1. Умови і стан розвитку культури
1. Які чинники визначали розвиток культури українських земель у XVI – першій половині XVII століття?
Розвиток культури визначали такі чинники:
- Традиції української культури минулих століть
- Суспільно-політичні події на українських землях
- Пожвавлення торгово-економічних відносин і розвиток міст
- Вплив західноєвропейських процесів Ренесансу, Реформації та Контрреформації
- Взаємодія з культурами народів-сусідів: кримських татар, поляків, вірмен, німців, угорців, румунів, греків, євреїв
- Активна участь усіх станів суспільства: князів і шляхти, містян, діячів православної церкви, селян, козаків.
2. Чи можна стверджувати, що культурний процес в українських землях мав поліетнічний характер?
Так, культурний процес мав поліетнічний характер, оскільки українці поєднували власні традиції з культурними надбаннями народів, що жили поруч (татар, поляків, вірмен, німців, угорців, румунів, греків, євреїв) і використовували здобутки нових ідейно-культурних течій Європи.
3. Представники яких суспільних станів сприяли піднесенню культурного життя?
Піднесення культурного життя стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: князям і шляхтичам, які матеріально підтримували українську культуру; містянам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу.
Барвограй ідей
Відомий український поет і видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Іван Малкович висловив думку про важливість культури в суспільстві: «Культура – дзеркало, в якому нація може побачити сама себе. Може показати це дзеркало світові, адже тільки через культуру ми стаємо відомі, улюблені».
1. Поясніть ваше бачення важливості культури в сучасному суспільстві. Як культура впливає на формування громадянського суспільства?
Культура — це спосіб, у який нація усвідомлює себе, свої цінності, традиції та ідеали. Вона формує спільну ідентичність, допомагає зберігати пам’ять про минуле й передавати досвід наступним поколінням. Культура об’єднує людей різного походження, сприяє взаєморозумінню й толерантності, формує почуття відповідальності за спільне майбутнє. Саме через культуру громадяни вчаться поважати права інших, брати участь у суспільному житті, розвивати критичне мислення й ініціативу. Культурний розвиток стимулює творчу активність, а це — основа сильного громадянського суспільства.
2. Назвіть суспільні чинники, що позитивно впливали на розвиток культури в XVI — першій половині XVIІ століття.
- Пожвавлення торгово-економічних відносин
- Розвиток міст
- Вплив західноєвропейських процесів Ренесансу, Реформації та Контрреформації
- Активна участь усіх станів суспільства: князів і шляхти, містян, діячів православної церкви, селян, козаків.
2. Освіта
1. В яких типах навчальних закладів українці могли здобути початкову освіту в XVI — першій половині XVIІ століття?
Початкову освіту надавали парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) школи при церквах і монастирях відповідних конфесій. Діти заможних шляхтичів навчалися переважно вдома.
2. Який навчальний заклад став центром культурно-освітнього життя? Чи можна його вважати освітнім закладом європейського зразка?
Центром культурно-освітнього життя став Києво-братський (Києво-Могилянський) колегіум. Його можна вважати освітнім закладом європейського зразка, оскільки учні отримували рівень знань, подібний до європейських університетів, вивчали «сім вільних наук», філософію, богослов’я, іноземні мови, природничі науки, і навчання було триступеневим.
3. Хто сприяв поширенню на українських теренах єзуїтських колегіумів?
Поширенню єзуїтських колегіумів сприяли католицькі богослови та православна українська шляхта, яка намагалася покращити своє становище в державі, здобувши більш вигідні позиції.
Острів цікавинок
Чи знаєте ви, що в братських школах були свої особливості?
1. Назвіть інноваційні, на вашу думку, правила та умови навчання в братській школі.
- Навчання велося рідною (староукраїнською) мовою, що робило освіту доступною для дітей різних станів
- Учнів навчали не тільки шляхтичів, а й містян і селян, тобто освіта була більш демократичною
- Програми кращих братських шкіл відповідали європейським стандартам середньої освіти
- Значна увага приділялася гуманітарним предметам: класичним мовам (грецька, латинська, церковнослов’янська), діалектиці, риториці, поетиці
- Вивчали також арифметику, геометрію, астрономію, церковний спів
- Уроки та перерви були організовані подібно до сучасної школи
- Використовували різноманітні форми й методи: лекції, бесіди, диспути, взаємне (парне) навчання, самостійна робота з підручником, списування з таблиці, складання промов, віршів, написання диктантів.
2. Які методи навчання, притаманні для братських шкіл, використовуються у вашій школі? Які б з них ви хотіли б, бачити на ваших уроках?
З братських шкіл у сучасній школі використовуються такі методи:
- Лекції
- Самостійна робота з підручником
- Написання диктантів
- Парна (взаємна) робота
Хотілося б бачити більше диспутів, складання промов, бо це розвиває критичне мислення, творчу уяву та навички публічного виступу.
3. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання
1. Якими мовами користувались українці в XVI — першій половині XVIІ століття?
Українці користувалися трьома різновидами староукраїнської мови: розмовною (у повсякденному житті), церковнослов’янською (української редакції — для церковних книг) і руською (староукраїнською) писемною мовою, яка була мовою управління і судочинства. Також використовували латинську і польську мови, особливо шляхта та урядники.
2. Яка книга вперше була перекладена на староукраїнську мову?
Першою книгою, перекладеною на староукраїнську мову, стало Пересопницьке Євангеліє (1556—1561).
3. Кого вважають українським першодрукарем? Чому?
Українським першодрукарем традиційно вважають Івана Федоровича (Федорова), бо саме він у 1574 році у Львові надрукував перші українські книги: «Апостол» та «Буквар». Однак деякі дослідники вважають першим українським друкарем Степана Дропана, який мав друкарню у Львові ще до 1460 року, але Івана Федорова називають фундатором постійного українського друкарства.
Барвограй ідей
Знайдіть 3 спільні та 3 відмінні риси між зображеними пам’ятками книжного мистецтва. Поміркуйте, з якою метою вони були створені.
Спільні риси:
- Обидві книги є визначними пам’ятками українського книжного мистецтва XVI століття.
- Вони мають багате художнє оформлення: орнаменти, заставки, ілюстрації.
- Обидві були створені для релігійних потреб: Пересопницьке Євангеліє — для богослужінь, «Апостол» — для церковного використання та навчання.
Відмінні риси:
- Пересопницьке Євангеліє — рукописна книга, створена вручну, а «Апостол» 1574 року — перша надрукована книга в Україні.
- Пересопницьке Євангеліє написане староукраїнською мовою, а «Апостол» — церковнослов’янською.
- Оформлення: Пересопницьке Євангеліє має особливо розкішні мініатюри та орнаменти, а «Апостол» — більш стримане, типове для раннього друкарства.
Мета створення:
Обидві книги були створені для поширення християнських знань, використання у богослужіннях і навчання грамотності. Вони сприяли розвитку культури, освіти та збереженню національної ідентичності українців.
Галявина творчості
Галявина творчості: Репортаж із місця події
Варіант 1: “Найстарший навчальний заклад України — Острозька академія”
Запитання для репортажу:
- Пане княже Василю-Костянтину, що спонукало вас заснувати академію у 1576 році?
- Пане ректоре Смотрицький, розкажіть про навчальну програму академії
- Як відбувається навчання у трьох ступенях освіти?
- Які “сім вільних наук” вивчають студенти?
- Чому при академії створили друкарню та бібліотеку?
- Скільки років потрібно навчатися, щоб стати освіченою людиною?
Професії, які можна було здобути: церковні діячі, вчителі, письменники, науковці, друкарі, бібліотекарі, перекладачі.
Варіант 2: “Києво-Могилянський колегіум — освітня установа європейського рівня”
Запитання для репортажу:
- Пане Петре Могило, чому ви вирішили заснувати колегіум?
- Як колегіум поєднує православну теологію з європейськими науками?
- Чому навчання триває 12 років?
- Розкажіть про вивчення медицини, живопису та архітектури
- Як відбуваються диспути та ігри під час навчання?
- Чому колегіум називають усестановим навчальним закладом?
Професії, які можна було здобути: священники, богослови, філософи, вчителі, лікарі, художники, архітектори, музиканти, природознавці, письменники.