§20–21. Проєкт та узагальнення з теми «Становлення козацтва (XVI – перша половина XVII ст.)»

Назад до змісту

Що, на вашу думку, надихнуло творців мультфільму «Як козаки…» звернутися до козацької тематики? Чи спиралися вони на історичні відомості? Якщо так, то на які саме?

Творців мультфільму, мабуть, надихнув сам образ козаків – сміливих, кмітливих та волелюбних захисників рідної землі. В українській культурі козаки завжди були символом сили та незламності духу, тому ця тема була близькою та зрозумілою для глядачів.

Так, вони спиралися на історичні відомості, хоча й показували їх у казковій формі. Наприклад:

• Побут: Козаки в першій серії варять куліш – це традиційна козацька страва.
• Зовнішність: Герої мають типові козацькі зачіски (оселедці) та носять шаровари.
• Характери: Три головні герої (здоровань, коротун і силач) уособлюють різні риси, притаманні козацтву: силу, хитрість та досвід. Це показує, що козацьке братство було різноманітним.
• Діяльність: Основне заняття козаків у мультфільмі – це подорожі та захист від ворогів, що відповідає їхній історичній ролі оборонців українських земель.

Запропонуйте свій сюжет для нової серії.

Нова серія могла б називатися «Як козаки скарб Полуботка шукали». За сюжетом, Грай, Око і Тур випадково знаходять стару карту, на якій вказано шлях до легендарного скарбу гетьмана Павла Полуботка, захованого в Англії. Вони вирушають у подорож на своїй «чайці», долаючи шторми та перешкоди. В Англії їм доводиться проявити всю свою кмітливість, щоб обійти охорону лондонського банку та знайти золото. Але в кінці виявляється, що найбільший скарб – це не золото, а рецепт козацького борщу, який вони привозять додому, щоб поділитися з усіма.

Пригадайте літературні твори, героями яких є козаки. Якими постають герої цих творів? Яку ідею уособлюють?

Козаки є героями багатьох літературних творів. Наприклад, у поемі «Енеїда» Івана Котляревського козаки постають веселими, сміливими та винахідливими воїнами, які попри всі труднощі зберігають оптимізм. У повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя козаки зображені мужніми, суворими та відданими своїй Батьківщині й товаришам. Герої цих творів уособлюють ідею любові до свободи, патріотизму та непохитної віри у свою справу. Вони готові віддати життя за рідну землю та побратимів.

Яка з ілюстрацій найбільше відповідає вашим уявленням про запорожців?

На мою думку, ілюстрація художника Анатолія Базилевича до поеми «Енеїда» найкраще відповідає уявленням про запорожців. На ній козаки зображені не тільки як грізні воїни, а і як живі, емоційні люди. Базилевич зумів передати їхню енергію, гумор та завзяття, що робить образ козаків багатогранним і реалістичним.

Таблиця «Формування козацтва як стану»

1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу:

• д) перша згадка про запорозьких козаків у писемних історичних джерелах — 1489 рік
• г) Деулінське перемир’я — 1618 рік.
• в) Хотинська війна — 1620–1621 роки.
• ґ) створення Києво-Могилянської колегії (згодом академії) — 1632 рік.
• б) здобуття запорожцями фортеці Кодак — 1635 рік.
• а) затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького…» — 1638 рік.

2. Попрацюйте з історичною картою.

1. Якими літерами позначено території воєводств Речі Посполитої на українських землях у першій половині XVII ст.? Назвіть їх.

На карті позначено такі воєводства:

• А — Чернігівське воєводство.
• Б — Волинське воєводство.
• В — Руське воєводство.
• Г — Подільське воєводство.
• Д — Брацлавське воєводство.
• К — Київське воєводство.
• Е — землі Війська Запорозького (Запорізька Січ).

2. Які події позначено пунктирними червоними стрілками?

Пунктирними червоними стрілками позначено морські походи козаків на володіння Османської імперії та Кримського ханства, наприклад, на міста Кафа, Гезлев, Аккерман.

3. Відповідно до цифр та знаків з перехрещеною зброєю визначте події, з якими вони пов’язані.

Знаки з перехрещеною зброєю позначають місця визначних битв та повстань:

• 1 — Битва під Говтвою під час повстання під проводом Павла Павлюка у 1637 році.
• 2 — Битва під Переяславом під час повстання Тараса Федоровича (Трясила) у 1630 році.
• 3 — Здобуття фортеці Кодак козаками на чолі з Іваном Сулимою у 1635 році.

4. Назвіть керівників козацьких повстань та рік події.

У першій половині XVII століття відбулися такі значні козацькі повстання:

• 1625 рік — повстання під проводом Марка Жмайла.
• 1630 рік — повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
• 1635 рік — повстання під проводом Івана Сулими.
• 1637 рік — повстання під проводом Павла Бута (Павлюка).
• 1638 рік — повстання під проводом Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні.

3. Про що йдеться в уривках з історичних джерел?

А. «Коронний гетьман Ян-Кароль Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець із звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги…»

1. Про яку подію свідчить уривок?В уривку йдеться про епізод Хотинської битви, а саме про успішну нічну атаку козацького війська на турецький табір.
2. Коли вона відбулася?Подія відбулася у вересні 1621 року під час Хотинської війни (1620–1621 рр.)
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Ян-Кароль Ходкевич — великий гетьман литовський, командувач військ Речі Посполитої.
   • Султан Осман II — правитель Османської імперії, що очолював турецьку армію.
   • Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман Війська Запорозького, під проводом якого козаки здійснили цю атаку.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Свідчення, ймовірно, залишив учасник битви з боку Речі Посполитої — шляхтич або хроніст (наприклад, Якуб Собеський, що вів щоденник походу). Автор прагнув задокументувати перебіг битви, підкреслюючи відвагу козаків та паніку, яку їхній напад спричинив у ворожому таборі.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Ця атака стала одним із ключових моментів битви. Вона продемонструвала високу боєздатність козацького війська і відіграла вирішальну роль у перемозі об’єднаних сил. Поразка під Хотином змусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Речі Посполитої та зупинила її просування в Європу.

Б. «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля… Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну… ожив Острянин. Розгромив я Острянина – зразу ж було обрано керівником Гуню…»

1. Про яку подію свідчить уривок?Йдеться про придушення польськими військами козацьких повстань 1637–1638 років під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні.
2. Коли вона відбулася?Події відбувалися протягом 1637–1638 років.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Павло Павлюк (Бут), Яків Острянин (Остряниця), Дмитро Гуня — ватажки козацьких повстань.
   • Автор уривка — ймовірно, польний гетьман коронний Миколай Потоцький, який керував урядовими військами.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Це слова польського воєначальника, який скаржиться на незламність і завзятість козаків. Мета такого свідчення — показати королю та сейму, яких зусиль коштувало придушення повстань, та обґрунтувати необхідність жорсткіших заходів щодо козацтва.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Поразка цих повстань призвела до ухвалення «Ординації Війська Запорозького» 1638 року, яка різко обмежувала права козаків. Настав період «десятиліття золотого спокою» (1638–1648) — час жорсткого контролю польської влади, що, однак, лише поглибило невдоволення і стало передумовою до початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

В. «Конашевич надзвичайно спритно… злучився з Владиславом під Москвою… спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні руїни такі… міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга».

1. Про яку подію свідчить уривок?Уривок описує московський похід гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на допомогу польському королевичу Владиславу.
2. Коли вона відбулася?Похід відбувся у 1618 році під час польсько-московської війни.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман Війська Запорозького.
   • Владислав Ваза — польський королевич (згодом король), який претендував на московський престол.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Автор — імовірно, український або польський літописець, який із захопленням описує військовий талант Сагайдачного. Мета — прославити успішний рейд козацького війська, який змусив Московське царство піти на невигідні для себе переговори.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Похід Сагайдачного змусив Москву підписати Деулінське перемир’я 1618 року, за яким Річ Посполита отримала значні території, зокрема Чернігово-Сіверщину та Смоленщину. Ця подія підняла авторитет козацтва як потужної військової сили.

Г. «У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима… напасти на фортецю, яку його милість король Владислав звелів… збудувати на першому дніпровському порозі…»

1. Про яку подію свідчить уривок?Описано повстання Івана Сулими, а саме зруйнування щойно збудованої фортеці Кодак та подальшу розправу над повстанцями.
2. Коли вона відбулася?Зруйнування фортеці відбулося влітку 1635 року.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Іван Сулима — гетьман нереєстрових запорозьких козаків.
   • Король Владислав IV — ініціатор будівництва фортеці.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Автор — прихильник польської влади, можливо, урядовець чи шляхтич. Він називає Сулиму «непокірним», а його вчинок — «сваволею», виправдовуючи жорстоку страту повстанців як справедливе покарання.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Зруйнування Кодака було сміливим викликом польській владі, яка прагнула контролювати Січ. Однак видача Сулими реєстровими козаками показала глибокий розкол у козацькому середовищі. Ця подія загострила відносини між козацтвом і Річчю Посполитою.

Ґ. «Козаки отаборилися в чотири ряди возів… неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх – Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко… почав із полком своїм чинити їм опір».

1. Про яку подію свідчить уривок?Йдеться про завершальний етап повстання під проводом Северина Наливайка, а саме облогу козацького табору в урочищі Солониця біля Лубен.
2. Коли вона відбулася?Облога тривала у травні-червні 1596 року.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Северин Наливайко та Матвій Шаула — ватажки повстання.
   • Станіслав Жолкевський — коронний гетьман, що очолював польські війська (не згаданий в уривку).
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Автор, ймовірно, польський хроніст (наприклад, Йоахим Бєльський). Уривок фіксує відчайдушне становище повстанців та внутрішній конфлікт у їхньому таборі, що врешті-решт призвів до поразки.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Жорстоке придушення повстання та страта його лідерів стали трагічним фіналом першої великої війни козацтва проти Речі Посполитої. Після цього польський сейм оголосив козаків поза законом, що поклало початок тривалому протистоянню.

Д. «І надалі козаки повинні будуть коритися винятково тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений… королем… реєстри, які не перевищують 6 тисяч…»

1. Про яку подію свідчить уривок?Це уривок з Куруківської угоди — договору між урядом Речі Посполитої та козацькою старшиною.
2. Коли вона відбулася?Угода була укладена в листопаді 1625 року після придушення повстання Марка Жмайла.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • З польського боку — коронний гетьман Станіслав Конецпольський.
   • З козацького — новообраний гетьман Михайло Дорошенко.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Це офіційний документ, складений представниками польського уряду та козацької старшини з метою юридичного врегулювання відносин і запобігання новим конфліктам.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Угода збільшувала козацький реєстр до 6 тисяч, але водночас посилювала контроль уряду над козацтвом. Вона закріпила поділ козаків на заможних реєстрових та безправних нереєстрових («випищиків»), що стало джерелом соціальної напруги та майбутніх повстань.

Е. «Року 1620 прибув святійший патріарх єрусалимський іменем Феофан… поставив і висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним чотирьох єпископів…»

1. Про яку подію свідчить уривок?В уривку йдеться про відновлення православної ієрархії в українських землях єрусалимським патріархом Феофаном.
2. Коли вона відбулася?Подія відбулася у 1620 році в Києві.
3. Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь?
   • Патріарх Феофан III — єрусалимський патріарх.
   • Йов Борецький — нововисвячений православний митрополит Київський.
   • Мелетій Смотрицький — нововисвячений архієпископ.
   • Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман, який разом із Військом Запорозьким забезпечив захист патріарха.
4. Хто і чому залишив свідчення про неї?Автор — православний літописець (можливо, з Києво-Печерського монастиря), який з урочистістю зафіксував цю подію, надзвичайно важливу для православної спільноти.
5. Яке її значення в перебігові історичних подій?Ця подія відновила вищу православну церковну ієрархію, яка фактично була ліквідована після Берестейської унії 1596 року. Це зміцнило позиції православної церкви у боротьбі проти католицизму та унії. Союз козацтва, яке виступило захисником віри, та православної церкви став ключовим фактором у подальшій боротьбі українського народу за свої права.

4. Підготуйте розповідь про гетьмана П. Сагайдачного, використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості, уміщену на с. 58.

1. Коли та в якій країні жив історичний діяч. Історичні умови

Петро Конашевич-Сагайдачний жив наприкінці XVI — на початку XVII століття (близько 1582–1622 рр.). Це був час, коли українські землі входили до складу Речі Посполитої. Історичні умови були складними:

• Релігійний утиск. Після Берестейської унії 1596 року православна церква опинилася поза законом, що викликало гострий спротив українського населення.
• Соціальне напруження. Посилювалося закріпачення селян та утиски міщан, що змушувало багатьох тікати на Запоріжжя і ставати козаками.
• Зовнішні загрози. Українські землі потерпали від постійних набігів кримських татар та османів.
• Політична боротьба. Козацтво перетворювалося на потужну військову силу і прагнуло розширити свої права та здобути політичне визнання в Речі Посполитій.

Саме в таких умовах розгорталася діяльність Сагайдачного, який став одним із найвидатніших політичних і військових лідерів свого часу.

2. Зовнішність, характер, формування особистості та вчинки

Зовнішність та характер. Прямих описів зовнішності Сагайдачного збереглося мало, але сучасники, як-от Яків Собеський, залишили спогади про його характер. Гетьман був людиною «великого духу», сміливим, діяльним, енергійним, мало спав і не зловживав алкоголем. Він особисто шукав небезпеки, але на радах був обережним і неговірким.

Формування особистості. На його погляди значно вплинуло навчання в Острозькій академії — потужному центрі православної культури. Там він сформувався як палкий захисник православної віри. Досвід, здобутий на Запорізькій Січі, загартував його як воїна та лідера.

Вчинки для наслідування:

• Захист православної віри. Сагайдачний доклав величезних зусиль для відновлення православної ієрархії у 1620 році, що стало визначною подією для збереження української культури.
• Підтримка освіти. Він був меценатом, опікувався братськими школами, зокрема вступив з усім Військом Запорозьким до Київського братства.
• Військовий талант. Його перемоги, особливо у Хотинській битві 1621 року, врятували Річ Посполиту від османської навали.

Неоднозначні вчинки:

• Похід на Москву 1618 року. Сагайдачний, діючи як союзник Речі Посполитої, здійснив жорстокий похід, що супроводжувався руйнуванням міст і загибеллю мирного населення. Деякі історики вважають, що він свідомо не доклав усіх зусиль для захоплення Москви, не бажаючи надмірного посилення Польщі.
• Страта Якова Бородавки. Перед Хотинською битвою Сагайдачний усунув свого попередника, звинувативши його в прорахунках, і, за однією з версій, наказав стратити. Це свідчить про жорсткість у боротьбі за владу.

3. Інтереси якої суспільної верстви обстоювала ця людина

Петро Сагайдачний, хоч і був шляхтичем за походженням, виражав інтереси козацтва та всього українського православного населення.

• Він боровся за розширення козацького реєстру, визнання автономії Війська Запорозького та скасування утисків.
• Його діяльність була спрямована на захист православної віри, що об’єднувало козацтво, духівництво, міщан та селян.
• Сагайдачний перетворив козацтво з вузько-станової групи на захисника загальнонаціональних інтересів.

4. Історичні наслідки діяльності

• Перетворення козацтва на провідну політичну силу. За його гетьманування Військо Запорозьке стало впливовим гравцем у міжнародній політиці.
• Відновлення православної ієрархії (1620 р.). Це врятувало православну церкву від занепаду і стало основою для культурного та духовного відродження України.
• Зупинка османської експансії в Європу. Перемога під Хотином у 1621 році, де козацьке військо відіграло вирішальну роль, мала величезне міжнародне значення.
• Реформа козацького війська. Сагайдачний перетворив козацькі загони на дисципліновану, регулярну армію, що значно підвищило її боєздатність.
• Створення союзу козацтва з духовенством і міщанством. Це заклало підвалини для майбутньої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

5. Загальна оцінка діяльності

Петро Конашевич-Сагайдачний — одна з найвидатніших постатей в історії України. Він був талановитим полководцем, далекоглядним політиком і дипломатом, який зумів перетворити козацтво на захисника національних інтересів. Його діяльність мала вирішальне значення для збереження української православної ідентичності та становлення козацької держави.

Щодо засобів досягнення мети, Сагайдачний був людиною свого часу. Він діяв жорстко, іноді навіть жорстоко, коли цього вимагала політична ситуація (як у випадку з походом на Москву чи усуненням конкурентів). Однак його головною метою завжди залишалися зміцнення козацтва та захист українського народу. Беручи до уваги історичний контекст, його методи були часто вимушеними й необхідними для досягнення поставлених цілей.

5. Спираючись на ілюстрації, узагальніть досягнення культури на українських землях на початку ранньомодерної доби.

Архітектура переживала справжній розквіт, поєднуючи європейські стилі з місцевими традиціями.

• Будувалися величні магнатські резиденції у стилі ренесансу, як-от Підгорецький замок (1), що поєднував риси палацу та фортеці.
• У містах, особливо у Львові, багаті міщани зводили унікальні споруди. Яскравим прикладом є каплиця Боїмів (3), фасад якої прикрашений пишним різьбленням у стилі маньєризму (пізнього ренесансу).
• Розвивалася і церковна архітектура. Споруджувалися нові храми, як, наприклад, Свято-Троїцький монастир-фортеця (4), що були як релігійними так і оборонними спорудами.

Образотворче мистецтво ставало більш різноманітним.

• Книжкова гравюра (2) набула поширення завдяки розвитку друкарства. Книги, як-от «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного», ілюструвалися портретами історичних діячів, що робило їх справжніми витворами мистецтва.
• Портретний живопис (5) відображав ідеали шляхетської культури. Популярним став так званий «сарматський портрет», що підкреслював заможність, статус та військові заслуги зображеної особи, як на портреті князя Костянтина-Василя Острозького.
• Іконопис (6) відходив від суворих візантійських канонів. В іконах, як-от «Христос перед Пілатом», з’являлися риси реалізму, елементи західноєвропейського мистецтва та деталі тогочасного побуту (наприклад, одяг воїнів).