ПРИГАДАЙТЕ
1. Для етнічного складу населення українських земель кінця XV ст. було характерно багатоетнічність.
2. За релігійним складом населення українських земель наприкінці XV ст. складалося з православних, католиків, юдеїв, мусульман.
3. Господарство на українських землях наприкінці XV ст. розвивалося переважно натурально, із поступовим переходом до товарного виробництва, зростанням ролі фільварків.
4. Особливостями розвитку українських міст у другій половині XIV — XV ст. були зростання міст, поширення магдебурзького права, розвиток самоврядування, міста ставали центрами ремесла й торгівлі, але більшість міщан займалася також сільським господарством.
5. Розвиток ремесла й торгівлі в другій половині XIV — XV ст. відбувався через створення цехів, проведення ярмарків і торгів, активізацію міжнародної торгівлі, зростання кількості ремісничих спеціальностей і товарообігу.
1. Етнічний і релігійний склад населення українських земель
➡️ Наведіть факти, які підтверджують думку: «На українських землях склалося багатоетнічне населення, що сповідувало різну віру».
- На українських землях у XVI ст. поряд із більшістю місцевого українського (руського) населення проживали представники польської, литовської, вірменської, єврейської, кримськотатарської, угорської, румунської та інших національних спільнот.
- Ці народи зберігали свої релігії: на українських землях, окрім православ’я, були поширені католицизм, юдаїзм, іслам, а з часом з’явилися й протестанти.
- Таким чином, населення українських земель було багатоетнічним і багатоконфесійним.
2. Міста на українських землях
➡️ Визначте ключові слова, що характеризують розвиток українських міст у цей період.
- зростання міст
- магдебурзьке право
- самоврядування
- ремесло
- торгівля
- цехи
- ярмарки
- міжнародна торгівля
- багатонаціональність
- центри ремесла і торгівлі
- міський магістрат
- партачі
➡️ Розкрийте зміст наведених у схемі характеристик розвитку міст, ремесла й торгівлі в цей період.
Міста: Українські міста XVI ст. поділялися на королівські, церковні, магнатські та самоврядні. Королівські належали державі (королю), церковні – церкві, магнатські – великим землевласникам. Самоврядні міста отримували магдебурзьке право, що давало їм власне управління через магістрат і виборних посадовців. Міста були центрами ремесла й торгівлі, а більшість міщан, крім міських занять, також займалася сільським господарством.
Ремесло: Ремісники об’єднувалися в цехи – організації, які захищали їхні інтереси, встановлювали правила роботи, контролювали якість виробів. Проте не всі могли вступити до цеху: православних часто не приймали, тому виникали позацехові ремісники (партачі), які працювали самостійно та конкурували з цеховими.
Торгівля: Вона поділялася на місцеву (крамниці, торги, ярмарки) та міжнародну. Місцева торгівля здійснювалася через крамниці (постійні торгові точки), торги (регулярні базари) та ярмарки (великі торгові події кілька разів на рік). Міжнародна торгівля була дуже активною: через українські землі проходили важливі торгові шляхи зі сходу на захід і з півночі на південь. Основними центрами міжнародної торгівлі були Київ, Львів, Кам’янець. Україна експортувала віск, мед, зерно, шкіру, худобу, сіль, деревину, а імпортувала тканини, залізо, папір, зброю, вино та ремісничі вироби.
➡️ Спираючись на ілюстрації на с. 17, 18, опишіть працю чинбаря.
Чинбар спочатку розтягував і сушив шкури на п’їлах, потім розмочував і очищав їх від волосся й міздрі за допомогою штрихіля та струга. Далі шкіру дубили, розминали м’яльницею, натирали крейдою чи гіпсом і фарбували. Готову шкіру використовували для виробів: взуття, сумок, ременів тощо.
3. Замки
➡️ Яким було призначення замків?
Замки будували для захисту від нападників, оборони території та як символ влади господаря. Вони поєднували житлові й оборонні споруди, мали високі мури, вежі, а всередині розташовувалися житло, майстерні, стайні, колодязі, млин і гарнізон для оборони.
➡️ Опишіть за ілюстрацією структуру Луцького замку в XVI ст. як оборонного укріплення.
Луцький замок у XVI ст. мав потужні високі кам’яні мури, укріплені численними вежами по периметру. Вежі були розташовані на кутах і біля воріт, що забезпечувало кругову оборону. Всередині замку розміщувалися житлові та господарські споруди, церкви, майстерні, склади, колодязі, стайні. Замок був розділений на кілька дворів, кожен з яких мав окреме укріплення. Оборонна система замку дозволяла витримувати тривалі облоги й захищати місто та його мешканців від нападників.
4. Поява фільваркових господарств. Зміни становища селянства
➡️ Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?
- Основою залишалося землеробство, у Галичині, на Волині, Поділлі та Київщині (центральних районах) переважала трипільна система, а на Поліссі та півдні Київщини — двопільна й перелогова системи.
- Поступово впроваджувалися досконаліші знаряддя праці: поряд із сохою почали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів.
- Зростала роль товарного виробництва — частину продукції почали виробляти не лише для власних потреб, а й на продаж.
- Шляхта почала створювати фільварки — великі багатогалузеві господарства, орієнтовані на ринок. У фільварках земля належала землевласнику, а працювали на ній селяни, які відробляли панщину.
- Збільшувалася кількість селян, прикріплених до землі (так званих “непохожих” селян), їхні повинності зростали, а права переходу до іншого господаря обмежувалися.
- У 1557 році була проведена аграрна реформа (“Устава на волоки”), згідно з якою землю поділили на панські й селянські ділянки (волоки), а селяни мали відпрацьовувати панщину на панських землях.
- Поширення фільваркової системи та волочної реформи призвело до зростання залежності селян, обмеження їхніх прав і збільшення повинностей.
Коротко: у XVI ст. сільське господарство стало більш орієнтованим на ринок, зросла роль фільварків, збільшилася залежність селян від землевласників, а впровадження нових знарядь праці підвищило продуктивність землеробства.
➡️ Який вигляд мало шляхетське господарство?
Шляхетське господарство (фільварок) складалося з кількох будівель, розташованих у центрі маєтку та оточених дерев’яним парканом або частоколом. У центрі знаходився житловий будинок господаря, навколо — господарські споруди: стайня, комора, хлів, клуні для зберігання зерна, майстерні, колодязь. На подвір’ї могли бути пристосування для худоби й господарські інструменти. Все господарство мало замкнутий характер і було захищене від нападів.
➡️ За схемою поясніть, як була організована праця у фільварковому господарстві.
У фільварковому господарстві вся земля належала пану. Вона поділялася на панське поле (де селяни відпрацьовували панщину) і селянські ділянки — волоки. Селяни користувалися волоками, але за це мусили працювати на панському полі (панщина) та сплачувати оброк — натуральний (продуктами) або грошовий. Урожай, зібраний на панському полі, йшов на продаж, а отримані гроші чи продукти становили дохід пана.
➡️ За схемою визначте, становище якої категорії залежного селянства було найважчим. Поясніть свою думку.
Найважче становище мали тяглі селяни, бо вони відбували найбільше повинностей: панщину (примусову працю на полі пана), згони (додаткові сільськогосподарські роботи), сплачували чинш (грошовий оброк) і дякло (натуральний оброк). Їхня праця була найтяжчою і найобтяжливішою, оскільки вони обробляли панську землю своїм знаряддям і мали виконувати різноманітні повинності одночасно.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Етнічний і релігійний склад населення українських земель у цей період:
Українські землі у XVI ст. були багатоетнічними: більшість становили русини (українці), поряд жили поляки, литовці, вірмени, євреї, кримські татари, угорці, румуни та інші. За релігією переважало православ’я, але були також католики, юдеї, мусульмани, а з часом з’явилися й протестанти.
Особливості розвитку міст на українських землях у XVI ст.:
У XVI ст. міста зростали й розвивалися, особливо на заході. Вони ставали центрами ремесла й торгівлі, отримували магдебурзьке право, що давало самоврядування. У містах діяли цехи, розвивалася міжнародна торгівля, але більшість містян все ще займалася сільським господарством.
Організація фільваркового господарства та зміни в житті селянства:
Фільварки — великі шляхетські господарства, орієнтовані на ринок, базувалися на примусовій праці селян (панщина). Земля належала пану, селяни були прикріплені до неї, їхні повинності зростали, а права обмежувалися. Внаслідок цього становище селян стало значно важчим, а селянство втрачало особисту свободу.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Як на поширення фільваркової системи господарювання на українських землях вплинула «Устава на волоки»?
«Устава на волоки» 1557 року сприяла поширенню фільваркової системи: усі землі в маєтках виміряли й поділили на панські та селянські ділянки (волоки). Селяни за користування волокою мали відпрацьовувати панщину на панських землях. Зросли повинності селян, обмежилися їхні права, а господар фільварку розпоряджався всім урожаєм. Це призвело до зростання залежності селян і розвитку великого товарного господарства, орієнтованого на ринок.
2. Які зміни відбулися в містах, що отримали магдебурзьке право?
Міста, які отримали магдебурзьке право, здобули самоврядування: ними керував виборний магістрат, що складався з ради та лави. Міщани отримали право обирати посадовців, самостійно вирішувати адміністративні й судові справи, розвивати ремесла та торгівлю. З’явилися цехи, крамниці, ярмарки, що сприяло економічному зростанню міст. Проте не всі міста були самоврядними — існували також королівські, церковні й магнатські міста, які підпорядковувалися відповідно королю, церкві чи магнатам і не мали повного самоврядування.
3. Чому і як на українських землях з’являлися замки? Покажіть на карті атласу місця, де збереглися замки в Україні.
Замки з’являлися для захисту від нападів ворогів і як символ влади господаря. Вони поєднували житлові й оборонні споруди, були оточені мурами й вежами, усередині містили житло, майстерні, стайні, колодязі. Найбільше замків збереглося на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Волині, Хмельниччині та Закарпатті. Відомі замки: Кам’янець-Подільський, Меджибізький, Жовківський, Олеський, Луцький, Підгорецький.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Сформулюйте інформаційний запит та з’ясуйте, які українські міста до кінця XVI ст. отримали магдебурзьке право. Покажіть їх на карті.
До кінця XVI ст. магдебурзьке право отримали такі міста: Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Житомир, Острог, Вінниця, Брацлав, Кременець, Снятин, Галич, Перемишль, Дрогобич, Теребовля, Холм, Володимир, Самбір, Сянок, Белз, Городок, Сокаль, Ярослав, Тернопіль, Буськ, Золочів та інші. На карті ці міста розташовані переважно у Західній та Центральній Україні (Галичина, Волинь, Поділля, Київщина).
5. Створіть сенкани до понять «магдебурзьке право», «фільварок».
Магдебурзьке право
Право
Міське, самоврядне
Дозволяє обирати владу
Свобода
Фільварок
Господарство
Велике, шляхетське
Виробляє на продаж
Панське
6. Поясніть, чому в XVI ст. погіршилося становище селянства.
Становище селянства погіршилося через поширення фільваркової системи: зросли повинності (панщина, оброк, згони), обмежилися права переходу, селяни стали прикріпленими до землі, а їхня праця стала примусовою на користь пана.
7. Метод «Кола Венна». Що було спільного й відмінного в розвитку сільського господарства на українських землях і в країнах Західної Європи цього періоду?
Спільне:
- Перехід до товарного виробництва (продукція для продажу, а не лише власних потреб).
- Зростання ролі великих господарств (фільварки в Україні, маєтки в Європі).
- Залежність селян від землевласників: в Україні через панщину, в Європі — через різні форми ренти.
Відмінне:
- Форми ренти:
- В Україні переважала відробіткова рента (панщина).
- У Західній Європі — грошова рента (чинш), особливо після XVI ст..
- Кріпацтво:
- В Україні воно посилювалося (селян прикріплювали до землі).
- У Європі слабшало (перехід до вільних селян-орендарів).
- Орієнтація на ринок:
- Українські фільварки виробляли на експорт (зерно, шкіра).
- Європейські господарства орієнтувалися на внутрішній ринок та промисловість.
Коротко:
Спільним був перехід до товарного виробництва та залежність селян, але в Україні панщина й кріпацтво посилилися, тоді як у Європі переходили до грошових платежів і послаблювали кріпацтво.
✍️ Оцінюємо і створюємо
8. Створіть онлайн-карту та історичну довідку про одне з найбільших міст XVI ст.
Найбільші українські міста XVI ст.: Львів, Київ, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Житомир, Острог, Вінниця, Брацлав, Кременець, Снятин, Галич, Перемишль, Дрогобич, Теребовля, Холм, Володимир, Самбір, Сянок, Белз, Городок, Сокаль, Ярослав, Тернопіль, Буськ, Золочів.
Історична довідка про Львів:
Львів у XVI ст. був найбільшим містом українських земель (7–10 тис. мешканців). Місто стало важливим центром торгівлі та ремесел, тут діяли численні цехи, розвивалася міжнародна торгівля. Львів отримав магдебурзьке право, що забезпечило місту самоврядування та сприяло економічному піднесенню. Місто мало багатонаціональне населення: українці (русини), поляки, вірмени, євреї. Збереглися пам’ятки архітектури XVI ст., такі як Оборонні мури, Вірменський собор, Успенська церква.
9. Основні проблеми суспільно-політичного життя українських земель у цей період (метод «Синтез думок»):
- Посилення кріпацтва та залежності селянства від шляхти.
- Обмеження прав православного населення, утиски православної церкви.
- Зростання соціальної нерівності між шляхтою, міщанами та селянами.
- Втрата політичної автономії українських земель у складі Польщі та Литви.
- Часті напади кримських татар, що призводили до спустошення й невпевненості в майбутньому.
Складність і важливість:
Ці проблеми були складними, бо зачіпали всі верстви населення, спричиняли конфлікти, бунти, втрату економічної стабільності. Подолати їх можна було через обмеження влади шляхти, захист прав православних, зменшення повинностей селян і посилення оборони від зовнішніх загроз.
10. Які екологічні проблеми могли виникнути через поширення фільварків?
Поширення фільварків призводило до вирубування лісів під орні землі, виснаження ґрунтів через інтенсивне землеробство, зменшення площ пасовищ і луків. Це могло спричинити ерозію ґрунтів, зменшення біорізноманіття та погіршення умов життя для місцевого населення.
11. Уявіть, що ви опинилися на українських землях XVI ст. і стали власником фільварку. Складіть перелік заходів, які б дозволили збільшити прибуток вашого господарства.
- Розширити посівні площі під зернові культури, що користуються попитом на ринку.
- Впроваджувати нові сільськогосподарські знаряддя (плуг із залізним лемешем).
- Збільшити поголів’я худоби для продажу м’яса, шкіри, вовни.
- Організувати переробку сільськогосподарської продукції (млини, сироварні).
- Залучати більше селян до виконання панщини.
- Впроваджувати сівозміну для підвищення врожайності.
- Розвивати садівництво, бджільництво, городництво.
12. Чи відбулися зміни у взаємодії людини і довкілля на українських землях у XVI ст. порівняно з попередніми періодами? (метод «Дебати»)
У XVI ст. взаємодія людини з довкіллям змінилася: зросло втручання в природу через розширення орних земель, вирубування лісів, створення великих господарств (фільварків). Якщо раніше господарство було переважно натуральним і мало впливало на довкілля, то тепер усе більше земель використовувалося для товарного виробництва, що призвело до інтенсивнішого використання природних ресурсів і появи перших екологічних проблем.