§25–26. Релігійне життя в українських землях

Назад до змісту

Згадайте… — коли і за яких умов відбувся розкол у християнстві?

Великий розкол у християнстві, або Велика схизма, стався в 1054 році. Причиною стали тривалі суперечки між Римом і Константинополем щодо богословських питань та верховенства Папи Римського над усіма християнами.

— які два напрями християнства утворилися в результаті «Великої схизми»?

Внаслідок розколу християнська церква розділилася на дві гілки: римо-католицьку на Заході та православну на Сході.

— хто такі протестанти?

Протестанти — це послідовники одного з напрямів у християнстві, який виник у XVI столітті під час Реформації. На українських землях протестантами здебільшого були шляхтичі та магнати, які прагнули наблизити церкву до народу, зокрема через переклад Біблії народною мовою.

Як ви розумієте… — поняття «протестантизм», «церковна унія»?

• Протестантизм — це реформаційний рух, спрямований проти деяких догм католицизму. Його прихильники, протестанти, виступали за зміни в церковному житті та суспільстві. В українських землях вони засновували громади, школи й друкарні, сприяючи поширенню освіти та книгодрукування.
• Церковна унія — це об’єднання церков. Наприклад, Берестейська унія 1596 року була актом з’єднання частини православної Київської митрополії з римо-католицькою церквою. У результаті утворилася греко-католицька церква, яка визнала владу Папи Римського, але зберегла православні обряди.

25-26.1. Реформаційні та контрреформаційні процеси в українських землях

1. Які особливості Реформації на українських землях?

Реформаційний рух на українських землях поширювався з Польщі та Трансильванії, і його ідеї знаходили підтримку насамперед серед шляхти та магнатів. На відміну від Європи, де Реформація мала масовий характер, в Україні існувало близько 100 невеликих протестантських громад, створених переважно шляхетськими родами. Православна еліта сприймала реформаційні ідеї, як-от наближення церкви до народу та переклад Біблії, як інструмент для протидії католицизму та зміцнення власної культурної ідентичності.

2. Поміркуйте, чому серед прихильників реформаційних рухів здебільшого були представники магнатських родин.

Представники магнатських родин підтримували реформаційні рухи, оскільки прагнули обмежити владу короля та зменшити духовне панування католицької церкви.

3. Які наслідки мали Реформація та Контрреформація на території України?

Наслідки Реформації:

• Розвиток книгодрукування та мови: Найважливішим наслідком став переклад Святого Письма на староукраїнську мову, зокрема створення Пересопницького євангелія (1556—1561)1. Це сприяло розвитку української мови та літератури.
• Освіта: Протестанти засновували друкарні та школи, зокрема вищого типу, як-от кальвіністська школа в Панівцях та соцініанська академія в Киселині.
• Активізація православ’я: Ідеї Реформації стимулювали діяльність православних братств, які використовували їх для зміцнення своєї віри та культури.

Наслідки Контрреформації:

• Поширення католицизму: Головним інструментом Контрреформації були єзуїти, які відкривали колегіуми з високим рівнем освіти. Часто випускники цих закладів зрікалися православної віри.
• Берестейська унія: Ідеї об’єднання церков, що поширювалися єзуїтами, прискорили укладання Берестейської унії в 1596 році, яка мала на меті подолати кризу в православному світі та зрівняти в правах духовенство.

25-26.2 Берестейська унія

Які аргументи на захист укладення унії наводили її прихильники під час Берестейського собору?

Аргументи на захист укладення Берестейської унії під час собору:

• Єдність Церкви: Христова церква має бути єдиною, як це визначено в Євангелії та устами Ісуса Христа, а головою цієї церкви є римський папа як наступник апостола Петра.
• Історична традиція: Усі патріархи, включаючи царгородських, визнавали зверхність Римського престолу, і навіть після відступів неодноразово поверталися до єдності з папою.
• Захист від єресей і занепаду: Відступ від єдності з Римом призвів до занепаду церковного життя, поширення єресей, святокупства, занедбання церков і втрати духовного нагляду.
• Порятунок церков і вірян: Укладення унії розглядалося як спосіб уникнути гріха розколу, врятувати церкви від спустошення, а душі вірян — від загибелі.

Визначте за текстом умови Берестейської унії.

• Визнання зверхності папи римського як голови всієї християнської церкви.
• Збереження східного (грецького і руського) обряду, звичаїв, літургійного календаря та церковної мови.
• Відмова від підпорядкування царгородським патріархам.
• Відсутність змін у внутрішньому устрої та обрядах церков, дотримання традицій, встановлених святими грецькими отцями

Історична розвідка

Поміркуйте, чому дослідник вважає Берестейську унію однією з найвагоміших подій в історії ХVІ ст.

Дослідник Леонід Тимошенко вважає Берестейську унію однією з найвагоміших подій XVI століття, порівнюючи її за значенням з Люблінською унією 1569 року. На його думку, завдяки унії відбулося становлення української церкви, і цей «феноменальний експеримент, який вдався», мав величезний резонанс. Хоча спочатку унію прийняли не всі, а між православними та уніатами точилася боротьба, саме ця подія стала вирішальною для подальшого розвитку церковного життя в Україні.

1. Схарактеризуйте причини поширення ідеї об’єднання церков серед українського суспільства.

Ідея об’єднання церков поширювалася через занепад православного життя на українських землях у складі Речі Посполитої. Вплив Константинопольського патріарха ослаб після турецького завоювання, а новостворений Московський патріархат почав зазіхати на Київську митрополію. Водночас посилювався наступ католицизму та поширювався протестантизм, що спонукало православних єпископів шукати шляхи виходу з кризи. Вони сподівалися, що унія з Римом дозволить їм зрівнятися у правах із католицькими ієрархами. Активно просували ідею об’єднання єзуїти, зокрема польський проповідник Петро Скарга.

2. Назвіть наслідки Берестейської унії 1596 року.

• Утворення греко-католицької (унійної) церкви, яка визнавала зверхність Папи Римського, але зберігала східний обряд.
• Православна церква опинилася поза законом, втратила частину майна та впливу.
• Посилення релігійного протистояння між православними, уніатами та католиками.
• Активізація руху за відновлення православної ієрархії, що згодом призвело до її легалізації.

3. Визначте особливості полемічної літератури.

Полемічна література — це інтелектуальна дискусія у формі творів, що розгорнулася між прихильниками та противниками унії наприкінці XVI – у першій половині XVII століття. Її особливістю була гостра критика богословських та обрядових розбіжностей між православ’ям і католицизмом. Одним із перших таких творів став «Ключ Царства Небесного» Герасима Смотрицького, написаний в Острозі. Серед найвідоміших православних полемістів були Мелетій Смотрицький та Іван Вишенський, а на захист унії виступав, зокрема, Іпатій Потій.

25-26.3 Церковне життя після Берестейської унії

1. Порівняйте становище православної церкви в Україні до і після Берестейської унії.

До Берестейської унії православна церква, хоч і переживала певний занепад та відчувала вплив католицизму й протестантизму, залишалася однією з головних ознак українського населення в Речі Посполитій. Вона підпорядковувалася Константинопольському патріарху, хоча його вплив ослаб, і зазнавала тиску з боку новоствореного Московського патріархату. Після укладення унії 1596 року ситуація кардинально змінилася: православна церква фактично опинилася поза законом, оскільки її митрополит та більшість єпископів перейшли до унії. Це призвело до втрати церковного майна, загострення релігійного конфлікту та початку інтелектуальної боротьби, відомої як полемічна література. Православні були змушені шукати підтримки у козацтва, міщан та шляхти, щоб захистити свою віру.

2. Чому важливим для українства було відновлення та узаконення православної ієрархії?

Відновлення та узаконення православної ієрархії мало величезне значення для збереження української ідентичності. Після унії православ’я опинилося на межі зникнення, що загрожувало культурній самобутності українців. Відновлення ієрархії у 1620 році за підтримки гетьмана Петра Сагайдачного стало потужним поштовхом до згуртування нації. Хоча влада Речі Посполитої не одразу визнала нових єпископів, цей конфесійний протест переріс у свідомий національний рух, об’єднавши міщан, козаків та шляхту. Остаточне узаконення православної церкви у 1632 році гарантувало українцям право вільно сповідувати свою віру, мати церкви, школи та друкарні, що було ключовим для подальшого культурного й духовного розвитку.

3. Розкрийте значення змін у церковному житті в «могилянську добу».

Період, коли Київську митрополію очолював Петро Могила, називають «могилянською добою» через глибинні реформи, які він провів.

• Освіта: Найважливішим досягненням стало заснування Києво-Могилянської колегії, яка перетворилася на провідний освітній центр тогочасної України та готувала національну еліту.
• Церковна дисципліна: Митрополит навів лад у церковному житті, обмежив втручання світських осіб у справи церкви, впровадив обов’язкові проповіді для вірян та створив спеціальний церковний суд — консисторію.
• Відродження святинь: Було відреставровано знакові храми, зокрема Софійський собор та Десятинну церкву, що символізувало відродження духовної величі православ’я.
• Богослов’я та книгодрукування: Його праці, як-от «Православне ісповідання віри» та «Требник», отримали міжнародне визнання, стандартизували церковні обряди й віровчення та поширилися в усьому православному світі.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли було створено Пересопницьке євангеліє?
• Що таке полемічна література?
• Хто очолив Київську митрополію після її узаконення у 1632 році?
• Де відбувся церковний собор, на якому проголосили унію?
• Звідки ми можемо дізнатися про погляди прихильників унії?
• Чому представники знаті підтримували ідеї кальвінізму?
• Як було відновлено православну ієрархію у 1620 році?
• Який результат мало поширення ідей Контрреформації на українських землях?

2. Порівняйте характер Реформації і Контреформації у Європі та на українських землях. Визначте спільні та відмінні риси.

3. Створіть ментальну мапу «Реформаційні процеси на українських землях».

4. Із додаткових джерел довідайтеся про хід Берестейського собору. Назвіть його учасників та основні результати.

Берестейський собор 1596 року фактично розділився на два окремі собори, що відбувалися одночасно.

• Прихильники унії зібралися в церкві Святого Миколая. Серед них були митрополит Михайло Рогоза, єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький, а також представники Папи Римського та короля Речі Посполитої. Вони офіційно проголосили унію православної церкви з католицькою.
• Противники унії провели свій собор. У ньому взяли участь князь Василь-Костянтин Острозький, єпископи Гедеон Балабан і Захарій Копистенський, представники православного духовенства, шляхти та братств. Вони відкинули унію та засудили дії митрополита і єпископів, що її підтримали.

Основні результати:

• Утворення Української греко-католицької церкви, яка визнала зверхність Папи Римського, але зберегла православні обряди та звичаї.
• Глибокий розкол українського суспільства на прихильників та противників унії, що призвело до тривалого релігійного протистояння.
• Православна церква, втративши митрополита та більшість єпископів, опинилася поза законом.
• Унійні єпископи не отримали обіцяних місць у сенаті, що означало неповне зрівняння їхніх прав із правами католицького духовенства.

5. Вправа «Полемічна література». Укладіть каталог творів полемічної літератури.

6. Вправа «Аргументи та контраргументи». Складіть аргументи на підтримку унії та контраргументи ідеї об’єднання церков.