ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
1. Спираючись на схему, поясніть, що сприяло рішенню Богдана Хмельницького звернутися до перемовин із Московією.
Рішення Богдана Хмельницького звернутися до Московії було викликане дуже важким становищем Української держави. Через тривалу війну землі були спустошені, багато людей загинуло від бойових дій та епідемій, а сільське господарство занепало. Усе це викликало невдоволення населення. До того ж міжнародне становище було поганим: Річ Посполита не йшла на поступки, а інші європейські держави не цікавились українськими справами.
2. Пригадайте, яким був характер зовнішньої політики Московського царства. Чим це загрожувало Українській козацькій державі?
Зовнішня політика Московського царства була загарбницькою, спрямованою на розширення своїх володінь. Це загрожувало Українській козацькій державі повною втратою незалежності, оскільки Москва розглядала договір не як військовий союз рівних держав, а як спосіб включити Україну до свого складу і перетворити українців на своїх підданих.
1. ЯКИМИ БУЛИ УМОВИ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1654 р.
ПОМІРКУЙТЕ
У чому суть рішень Переяславської ради та Березневих статей 1654 р.? Яке значення вони мали й до яких наслідків могли призвести?
Суть рішень Переяславської ради, яка відбулася 8 (18) січня 1654 року, полягала в укладенні військово-політичного союзу між Гетьманщиною та Московським царством.
Березневі статті — це документ, що юридично оформив умови цього союзу.
Значення цих угод було в тому, що Гетьманщина отримала сильного союзника у війні проти Польщі, що давало надію на збереження здобутої автономії та козацьких вольностей.
Наслідки виявилися неоднозначними. З одного боку, союз допоміг у боротьбі з Річчю Посполитою. З іншого — Московське царство одразу почало обмежувати самостійність Гетьманщини, трактуючи угоду не як рівноправний союз, а як приєднання українських земель. Це призвело до поступового посилення московського впливу, нових воєн (зокрема, московсько-української війни 1658–1659 рр.) і, врешті-решт, до повної ліквідації автономії Гетьманщини та її поглинання Російською імперією.
ДОСЛІДІТЬ
1. Які положення історик Юрій Мицик називає міфом? Як він пояснює ці положення?
Історик Юрій Мицик називає міфом три твердження: що українці та росіяни ніколи не ворогували, що українці безперервно просилися до царя, і що Переяславська рада була всенародною та одностайною. Він пояснює, що насправді між ними були десятки воєн, перше офіційне звернення до Москви відбулося лише в 1648 р., а на самій раді було мало людей і багато хто, як полковник Іван Богун, був проти.
2. Порівняйте, як оцінили союз Війська Запорозького з Московією російський та український історики.
Обидва історики бачили союз нерівним. Російський історик Василь Ключевський писав, що Москва прийняла ослаблену Україну, щоб перетворити її мешканців на своїх підданих. Українська історикиня Олександра Єфименко зазначала, що козаки хотіли укласти рівноправний договір, а натомість отримали “милість” від царя, що підтвердилось введенням московських військ до Києва.
ДОСЛІДІТЬ
Хто є героями картини? Які настрої козацтва показує картина? Чому, на вашу думку, вони виникли? Мирослав Добрянський. Незгода полковника Богуна (живопис, 2005 р.)
Героями картини є полковник Іван Богун, який стоїть у центрі, та інші представники козацької старшини, що зібралися на раду.
Картина показує настрої незгоди, напруження та рішучого протесту. Загальна атмосфера є конфліктною, а не святковою, як на картинах, що прославляли Переяславську раду.
Такі настрої виникли тому, що частина козацтва на чолі з Іваном Богуном була категорично проти союзу з Московським царством. Вони відмовилися присягати московському царю, бо вважали такий крок зрадою ідеалів визвольної війни та загрозою для незалежності Гетьманщини.
ДОСЛІДІТЬ
Які перспективи для Війська Запорозького у внутрішній і зовнішній політиці визначалися Березневими статтями?
У внутрішній політиці Березневі статті відкривали перспективу широкої автономії: зберігалися власні форми урядування, судочинство, фінансова система та 60-тисячне козацьке військо. У зовнішній політиці головною перспективою була військова допомога Московії у війні проти Речі Посполитої.
У чому, на думку істориків, полягала небезпека цієї угоди?
На думку істориків, небезпека полягала в тому, що сторони розуміли угоду по-різному. Українська сторона розглядала її як військово-політичний союз, тоді як російська вбачала в ній поглинання України. Це створювало пряму загрозу для незалежності Гетьманщини. Також небезпеку становило розміщення в Києві царського воєводи з військом та обмеження права на самостійні дипломатичні відносини з іншими державами, зокрема з Річчю Посполитою та Османською імперією.
2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1654-1655 рр.
ПОМІРКУЙТЕ
Схарактеризуйте воєнно-політичні події в 1654-1655 рр.
Після укладення українсько-московського договору весною 1654 року, військові дії проти Польщі продовжилися за участі козацьких і московських військ. У відповідь, восени 1654 року поляки разом із татарами вторглися на Брацлавщину та Поділля, але їхні сили були стримані під час оборони Умані, якою керував Іван Богун. У липні 1655 року Богдан Хмельницький разом з московськими загонами здійснив похід на західноукраїнські землі.
ДОСЛІДІТЬ
Які протиріччя проявилися між Військом Запорозьким і московською владою під час спільних воєнних дій?
Під час цих спільних дій проявилися суперечності. Наприклад, під час походу 1655 року гетьман був незадоволений жорстоким поводженням московського воєначальника з місцевим населенням Поділля та Галичини. Хмельницький заборонив йому захоплювати Гусятин і відмовився штурмувати Львів, вимагаючи лише викуп. Це показує, що гетьман розглядав ці землі як частину майбутньої Української держави й не хотів розміщення там московських залог.
ДОСЛІДІТЬ
1. Покажіть на карті (с. 135) місця воєнно-політичних подій 1654-1655 рр.
На карті можна позначити такі місця воєнно-політичних подій 1654-1655 років: Брацлавщина, Поділля, Умань, а також західноукраїнські землі, зокрема Галичина, Гусятин та Львів, куди був спрямований похід козацько-московського війська.
Поясніть, чому, незважаючи на воєнні успіхи, Богдану Хмельницькому не вдалося закріпити їх політичними досягненнями.
Богдану Хмельницькому не вдалося закріпити воєнні успіхи через дії Московської держави, яка розпочала таємні мирні переговори з Річчю Посполитою у місті Вільно. Козацьку делегацію на ці переговори не допустили. Результатом стало Віленське перемир’я 1656 року, яке порушувало умови Березневих статей і йшло врозріз з інтересами Війська Запорозького, оскільки Москва домовилася з Польщею про спільні дії проти Швеції.
2. Прочитайте свідчення сучасника про реакцію гетьмана на звіт посланців. Що мав на увазі Богдан Хмельницький, погрожуючи «відступати від руки Царської Величності»?
Погрожуючи «відступати від руки Царської Величності», Богдан Хмельницький мав на увазі можливість розриву союзу з московським царем. Його слова про готовність піти «хоч і під бусурмана» свідчать про те, що через зраду Москви він був готовий шукати нових союзників, навіть серед нехристиянських правителів (наприклад, турецького султана), щоб продовжити боротьбу за незалежність України.
3. ЧОМУ І ЯК УКЛАДАВСЯ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКО-ТРАНСИЛЬВАНСЬКИЙ СОЮЗ
ПОМІРКУЙТЕ
Якими були нові союзники козацької держави? Що їх об’єднувало? Чому цей союз виявився неміцним?
Новими союзниками козацької держави стали Швеція, Трансильванія та Бранденбург. Їх об’єднувала спільна мета — воєнні дії проти Речі Посполитої з метою її поділу. Союз виявився неміцним, оскільки успіх залежав від усіх учасників. Коли Данія оголосила війну Швеції, шведи були змушені відвести свої війська. Без їхньої підтримки князь Трансильванії здався, що призвело до провалу всієї військової кампанії.
ДОСЛІДІТЬ
На яку сусідню державу натякав гетьман, дорікаючи її прагненням «сісти на шию» Україні? Як характеризує гетьман зв’язки України зі Швецією, Трансильванією, Молдавією?
У листі до шведського короля гетьман, кажучи про тих, «хто хотів би сісти нам на шию», натякав на Московську державу, яка уклала сепаратне Віленське перемир’я з Річчю Посполитою. Зв’язки зі Швецією, Трансильванією та Молдавією він характеризує як міцний союз, зазначаючи, що вони «з’єднані… зв’язком», який зобов’язує їх до спільних дій.
ДОСЛІДІТЬ
Чи погоджуєтеся ви з висновком авторів підручника про те, що зі смертю Богдана Хмельницького Україна втратила одного з найвидатніших своїх діячів?
Так, я погоджуюся з цим висновком. Богдан Хмельницький був засновником і керівником Української козацької держави, який в умовах війни з могутніми сусідами зміг не лише створити, а й відстоювати її незалежність. Його смерть у 1657 році сталася в критичний момент, після провалу важливого військового походу, що поставило державу у вкрай складне становище і стало для неї величезною втратою.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Що спонукало Богдана Хмельницького укласти союз із Московським царством?
Богдана Хмельницького спонукала до союзу з Московським царством складна воєнно-політична ситуація, в якій опинилася козацька Україна після кількох років виснажливої війни з Річчю Посполитою. Пошук сильного союзника був необхідний для продовження боротьби за незалежність.
2. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він мав для України?
Українсько-московський договір, укладений у 1654 році, передбачав, що Україна (Військо Запорозьке) переходить під протекторат московського царя. При цьому зберігалися її основні права та вольності: територія, республіканський устрій, власні збройні сили (реєстр у 60 тисяч козаків), фінанси та судочинство. Однак цей договір мав і негативні наслідки, оскільки започаткував процес обмеження суверенітету України та її поступового включення до складу Московської держави.
3. Як розгорталися воєнні події після Переяславської ради?
Боротьба з Річчю Посполитою тривала вже за участі московських загонів. Угода спричинила союз Криму з Річчю Посполитою. Восени 1654 року поляки і татари вдерлися на Брацлавщину та Поділля, проте Іван Богун успішно керував обороною Умані. Українсько-московські війська захопили Вільно (сучасний Вільнюс). У вересні 1655 року під Городком було розгромлено польське військо, після чого козаки оточили Львів. У 1656 році було укладено Віленське перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою без участі козаків. У 1657 році Військо Запорозьке приєдналося до союзу Швеції, Трансильванії та Бранденбургу й розпочало кампанію проти Речі Посполитої.
4. Якими були наслідки військових операцій на території Білорусі?
Наслідком військових операцій на території Білорусі було звільнення значної частини її території від польсько-литовських військ силами українсько-московської армії. Успіхи на литовсько-білоруському театрі бойових дій сприяли просуванню головних українських сил і московських військ у напрямку Львова.
5. Якими були причини походу Богдана Хмельницького на Львів 1655 р.? Чим він завершився?
Причинами походу було продовження боротьби проти Речі Посполитої та прагнення Б. Хмельницького розгромити війська Речі Посполитої та звільнити ці землі. Гетьман також не приховував невдоволення жорстоким ставленням російського воєначальника до населення Галичини і Поділля. Похід завершився тим, що Б. Хмельницький, оточивши Львів, відхилив вимоги штурмувати місто та обмежився викупом. Похід не отримав продовження, оскільки Московія уклала Віленське перемир’я з Річчю Посполитою без козаків.
6. Історики по-різному оцінюють українсько-московську угоду 1654 р. Прочитайте і прокоментуйте наведені твердження, які узагальнюють основні позиції із цього питання.
- Персональна унія: Ця ідея схожа на відносини між державами, що мають спільного монарха, але зберігають власне управління. Така форма союзу давала Україні значну самостійність.
- «Реальна унія»: Це твердження означає повне об’єднання в одну державу, що призвело б до втрати Україною своєї державності, подібно до Люблінської унії для Литви.
- Форма васальної залежності: Згідно з цією позицією, Україна ставала васалом, отримуючи захист від царя (сюзерена) в обмін на військову допомогу та сплату данини. Це поширена форма відносин у тогочасній Європі.
- Тимчасовий військовий союз: Ця думка полягає в тому, що угода була лише тимчасовим заходом, вимушеним складними обставинами війни, і не мала на меті довготривалого об’єднання.
- Результат віковічного прагнення: Ця версія, популярна в радянській історіографії, стверджує, що українці завжди хотіли об’єднатися з росіянами. Однак багато істориків вважають її ідеологізованою.
7. Чому події 1648-1657 рр. називають Українською національною революцією?
Події 1648—1657 років називають Українською козацькою революцією. Вона характеризувалася переплетінням соціальних і національно-визвольних мотивів. Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалися всі верстви суспільства. Революція спричинила докорінні зміни: утворилася козацька держава Військо Запорозьке, було ліквідоване велике шляхетське землеволодіння і кріпацтво, відбулися кардинальні зміни всіх сфер життя суспільства.
Робочий аркуш до § 18
ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
1. Установи хронологічну послідовність подій.
Г-В-А-Б:
- Г. Переяславська рада (8 січня 1654 р.)
- В. Укладення Березневих статей (березень 1654 р.)
- А. Підписання Віленського перемир’я (жовтень 1656 р.)
- Б. Воєнні дії війська Дєрдя II Ракоці й козацьких полків на чолі з Антіном Ждановичем проти Речі Посполитої (початок 1657 р.)
2. Порівняй інформацію із двох джерел, поданих нижче. Яке з них містить більш достовірну інформацію? Чому ти так думаєш?
На мою думку, повідомлення шляхтича Павши містить більш достовірну інформацію про настрої в суспільстві, хоча обидва є упередженими. Звіт боярина Бутурліна є офіційним документом для царя, тому він представляє події нібито всі українці одностайно і з радістю захотіли приєднатися. А от лист Павши згадує факти спротиву: небажання киян присягати, відмову духовенства, а також Полтавського та Кропив’янського полків. Ці факти підтверджуються й іншими історичними даними, що присяга не була одностайною, і багато хто, зокрема Іван Богун відмовився її складати.
3. Як ти вважаєш, чому для московського царя було важливим отримати односторонню присягу від козаків під час укладення угоди. Чим, на твою думку, пояснюється таке різне розуміння угоди козаками й Москвою? До яких наслідків це призвело?
Козаки на чолі з Хмельницьким вбачали в угоді військово-політичний союз двох держав, де московський цар виступає як захисник Гетьманщини. Вони очікували взаємних зобов’язань. Натомість цар сприймав козаків як нових підданих, щодо яких він не мав жодних зобов’язань. Таке різне розуміння призвело до постійних конфліктів. Москва почала обмежувати українську автономію, а гетьманський уряд сприймав це як порушення договору. Найбільш яскравим наслідком стало підписання Москвою Віленського перемир’я з Польщею у 1656 році за спиною в українців, що Богдан Хмельницький розцінив як зраду.
4. Що спільного й відмінного було в умовах Березневих статей та Зборівського і Білоцерківського договорів?
Спільним було те, що всі ці угоди визнавали автономний устрій Війська Запорозького, обмежували його самостійну зовнішню політику та регулювали чисельність козацького реєстру. Головна відмінність полягала у зверхності: Зборівський та Білоцерківський договори були укладені з Річчю Посполитою, а Березневі статті — з Московським царством. Березневі статті передбачали найбільший реєстр (60 тисяч козаків), тоді як Білоцерківський договір — найменший (20 тисяч). Крім того, Зборівський та Білоцерківський договори вимагали повернення польської шляхти та селян до попереднього стану, чого не було у Березневих статтях.
5. Про які події йдеться у фрагменті джерела? Коли вони відбувалися? Які непорозуміння виникли між козаками й московською владою? До яких наслідків це призвело?
У фрагменті йдеться про події 1654–1655 років. Виникло непорозуміння, бо Москва перекинула козацькі полки на Литву й Білорусь, залишивши Україну беззахисною перед поляками й татарами. Це викликало недовіру Хмельницького до царя, оскільки він побачив, що Москва переслідує власні інтереси. Як наслідок, гетьман почав шукати нових союзників.
6. Англійська газета так писала про зовнішньополітичну діяльність Богдана Хмельницького в 1654−1657 рр.: «Гетьман робить усе від нього залежне, щоб звільнитися від своїх обіцянок московитам». Чи погоджуєшся ти з такою оцінкою? Який характер мала зовнішня політика Гетьманату в ці роки?
Так, я погоджуюся. Після того, як Москва у 1656 році уклала з Польщею сепаратне Віленське перемир’я, Богдан Хмельницький зрозумів, що союз із царем ненадійний і не гарантує Україні незалежності. Хмельницький почав активно шукати нових союзників для боротьби з Річчю Посполитою. Він уклав військовий союз зі Швецією та Трансильванією, спрямований на розподіл Речі Посполитої, що прямо суперечило інтересам Москви. Це доводить, що гетьман дійсно намагався вийти з-під впливу царя і знайти інший шлях.
7. До кого і як звертається Богдан Хмельницький? Чому для козацької держави були важливими дружні стосунки із Трансильванією? На яких умовах пропонував будувати такі стосунки український гетьман?
Богдан Хмельницький звертається до князя Трансильванії Дєрдя ІІ Ракоці. агу і рівноправний характер звернення. Трансильванія була сусідньою з Річчю Посполитою державою і її потенційним ворогом. Союз із нею дозволяв створити широку антипольську коаліцію і вести війну на кілька фронтів, що значно посилювало позиції Гетьманщини. Гетьман пропонував будувати стосунки на умовах рівноправного військового союзу та взаємної допомоги.
8. Якими були відносини шведського короля й гетьмана? Що завадило реалізації їхніх домовленостей?
Були союзницькими. Вони уклали угоду про спільні воєнні дії проти Речі Посполитої з метою її поділу.
Реалізації їхніх планів завадила Данія, яка оголосила війну Швеції. Це змусило шведського короля вивести свої війська з території Речі Посполитої, щоб захищати власні кордони. Залишившись без підтримки шведів, армія трансильванського князя зазнала поразки, і весь антипольський союз розпався.
9. Сучасна історикиня Наталя Яковенко називає Богдана Хмельницького «майстром політичної інтриги». Підтримай або спростуй це твердження за допомогою 2−3 аргументів.
Я підтримую це твердження, і ось мої аргументи:
Хмельницький постійно змінював союзників, виходячи з інтересів Української держави. Він починав війну в союзі з Кримським ханством, потім уклав угоду з Московським царством, а коли цей союз виявився невигідним — створив нову коаліцію зі Швецією та Трансильванією.
Навіть після присяги московському царю гетьман продовжував діяти як незалежний правитель. Він вів таємні переговори зі Швецією та іншими державами.
Після зради Москви під Вільном Хмельницький заявив, що готовий піти під владу «хоч і під бусурмана», аби досягти своєї мети.
10. Скористайся додатковими джерелами і знайди інформацію про історію створення пам’ятника Богдану Хмельницькому. З’ясуй, чому він має такий вигляд. Чому не було втілено початкового задуму автора монумента? Які міфи існують навколо нього?
Відкритий 1888 на Софійській площі; автор — Михайло Микешин. Початкову багатофігурну, конфліктну композицію (антипольські й антиєврейські мотиви) відхилили через кошти й політичну чутливість; залишили кінну статую. Міфи: «куди вказує булава»; «положення ніг коня = спосіб смерті» (не відповідає дійсності).