Розгляньте карту. Визначте, які українські території на початку XVI ст. опинилися у складі сусідніх держав і яких саме. Запишіть результати свого дослідження в таблицю й порівняйте з текстом параграфа.
| Держава | Українські землі, що входили до її складу |
|---|---|
| Велике князівство Литовське | Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина), Київщина, Полісся |
| Королівство Польське | Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля |
| Угорське королівство (пізніше частково Австрія і Трансильванське князівство) | Закарпаття |
| Князівство Молдова (васал Османської імперії з 1538 р.) | Буковина, Бессарабія |
| Кримське ханство (васал Османської імперії) | Крим, частина Північного Причорномор’я |
| Османська імперія | Західна частина Північного Причорномор’я (території сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської областей) |
| Московське царство | Чернігово-Сіверщина |
1. ЯКИМИ БУЛИ ОСОБЛИВОСТІ СТАТУСУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ІНШИХ ДЕРЖАВ
ПОМІРКУЙТЕ: У чому виявлялись особливості становища окремих українських територій у першій половині XVI ст.?
Землі у складі Великого князівства Литовського (Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина) й Київщина) – тут зберігалися власні органи влади та судочинства, мова, релігія, військова організація, земельні володіння і князівські привілеї. Діяв принцип “Ми старини не рушимо і новини не вводимо”.
Землі у складі Королівства Польського (Галичина, Белзщина, Холмщина й Західне Поділля) – проводилася політика полонізації місцевого населення, поширювалися польські звичаї, мова, культура, католицька віра. Руська верхівка мала обмежений доступ до державних посад, що сприяло її ополяченню.
Закарпаття – спочатку належало Угорському королівству, де діяла угорська система управління. Адміністративна, військова та судова влада належала угорським чиновникам. Після втрати Угорщиною незалежності на початку XVI ст. західна частина Закарпаття відійшла Австрії, а східна – Трансильванському князівству, залежному від турків-османів.
Буковина і Бессарабія – входили до складу князівства Молдова, де територія Північної Буковини була поділена на волості (повіти), якими керували старости, часто з місцевого українського боярства. У 1538 р. ці землі разом з Молдовою потрапили у васальну залежність від Османської імперії.
Крим і частина Північного Причорномор’я – підпорядковувалися Кримському ханству, яке з 1478 р. визнало васальну залежність від Османської імперії. Західна частина Північного Причорномор’я (сучасні Одеська, Миколаївська, Херсонська області) перебувала під прямим контролем турецького султана.
Чернігово-Сіверщина – була завойована Московським князівством у затяжній війні з Великим князівством Литовським після проголошення курсу на “збирання руських земель”.
ДОСЛІДІТЬ
Поверніться до карти й таблиці, складеної на початку уроку. Чи всі території ви визначили правильно? Зробіть припущення, як експансія збоку сусідніх держав могла вплинути на розвиток українських земель.
Експансія сусідніх держав призвела до полонізації західних земель, збереження української культури під литовською владою, поширення угорських традицій на Закарпатті, гальмування розвитку південних земель через напади османів і кримських татар. Це перешкоджало формуванню єдиної української державності, але сприяло культурному різноманіттю.
2. ЧОМУ БУЛО ПІДПИСАНО ЛЮБЛІНСЬКУ УНІЮ
ПОМІРКУЙТЕ
Якими були причини підписання унії?
Головною причиною було прагнення Польщі й Литви об’єднатися для захисту від зовнішніх загроз, особливо з боку Московії, а також бажання литовської знаті зберегти свої володіння та права, а польської – отримати нові землі та вплив.
Чому довкола її змісту розгорнулася боротьба?
Боротьба виникла через різні інтереси: польська сторона хотіла повного приєднання литовських і українських земель, а литовська та українська шляхта прагнули зберегти автономію та свої привілеї.
Чому українська верхівка підтримала унію?
Українська шляхта сподівалася отримати рівні права з польською, захист від татарських нападів і можливість брати участь у політичному житті нової держави.
Які положення закріплював документ?
Люблінська унія об’єднала Польщу й Литву в одну державу – Річ Посполиту, більшість українських земель увійшли до складу Польської Корони, а місцева шляхта зберігала частину своїх прав, законів, судів і традицій.
ДОСЛІДІТЬ
Як історик оцінює мотиви польської знаті щодо приєднання українських земель?
Польський історик Оскар Халецький вважає, що головним мотивом польської шляхти було прагнення заволодіти родючими українськими землями для власної вигоди, тобто “про нову здобич польського плуга”.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Якими були інтереси сторін Люблінської унії, хто і чому її підтримував, а хто заперечував і чому? Чому серед польської шляхти не було противників унії?
Польська шляхта підтримувала унію, бо прагнула отримати нові родючі землі, політичний вплив і розширити свої маєтки. Литовські магнати та частина української знаті виступали проти, оскільки не хотіли втрачати автономію та свої привілеї. Українська середня і дрібна шляхта підтримала унію, сподіваючись на рівні права з польською шляхтою, захист від татарських набігів і економічні вигоди.
Серед польської шляхти не було противників унії, бо всі були зацікавлені у розширенні своїх володінь та впливу на нових територіях.
ДОСЛІДІТЬ
1. Якою була головна ідея унії?
Головна ідея Люблінської унії – об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського в одну державу, Річ Посполиту, з єдиним монархом і спільною політикою, щоб стати «одним нероздільним тілом» і «одним народом».
Чи можна було, на вашу думку, реалізувати її? Чому?
Повністю реалізувати ідею було складно, бо різні народи мали свої традиції, мову та віру. Українські воєводства зберегли окремі привілеї, закони, використання староукраїнської мови та православну віру. Сигізмунд III Ваза влучно зазначив: “Що не воєводство, то окрема республіка”. Тому попри формальне об’єднання, реальне злиття народів в один не відбулося через культурні, релігійні та політичні відмінності.
2. Розгляньте на с. 18 картину «Люблінська унія» польського художника Яна Матейка. Яка, на вашу думку, головна її ідея? Який настрій учасників події вона засвідчує? Чому ви так думаєте?
Головна ідея картини – урочисте об’єднання Польщі та Литви в одну державу, Річ Посполиту. На картині зображено момент підписання унії, що підкреслює важливість і велич цієї події для обох народів.
Настрій учасників різний: частина присутніх виглядає зосередженою, урочистою, хтось – піднесеним, а дехто – стримано напруженим. Це видно за позами, жестами, виразами обличчя й положенням рук. Такий настрій пояснюється тим, що для польської шляхти це була перемога й можливість розширення впливу, а для литовської та української знаті – компромісна, але не завжди бажана подія, що викликала суперечливі почуття.
3. ЯКІ ЗМІНИ В ЖИТТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВІДБУЛИСЯ ВНАСЛІДОК УНІЇ
ПОМІРКУЙТЕ
Як розвивались окремі воєводства у складі Речі Посполитої? Якими були наслідки унії для різних верств населення?
Окремі воєводства (Київське, Волинське, Брацлавське) зберігали певні привілеї, власні закони, мову та традиції, а адміністративні посади отримувала місцева шляхта. Зростала кількість міст, розвивалися ремесла і торгівля, посилювалося господарське освоєння нових земель.
Для шляхти унія відкривала доступ до політичного життя та нових земель. Міщани отримували можливості для розвитку міст. Селянство, навпаки, зазнавало посилення феодального гноблення, а українська знать поступово піддавалася полонізації. Зросли соціальні суперечності, але водночас відбувалося культурне зближення з Європою та поширення освіти.
ДОСЛІДІТЬ
За інфографікою поясніть державний устрій Речі Посполитої. Визначте, які питання відповідно до установлень Люблінського сейму виносили на загальне обговорення і спільне вирішення в новоствореній державі, а які питання залишалися в окремому підпорядкуванні Польщі та Литви.
Державний устрій Речі Посполитої був федеративним: Польща й Литва об’єдналися в одну державу з єдиним монархом, спільними сеймом, сенатом, грошима і зовнішньою політикою. Проте кожна частина зберігала власний уряд, військо, казну й закони.
На спільне вирішення виносилися такі питання:
- обрання монарха,
- робота сейму та сенату,
- зовнішня політика,
- грошова система.
У підпорядкуванні Польщі та Литви залишалися:
- власний уряд,
- військо,
- казна,
- закони.
Тобто, внутрішнє управління, судочинство та місцеві порядки кожна держава вирішувала самостійно, а загальнодержавні питання – разом.
ДОСЛІДІТЬ
1. У чому історики вбачають ознаки суб’єктності українських воєводств у Речі Посполитій?
Історики вважають ознаками суб’єктності українських воєводств те, що король гарантував цілісність їхніх кордонів, залишив незмінними органи суду та шляхетського самоврядування, православні отримали рівні привілеї з католиками, зберігалися князівські титули. Було заборонено призначати на посади у воєводствах вихідців з інших регіонів.
2. З’ясуйте, чи були наслідки унії однозначними для різних верств українського населення. Які з них ви назвали б позитивними, а які – негативними?
Наслідки унії були неоднозначними для різних верств.
Позитивні:
- Українська шляхта отримала доступ до політичного життя, участь у сеймах і місцевому самоврядуванні.
- Поширювалися ідеї Відродження, Реформації, західноєвропейська система освіти, зберігалася культурна самобутність.
- Зростала кількість міст, розвивалися ремесла й торгівля, освоювалися нові землі.
Негативні:
- Посилилася полонізація української знаті, частина шляхти втрачала свою ідентичність.
- Зросли соціальні суперечності через колонізацію шляхтою українських земель.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Схарактеризуй особливості політичного становища українських земель на початку XVI ст.
На початку XVI ст. українські землі були поділені між шістьма державами: більшість (Підляшшя, Волинь, Східне Поділля, Київщина) входили до складу Великого князівства Литовського, Галичина, Белзщина, Холмщина й Західне Поділля – до Королівства Польського, Закарпаття – до Угорщини (згодом Австрії та Трансильванії), Буковина й Бессарабія – до Молдови (згодом під Османською імперією), Крим і частина Причорномор’я – до Кримського ханства (васала Османської імперії), а Чернігово-Сіверщина – до Московського князівства. Західна частина Північного Причорномор’я (території сучасних Одеської, Миколаївської, Херсонської областей) належала до Османської імперії.
У різних державах українські землі мали неоднаковий статус: у Литві зберігалися місцеві права, у Польщі проводилася політика полонізації.
2. Назви причини прийняття Люблінської унії.
Головними причинами були: загроза з боку Московії, яка відібрала значну частину литовських земель; необхідність об’єднання сил для захисту від зовнішніх ворогів; прагнення польської шляхти отримати нові землі та вплив; бажання литовської та української шляхти зрівнятися у правах із польською; схожість державного устрою Польщі й Литви; підтримка унії з боку короля Сигізмунда II Августа.
3. Якою була позиція української шляхти щодо прийняття унії і чому?
Українська середня і дрібна шляхта підтримала унію, бо сподівалася отримати рівні права з польською шляхтою, захист від татарських набігів і можливість брати участь у політичному житті. Водночас частина магнатів і князів виступала проти, побоюючись втрати автономії та посилення польського впливу.
4. Коли було прийнято Люблінську унію і що проголошував документ?
Люблінську унію було підписано на початку липня 1569 року. Документ проголошував об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського в одну федеративну державу – Річ Посполиту, з одним монархом, спільним сеймом і зовнішньою політикою, але з окремими адміністраціями, військом, казною та законами.
5. Знайди на карті (с. 14) польські воєводства в українських землях та їхні центри.
Після унії до складу Польщі увійшли такі українські воєводства:
- Київське (центр – Київ)
- Волинське (центр – Луцьк)
- Брацлавське (центр – Брацлав)
- Руське (Галичина) (центр – Львів)
- Подільське (центр – Кам’янець).
6. Поясни, на чому ґрунтувався компроміс протиборчих сторін у прийнятті унії.
Компроміс полягав у тому, що Польща домоглася приєднання українських земель до своєї корони, але водночас українським воєводствам гарантували збереження місцевих законів, судочинства, мови, самоврядування та привілеїв шляхти. Литва зберігала автономію, а українські землі отримали певні гарантії самоврядування1.
7. Схарактеризуй зміни в державному та адміністративному устрої українських земель у новоствореній Речі Посполитій порівняно з попереднім періодом.
Українські землі, які увійшли до складу Польщі, були поділені на воєводства, зберігали місцеві права, суди, адміністрацію, але поступово посилювався вплив польських законів і католицької церкви. Українська шляхта отримала можливість брати участь у сеймах, але з часом посилилася полонізація та соціальні суперечності через колонізацію шляхтою.
8. Чи поділяєш ти думку американського історика? Чому?
Так, думку Тімоті Снайдера можна поділяти, бо Люблінська унія справді чітко розмежувала українські та білоруські землі, а перебування у складі Речі Посполитої сприяло проникненню західноєвропейських ідей, розвитку освіти, культури та політичного життя на українських землях, що зробило цей період найбільш «європейським» в історії України.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Дай власну оцінку Люблінській унії (метод ПРЕС):
Я вважаю, що Люблінська унія була важливою, але суперечливою подією для українських земель.
Тому що вона об’єднала більшість українських територій у складі однієї великої держави – Речі Посполитої, дала українській шляхті можливість брати участь у політичному житті, сприяла розвитку міст, ремесел, торгівлі та поширенню європейської культури.
Наприклад, це призвело до того, що українські воєводства отримали певні привілеї, зберегли місцеві закони, мову та самоврядування, а українська молодь могла навчатися в європейських університетах.
Отже, Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки: з одного боку – культурний і політичний розвиток, з іншого – посилення полонізації, соціальні суперечності та втрату частини автономії українських земель.
2. Знайди на карті (с. 14) українські землі, представники яких підтримали прийняття унії, та територіальні зміни, які відбулися внаслідок Люблінської унії.
На карті видно, що підтримку унії надали представники Волині, Київщини, Брацлавщини. Унаслідок Люблінської унії ці території (Київське, Волинське, Брацлавське воєводства) були вилучені зі складу Великого князівства Литовського й приєднані до Польської Корони. Таким чином, більшість українських земель опинилася у складі Польщі, а їхній статус змінився: вони отримали воєводський поділ, зберегли частину місцевих прав, але стали підпорядковані польській адміністрації.