Практичне заняття за розділом III

Назад до змісту

Варіант 1. Опрацювання теорій походження запорозького козацтва

Група 1

Працюємо з джерелом

Із Густинського літопису про зародження українського козацтва (XVII ст.)

1. У відкритих джерелах знайдіть відповідь на питання, коли та де був створений Густинський літопис. Чи були його автори безпосередніми свідками цих подій? Власну думку обґрунтуйте.

Густинський літопис був створений у першій половині XVII століття, приблизно у 1600-1620-х роках, у Густинському монастирі, що на Чернігівщині. Автори літопису не були безпосередніми свідками описаних подій. На мою думку, це очевидно, оскільки літопис створювався через понад 80-100 років після подій 1516 року, про які в ньому йдеться. Літописці, ймовірно, спиралися на раніші джерела, перекази та власні уявлення про минуле.

2. Із якими подіями та яким роком у Густинському літописі пов’язане зародження українського козацтва?

У Густинському літописі зародження українського козацтва пов’язане з 1516 роком. Це сталося у відповідь на спустошливі набіги татар на українські землі, зокрема на Волинь та Поділля, коли польський король Сигізмунд I дозволив шляхтичу Прецлаву Лянцкоронському організувати похід у відповідь.

3. Яким роком датується перша відома на сьогодні згадка про козаків? Висловіть припущення, чому ці дати не збігаються. Скільки років становить різниця?

Перша відома на сьогодні згадка про козаків датується 1489 роком. Дати не збігаються, тому що Густинський літопис є не стільки точною історичною хронікою, скільки художньо-історичним твором, який подає одну з версій походження козацтва, пов’язуючи її з конкретною подією. Натомість перша згадка — це лише фіксація факту існування козаків у джерелі. Різниця між цими датами становить 27 років ($1516 – 1489 = 27$).

4. Як автор Густинського літопису пояснив назву «козак»? Знайдіть у відкритих джерелах інформацію та поясніть, які версії походження назви «козак» висувають сучасні історики.

Автор Густинського літопису пояснює назву «козак» тим, що після успішного походу воїни обрали собі за ватажка чоловіка на ім’я Козак, і від нього самі почали називатися козаками.

Сучасні історики вважають цю версію легендарною. Найбільш поширеною є теорія тюркського походження слова «козак» (від слова «kazak»), що означає «вільна людина», «незалежний воїн», «шукач пригод».

5. Які відомості про життя козаків можна дізнатися із запропонованого уривка?

Із запропонованого уривка можна дізнатися, що козаки:

• Обирали собі за ватажка (старійшину) хоробру та розумну людину.
• Жили переважно на Запорожжі.
• Основним промислом були риболовля (рибу сушили на сонці без солі) та військові походи.
• На зиму більшість розходилася по своїх містах, залишаючи на Січі (в курені) лише невелику залогу для охорони.
• Влітку знову збиралися разом.

6. Охарактеризуйте ставлення автора документа до козаків. Чим це можна пояснити?

Ставлення автора до козаків є позитивним та сповненим поваги. Він називає їх «війнолюбивий наш народ», описує їхні успішні походи та сміливість. Таке ставлення можна пояснити тим, що автор, будучи, ймовірно, представником православного духовенства XVII століття, бачив у козаках захисників рідної землі та православної віри від нападів татар і турків.

7. На скільки умовних частин можна поділити запропонований текст? Доберіть до кожної частини ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Запропонований текст можна поділити на три умовні частини.

• Частина 1:
  • Ключові слова: 1516 рік, Миндикерей, татари, полон, Волинь і Поділля.
  • Речення: У 1516 році татари на чолі з Миндикереєм здійснили руйнівний набіг на Волинь і Поділля, захопивши великий полон.
• Частина 2:
  • Ключові слова: Жигмунт-король, Прецлав Лянцкоронський, охотники, Білогород, добич.
  • Речення: У відповідь на це, за наказом короля Жигмунта, Прецлав Лянцкоронський зібрав охотників, які здійснили успішний похід під Білогород та повернулися з великою добиччю.
• Частина 3:
  • Ключові слова: Козак (старійшина), козаки, Запорожжя, риболовля, зимівля.
  • Речення: Після цього успіху воїни обрали собі старійшину на ім’я Козак, від якого і пішла їхня назва, і почали жити на Запорожжі, займаючись риболовлею та розходячись на зимівлю по містах.

Група 2

Працюємо з джерелом

Із «Розвідки про землі, звичаї, спосіб правління, походження та релігію козаків» П’єра Шевальє (XVII ст.)

1. У відкритих джерелах знайдіть інформацію про автора тексту. Чи був він безпосереднім свідком описаних подій? Власну думку обґрунтуйте.

Автор тексту – П’єр Шевальє, французький військовий діяч, дипломат та історик XVII століття. 1646 року супроводжував загін сотника Богдана Хмельницького з 2400 українських козаків, які брали участь в облозі Дюнкерку проти іспанців. Наприкінці 1640-х років — секретар французького посольства в Польщі.

Чи був він свідком подій? П’єр Шевальє був безпосереднім свідком подій, що відбувалися в Україні в середині XVII століття, зокрема, повстання під проводом Богдана Хмельницького. Однак він не був свідком зародження козацтва та реформ Стефана Баторія, оскільки ці події відбулися в XVI столітті, задовго до його народження. На мою думку, описуючи ранню історію козацтва, Шевальє спирався на існуючі на той час польські хроніки, документи та усні перекази.

2. Із якими подіями автор пов’язував зародження українського козацтва?

Автор пов’язував зародження українського козацтва з добровільними об’єднаннями вихідців з Русі, Волині та Поділля, які гуртувалися для піратських нападів на турецькі володіння на Чорному морі ще за часів короля Сигізмунда І. Пізніше, за короля Стефана Баторія, ці розрізнені групи були офіційно організовані у військо для охорони кордонів.

3. Як автор пояснив назву «козак»? Знайдіть у відкритих джерелах інформацію та поясніть, які версії походження назви «козак» висувають сучасні історики.

Пояснення автора: П’єр Шевальє пояснює походження назви «козак» від польського слова “koza”, пов’язуючи це зі спритністю та вправністю козаків, які наче кози добиралися до найнеприступніших місць.

Версії сучасних істориків: Сучасні історики вважають версію Шевальє помилковою. Найбільш визнаною є теорія тюркського походження слова «козак» (від тюркського kazak), що означає «вільна людина», «незалежний воїн», «шукач пригод», «вигнанець».

4. Які відомості про життя козаків ви дізналися із запропонованого уривка?

Із запропонованого уривка можна дізнатися, що козаки:

• Спочатку були добровольцями з різних українських земель.
• Займалися морським піратством на Чорному морі, нападаючи на турецькі галери та міста, зокрема Трапезунд і Сіноп.
• Діяли сезонно: збиралися навесні на островах Дніпра, а восени поверталися додому.
• Були офіційно організовані у військо королем Стефаном Баторієм для охорони кордонів від татар.
• Отримали від короля місто Трахтемирів як військову столицю.
• Мали власного гетьмана та офіцерів.
• Частина козацької кінноти («кварцяни») утримувалася за рахунок чверті прибутків з королівських маєтків.
• Були водночас і корисними захисниками, і шкідливими бунтівниками для Речі Посполитої.

5. Які географічні назви зустрічаються в тексті? Покажіть ці об’єкти на карті атласу.

У тексті зустрічаються такі географічні назви: Борисфен (Дніпро), Чорне море, Анатолія, Трапезунд, Сіноп, Константинополь, Русь, Волинь, Поділля, Польща, Трахтемирів, Брацлав, Бар, Київ.

6. У тексті зустрічається назва міста Трахтемирів над Борисфеном. Із відкритих джерел визначте, де воно розташоване й чим відоме.

Трахтемирів – це село, розташоване на правому березі Дніпра (Канівського водосховища) в Черкаській області. Воно відоме насамперед тим, що за реформою короля Стефана Баторія 1578 року було передане реєстровим козакам і стало їхньою першою офіційною столицею. Тут розташовувалися козацький арсенал, шпиталь та монастир.

7. Охарактеризуйте ставлення автора документа до козаків. Чим це можна пояснити?

Ставлення автора до козаків є двоїстим, суперечливим.

• З одного боку, він визнає їхню сміливість («сміливці»), військову вправність та величезну користь для Польщі у справі охорони кордонів від татар.
• З іншого боку, він називає їх «волоцюгами», говорить про їхнє піратство та прямо вказує, що їхні заколоти були «руйнівними і шкідливими» для Речі Посполитої.

Таке ставлення можна пояснити позицією самого П’єра Шевальє. Він бачив у козаках ефективний військовий інструмент, але водночас усвідомлював їх як небезпечну та неконтрольовану силу, що загрожувала стабільності держави.

8. На скільки умовних частин можна поділити запропонований текст? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Текст можна поділити на три умовні частини.

• Частина 1: Походження та рання діяльність.
  • Ключові слова: назва «коза», добровольці, піратствувати, Чорне море.
  • Речення: Автор пояснює назву «козак» від слова «коза» та описує ранніх козаків як добровольців, що займалися піратством на Чорному морі.
• Частина 2: Реформа Стефана Баторія.
  • Ключові слова: Стефан Баторій, військо, Трахтемирів, гетьман.
  • Речення: Король Стефан Баторій, розуміючи користь козаків, створив з них офіційне військо, призначив гетьмана та надав їм столицю Трахтемирів.
• Частина 3: Наслідки та оцінка.
  • Ключові слова: заселення, послуги, шкідливим, заколоти.
  • Речення: Створення козацького війська сприяло заселенню земель і надавало значні послуги державі, але водночас воно виявилося шкідливим через постійні заколоти.

Варіант 2. Морські походи козаків

Запитання: Метод сторітелінгу. Напишіть оповідання від імені молодого козака про його участь у морському поході.

Я — молодий запорозький козак, і наше життя — це боротьба. Цього разу наш шлях лежить у морський похід, щоб добряче провчити бусурманів та визволити наших братів і сестер з неволі.

Ми пливемо на наших знаменитих «чайках» — це легкі та швидкі човни завдовжки до 18 метрів. У них немає палуби, а обв’язані по бортах снопи очерету не дають човну потонути навіть у шторм. Ми, козаки, — люд військовий. Сам гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний муштрував нас, запровадивши на Січі залізну дисципліну.

Початок XVII століття — наш час! Недарма його називають «добою героїчних походів». Для походу ми часто обираємо осінь, адже хмарні дні й темні ночі допомагають підкрастися до ворога непомітно.

Цього разу ми рушили на Малу Азію. Налітали на ворожі фортеці, палили міста й забирали здобич. У 1616 році ми штурмом взяли Кафу — найбільший невільничий ринок. Навіть сам Стамбул тремтів від наших набігів! Після таких походів турецький султан ще довго рахував збитки.

Повертаючись додому, доводиться бути хитрими. Щоб оминути турецькі галери, що чатують біля Очакова, ми іноді тягнемо наші «чайки» волоком по суходолу. І ось ми повертаємось на рідний Дніпровський Низ — зі славою та здобиччю, готові до нових битв за волю.

Група 1

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Цей текст розповідає про походження назви запорозьких козаків, описує дніпровські пороги та розташування їхньої скарбниці.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Походження назви козаків.
  • Ключові слова: козаки, Борисфен, пороги, назва.
  • Речення: Назва запорозьких козаків походить від порогів на річці Борисфен, де колись було їхнє пристановище.
• Частина 2: Опис дніпровських порогів.
  • Ключові слова: скелі, каскади, небезпека, суденця.
  • Речення: Пороги — це небезпечні скелі та каскади посеред річки, які козаки з великим ризиком долали на своїх маленьких суденцях.
• Частина 3: Розташування козацької скарбниці.
  • Ключові слова: острови, Чортомлик, лабіринт, скарбниця.
  • Речення: За порогами, серед лабіринту островів біля річки Чортомлик, козаки ховали свою військову скарбницю зі здобиччю.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Борисфен – давньогрецька назва річки Дніпро.
• Танаїс – давньогрецька назва річки Дон.
• Стопа (фут) – одиниця довжини, приблизно 30 сантиметрів.
• Галера – великий дерев’яний гребний військовий корабель.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

У тексті згадані такі географічні об’єкти, які можна знайти на карті: річка Дніпро (Борисфен), річка Дон (Танаїс), Дніпровські пороги (зараз затоплені Каховським водосховищем), річка Чортомлик, Чорне море.

Група 2

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Текст описує підготовку козаків до морського походу: від вибору отамана до будівництва човнів та збору провізії.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Організація походу.
  • Ключові слова: похід, отаман, вибори.
  • Речення: Перед походом козаки збиралися на Чортомлицькій Січі, де через вибори обирали собі ватажка — отамана.
• Частина 2: Будівництво човнів.
  • Ключові слова: судна, липа, верба, очерет.
  • Речення: Козацькі судна (чайки) будували з липи або верби, а для стійкості до бортів кріпили в’язки очерету.
• Частина 3: Озброєння та харчі.
  • Ключові слова: сухарі, пшоно, стриманість, озброєння.
  • Речення: В похід козаки брали прості харчі, як-от сухарі та варене пшоно, були добре озброєні й дотримувались абсолютної стриманості щодо алкоголю.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Кіль – нижня балка або балки, що проходять по всій довжині судна і є основою його корпусу.
• Фальконет – невелика чавунна гармата калібром 1–5 см.
• Аркебуза – старовинна гладкоствольна рушниця, яку заряджали з дула.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

У тексті згадуються Чортомлицька Січ (одне із укріплень Запорозької Січі, розташовувалось поблизу сучасного села Капулівка на Дніпропетровщині) та Чорне море.

Група 3

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

У тексті йдеться про тактику ведення морського бою козаками: як вони непомітно виходили в море та атакували турецькі галери.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Вихід у море.
  • Ключові слова: Борисфен, темрява, Очаків, галери.
  • Речення: Щоб непомітно для турецьких галер, що вартували біля Очакова, вийти з Борисфену в море, козаки використовували темряву безмісячної ночі.
• Частина 2: Тактика морського бою.
  • Ключові слова: швидкість, абордаж, ніч, день.
  • Речення: Завдяки швидкості та маневреності своїх човнів козаки мали перевагу вночі й раптово брали ворожі судна на абордаж, але вдень зазнавали великих втрат від гарматного вогню.
• Частина 3: Політичний контекст.
  • Ключові слова: султан, король Польщі, скарги, татари.
  • Речення: Турецький султан часто скаржився на козацькі напади королю Польщі, але той не реагував, так само як і султан не реагував на скарги щодо набігів татар.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Анатолія – інша назва півострова Мала Азія, частина сучасної Туреччини.
• Румелія – історична назва Балканського півострова, коли він належав Османській імперії.
• Болгарія – країна в Південно-Східній Європі.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

На карті можна знайти: річку Дніпро (Борисфен), місто Очаків, місто Константинополь (сучасний Стамбул), Анатолію (півострів Мала Азія), Румелію (Балканський півострів), Болгарію.

Група 4

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Цей уривок з праці Боплана детально описує процес підготовки козаків до морських походів, зокрема будівництво човнів та їхні харчі.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Підготовка до походу.
  • Ключові слова: рада, отаман, Військова Скарбниця.
  • Речення: Перед походом козаки збирали раду, обирали тимчасового отамана, а потім вирушали до Військової Скарбниці для будівництва човнів.
• Частина 2: Будівництво човна.
  • Ключові слова: човен, очерет, стерна, швидкість.
  • Речення: Козацький човен не мав кіля, був обшитий дошками, а для непотоплюваності до бортів кріпили в’язанки очерету, мав два стерна для маневреності й завдяки веслам розвивав велику швидкість.
• Частина 3: Харчі та дисципліна.
  • Ключові слова: сухарі, саламаха, тверезість.
  • Речення: Під час походу козаки харчувалися сухарями та стравою під назвою саламаха, а також суворо дотримувалися тверезості.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Лико – внутрішня частина кори молодих листяних дерев (переважно липи), що використовувалась для плетіння.
• Саламаха – страва з гречаного або житнього борошна, звареного на воді, іноді з додаванням олії та часнику.
• Стерно – пристрій для керування напрямком руху судна.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

У тексті згадується Військова Скарбниця — це місце збору козаків на Запорожжі, ймовірно, одна з Січей, яка розташовувалась на островах нижче дніпровських порогів.

Група 5

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Текст розповідає про організацію військових походів козаків: від вибору часу і будівництва човнів до тактики непомітного виходу в море та раптових нападів на ворожі міста.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Підготовка до походу.
  • Ключові слова: осінь, Запорожжя, човни, майстри.
  • Речення: Для походів проти татар козаки обирали осінь, збирались на Запорожжі, де, будучи добрими майстрами, за два-три тижні будували до сотні човнів.
• Частина 2: Спорядження та вихід в море.
  • Ключові слова: озброєння, екіпаж, Борисфен, темрява.
  • Речення: Добре озброєний екіпаж спускався по Борисфену і, ховаючись в очереті, під покровом темряви непомітно виходив у море.
• Частина 3: Тактика нападу.
  • Ключові слова: Анатолія, напад, грабунок, швидкість.
  • Речення: Козаки з’являлися біля берегів Анатолії дуже швидко, здійснювали раптовий напад на міста, грабували їх і одразу ж поверталися на човни зі здобиччю.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Лівр – старовинна французька одиниця ваги, що дорівнювала приблизно 490 грамам.
• Льє – старовинна французька міра довжини, що дорівнювала приблизно 4,5 кілометрам.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

На карті можна знайти: Запорожжя (територія нижче порогів Дніпра), річку Дніпро (Борисфен), Чорне море, Анатолію (Мала Азія), Константинополь (Стамбул), Болгарію, Румелію.

Група 6

1. Про що цей текст? На скільки умовних частин можна його поділити? Доберіть до кожної частини тексту ключові слова. Використовуючи всі ключові слова, до кожної частини тексту сформулюйте речення, яке розкриватиме її зміст.

Цей текст описує тактику козаків під час нападу на турецькі судна, а також хитрощі, які вони використовували для повернення додому зі здобиччю, оминаючи ворожі засідки.

Його можна поділити на 3 частини.

• Частина 1: Атака на ворожі судна.
  • Ключові слова: галери, ніч, абордаж, здобич.
  • Речення: Вночі козаки непомітно наближались до ворожої галери, оточували її та брали на абордаж, забираючи гроші, гармати та іншу цінну здобич.
• Частина 2: Повернення додому через волок.
  • Ключові слова: Очаків, волок, Борисфен.
  • Речення: Щоб уникнути зустрічі з турецькими галерами біля Очакова, козаки перетягували свої човни волоком по суходолу і так діставалися до Борисфену.
• Частина 3: Альтернативний шлях повернення.
  • Ключові слова: Донський лиман, Міус, Самара.
  • Речення: Інколи козаки поверталися довшим шляхом через Донський лиман, піднімаючись річками Міус та Тачавода, а звідти потрапляли в Самару, що впадає у Дніпро.

2. Виділіть у тексті не відомі вам слова. За інформацією з відкритих джерел з’ясуйте їхнє значення.

• Абордаж – спосіб ведення морського бою, що полягає в зближенні з ворожим судном впритул для рукопашного бою.
• Волок – ділянка суходолу, через яку перетягували судна з однієї річки в іншу.

3. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, назви яких зустрічаються в тексті.

У тексті згадуються: річка Дніпро (Борисфен), місто Очаків, Донський лиман, протока між Таманню і Керчю (Керченська протока), річка Міус, річка Самара, фортеця Кодак.