Пригадайте обставини утворення й етапи зростання Московського князівства.
Московське князівство виникло в середині XIII століття як васал Золотої Орди, зростало шляхом об’єднання прилеглих земель, використання монгольських адміністративних практик та підтримки ханів. Слова Федотова означають, що влада московських князів перейняла моделі та традиції ординського ханства, що вплинуло на політичну й державну культуру Московії.
Про які особливості формування князівства свідчать слова російського філософа Георгія Федотова: «Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилася, і російський цар, російський великий князь — це хан»?
Ці слова свідчать про те, що московські правителі перейняли від монгольських ханів деспотичний стиль правління. Влада московського царя стала самодержавною, тобто необмеженою, а сама держава вважалася його власністю, подібно до того, як хани правили в Золотій Орді.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом підручника (п. 2 і 3 параграфа), доберіть матеріал для рубрики «Український всесвіт»: укладіть перелік подій, історичних діячів з історії України, що пов’язані з історією Московії.
З історією Московії пов’язані такі події та діячі з історії України:
- Похід козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву. Цей похід відбувся під час “Смутного часу” (1598-1613) у Московії, коли в її внутрішні справи втручалися інші держави, зокрема Річ Посполита.
- Козацька революція на чолі з Богданом Хмельницьким. У 1654 році на Переяславській раді Москва прийняла Військо Запорозьке «під високу руку государеву», що стало початком поступового підкорення українських земель.
- Інокентій Гізель. Архімандрит Києво-Печерської лаври, який у своїй книзі «Синопсис» (1674 р.) вперше обґрунтував зв’язок Москви з Княжою Руссю.
- Феофан Прокопович. Колишній ректор Києво-Могилянського колегіуму, який запропонував назву «Російська імперія» і допоміг створити російську Академію наук у 1725 році.
❓Які особливості характеру царя Петра І хотів, на вашу думку, підкреслити художник Яків Хоубракен на портреті 1718 р.?
Художник, ймовірно, хотів підкреслити рішучість, владність і цілеспрямованість Петра І. Цар не шкодував ні ресурсів, ні людей для досягнення своїх цілей, тож портрет мав зображати його як сильного та вольового правителя.
Проаналізуйте схему й визначте, у чому виявлялася суперечність (поєднання прогресивних змін і недоліків) реформ Петра І.
Суперечність реформ Петра І полягала в тому, що прогресивні зміни, спрямовані на модернізацію країни за європейським зразком, впроваджувалися деспотичними методами та зміцнювали кріпацтво.
- Прогресивні зміни: створення регулярної армії та флоту, заснування Сенату та колегій, спроба розвитку промисловості.
- Недоліки: реформи посилювали абсолютну владу царя, промисловість створювалася з використанням праці кріпаків, а військова служба була пожиттєвою (25 років).
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати головні етапи становлення самодержавства в Московії / Росії.
Система самодержавства, тобто необмеженої влади монарха, склалася в Московському князівстві у другій половині XV – першій третині XVI століття.
- Перший етап: Правління Івана IV Грозного (1533-1584), який у 1547 році прийняв титул «цар», що посилило його владу.
- Другий етап: Правління Олексія Михайловича Романова (1645-1676), за якого припинили скликати Земські собори, а “Соборним уложенням” 1649 року остаточно закріпачили селян.
- Третій етап: Реформи Петра І (1682-1725), які хоч і були спрямовані на модернізацію, водночас зміцнювали абсолютну владу царя та деспотичну систему управління.
Можу пояснити, які риси визначали Росію як імперію.
Росію як імперію, проголошену в 1721 році, визначали такі риси:
- Загарбницька зовнішня політика: постійне розширення території шляхом завоювань.
- Сильна централізована влада: вся повнота влади належала самодержавному монарху (царю, а згодом імператору).
- Потужна регулярна армія: створена Петром І за європейським зразком, вона забезпечувала військову міць держави.
- Претензії на регіональне лідерство: після перемоги у Північній війні Росія стала провідною державою у своєму регіоні.
Можу визначити вплив становлення самодержавства в Московії / Росії на українські землі.
Становлення самодержавства в Московії мало для українських земель негативні наслідки. Втручання Московського царства у Козацьку революцію та Переяславська рада 1654 року започаткували процес поступового підкорення українських земель. Московський царат використав боротьбу українців з Річчю Посполитою для поширення власної влади на їхні території.
Можу схарактеризувати політику модернізації Петра І.
Політика модернізації Петра І була суперечливою. З одного боку, він проводив прогресивні реформи за європейським зразком: створив регулярну армію і флот, заснував Сенат і колегії для управління, сприяв розвитку промисловості. З іншого боку, ці перетворення здійснювалися деспотичними методами, посилювали абсолютну владу царя та спиралися на використання примусової праці кріпаків, що консервувало відсталу державну систему.
2. Користуючись матеріалами підручника історії України, укладіть синхронізовану таблицю подій у Московії / Російській імперії та на українських теренах в межах Гетьманщини й Запорозької Січі.
| Дата | Події в Московії / Російській імперії | Події на українських теренах (Гетьманщина, Запорозька Січ) |
|---|---|---|
| 1598–1613 рр. | Смутний час, династична криза, що ледь не призвела до зникнення Московської держави. | Участь козацьких військ на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним у поході на Москву на боці Речі Посполитої (1618 р.) |
| 1613 р. | Земський собор обирає царем Михайла Романова. Початок правління династії Романових | Продовження “доби героїчних походів” козацтва, морські походи на володіння Османської імперії. |
| 1649 р. | «Соборне уложення» остаточно запровадило кріпосне право в Московській державі | Укладення Зборівського мирного договору, який юридично визнав існування козацької держави — Гетьманщини |
| 1654 р. | Прийняття Війська Запорозького «під високу руку государеву», початок війни з Річчю Посполитою | Переяславська рада, укладення військово-політичного союзу з Московським царством на чолі з Богданом Хмельницьким |
| 1677–1681 рр. | Війна з Османською імперією за контроль над Правобережною Україною (Чигиринські походи) | Видання «Синопсиса» (1674 р.) – першого короткого нарису історії України, що обґрунтовував зв’язок Москви з Руссю. |
| 1700–1721 рр. | Північна війна зі Швецією за вихід до Балтійського моря | Перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII (1708), зруйнування гетьманської столиці Батурина (1708) та Чортомлицької Січі (1709) московськими військами |
| Червень 1709 р. | Вирішальна перемога Петра І у Полтавській битві | Поразка шведсько-козацького війська у Полтавській битві, що призвела до посилення російського впливу |
| 1721 р. | Укладення Ніштадтського миру, проголошення Петра І імператором, а Московського царства — Російською імперією | Початок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722 р.), яка обмежувала владу гетьмана та автономію Гетьманщини |
| 1725 р. | Смерть імператора Петра І Заснування Академії. | Короткочасне послаблення тиску на Гетьманщину. Обрання Данила Апостола гетьманом (1727 р.) і тимчасова ліквідація Малоросійської колегії |
Обговорюємо в групі
3. Англійський історик Норман Дейвіс писав: «…Перехід України від Польщі до Росії складно переоцінити. Московія дістала економічні ресурси й геополітичну позицію, необхідні, щоб стати великою державою… Формула «Московія + Україна = Росія»… має фундаментальне значення. У такому разі справжнім засновником Російської імперії був Олексій Михайлович, а не його… син Петро».
Як бачить історик значення України для формування Російської держави?
Історик Норман Дейвіс бачить значення України як вирішальне та фундаментальне у процесі перетворення Московії на Російську імперію. Він вважає, що без України Московія не змогла б стати великою державою.
Яке значення, на думку історика, мало для Московії приєднання України?
На думку історика, приєднання України дало Московії дві ключові переваги, необхідні для зростання її могутності:
- Економічні ресурси. Україна стала для Московії джерелом сировини та родючих земель.
- Геополітична позиція. Контроль над українськими територіями значно посилив позиції Московського царства на міжнародній арені.
В який спосіб він намагається аргументувати свою позицію?
Норман Дейвіс аргументує свою позицію кількома тезами:
- Він використовує лаконічну формулу «Московія + Україна = Росія», щоб підкреслити, що саме поглинання України стало основою для створення імперії.
- Він пропонує вважати справжнім засновником Російської імперії царя Олексія Михайловича, за часів якого відбувся цей “перехід”, а не Петра I. Цим він ставить під сумнів традиційний погляд на історію, наголошуючи на першочерговій важливості саме приєднання України, а не пізніших реформ.
Мислю творчо
4. Складіть розгорнутий план доповіді «Розвиток Московського царства у XVI — першій половині XVII ст.».
І. Вступ
- Загальна характеристика періоду: централізація влади, територіальне розширення та глибокі внутрішні кризи.
- Мета доповіді: простежити ключові етапи становлення Московського царства від правління Івана IV до утвердження династії Романових.
ІІ. Основна частина
- Правління Івана IV Грозного (1533–1584 рр.) – становлення царства.
- Прийняття титулу царя у 1547 році та зміцнення самодержавства.
- Внутрішня політика: реформи «Вибраної ради» та запровадження опричнини як методу боротьби з боярською опозицією.
- Зовнішня політика: завойовницькі походи на схід (підкорення Казанського та Астраханського ханств), початок освоєння Сибіру та невдала Лівонська війна на заході.
- «Смутний час» (1598–1613 рр.).
- Причини кризи: припинення династії Рюриковичів, боротьба боярських родів за владу, соціальне напруження та голод.
- Основні події: правління Бориса Годунова, поява самозванців (Лжедмитрій І), іноземна інтервенція (Польща, Швеція) та загроза втрати державності.
- Подолання кризи: народне ополчення на чолі з Мініним і Пожарським та визволення Москви.
- Початок правління династії Романових (з 1613 р.).
- Обрання Михайла Романова на Земському соборі 1613 року.
- Головні завдання перших Романових: відновлення централізованої влади, стабілізація економіки після «Смути».
- Посилення самодержавства за Олексія Михайловича: остаточне закріпачення селян («Соборне уложення» 1649 р.) та припинення скликання Земських соборів.
ІІІ. Висновок
- Підсумок розвитку Московського царства за вказаний період: перетворення на централізовану монархію з сильною царською владою.
- Значення періоду: створення основи для подальшого перетворення на Російську імперію.
5. Зіставте розвиток Московського царства / Російської імперії з європейськими абсолютними монархіями. Визначте спільне й відмінне в їх розвитку.
Спільні риси:
- Вся повнота влади зосереджувалася в руках монарха.
- Створювався централізований апарат управління (чиновники, відомства).
- Влада спиралася на дворянство та регулярну армію.
- Роль станово-представницьких органів (парламентів, соборів) зменшувалася.
Відмінні риси:
- Характер влади: В Європі влада короля обмежувалася законами та традиціями. У Московії влада царя була необмеженою та деспотичною (самодержавство).
- Соціальна опора: Європейські монархи спиралися на союз дворянства та містян (буржуазії). Московський цар спирався майже виключно на залежне від нього дворянство.
- Становище селян: У Західній Європі селяни переважно ставали особисто вільними. У Московії, навпаки, посилювалося кріпосне право, що було закріплено «Соборним уложенням» 1649 року.
- Роль церкви: В Європі церква зберігала певну автономію. В Московії вона була повністю підпорядкована державі й стала її частиною (особливо після реформ Петра І)