тексту на гравюрі та її назви, Калло звертає увагу на мародерство, грабунки, спалення сіл та насильство, яке чинять солдати щодо мирного населення. Він підкреслює, що війна призводить до повного беззаконня, де «ані Закони, ані обов’язок» не мають сили, а людські страждання, сльози та крики ігноруються. Таким чином, автор показує, що найбільшими жертвами війни стають не армії, а прості люди, їхнє майно та життя.