§51. Розвиток суспільства і держави у Давній Греції: від епохи палаців до поліса.  Афіни та Спарта

Зміст ГДЗ Васильків зошит 6 клас

Заповни пропуски.

Крито-Мікенська доба в історії Греції представлена двома цивілізаціями. Егейську цивілізацію називають ще мінойською або ж критською. Її, а також Мікенську цивілізацію також називають палацовими через притаманні їм великі архітектурні комплекси.

Створи асоціативний кущ «Афінський поліс»

  1. Агора – центр політичного, економічного і культурного життя.
  2. Екклесія – народні збори, головний орган влади.
  3. Ареопаг – рада старійшин, судовий орган.
  4. Геліея – суд присяжних, обирали жеребом.
  5. Буле – рада 500, орган управління полісом.
  6. Остракізм – вигнання небезпечних громадян.
  7. Солон – реформи, скасування боргів.
  8. Клісфен – реформи, основи демократії.
  9. Перікл – стратег, розвиток демократії та культури.

Створи асоціативний кущ «Давня Спарта»

  1. Два царі – архагети з дорійського та ахейського родів.
  2. Ілоти – раби, які належали громаді.
  3. Лікург – легендарний законодавець, творець спартанського устрою.
  4. Апелла – народні збори для повноправних чоловіків.
  5. Герусія – рада старійшин, яка обмежувала владу царів.
  6. Ефори – п’ять виборних посадовців, які контролювали царів.
  7. Військовий вишкіл – суворе виховання молоді.
  8. Аскетизм – спосіб життя без розкоші та грошей.
  9. Спартанці на землі не працювали

Напиши повідомлення про управління в Афінському полісі. Підсумуй, чи вважаєш такий розподіл влади справедливим.

Управління в Афінському полісі було організоване через народні збори, де всі громадяни мали право голосу, та виборних архонтів, які здійснювали виконавчу владу. Судові функції виконував ареопаг, рада старійшин. Реформи Солона в VI ст. до н.е. скасували борги й поділили населення на чотири розряди за майновим принципом, з яких обирали членів ради (буле). Клісфен розширив роль народних зборів, зменшив вплив ареопагу і ввів остракізм для усунення небезпечних політиків. Перікл, обираний стратегом близько 15 разів, сприяв максимальному залученню громадян до політичного життя.

Розподіл влади був частково справедливим, адже забезпечував участь громадян у керуванні полісом. Проте жінки, раби та іноземці були позбавлені прав.

Запиши три найважливіші, на твою думку, тези, які характеризують правління спільників давніх Афін.

  1. Солон – провів реформи, скасував борги, поділив населення на чотири розряди за майновим принципом і створив раду чотирьохсот для управління полісом.
  2. Пісістрат – встановив тиранію, сприяв економічному та культурному розвитку Афін, але його сини втратили підтримку народу.
  3. Клісфен – започаткував афінську демократію, розширив раду до 500 осіб, підвищив роль народних зборів і ввів остракізм для усунення небезпечних політиків.

Дай відповіді на запитання.

Що нового я дізнався / дізналася про Давню Грецію

Я дізнався, що в Давній Греції існували три види державних утворень: палацові цивілізації, поліси та таласократії. Афінська демократія мала унікальні механізми, як-от остракізм, а в Спарті влада базувалася на суворому військовому устрої та двох царях.

Що мене вразило найбільше

Найбільше мене вразив остракізм в Афінах – можливість громадян голосуванням усунути політика. Також цікаво, що в Спарті раби (ілоти) належали всій громаді, а не окремим людям.

Про що хочу дізнатися більш детально

Хочу дізнатися більше про реформи Солона і Клісфена, а також про те, як саме функціонували народні збори в Афінах та апелла в Спарті.

Уяви, що ти мандруєш у часі. Опиши, що ти зможеш побачити, відвідавши давню Спарту.

Якщо я мандрую у часі до Давньої Спарти, то побачу наступне:

  1. Військовий уклад життя – спартанці жили за суворими правилами, де головним було військове виховання. Молодь проходила жорсткий вишкіл, щоб стати сильними воїнами.
  2. Два царі – у Спарті одночасно правили два царі, які походили з різних родів. Їхня влада була обмежена радою старійшин (герусією) та ефорами.
  3. Ілоти – раби, які належали всій громаді, працювали на землі, а спартанці займалися лише військовою справою.
  4. Відсутність розкоші – у Спарті не використовували гроші, зневажали багатство і мистецтво, а життя було дуже простим і аскетичним.
  5. Народні збори (апелла) – усі повноправні чоловіки після 30 років брали участь у прийнятті рішень вигуками.

Уяви, що ти мандруєш у часі. Опиши, що ти зможеш побачити, відвідавши давню Спарту.

Якщо я мандрую у часі та потрапляю до давньої Спарти, то побачу суворе і воєнізоване суспільство. Місто не має пишних палаців чи храмів, усе виглядає просто й аскетично. Я побачу молодь, яка проходить жорсткий військовий вишкіл, живучи в умовах рівності та відсутності розкоші. На полях працюють ілоти – раби, які належать громаді, а спартанці лише займаються війною та управлінням. Вражає організація влади: два царі керують державою разом із радою старійшин (герусією) та ефорами, які навіть можуть карати царів. Усе суспільство підпорядковане суворим законам і традиціям, які приписують простоту та дисципліну.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *