Покажіть на карті сучасну Францію.
Сучасна Франція — це держава, розташована в Західній Європі. Вона має спільні кордони з Іспанією та Андоррою на півдні, Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією та Італією на сході. Із заходу та півночі її омивають води Атлантичного океану, а на південному сході — Середземне море.
Пригадайте, які етапи розвитку пройшли середньовічні монархії.
У середньовіччі монархії пройшли шлях від ранньофеодальних (де мали вплив впливати великі феодали), до станово-представницьких монархій, у яких монарх правив за участю представників різних станів суспільства. Згодом, у Ранньомодерну добу, на зміну станово-представницьким монархіям прийшов абсолютизм, за якого вся повнота влади зосереджувалася в руках монарха.
💭 Поміркуймо!
Уявіть себе на місці Генріха IV — складіть перелік аргументів на користь рішення про прийняття корони короля Франції.
Якби я був Генріхом Наваррським, я б погодився прийняти корону, керуючись такими причинами:
- Завершення війни. Моє рішення навернутися до католицизму єдине, що може зупинити тривалі й криваві релігійні війни у Франції. Мир у державі є найважливішим.
- Підтримка дворянства та буржуазії. Впливові верстви населення підтримають мене як короля лише за умови, що я стану католиком. Без їхньої підтримки керувати країною буде неможливо.
- Єдність країни. Щоб об’єднати Францію, потрібно завоювати прихильність Парижа, а він є осередком католицизму. Як кажуть, «Париж вартий меси!».
- Загроза іноземного втручання. Якщо я не займу трон, його може отримати іспанський принц за підтримки Папи Римського, що загрожуватиме незалежності Франції.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом підручника, створіть карту пам’яті «Зміцнення французького абсолютизму в XVII ст.». Розпочніть укладання карти з основних гілок «Діяльність кардинала Рішельє» та «Абсолютизм Луї XIV».
1. Діяльність кардинала Рішельє (перший міністр у 1624–1642 рр.)
- Внутрішня політика:
- Зміцнення королівської влади.
- Припинення скликання Генеральних штатів.
- Обмеження прав гугенотів: за «Едиктом милості» 1629 р. їх позбавили фортець та армії, залишивши лише свободу віросповідання.
- Позбавлення католицької знаті фортець.
- Заборона дуелей під загрозою смертної кари.
- Економічна політика (меркантилізм):
- Створення торговельних компаній для зовнішньої торгівлі.
- Підтримка виробництва товарів на експорт.
- Обмеження імпорту предметів розкоші.
- Зовнішня політика:
- Створення колоніальної імперії (Канада, Західна Індія, Марокко, Персія).
- Успішна участь у Тридцятилітній війні, що послабила Іспанію.
- Приєднання до Франції Ельзасу та Лотарингії.
2. Абсолютизм Луї XIV («король-сонце», правління 1643–1715 рр.)
- Внутрішня політика:
- Ліквідація посади першого міністра після 1661 року та взяття повного контролю над урядом.
- Заборона протестантизму, що змусило гугенотів покинути Францію.
- Опора на католицизм і посилену армію.
- Економічна політика (меркантилізм):
- Співпраця з міністром фінансів Жаном Батистом Кольбером.
- Заохочення розвитку мануфактур та винахідництва.
- Зовнішня політика:
- Войовнича політика, що призвела до численних воєн та розширення території Франції.
- Значне зростання колоніальних володінь, створення Ост-Індської компанії у 1665 році.
- Формування Аугсбурзької ліги (1686 р.) сусідніми державами проти агресивної політики Франції.
Розгляньте репродукцію картини. Про які особливості постаті першого міністра Франції вона розповідає?
На картині перший міністр Франції, кардинал Рішельє, зображений у своєму робочому кабінеті, що свідчить про його постійну зайнятість державними справами. Він сидить у великому кріслі, схожому на трон, і диктує щось своєму помічнику, що підкреслює його владу та статус фактичного правителя країни.
Про його державні інтереси свідчать предмети в кімнаті:
- Модель корабля — натякає на його політику меркантилізму, створення торговельних компаній та розбудову флоту й колоніальної імперії.
- Розгорнута на підлозі карта — вказує на його активну зовнішню політику та участь у Тридцятилітній війні.
Найбільш незвичною деталлю є велика кількість котів, які вільно граються в кабінеті кардинала. Ця особливість показує його з іншого, більш людського боку, розкриваючи любов до тварин, що контрастує з його образом жорсткого та безкомпромісного політика.
💭 Поміркуймо!
Визначте спільні риси в розвитку Франції та Бранденбург-Пруссії у XV–XVII ст.
У розвитку Франції та Бранденбург-Пруссії в XV–XVII століттях можна виділити кілька спільних рис:
- Посилення центральної влади. В обох державах відбувався процес зміцнення влади монарха та формування абсолютизму. У Франції цей процес завершився за правління Луї XIV. У Бранденбург-Пруссії курфюрст Фрідріх Вільгельм також рішуче посилював центральну владу та зменшував вплив дворянства.
- Створення потужної армії. І у Франції, і в Бранденбург-Пруссії правителі приділяли велику увагу реформуванню та зміцненню армії, яка стала опорою їхньої влади.
- Активна економічна політика. Обидві держави втручалися в економіку для її посилення. Франція проводила політику меркантилізму, підтримуючи торгівлю та мануфактури. Бранденбург-Пруссія також зміцнювала економіку, сприяючи розвитку сільського господарства та запрошуючи кваліфікованих переселенців.
- Розширення території. Франція та Бранденбург-Пруссія вели активну зовнішню політику, внаслідок якої збільшили свої володіння. Франція приєднала Ельзас і Лотарингію, а Бранденбург-Пруссія отримала частину Померанії.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Ознаки, переваги і недоліки абсолютної монархії на прикладі Франції
- Ознаки: Головною ознакою є те, що вся повнота влади належить монарху. Король править, не скликаючи представницькі органи, як-от Генеральні штати, і його воля є законом. Також для абсолютної монархії характерна наявність сильної армії та великої кількості чиновників, які підкоряються королю.
- Переваги: Абсолютна монархія допомогла завершити тривалі релігійні війни та об’єднати країну. Завдяки політиці меркантилізму, яку проводили королі, розвивалася економіка, створювалися мануфактури й торговельні компанії. Франція змогла розширити свої території, приєднавши, наприклад, Ельзас та Лотарингію.
- Недоліки: Через надмірну любов до війн, як у Луї XIV, країна була втягнута в численні конфлікти із сусідами. Заборона протестантизму змусила тисячі гугенотів, серед яких було багато ремісників і підприємців, покинути Францію, що зашкодило економіці. Уся влада в руках однієї людини могла призводити до необдуманих та надто дорогих рішень, як-от будівництво Версалю.
Як відбувалося формування абсолютної монархії у Франції
Формування абсолютної монархії у Франції було тривалим процесом:
- Початок (перша половина XVI ст.): Король Франциск І вже не скликав Генеральні штати й ухвалював рішення одноосібно, кажучи: «Така моя добра воля». Він також отримав контроль над призначенням єпископів.
- Криза та зміцнення (кінець XVI ст.): Релігійні війни ослабили країну, але їх завершення за Генріха IV, який заради миру прийняв католицизм, посилило королівську владу та започаткувало нову династію Бурбонів.
- Влада (перша половина XVII ст.): Кардинал Рішельє, перший міністр при Луї XIII, рішуче зміцнював владу короля. Він позбавив гугенотів військових фортець, приборкав непокірну знать і припинив скликати Генеральні штати.
- Розквіт (друга половина XVII ст.): За правління Луї XIV, «короля-сонця», абсолютизм досяг свого піка. Він усунув посаду першого міністра, повністю контролював уряд і навіть побудував Версаль, щоб підкреслити свою велич і могутність.
Значення результатів релігійних воєн для зміцнення королівської влади у Франції
Релігійні війни, що тривали понад 30 років, мали вирішальне значення для посилення влади короля. По-перше, виснажене війною суспільство прагнуло миру та порядку, який міг забезпечити лише сильний правитель. По-друге, перехід Генріха IV у католицизм показав, що єдність держави важливіша, що стало основою для подальшої централізації влади. Нарешті, Нантський едикт, хоч і давав права гугенотам, усе ж затвердив католицизм як державну релігію, що зміцнило зв’язок між королем і більшістю населення.
Роль державних діячів у становленні абсолютизму
У становленні абсолютизму ключову роль відіграли кілька видатних діячів:
- Генріх IV: Він зупинив релігійні війни й відновив авторитет королівської влади, показавши приклад монарха, який ставить інтереси держави вище за все.
- Кардинал Рішельє: Був справжнім архітектором французького абсолютизму. Він цілеспрямовано знищував будь-яку опозицію королю — чи то від гугенотів, чи від аристократії. Його політика зробила владу монарха практично необмеженою.
- Луї XIV: Він став живим уособленням абсолютизму. «Король-сонце» не просто мав абсолютну владу, він зробив її символом величі Франції.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Початок правління «короля-сонця» Варфоломіївська ніч Нантський едикт Початок діяльності кардинала Рішельє
- Варфоломіївська ніч (1572 р.)
- Нантський едикт (1598 р.)
- Початок діяльності кардинала Рішельє (1624 р.)
- Початок правління «короля-сонця» (1643 р.)
Обговорюємо в групі
3. Обговоріть у групі зміст висловлювань французьких державних діячів. Доберіть історичні факти, які підтверджують зміст висловлювань: «Париж вартий меси» (Генріх IV); «Держава — це я!» (Луї XIV).
«Париж вартий меси» (Генріх IV)
Цей вислів означає, що заради великої мети, як-от об’єднання країни та припинення війни, можна піти на компроміс, зокрема в питаннях віри.
Генріх Наваррський, лідер гугенотів (протестантів), мав законне право на трон, але католицький Париж відмовлявся визнавати його королем. Щоб закінчити тривалі релігійні війни та об’єднати Францію, Генріх вирішив перейти в католицизм, вимовивши знамениту фразу. Це рішення дозволило йому коронуватися як Генріх IV, заснувати нову династію Бурбонів і встановити в країні мир.
«Держава — це я!» (Луї XIV)
Ця фраза є символом абсолютної монархії, де влада короля є необмеженою, а його особа ототожнюється з усією державою.
Хоча невідомо, чи казав Луї XIV ці слова насправді, його правління є яскравим підтвердженням цього принципу. Після смерті першого міністра в 1661 році, Луї XIV узяв увесь контроль над урядом на себе і більше ніколи не призначав першого міністра. Він особисто ухвалював усі важливі рішення, спираючись на сильну армію та католицьку церкву. Побудова розкішного палацу у Версалі, куди було перенесено королівський двір, також мала на меті підкреслити велич і могутність монарха, який був центром усієї держави.
Мислю творчо
4. Опрацюйте витяги з історичного документа. Які з порад Рішельє вважаєте актуальними для сьогодення?
Я вважаю, що всі поради кардинала Рішельє, наведені в уривку, є актуальними і в наш час.
- «Треба спати як лев, не закриваючи очей, щоб бачити всі біди, що можуть статися». Ця порада означає, що керівники держави повинні бути завжди пильними та готовими до будь-яких загроз. Сьогодні це так само важливо, адже у світі постійно виникають нові виклики: військові конфлікти, економічні кризи чи навіть пандемії. Держава має бути до них готовою.
- «Скарбниця — серце держави… якщо воно міцне, то дає можливість керувати світом». Це нагадування про те, що сильна економіка є основою незалежності та впливу країни. Якщо в держави є гроші (міцна скарбниця), вона може розвивати армію, науку, будувати дороги та лікарні й бути сильним гравцем на міжнародній арені.
- «У великій державі потрібно в скарбниці завжди мати запас на випадок непередбачених обставин». Ця ідея є основою сучасної фінансової політики. Кожна розсудлива держава створює резервні фонди. Ці гроші допомагають пережити несподівані труднощі, наприклад, стихійні лиха або економічні спади, не занурюючись у величезні борги.