Пригадайте, які чинники мали вплив на українську культуру в XVI — першій половині XVII ст.
На українську культуру в XVI — першій половині XVII століття впливали такі чинники:
- Європейське Відродження (Ренесанс), що поширювало ідеї гуманізму, тобто уваги до людини, її розуму та творчих здібностей.
- Реформація, яка призвела до перекладу Біблії та богослужбових книг на зрозумілі народу мови, а також сприяла розвитку освіти та книгодрукування.
- Контрреформація – відповідь католицької церкви на Реформацію, що посилила релігійну боротьбу, але водночас сприяла розвитку полемічної літератури.
- Берестейська церковна унія 1596 року, яка спричинила глибокий розкол у суспільстві, але й стимулювала православних до активного захисту своєї віри та культури, зокрема через створення братств, шкіл та друкарень.
- Польські культурні впливи, що поширювалися через освіту, моду та побут, збагачуючи, але подекуди й витісняючи українські традиції.
Яку роль у церковному та культурному житті українських земель відігравало українське козацтво?
Українське козацтво відігравало надзвичайно важливу роль у церковному та культурному житті. Козаки були головними захисниками православної віри. У 1620 році гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, взявши його під свій захист. Це допомогло відновити православну ієрархію на чолі з митрополитом Йовом Борецьким. Козаки матеріально підтримували церкви, монастирі, школи та друкарні, жертвуючи значні кошти на їхню діяльність. Саме завдяки такій підтримці православна церква та українська культура змогли вистояти в складних умовах релігійного та національного гніту.
📝 Діємо: практичні завдання
Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті таблицю.
| Об’єкт характеристики | Особливості розвитку |
|---|---|
| Наукові знання | Наука розвивалася завдяки діяльності вчених-енциклопедистів, як-от Феофан Прокопович, який у своїх працях охоплював фізику, філософію, математику, астрономію та логіку. |
| Освіта | Рівень освіченості населення був досить високим. Початкову освіту надавали дяківські школи при церквах. Вищу освіту можна було здобути в колегіумах, головним з яких була Києво-Могилянська академія. У 1700 році було відкрито Чернігівський колегіум, а згодом з’явилися Харківський і Переяславський. |
| Архітектура | Провідним стилем стало українське (козацьке) бароко, для якого характерні пишні форми та багате оздоблення. Найяскравіше цей стиль проявився у будівництві церков, наприклад, Миколаївський собор у Ніжині та Троїцька монастирська церква в Чернігові. Переважали дерев’яні споруди, але їх мало збереглося. |
| Образотворче мистецтво | Розвивалося як релігійне, так і світське мистецтво. Церкви прикрашали стінописами та пишними багатоярусними іконостасами. Поширився портретний жанр, зокрема “ктиторські” ікони із зображенням засновників храмів та портрети козацької старшини. Високого рівня досягло мистецтво гравюри та декоративно-прикладне мистецтво, наприклад, гаптування золотими нитками. |
Розгляньте зображення Миколаївського собору в Ніжині. Визначте ознаки стилю українського бароко. Які особливості будівництва об’єднують цю архітектурну пам’ятку із церквою в Суботові?
Ознаками стилю українського бароко у Миколаївському соборі є пишність архітектурних форм та багате оздоблення. Спільною особливістю, яка об’єднує цю пам’ятку із церквою в Суботові, є те, що обидві споруди збудовані в стилі українського (козацького) бароко
Розгляньте зображення собору. Назвіть ознаки, за якими споруду можна віднести до пам’яток стилю українського бароко
Споруду можна віднести до пам’яток стилю українського бароко за такими ознаками, як пишність архітектурних форм та багате оздоблення.
Ознайомтеся за допомогою мережі інтернет з іншими роботами Й. Кондзелевича. Які особливості стилю їх об’єднують?
Роботи Йова Кондзелевича, зокрема його знаменитий Богородчанський іконостас, об’єднують такі риси стилю українського бароко:
- поєднання релігійної тематики з реалістичними, майже портретними рисами облич;
- емоційність та глибокий психологізм образів;
- динамічність композицій;
- надання постатям святих рис українського типажу.
Поміркуйте, які причини спонукали іконописців до зображення на іконах світських осіб.
Іконописці зображували на іконах світських осіб, щоб вшанувати ктиторів — меценатів, які фінансували будівництво чи оздоблення храму. Для козацької старшини та знаті це також був спосіб підкреслити свій високий статус та продемонструвати побожність, що відповідало тогочасній практиці поєднання релігійного і світського в мистецтві.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Розгляньте картину. До якого суспільного стану, на вашу думку, належав рід Мазепи?
Рід Мазепи належав до шляхетського стану. На картині Марія Магдалина зображена в дорогому вбранні, що разом з її діяльністю як меценатки й добродійниці свідчить про високе суспільне становище.
2. Чи можуть такі картини слугувати джерелом історичної інформації? Свою думку обґрунтуйте.
Так, такі картини можуть бути історичним джерелом. Вони надають інформацію про зовнішній вигляд історичних діячів, моду того часу, а також про соціальний статус людини, як видно з її одягу та прикрас. Наприклад, у той період існували навіть ктиторські ікони, на яких поруч зі святими зображували благодійників храму, що є прямим свідченням того, як мистецтво фіксувало історичні реалії.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати визначні пам’ятки та діячів культури другої половини XVII — початку XVIII ст.
Так, можу. Серед діячів культури того часу варто згадати Феофана Прокоповича — професора і ректора Києво-Могилянської академії, а також граверів Олександра і Леонтія Тарасевичів та Івана Щирського. Важливою постаттю була і Марія Магдалина Мазепа, яка прославилася як меценатка та винайшла техніку шиття золотими і срібними нитками. Серед пам’яток архітектури виділяються Троїцька монастирська церква в Чернігові, Миколаївський собор у Ніжині та Хрестовоздвиженський собор у Полтаві.
Можу пояснити, у яких історичних умовах розвивалася українська культура.
Звісно. Після створення козацької держави з’явилася потреба у великій кількості освічених людей для розбудови нових систем управління. Козацька старшина підтримувала православну церкву, що сприяло розвитку культури. Однак підпорядкування Київської митрополії Москві у 1685–1686 роках негативно вплинуло на церковне життя. Освіта розвивалася від початкових шкіл при церквах до колегіумів, головним з яких була Києво-Могилянська академія.
Можу схарактеризувати особливості українського бароко.
Українське, або козацьке, бароко відрізняється пишністю форм та багатим оздобленням, що найкраще проявилося в церковній архітектурі. Прикладами є ліпні прикраси дзвіниці Софійського собору в Києві, багатоярусні іконостаси з пишним різьбленням, як у Спасо-Преображенській церкві у Великих Сорочинцях. Першою спорудою в цьому стилі вважається церква в Суботові, збудована у 1653–1656 роках.
Обговорюємо в групі
2. Зіставте особливості розвитку культури на українських землях за доби Русі-України і за доби козацтва. Визначте спільне й відмінне в культурних процесах.
Спільне:
- Провідна роль церкви. В обидві епохи православна церква була центром культурного життя, опікувалася освітою, мистецтвом та архітектурою. Як у княжі часи, так і для козацької старшини було важливим підтримувати високий статус православної церкви.
- Розвиток освіти. І в Русі-Україні, і в козацькій державі існували школи при церквах та монастирях. Сучасники відзначали високий рівень освіченості населення в козацьку добу, що було необхідно для розбудови держави.
- Зв’язок з європейськими традиціями. Культура Русі-України зазнала сильного впливу візантійського мистецтва, що було частиною європейської традиції. Культура козацької доби, зокрема, розвивалася під впливом європейського стилю бароко.
Відмінне:
| Сфера культури | Доба Русі-України | Доба козацтва |
|---|---|---|
| Архітектура | Панував монументальний візантійський стиль. Будівництво кам’яних храмів (наприклад, Софійський собор у Києві). | Поширився стиль українського (козацького) бароко, для якого характерна пишність форм і багате оздоблення. Будували храми в цьому стилі, як-от Миколаївський собор у Ніжині та церква в Суботові. Переважало дерев’яне будівництво. |
| Освіта | Існували школи при монастирях, освіту здобували переважно представники вищих верств. | Створено мережу початкових дяківських шкіл для широких верств населення, а також колегіумів (Чернігівський, Харківський, Переяславський) та Києво-Могилянську академію — вищий навчальний заклад. |
| Мистецтво | В образотворчому мистецтві домінували візантійські канони (іконопис, мозаїки, фрески). | Розвивається світський портретний живопис, де зображували козацьку старшину. З’являються ктиторські ікони з портретами засновників храму. Активно розвивається книгодрукування та мистецтво гравюри. |
| Церковне життя | Київська митрополія була центром православ’я у Східній Європі. | Київська митрополія вела боротьбу за свою незалежність, але у 1685-1686 роках була підпорядкована московському патріархату, що негативно вплинуло на її розвиток. |
Мислю творчо
3. За допомогою інтернет-додатка дізнайтеся, яку роль в історії Києва відіграє образ архангела Михаїла. Підготуйте інформацію про «візитівки» XVII—XVIII ст. міст вашого краю.
Архангел Михаїл є небесним покровителем і захисником Києва та всієї України. Його шанування прийшло на Русь із Візантії разом із християнством. Князь Володимир присвятив йому один із вівтарів у Софійському соборі. Згодом архангел Михаїл став символом військової еліти, а князь Святополк Ізяславич (у хрещенні — Михаїл) на початку XII століття заснував на його честь Михайлівський Золотоверхий собор. Зображення архангела Михаїла з XVI-XVII століть було на гербі Київського воєводства, а згодом стало офіційним гербом міста Києва. Сьогодні він символізує світлі сили, що боронять Київ від зла.
Оскільки поняття “мій край” для мене не визначене, ось приклади “візитівок” XVII–XVIII століть з різних історичних регіонів України:
- Ніжин (Чернігівщина). У місті збереглися яскраві зразки козацького бароко. Його “візитівками” є монументальний Миколаївський собор (1658–1668), Благовіщенський собор (1702–1716) та ансамбль грецьких храмів.
- Кам’янець-Подільський (Поділля). Головною візитівкою міста є Стара фортеця — унікальний зразок фортифікаційного мистецтва, що в XVII-XVIII ст. слугувала важливим оборонним форпостом.
- Тульчин (Вінниччина). Місто відоме завдяки палацовому ансамблю “Хороше” або “Подільському Версалю” — резиденції графа Станіслава Потоцького, будівництво якої розпочалося у 1782 році.
- Новгород-Сіверський (Чернігівщина). Це місто є унікальним прикладом збереженої міської забудови та планування XVII–XVIII століть.
- Гадяч (Полтавщина). “Візитівкою” міста був його статус однієї з гетьманських столиць в другій половині XVII століття.