§30–31. Країни середньовічного Cходу

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте, що ви вивчали про Китай, Індію та Японію раніше.

Китай: У середньовічному Китаї правив імператор, якого вважали Сином Неба. Чиновниками ставали через складні іспити, що давало можливість талановитим людям отримати посади. Китайці винайшли книгодрукування, порох, паперові гроші та компас. Вони створили точний календар і розвивали торгівлю через Великий канал. Основними релігіями були конфуціанство і буддизм.

Індія: Індійське суспільство поділялося на варни (брахмани, кшатрії, вайшії, шудри) та касти. Індія славилася багатствами, вирощуванням рису, прянощів і бавовни. Індійські математики розробили десяткову систему числення, а лікарі проводили складні операції. Поширеними релігіями були індуїзм, буддизм і іслам.

Японія: У Японії правив імператор, але реальна влада належала сьогуну. Самураї були професійними воїнами з кодексом бусідо. Японці запозичили багато з Китаю (ієрогліфи, чай), але створили унікальну культуру. Основними релігіями були синтоїзм і буддизм.

ДОСЛІДІТЬ

1. З поглядами яких європейських мислителів можна зіставити наведені нижче вислови східних мудреців? Як називалась епоха в західноєвропейській культурі, у якій вони творили? Які ідеї об’єднують європейських, індійських і китайських філософів?

• Індійське прислів’я про відсутність абсолютної похвали чи осуду можна зіставити з ідеями стоїків, таких як Сенека чи Епіктет, які наголошували на внутрішній гармонії та прийнятті людської природи.
• Вислів Хань Юя про любов до всіх і людяність перегукується з гуманістичними ідеями епохи Відродження в Європі, зокрема в працях Еразма Роттердамського чи Томаса Мора.

Епоха, в якій творили ці мислителі, називається Відродження (Ренесанс), яка тривала з XIV до XVII століття.

Об’єднуючі ідеї: прагнення до морального вдосконалення, пошук гармонії між людиною та суспільством, а також віра в загальнолюдські цінності, такі як справедливість, любов і співчуття.

2. Використовуючи карту (c. 204), схарактеризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Китаю, Індії, Японії. Назвіть великі споруди країн, торговельний шлях, обговоріть їх роль у житті суспільства.

• 📜 Китай: Річки Янцзи та Хуанхе забезпечували родючі землі для вирощування рису та інших культур. Гори й пустелі на заході ускладнювали зв’язок із сусідами. Великий канал сприяв внутрішній торгівлі й зрошенню полів. Великі споруди: Велика Китайська стіна (захист від кочівників) та пагоди (буддистські храми). Торговельний шлях — Шовковий шлях — сприяв обміну товарами й ідеями між Сходом і Заходом.
• 🏵️ Індія: Річки Ганг та Інд створювали сприятливі умови для землеробства. Гімалаї захищали країну від вторгнень із півночі. Великі споруди: печери Аджанти (храмові комплекси) та інші (дивіться карту).
• ⛩️ Японія: Гірська місцевість обмежувала площу для землеробства, тому населення зосереджувалося на узбережжі. Моря забезпечували рибальство та торгівлю. Великі споруди: храм Хорюдзі (найстаріший дерев’яний буддійський храм). Торговельний шлях — морські маршрути до Китаю та Кореї для обміну товарами.

1. Яким було китайське суспільство в середні віки

На основі тексту й зображень опишіть життя людей середньовічного Китаю.

Життя людей у середньовічному Китаї було організоване навколо імператора, якого вважали Сином Неба. Влада базувалася на освіченості: чиновниками ставали ті, хто складав складні іспити, що давало можливість талановитим людям отримати посади. Основою економіки було землеробство, особливо вирощування рису, чаю та цукрової тростини. Китайці розвивали торгівлю як всередині країни (завдяки Великому каналу), так і за її межами через морські шляхи. Вони створили високорозвинену культуру, винайшли книгодрукування, порох, паперові гроші та компас. У Китаї мирно співіснували конфуціанство, буддизм і даосизм.

Визначте внесок Китаю в розвиток світової цивілізації.

Китай зробив значний внесок у світову цивілізацію:

• Винаходи: книгодрукування, порох, компас, паперові гроші.
• Наука: точний календар, розвинена астрономія.
• Мистецтво: виготовлення порцеляни та шовку.
• Будівництво: Великий канал і Великі стіни.
• Культура: поширення буддизму й конфуціанства.

2. Яким було індійське суспільство в середні віки

На основі тексту й зображень визначте особливості індійського середньовічного суспільства.

Середньовічне індійське суспільство було організоване за системою варн (брахмани, кшатрії, вайшії, шудри), які згодом поділилися на касти. Індія славилася розвиненим землеробством: селяни вирощували рис (до 2–3 врожаїв на рік), цукрову тростину, бавовну, прянощі та фрукти. У тваринництві розводили корів, буйволів, верблюдів і навіть приручали слонів. Ремісники виготовляли вироби із золота, заліза та інших металів. Індійське суспільство перебувало у стані політичної роздробленості, і цим скористалися завойовники. З XIII століття почав формуватися Делійський султанат, що сприяло поширенню ісламу поряд із традиційними індуїзмом і буддизмом (збіргалися).

Схарактеризуйте внесок Індії в розвиток світової цивілізації.

• Наука: Індія подарувала світові десяткову систему числення та індійські цифри (арабські). Математики обчислювали площі фігур, об’єми тіл і визначили число пі.
• Медицина: Лікарі проводили складні операції, використовували понад 200 хірургічних інструментів і засоби знеболювання.
• Архітектура: Храмові комплекси (наприклад, печери Аджанти) демонструють високий рівень мистецтва.
• Культура: Санскрит став основою літератури й науки. Індія також поширила буддизм у сусідні країни.

ДОСЛІДІТЬ

На основі документа дайте визначення поняття «варни».

Варни — це чотири основні суспільні групи в Індії, які визначали соціальний статус і професію людини

1. Брахмани — жерці, вчителі, люди чистої поведінки, які дотримувалися релігійних і моральних законів.
2. Кшатрії — воїни та правителі, які захищали країну й дбали про доброчесність.
3. Вайшії — торговці й ремісники, які займалися торгівлею та отриманням прибутків.
4. Шудри — землероби та слуги, які виконували фізичну працю.

Про які особливості індійської сім’ї розповів мандрівник?

• Після одруження людина могла підвищити або знизити свій статус залежно від нової спорідненості.
• Шлюби між родичами були заборонені.
• Заміжня жінка після втрати чоловіка не могла одружитися вдруге.

Ці особливості свідчать про суворі правила сімейного життя та збереження соціальної структури в Індії.

ДОСЛІДІТЬ

Яке враження справляють на вас ці пам’ятки? Про який рівень розвитку індійського суспільства вони, на вашу думку, свідчать? Знайдіть ці пам’ятки на карті (с. 204).

Ці пам’ятки свідчать про високий рівень розвитку середньовічного індійського суспільства:

• Середньовічне місто Джайсалмер: Розвинена оборонна архітектура та стратегічне планування свідчать про важливість торгівлі й ремесел.
• Мінарет Кутб-Мінар: Майстерність у будівництві та вплив ісламської культури демонструють культурне різноманіття.
• Печери Аджанти: Високий рівень мистецтва та духовності, пов’язаний із буддизмом.
• Храм Кандар’я Махадева: Глибока релігійність і художня досконалість.

Ці пам’ятки показують, що індійське суспільство досягло значних успіхів у мистецтві, архітектурі, релігії та культурному розвитку.

3. Як розвивалась Японія в епоху середніх віків

Складіть розповідь про середньовічну Японію, використовуючи текст та ілюстрації. Сформулюйте 2–3 правила життя самурая

Середньовічна Японія була державою з унікальною культурою та традиціями, хоча багато досягнень вона запозичила у Китаю, наприклад, вирощування рису, виготовлення шовку, ієрогліфи та чай. На чолі держави стояв імператор — Син Неба, якого вважали нащадком богині Сонця Аматерасу. Імператору належали три священні символи: меч (могутність), дзеркало (божественність) і намисто з яшми (вірність).

Особливе місце в японському суспільстві займали самураї — професійні воїни, які служили своїм панам і отримували за це землю. Їхнє життя регулював кодекс «бусідо» («шлях воїна»), який вимагав відданості, мужності та самоконтролю. Самураїв навчали з дитинства володіти зброєю, шанувати батьків і вчителів, а також загартовувати себе фізично й морально.

У середньовічній Японії співіснували дві релігії: синтоїзм і буддизм. Буддійські храми ставали центрами освіти й літописання. Наприклад, храмовий комплекс Хорюдзі є найстарішою дерев’яною будівлею у світі.

Правила життя самурая:

1. Відданість своєму пану понад усе.
2. Постійне вдосконалення військової майстерності.
3. Мужність і вміння володіти собою в будь-яких обставинах.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте ілюстрації та поділіться враженнями від життя й мистецтва середньовічної Японії

• Буддистський храм Рокуондзі (Золотий павільйон, 1397 р.). Цей храм вражає своєю красою та символізує гармонію природи й архітектури. Його золоті стіни відображаються у водах ставка, створюючи атмосферу спокою та духовності.
• Лист, написаний японськими ієрогліфами (ХІV ст.). Ієрогліфи демонструють витонченість японської каліграфії, яка вважалася не лише засобом письма, а й мистецтвом. Це підкреслює важливість культури письма в середньовічній Японії.
• Обладунки самурая. Самурайські обладунки показують майстерність японських ремісників. Вони були легкими, гнучкими та водночас міцними, що забезпечувало мобільність воїнів у бою.
• Самурай на коні. Зображення самурая на коні символізує силу й шляхетність воїнів того часу. Лише самураї мали право їздити верхи у битвах, що підкреслювало їхній високий статус.
• Жінка (японський малюнок). Малюнок жінки відображає ідеал краси та витонченості середньовічної Японії. Жінки зображувалися в традиційних кімоно.
• Храм Хорю-дзі (пагода). Найстаріша дерев’яна будівля у світі, яка свідчить про майстерність японських архітекторів і глибоку повагу до буддизму.
• Портрет буддійського ченця Чогена (1206 р.). Скульптура передає реалістичний образ ченця з виразом мудрості та рішучості. Це приклад високого рівня майстерності тогочасних митців.

Життя середньовічної Японії було тісно пов’язане з природою, духовністю та мистецтвом. Архітектура й живопис демонструють гармонію між матеріальним і духовним світом, а самураї втілювали ідеали честі й мужності.

📖 ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чому систему найму чиновників у Китаї іноземці вважали дуже ефективною?

Система найму чиновників у Китаї була ефективною, бо чиновниками ставали не за походженням, а за знаннями. Для цього потрібно було скласти складні іспити, що давало шанс талановитим людям із простого народу отримати посади.

2. Що таке варни і касти?

Варни — це чотири основні суспільні групи в Індії: брахмани (жерці), кшатрії (воїни), вайшії (торговці) та шудри (землероби). Касти — це дрібніші групи, які виникли всередині варн і визначали професію та місце людини в суспільстві.

3. Які наукові знання Індії та Китаю мали світове значення? Чому ти так вважаєш?

Індія: десяткова система числення, обчислення числа пі, медицина з описом операцій і хірургічних інструментів. Ці знання стали основою для розвитку математики й медицини в усьому світі.

Китай: винахід компаса, пороху, книгодрукування та точного календаря. Ці досягнення сприяли прогресу навігації, військової справи та науки.

4. Хто такі самураї і який їхній вплив на японське суспільство?

Самураї — це професійні воїни середньовічної Японії, які служили своїм панам за землю. Вони дотримувалися кодексу «бусідо» («шлях воїна»), який вимагав відданості, мужності та самоконтролю. Самураї були взірцем честі й дисципліни, а їхній військовий досвід і моральні принципи впливали на формування японської культури та суспільства. Згодом вони стали окремим замкненим станом, що відігравав ключову роль у політичному та соціальному житті країни.

5. Визнач спільні та відмінні риси розвитку Китаю, Індії та Японії в середньовіччі.

Спільні риси:

1. Усі три країни мали розвинену систему землеробства (вирощування рису, цукрової тростини).
2. Значна роль релігії в культурному та суспільному житті (буддизм у Китаї, Індії та Японії).
3. Високий рівень розвитку мистецтва та науки.

Відмінні риси:

• Китай: централізована держава з системою іспитів для чиновників; винаходи (порох, компас, книгодрукування); Великий канал для зрошення і транспорту.
• Індія: роздробленість у ранньому середньовіччі; кастова система (варни); розвиток медицини та математики (десяткова система, число π).
• Японія: особлива роль самураїв і кодексу бусідо; запозичення китайських досягнень із створенням власної культури; розвиток каліграфії та поезії.

6. Які пам’ятки середньовічного мистецтва Сходу характеризують його розвиток?

• Китай: пагоди (наприклад, Лунхуа), порцелянові вироби, картини на шовку.
• Індія: храмові комплекси Аджанти та Кандар’я Махадева, мінарет Кутб-Мінар.
• Японія: буддистський храм Рокуондзі (Золотий павільйон), храм Хорю-дзи, обладунки самураїв.

7. Яку роль відігравала релігія в житті держав середньовічного Сходу? Чому ти так думаєш?

Релігія відігравала важливу роль у житті держав середньовічного Сходу:

• Китай: Конфуціанство було основою освіти, моралі та державного устрою. Буддизм також мав значний вплив, що відображалося у спорудженні монастирів та пагод.
• Індія: Індуїзм, буддизм та іслам співіснували, впливаючи на суспільство, культуру та мистецтво. Варни та касти були тісно пов’язані з релігійними традиціями.
• Японія: Синтоїзм та буддизм мирно співіснували, впливаючи на культуру, мистецтво та суспільство. Буддійські храми ставали центрами освіти.

Релігія визначала моральні норми, соціальну структуру, мистецтво та архітектуру, а також впливала на політичне життя держав.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Об’єднайтеся в пари. Скористайтеся матеріалом із відкритих джерел та підготуйте стислі розповіді з тем:

1. Особливості державного устрою Китаю

Китай у середньовіччі був централізованою імперією з імператором на чолі, якого вважали Сином Неба. Влада базувалася на конфуціанських принципах, а чиновники обиралися через складну систему іспитів. Адміністративна система включала три провінції та шість міністерств, що забезпечувало ефективне управління країною. Імператор мав абсолютну владу, але його дії повинні були відповідати “мандату Неба”. Важливою рисою було використання бюрократії замість спадкової аристократії.

2. Китайська армія: особливості озброєння і тактики

Китайська армія використовувала інноваційні технології, такі як арбалети, порохові бомби та катапульти. Основними тактиками були масові обстріли ворога стрілами, оборона міст за допомогою фортифікацій та хитрощі, описані в “Мистецтві війни” Сунь-цзи. Армія складалася з піхоти, кавалерії та артилерії, а також активно використовувала вогнепальнгу зброю (порох) в пізніші періоди.

3. Особливості японського художнього мистецтва

Японське мистецтво середньовіччя відзначалося мінімалізмом і гармонією з природою. Основними напрямками були каліграфія, живопис тушшю (сумі-е), скульптура та архітектура храмів. Дзен-буддизм вплинув на розвиток мистецтва, зокрема чайної церемонії та аранжування квітів (ікебана). Також популярними були книги-сувої (емакімоно) і дерев’яні скульптури.

4. Імперія Віджаянагара в середньовіччі

Імперія Віджаянагара (1336–1646) була потужною державою на півдні Індії зі столицею в Хампі. Вона славилася своєю архітектурою, зокрема храмами у дравідійському стилі, а також розвитком літератури й мистецтв. Держава мала централізовану монархію з ефективною адміністрацією і поділом на провінції. Військо імперії включало слонів, кавалерію та артилерію. Економіка базувалася на торгівлі спеціями і текстилем.