1. Початок правління Петра І
➡️ Яким напрямам зовнішньої політики віддавав перевагу Петро І? Чому саме їм?
Наприкінці XVII століття Московська держава не мала виходу до світових торговельних шляхів, що було значною проблемою. Спочатку Петро І зосередився на південному напрямку, воюючи з Османською імперією за вихід до Азовського та Чорного морів. Він здійснив два походи на турецьку фортецю Азов і з другої спроби захопив її. Однак цей успіх не вирішив головного завдання. Тоді цар змінив напрям зовнішньої політики на європейський. Він прагнув отримати вихід до Балтійського моря, що вимагало війни зі Швецією. Це дозволило б розширити торгівлю та “європеїзувати” Московське царство.
➡️ Висловіть власну думку, чому портрет Петра І, створений Марією Клементі, такий офіційний та урочистий. Які риси характеру Петра І прагнула передати художниця?
На мою думку, портрет Петра І є таким офіційним та урочистим, оскільки його метою було зобразити не просто людину, а могутнього монарха, засновника Російської імперії. У XVIII столітті парадні портрети правителів завжди створювалися, щоб підкреслити їхню владу, статус і велич. Пишний одяг, обладунки та горда постава — усе це символи його імператорської гідності.
Художниця прагнула передати такі риси характеру Петра І, як рішучість, сила волі та владність. Його прямий і суворий погляд свідчить про непохитність та впевненість у своїх діях. Саме таким і був імператор, який проводив жорсткі реформи, вів тривалі війни та власноруч будував нову державу європейського зразка.
2. Північна війна 1700–1721 рр. Ніштадтський мир
➡️ Чому саме Швеція стала головним противником Росії? Якими були результати Північної війни?
Швеція стала головним противником, тому що Московське царство прагнуло отримати вихід до Балтійського моря, щоб долучитися до світової торгівлі.
Війна завершилася підписанням Ніштадтського мирного договору у 1721 р.. До Московської держави відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії та низка островів у Балтійському морі. Швеція втратила панування в басейні Балтійського моря. У результаті перемога забезпечила Росії вихід до Балтійського моря, і вона стала важливим учасником європейської політики. У 1703 р. почалося будівництво Санкт-Петербурга, що стало для Московії «вікном у Європу». У жовтні 1721 р. Московське царство було проголошено Російською імперією, а Петро I прийняв титул імператора. Війна призвела до втрати державою чверті свого населення.
3. Реформи державного управління
➡️ 1. Яким був результат реформ державного управління та змін в освіті й культурі?
Реформи державного управління значно змінили країну. Було створено нові органи влади: Сенат (1711), який став найвищим законодавчим та виконавчим органом, і колегії (1718–1720), що замінили стару систему приказів. У 1708 році державу поділили на губернії. “Табель про ранги” (1722) визначила нову систему чинів і порядок просування по службі. Церкву підпорядкували державі, створивши Синод. Усі ці зміни посилили одноосібну владу царя.
➡️ 2. Чому реформи державного управління призвели до зміцнення самодержавної влади в Росії?
Реформи зміцнили самодержавну владу, оскільки вся система управління стала більш централізованою та підконтрольною царю. Губернатори в губерніях призначалися царем і мали велику владу. Створення Сенату та колегій дозволило монарху ефективніше керувати державою, оскільки ці органи залежали від нього. Ліквідація різниці між боярством і дворянством та введення “Табелі про ранги” змусили всіх служити царю та державі. Підпорядкування церкви через Синод також усунуло можливого конкурента за вплив, що остаточно закріпило одноосібну владу монарха.
Сформулюйте судження про:
Перетворення Московської держави на Російську імперію:
Це був процес насильницької модернізації та централізації влади за Петра І, який перетворив відсталу державу на одну з провідних у Європі. Цього було досягнуто ціною величезних людських втрат (загинула чверть населення), посилення самодержавства та жорстокого придушення будь-якого опору, як, наприклад, знищення Батурина.
Наслідки виходу Росії до Балтійського моря і відповідно до світових торговельних шляхів:
Для самої імперії це стало “вікном у Європу”, що дало поштовх для розвитку торгівлі, економіки та створення потужного флоту. Однак ціною цього успіху стало посилення експлуатації власного народу та завоювання чужих територій, а сама Росія стала важливим і агресивним гравцем у європейській політиці, прагнучи до подальшого розширення своїх кордонів.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
2. Чому Московська держава наприкінці XVII ст. прагнула здобути вихід до світових торговельних шляхів? Які засоби вона для цього використовувала?
Московське царство не мало зручного виходу до світових торговельних шляхів. Цар Петро I прагнув долучити державу до світової торгівлі, для чого потрібно було отримати вихід до Чорного та Балтійського морів. Засоби, які використовували:
- Азовські походи (1695 та 1696 рр.), під час яких захопили фортецю Азов і частину узбережжя Азовського моря.
- Організація «Великого посольства» (1697 р.) до країн Європи з метою модернізувати країну, побудувати могутній флот і розгорнути торгівлю.
- Розпочали Північну війну (1700–1721 рр.) проти Швеції, щоб отримати вихід до Балтійського моря.
3. Які основні зміни відбулися в державному устрої Росії за Петра І? Які інститути влади були створені, а які ліквідовані? Чому?
Державу поділили на губернії, якими керували губернатори. У 1711 р. створено Сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві. Прикази ліквідовано, а замість них створено колегії, що відповідали за певні сфери державного управління і поширювали діяльність на всю імперію. Боярську думу ліквідовано. У 1721 р. звання патріарха скасували та створили Синод (духовну колегію) на чолі зі світською особою. У 1722 р. ухвалено «Табель про ранги», який визначав систему чинів. Ці реформи були спрямовані на зміцнення самодержавної влади.
4. Як Полтавська битва 1709 р. змінила перебіг Північної війни та подальші політичні події в Європі? Чому ця битва стала вирішальною в цій війні?
Полтавська битва, у якій шведське військо зазнало поразки, докорінно змінила перебіг Північної війни. Бойові дії перенесли за межі Московської держави, а Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. Російські війська захопили Ригу, Ревель (Таллінн), Виборг, що відкрило їм шлях до Швеції та Фінляндії. Битва стала вирішальною, оскільки вона забезпечила Росії вихід до Балтійського моря. У результаті Російська імперія стала важливим учасником європейської політики.
5. Із якою метою Петро І прийняв титул імператора, а Московське царство стало Російською імперією? Чому створення Синоду зміцнило владу Петра І?
Петро I прийняв титул імператора у жовтні 1721 р., а Московське царство стало Російською імперією. Цим держава засвідчила прагнення розширити кордони та заявила про претензії на всю спадщину Русі. Також це свідчило про подальше посилення самодержавної влади. Створення Синоду (духовної колегії) зміцнило владу Петра І, бо підпорядкування церкви державі стало важливим чинником зміцнення самодержавства.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
6. Виконайте хронологічні завдання.
- Скільки років минуло від проголошення Російської імперії до сьогодення?
Російську імперію проголосили у 1721 р., тому до сьогодення (2026 р.) минуло 305 роки.
- Скільки років тривала Північна війна?
Північна війна тривала 21 рік (1700–1721 рр.).
- Складіть перелік подій у Європі та світі, які відбувалися одночасно з Північною війною.
Одночасно з Північною війною (1700–1721 рр.) відбувалися:
- Війна за іспанську спадщину (1701–1714 рр.).
- Проголошення королівства Пруссія (1701 р.).
7. Працюємо в малих групах. Створіть інтерактивну карту, на якій позначте основні події Північної війни. Доповніть її інформацією про ці події. Покажіть, які територіальні придбання здійснила Московська держава (Російська імперія) у період правління Петра І.
Основні події Північної війни:
- Московське військо зазнало поразки біля Нарви (1700 р.).
- Початок будівництва Санкт-Петербурга (1703 р.) та Петропавлівської фортеці.
- Полтавська битва, де шведи зазнали поразки (червень 1709 р.).
- Балтійський флот Петра І здобув першу перемогу над Швецією біля мису Гангут (1714 р.).
- Шведський флот зазнав поразки біля острова Гренгам (1720 р.).
- Укладення Ніштадтського мирного договору (1721 р.).
Територіальні придбання Московської держави (Російської імперії) за Петра І:
- Захоплення фортеці Азов і частини узбережжя Азовського моря (1696 р.).
- За Ніштадтським мирним договором (1721 р.) до Московської держави відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів у Балтійському морі.
8. Метод «Фішбоун». Проаналізуйте причини та результати Північної війни.
Проблемна ситуація (Голова):
Необхідність Московської держави здобути вихід до Балтійського моря.
Ключові причини (Верхні кістки):
- Прагнення Московського царства отримати вихід до Балтійського моря.
- Бажання Московського царства долучитися до світової торгівлі.
- Прагнення Петра І підвищити міжнародний статус держави та перетворити на провідного гравця в європейській політиці.
- Створення потужного флоту та сучасної армії, що було неможливо без виходу до моря.
Факти, що підтверджують (Нижні кістки):
- Росія отримала землі у східній Балтиці: Естляндію, Ліфляндію, Інгерманландію.
- Проголошення Російської імперії, що закріпило її статус великої держави.
- Здобуття виходу до моря, заснування Санкт-Петербурга як нової столиці та великого порту, але водночас виснаження фінансів країни.
- Величезні людські втрати (чверть населення), посилення кріпацтва, але водночас поштовх до розвитку освіти та науки.
Результати та висновки (Хвіст):
- Перемога забезпечила Росії вихід до Балтійського моря.
- Швеція втратила панування в басейні Балтійського моря.
- До Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманляндія, частина Карелії та низка островів у Балтійському морі.
- Московське царство було проголошено Російською імперією (1721 р.).
- Росія стала важливим учасником європейської політики.
9. Створіть ментальну карту, яка характеризує основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Петра І. Зробіть висновок, як вони взаємопов’язані між собою.
Основні напрями політики Петра І:
- Зовнішня політика: Прагнення виходу до Чорного та Балтійського морів. Азовські походи. «Велике посольство» до Європи (модернізація флоту, розширення торгівлі). Північна війна проти Швеції.
- Внутрішня політика: Зміцнення самодержавства. Реформи державного управління (створення Сенату, колегій, поділ на губернії, «Табель про ранги»). Підпорядкування церкви державі (створення Синоду). Військові реформи (створення регулярної армії через рекрутські набори). Розвиток мануфактур для військових потреб.
Взаємозв’язок політики:
Зовнішньополітичні цілі (вихід до моря, війна зі Швецією) вимагали внутрішніх перетворень. Наприклад, поразка під Нарвою змусила Петра I прискорити реформи, такі як будівництво мануфактур для забезпечення армії гарматами та створення регулярної армії. Внутрішнє зміцнення самодержавства дозволяло мобілізувати ресурси і населення для ведення тривалих загарбницьких воєн.
✍️ Оцінюємо і створюємо
10. Напишіть лист від імені сучасника Петра І, у якому висловіть своє ставлення до його політики.
Милостивий брате мій, Іване!
Пишу тобі з нового міста, з Санкт-Петербурга. Життя тут нелегке, все наче чуже. Государ наш, Петро Олексійович, велів нам усім бороди голити і німецьке плаття носити. Дивно це, але що вдієш — наказ.
Війна ця зі шведом, здається, ніколи не скінчиться. Скільки вже наших хлопців забрали в рекрути на 25 років, наче назавжди. І податки нові — тепер з кожної душі беруть, а не з двору, ледь зводимо кінці з кінцями. На будівництві міста та на мануфактурах люди гинуть тисячами, працюємо від зорі до зорі.
Але, з іншого боку, кажуть, перемоги наші великі. Флот збудували, шведа під Полтавою розбили, до моря вийшли. Тепер государ наш — імператор, а держава — Російська імперія. Може, й справді, заради такої величі варто терпіти? Не знаю, брате, не знаю. Важко це все зрозуміти.
Обіймаю тебе. Твій брат, Олексій.
11. Працюємо разом. Обговоріть питання.
1) Якими були наслідки реформаторської діяльності Петра І для подальшого розвитку Росії?
Наслідки були дуже суперечливими. З одного боку, Росія стала могутньою імперією, отримала вихід до Балтійського моря, створила сучасну армію та флот, а також нову систему управління (Сенат, колегії). Це дало поштовх розвитку торгівлі та промисловості. З іншого боку, ці перетворення були досягнуті страшною ціною: країна втратила чверть населення, кріпацтво посилилося, а влада царя стала абсолютною. Усі верстви населення були змушені служити державі, що гальмувало вільний розвиток суспільства.
2. Чи зуміла Росія завдяки реформам Петра І подолати свою відсталість від провідних європейських держав?
Частково так, а частково ні. У військовому та політичному плані Росія точно подолала відсталість: вона перемогла Швецію, одну з найсильніших країн Європи, і стала впливовою імперією, з якою всі почали рахуватися. Проте в соціальному та економічному плані відсталість збереглася. Головна відмінність від Європи — кріпосне право — не тільки не зникла, а й посилилася. У той час як у Європі розвивалася вільна праця, у Росії вся економіка, навіть нові мануфактури, трималася на примусовій праці кріпаків. Отже, Росія наздогнала Європу військовою силою, але зробила це за рахунок посилення несвободи всередині країни.