Розгляньте хмаринку слів. З’ясуйте, які назви мала Українська козацька держава, на які адміністративно-територіальні одиниці поділялася, яке місто було її столицею, хто управляв цією державою. Дайте назву хмаринці. У кінці уроку вкажіть, якими словами ви б доповнили хмаринку
Українська козацька держава мала такі назви: Військо Запорозьке та Гетьманщина.
Держава поділялася на полки, які, своєю чергою, ділилися на сотні. Окремою адміністративною одиницею була Запорозька Січ.
Столицею був Чигирин.
Державою управляв гетьман, якого обирали. Він був главою держави, головнокомандувачем війська, найвищим суддею та головним господарником. Вищий орган влади — Генеральна військова рада, а також старшинська рада.
Назва хмаринки: «Державний устрій та адміністративний поділ Гетьманщини».
Я б додав слова: «універсал», «право», «демократія», «свобода», «самоврядування», «митрополит», «ярмарок», «податки», «торгівля».
1. Ідеї автономії та незалежності
1. Що передбачала ідея політичної автономії, поширена серед козацтва?
Ідея політичної автономії передбачала широке внутрішнє самоврядування козацьких земель у складі Речі Посполитої, поновлення давніх прав і вольностей, а також виведення польських урядників і війська з козацьких територій. Козаки вважали себе підданими польського короля, але хотіли самостійно керувати своїми справами.
2. Які території мали увійти до української частини за проєктом перетворення Речі Посполитої на триєдину державу?
До української частини мали увійти Київське, Чернігівське, Брацлавське, Подільське і Волинське воєводства зі статусом автономії.
3. Що сприяло еволюції поглядів української еліти від ідеї автономії до незалежності?
Еволюції поглядів сприяли перемоги козацького війська над Річчю Посполитою в 1648–1649 роках і розуміння, що проєкт автономії не буде реалізований. Це призвело до появи ідеї незалежності та створення власної козацької держави.
Відлуння минулого
Із виступу гетьмана Богдана Хмельницького перед польськими послами в Переяславі, лютий 1649 року
1. Які цілі Козацької революції визначив Богдан Хмельницький у промові перед польською делегацією?
Богдан Хмельницький визначив такі цілі: звільнення всього руського народу з-під польської влади («виб’ю з лядської неволі народ весь руський»), боротьба за захист православної віри та розширення території козацької держави до Львова, Холма і Галича.
2. Пригадайте, які території контролювали козаки на початку 1649 року.
На початку 1649 року козаки контролювали землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств.
3. Поміркуйте, чому цей виступ гетьмана історик Михайло Грушевський назвав «програмою української державності».
Цей виступ містив головні ідеї самостійності, захисту православної віри, визначення кордонів майбутньої держави та прагнення до незалежного політичного життя. Це були основи, на яких будувалася українська державність, тому Грушевський і назвав промову «програмою української державності».
2. Становлення державного устрою Війська Запорозького
1. Які території входили до Української козацької держави?
До Української козацької держави (Війська Запорозького) входили землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Адміністративно вони поділялися на полки, а окремою одиницею була Запорозька Січ.
2. Яка форма правління була встановлена у Війську Запорозькому? Наведіть факти на підтвердження своєї думки.
У Війську Запорозькому була встановлена республіканська форма правління.
- Керували державою виборні посадовці та органи влади.
- Вищий представницький орган — Генеральна військова рада, в якій могли брати участь усі козаки та представники інших верств.
- Гетьман був главою держави, головнокомандувачем, найвищим суддею та господарником, але його обирали на раді.
- Важливі питання вирішували на старшинській раді, до якої входили гетьман, генеральна старшина, полковники, представники міст та духовенства.
3. На чому ґрунтувалася судова система Гетьманщини?
Судова система Гетьманщини ґрунтувалася на козацьких звичаях і обрядах. Існували генеральний суд, полкові та сотенні суди, які розглядали справи не лише козаків, а й селян та містян. У містах діяло магдебурзьке право, а в селах — копний суд (суд сільської громади).
Барвограй ідей
Розповідь за схемою «Армія Війська Запорозького»
Армія Війська Запорозького мала чітку структуру. На чолі війська стояв гетьман — головнокомандувач. Йому допомагала генеральна старшина. Військо поділялося на полки, якими керували полковники, а полки — на сотні під керівництвом сотників.
Основу армії складали піхота (козаки, покозачені селяни та містяни) та кіннота, яка була створена під час Козацької революції й активно діяла з 1649 року. Ядро армії становили реєстрові та запорозькі козаки.
Окрім основних підрозділів, існували спеціальні військові підрозділи: розвідники, прикордонні загони, сторожові варти, загони із забезпечення зброєю, артилерією, транспортом, а також фортифікаційні служби.
3. Соціально-економічні перетворення
1. Яке головне соціальне досягнення козацької революції?
Головне соціальне досягнення козацької революції — ліквідація фільварків, кріпацтва, панщини та більшості повинностей і поборів. Великі простори земель перейшли у користування козаків, містян і селян, що забезпечило їм особисту свободу та право володіти землею.
2. Назвіть основні господарські заняття населення.
Основними господарськими заняттями населення були хліборобство, тваринництво і ремесло. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, хміль, розводили коней, свиней, волів. Ремісники виготовляли зброю, сільськогосподарський реманент, вози, одяг, займалися виробництвом поташу, селітри, пороху. Важливу роль відігравала внутрішня і зовнішня торгівля, зокрема ярмарки.
3. Що формувало бюджет козацької держави?
Бюджет козацької держави формували: плата за оренду державної землі, за промисли в державних водоймах і лісах, збори з торгів і ярмарків, ввізне і вивізне прикордонне мито, а також загальні податки, які платили не з окремої людини, а з двору. Фінансами розпоряджався гетьман, а за їх надходження і впорядкування відповідав генеральний підскарбій.
Барвограй ідей
1. В яких країнах було викарбувано монети і яким чином вони потрапили на терени України?
Золотий дукат із портретом Фердинанда ІІІ був викарбуваний в Австрії, а срібний талер із портретом Яна ІІ Казимира — у Речі Посполитій (Польщі). Ці монети потрапили на територію України завдяки активній внутрішній і зовнішній торгівлі, дипломатичним контактам, а також як платня найманцям та через воєнні здобичі.
2. Що таке аверс і реверс монети?
Аверс — це лицьова (основна) сторона монети, на якій зазвичай зображують портрет правителя або герб. Реверс — зворотна сторона монети, де можуть бути різні зображення, написи чи символи.
3. Кого / що зображено на аверсі і реверсі золотого дуката і срібного талера?
- На аверсі золотого дуката зображено портрет Фердинанда ІІІ (імператора Священної Римської імперії), а на реверсі — герб.
- На аверсі срібного талера зображено портрет Яна ІІ Казимира (короля Речі Посполитої), а на реверсі — зображено герб міста Торунь.
Галявина творчості
Об’єднайтеся у малі групи. Разом із Кліо розгляньте схему «Ознаки держави». Чи всі ознаки державності були притаманні Гетьманщині? На основі запропонованої схеми створіть карту пам’яті «Ознаки держави — Війська Запорозького».
Чи всі ознаки державності були притаманні Гетьманщині?
Так, Гетьманщина (Військо Запорозьке) мала всі основні ознаки державності:
- Суверенітет: Влада на своїй території, незалежність у вирішенні внутрішніх справ.
- Територія: Включала землі Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств, поділені на полки та сотні.
- Населення: Козаки, селяни, міщани, духовенство.
- Військо: Власна армія, яка захищала державу.
- Влада: Виборна (гетьман, генеральна старшина, полковники, ради).
- Закони: Власна судова система, звичаєве право, універсали гетьмана.
- Податки: Чітка система збору податків і мита для утримання війська, чиновників, дипломатії.
Карта пам’яті «Ознаки держави — Війська Запорозького»:
- Суверенітет: самостійність у прийнятті рішень, незалежність у внутрішній політиці.
- Територія: Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства, Запорозька Січ.
- Населення: козаки, селяни, міщани, духовенство.
- Військо: регулярна армія, козацькі полки, сотні.
- Влада: гетьман, генеральна старшина, полковники, ради.
- Закони: козацьке звичаєве право, універсали, суди різних рівнів.
- Податки: оренда землі, мито, збори з торгів, податки з двору.
