Перегляньте відео про історичну долю Кодацької фортеці. Чому укріплення на місці першої фортеці швидко відновили? Яку роль відіграла фортеця в історії міста Дніпра?
Кодацьку фортецю збудували 1635 року для контролю над запорозькими козаками, щоб заважати втікачам потрапляти на Січ та блокувати постачання провіанту й боєприпасів. У серпні того ж року козаки на чолі з Іваном Сулимою зруйнували її.
Укріплення на місці першої фортеці Кодак відновили швидко, оскільки Річ Посполита прагнула зберегти контроль над Запорозькою Січчю та запобігти втечам селян.
Кодацька фортеця відіграла ключову роль у формуванні та розвитку поселення, яке згодом стало частиною сучасного міста Дніпро.
З моменту заснування Кодак був важливим військовим об’єктом, що контролював Дніпровські пороги та шляхи на Запорізьку Січ.
Навколо фортеці виникло поселення Старі Кодаки, яке з часом перетворилося на козацьку слободу, а згодом увійшло до складу міста.
Під час Хмельниччини фортеця стала опорним пунктом козацького війська, а пізніше використовувалася як тилова база під час російсько-турецьких воєн.
Сьогодні залишки Кодацької фортеці є пам’яткою історії національного значення, хоча значна її частина була знищена гранітним кар’єром. Існують проєкти з її часткової реставрації та створення музейного комплексу, що може перетворити це місце на туристичну перлину регіону.
Поясніть слова польського воєначальника «Оце і є унія – лежить Русь із поляками».
Слова гетьмана Конецпольського означають, що Берестейська церковна унія, замість того щоб об’єднати народи, призвела до кривавого конфлікту, в якому гинули й русини (українці), і поляки.
Чи погоджуєтеся із таким трактуванням причин соціального конфлікту в Речі Посполитій, виявом якого були козацькі повстання? Відповідь обґрунтуйте.
Я згоден лише частково. Релігійний конфлікт справді був важливою причиною повстань, але не єдиною. Козаки також боролися проти соціального гноблення (покріпачення) та за свої політичні права і самоврядування, які влада Речі Посполитої постійно намагалася обмежити. Таким чином, слова Конецпольського відображають лише одну сторону складного конфлікту.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького…»; б) здобуття запорожцями фортеці Кодак; в) Куруківська угода.
Правильна хронологічна послідовність подій така:
- в) Куруківська угода – укладена в 1625 році.
- б) Здобуття запорожцями фортеці Кодак – відбулося в серпні 1635 року під проводом Івана Сулими.
- а) Затвердження сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького…» – ухвалена 1 березня 1638 року.
2. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького…»? Що вона передбачала і чим відрізнялася від Куруківської угоди?
Польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького…» у 1638 році після придушення козацьких повстань 1637–1638 років, очолюваних Павлом Павлюком, Яковом Острянином та Дмитром Гунею. Метою документа було остаточне приборкання козацтва та позбавлення його будь-яких привілеїв.
«Ординація…» передбачала:
- Зменшення реєстру до 6 тисяч козаків, які змирилися перед владою.
- Ліквідацію виборності старшини та скасування козацького судочинства.
- Призначення на чолі війська королівського комісара замість виборного гетьмана.
- Обмеження місць проживання козаків лише прикордонними містами (Черкаси, Чигирин, Корсунь).
- Заборону селянам і містянам вступати до козаків під страхом смертної кари.
- Перетворення нереєстрових козаків на кріпаків («хлопів»).
На відміну від Куруківської угоди 1625 року, яка хоч і обмежувала, але все ж визнавала козацькі права (реєстр у 6 тисяч, виборний гетьман, територіальний устрій), «Ординація…» була значно жорсткішою і фактично ліквідовувала козацтво як окремий суспільний стан, позбавляючи його всіх давніх прав та вольностей.
3. У загальних рисах порівняйте повстання 90-х років XVI ст. і 30-х років XVII ст. Що вони мали спільного, чим відрізнялися?
Повстання 90-х років XVI століття (під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка) та 30-х років XVII століття (під проводом Марка Жмайла, Тараса Федоровича, Івана Сулими, Павла Павлюка) мали спільні риси та відмінності.
Спільне:
- Причини: обидві хвилі повстань були викликані соціальним гнобленням (покріпаченням), національно-релігійними утисками та намаганням влади Речі Посполитої обмежити козацькі права.
- Рушійна сила: основною силою були козаки, до яких приєднувалися селяни та міщани.
- Мета: боротьба за розширення козацьких прав та вольностей, захист православної віри.
- Результат: усі повстання зазнали поразки, а їхні ватажки були страчені. Після придушення виступів уряд посилював репресії та обмежував козацькі права.
Відмінності:
- Масштаб та організованість: повстання 30-х років XVII століття були більш організованими та масовими. Козаки вже мали значний військовий досвід, створювали укріплені табори та використовували тактику, що дозволяла завдавати значних втрат коронному війську (наприклад, «Тарасова ніч»).
- Ідеологічне підґрунтя: у 30-х роках XVII століття гасла захисту православної віри стали більш виразними та поширювались через універсали, що залучало до боротьби ширші верстви населення.
- Політичний вимір: козацтво 30-х років вже усвідомлювало себе як окрема політична сила, що прагнула створити «удільну державу» і навіть намагалася вести самостійну зовнішню політику, укладаючи договори з іншими державами, що дуже непокоїло польський уряд.