Які факти з буденного життя різних верств українського суспільства наприкінці XVI ст. вразили найбільше? Чим саме
Мене найбільше вразило, що селяни у приватних селах Волині змушені були працювати на панщині аж по п’ять днів на тиждень, а на Київщині й Брацлавщині навіть ті, хто мав трохи кращі умови, все одно мали відробляти дні на полі й платити податки. Дуже вражає, як швидко зникали вільні селяни, а їхню землю забирали під фільварки, і навіть могли примусово виселити з рідної хати. Це виглядає дуже несправедливо й жорстоко.
Ще мене здивувало, що в містах особисто вільні люди могли отримати власну ділянку для будівництва, город і навіть частину поля — це давало шанс на кращий добробут. Заповіти містян показують, що вони могли мати будинки, золото, срібло, худобу, багато цінних речей. Це дуже контрастує з життям селян.
Також вразило, що шляхта мала майже повну свободу: їм не треба було нічого відпрацьовувати, окрім військової служби, і вони могли подорожувати, торгувати, розважатися. Їхнє життя виглядало легким і безтурботним у порівнянні з селянами.
Ще один цікавий факт — швидке зростання міст, поява багатьох нових містечок, активний розвиток ремесел і торгівлі. Це свідчить про зміни в суспільстві, але водночас показує, як сильно різнилися можливості різних верств населення
1. П’ять-сім історичних фактів, які свідчать про зміни повсякденного життя на українських землях у другій половині XVI ст.:
- Запровадження волочної системи землеволодіння: за «Уставою на волоки» 1557 р. відбулося масштабне перемірювання землі, мірою стала волока (близько 20 га), запроваджено трипільну систему землеробства.
- Зростання панщини до критичних розмірів: у приватних селах Волині у 80-х рр. XVI ст. панщина становила п’ять днів на тиждень, тоді як на Київщині та Брацлавщині селяни відробляли лише 3 дні на рік.
- Масове будівництво нових міст: протягом останньої чверті XVI – першої половини XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося до 200 міст і містечок, у Брацлавському – майже 100, на Волині виникло близько 50 містечок.
- Поширення магдебурзького права та нових стандартів забудови: кожен містянин отримував окремий пляц з будівельною ділянкою, городом і частиною поля, будували ратуші для засідань магістрату.
- Демографічний вибух на південно-східних територіях: чисельність населення на Брацлавщині та Київщині зросла у 20–30 разів, на колишніх напівпорожніх землях мешкало близько мільйона людей.
- Зміни в судовій системі: після Люблінської унії діяли нові суди (земські, гродські, підкоморські), писане право стало домінувати в державі.
- Культурні зміни: проникнення ідей Відродження та Реформації, поширення західноєвропейської освіти, навчання українців в європейських університетах.
2. Ланцюжок подій в аграрній сфері, що зумовили зміни на кінець XVI ст.:
- 1557 р. — прийнята «Устава на волоки»: масштабне перемірювання землі, впровадження волоки як міри площі та одиниці оподаткування, поширення трипільної системи землеробства, зміни в забудові селянських господарств, чітке визначення повноважень сільських адміністрацій.
- 1569 р. — Люблінська унія: об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського, скасування внутрішнього кордону, активний переселенський рух, зростання чисельності населення на південно-східних землях.
- Остання чверть XVI ст. — поширення фільваркової системи, зростання кількості кріпосних селян і панщини, особливо на Волині.
- Кінець XVI ст. — аграрна реформа призвела до зникнення традиційного селянського землеволодіння, закріпачення селян, посилення фільваркового господарства, зміни у повсякденному житті селян і містян
3. Порівняння динаміки змін у господарстві та повсякденному житті за регіонами:
| Регіон | Динаміка змін | Особливості та причини |
|---|---|---|
| Волинь, Руське воєводство | Найшвидші зміни | Раннє впровадження волочної системи, активне закладення фільварків, різке зростання панщини. |
| Київщина, Брацлавщина | Повільніші зміни | Фільваркове господарство поширювалось повільніше, панщина була меншою, тривала відробіткова рента, активне переселення простолюду. |
| Лівобережна Україна | Дуже повільні зміни | Волочна система утвердилася лише в першій половині XVII ст., зберігалися старі форми землеволодіння. |
Своєрідність змін:
- На Волині та в Руському воєводстві швидко зростала кількість фільварків і кріпосних селян через родючі ґрунти та вигідне розташування.
- На Київщині й Брацлавщині зміни були повільнішими через прикордонний статус, меншу густоту населення, більшу кількість вільних земель і переселенців.
- У містах активніше розвивалася торгівля, ремесла, правова культура, що було пов’язано з отриманням магдебурзького права та культурним обміном із Європою.
4. Виконайте завдання онлайн
1. Яку зміну, пов’язану з історичними умовами, що визначали розвиток суспільства в новий час, демонструє діаграма?
те, що кількість містян у загальній структурі населення зросла до 20 %
2. У якому рядку чисельність найбільших етнічних груп населення Речі Посполитої розташовано за зростанням?
поляки, українці, литвини
3. Який документ ознаменував завершення аграрної реформи, розпочатої в першій третині XVI ст.?
«Устава на волоки»
4–5. Які з тверджень визначають негативні наслідки впровадження волочної системи в сільському господарстві?
- зростання чисельності кріпосних селян та панщини у зв’язку з розвитком фільваркових господарств
- занепад історично сформованого селянського землеволодіння
6. Яке з визначень слова «волока» з тлумачного словника української мови відповідає уживанню в «Уставі на волоки»?
в Україні, а також у Польщі, Литві, Білорусі у другій половині XV—XVII ст. — ділянка землі площею близько 16,8 га
7. У скільки разів зросла чисельність населення на південно-східних територіях Речі Посполитої протягом останньої чверті XVI – першої половини XVII ст.?
у 20–30 разів
8. Яке з тверджень визначає умову, забезпечення якої давало можливість розпочати розбудову міста?
отримання так званого локаційного привілею
9. Назву якої соціальної верстви пропущено у свідченні, яке залишив німецький мандрівник Ульріх фон Вердум: «_____ все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, й ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно»?
шляхта
10. З яким із безпосередніх результатів ухвали Люблінської унії сучасний український історик пов’язав закладення підвалин України як окремої національної спільноти?
із моменту утворення Речі Посполитої всі українські землі опинилися в кордонах однієї держави
11. У яких судах на кінець XVI ст. розглядали кримінальні справи?
гродських
12. Яке твердження визначає негативні наслідки змін у системі судочинства після Люблінської унії?
завершилося формування законодавчої бази кріпацтва – зокрема, термін розшуку втікачів-селян подовжено до 20 років