Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Що таке «ієрархія»? Які приклади суспільної ієрархії ви можете навести? Що таке «стан»? Чим визначається належність до стану?
Ієрархія – це система, у якій елементи (люди, групи, посади) розташовані у певному порядку від вищого до нижчого рівня за принципом підпорядкування. Вона визначає порядок і організацію всередині групи чи суспільства.
Які приклади суспільної ієрархії ви можете навести?
- У середньовічному суспільстві: духовенство, воїни та селяни (три основні стани).
- У сучасних організаціях: керівники, менеджери, працівники.
- У державі: президент, міністри, громадяни.
Стан – це велика група людей у суспільстві, об’єднана спільними правами, обов’язками та соціальним статусом. У середньовіччі стани були визначені за народженням і мали спадковий характер.
Належність до стану здебільшого передавалася у спадок: син селянина ставав селянином, син лицаря – лицарем. Також вона залежала від правового положення та виконуваних функцій у суспільстві.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте репродукцію картини Вільяма Хогарта «Жебракуючий поет» (1736), подану в електронному додатку. Які стани середньовічного суспільства представлені на ній?
На картині зображені представники стану «тих, хто працює» — ремісники та прості люди. Це видно з їхнього одягу, умов життя та занять. Картина відображає побут нижчих верств суспільства, які складали більшість населення в середньовічній ієрархії.
Поміркуймо!
Пригадайте, чому тільки в Англійському королівстві діяв правовий принцип: «Васал мого васала — мій васал». Які були його наслідки?
В Англії цей принцип діяв через централізовану владу короля, яка встановила, що всі землевласники, незалежно від їхнього сеньйора, є васалами короля. Це стало можливим після нормандського завоювання 1066 року, коли Вільгельм Завойовник розподілив землю так, щоб усі феодали присягали на вірність безпосередньо йому.
Наслідки:
- Посилення королівської влади та зменшення впливу місцевих феодалів.
- Створення більш централізованої держави з єдиною системою управління.
- Зміцнення правового порядку та підпорядкування всієї феодальної системи королю.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття: «ієрархія», «аристократія», «феодал», «омаж», «васал», «сеньйор», «васалітет», «феодалізм».
- Ієрархія — це система, у якій елементи (люди чи групи) розташовані за рівнями підпорядкування.
- Аристократія — привілейований стан суспільства, що складається зі знатних родів, які мають високий соціальний статус.
- Феодал — землевласник, який отримав землю (феод) за службу від сеньйора.
- Омаж — урочиста присяга васала на вірність своєму сеньйору.
- Васал — людина, яка отримала землю від сеньйора і зобов’язана йому службою та вірністю.
- Сеньйор — власник землі, який надає її васалам в обмін на службу.
- Васалітет — система взаємних прав і обов’язків між сеньйором і васалом.
- Феодалізм — суспільно-економічна система середньовіччя, заснована на земельній власності та васальних відносинах.
2. Як виникло поняття «небесна ієрархія»? Яку роль у цьому відігравала релігія?
Поняття «небесна ієрархія» виникло зі стародавніх уявлень про богів як організовану піраміду, де вищі боги керують нижчими. Християнство адаптувало цю модель: на вершині знаходився Бог (Трійця), нижче — архангели, ангели та святі. Релігія відігравала ключову роль, адже ця ієрархія стала зразком для земної ієрархії, що сприймалася як встановлена Богом.
3. Якою була соціальна структура середньовічного суспільства? Які зміни у ній відбулися?
Соціальна структура середньовічного суспільства складалася з трьох станів:
- Ті, хто молиться (духівництво).
- Ті, хто воює (воїни-феодали).
- Ті, хто працює (селяни та ремісники).
Зміни:
- Духівництво: стало менш замкненим (стало поповнюватись вихідцями з інших станів) через заборону одруження священників. У деяких монастирях ченці почали займатися фізичною працею.
- Аристократія: втратила частину впливу через утворення централізованих держав, де зросла роль королівської влади.
- Нові соціальні групи: з’явилися торговці та освічені люди (юристи, лікарі), які отримували повагу і були долучені до «тих, хто працює», а найбільш заможні з них стали набувати дворянських титулів.
- Васалітет: поступово замінювався підданством королю.
II. Обговоріть у групі
Розділіться на три групи: «Ті, що моляться», «Ті, що воюють», «Ті, що працюють». Визначте особливості «свого» стану відповідно до обраної групи. Які права та обов’язки мали представники кожного стану?
«Ті, що моляться» (духівництво):
- Особливості стану: виконували релігійні обов’язки, проводили богослужіння, займалися освітою та благодійністю. Не могли одружуватися.
- Права: мали привілеї, звільнення від податків, пожертви, вплив на суспільне життя.
- Обов’язки: молитися за спасіння душі, проводити богослужіння, навчати віруючих, здійснювати таїнства, підтримувати моральний порядок у суспільстві
«Ті, що воюють» (воїни-феодали):
- Особливості стану: забезпечували військовий захист, управляли землями та васалами.
- Права: володіння землею (феодом), отримання доходів від селян.
- Обов’язки: служити сеньйору, брати участь у війнах, захищати підлеглих.
«Ті, що працюють» (селяни та ремісники):
- Особливості стану: займалися сільським господарством і ремеслом, забезпечували їжею та товарами інші стани.
- Права: користування землею для проживання та роботи.
- Обов’язки: обробляти землю, платити податки, виконувати повинності на користь феодала, займатися ремеслами, забезпечувати продовольством та товарами суспільство.
III. Мислю творчо
Поміркуйте над принципом: «Васал мого васала — не мій васал». Як цей принцип співіснував з кодексом честі рицаря, для якого найголовніше — вірність сеньйору? Наведіть конкретні приклади дії цього принципу на практиці.
Принцип «Васал мого васала — не мій васал» означав, що васал нижчого рівня підпорядковувався лише своєму безпосередньому сеньйору, а не вищому володарю, наприклад, королю. Це створювало систему багаторівневої залежності, де кожен васал мав свої права та обов’язки лише перед своїм сеньйором.
Співіснування з кодексом честі рицаря:
- Кодекс честі вимагав від рицаря абсолютної вірності своєму сеньйору, навіть якщо це суперечило інтересам вищих сюзеренів. Лицар мав служити лише тому, хто надав йому феод і кому він присягнув на вірність.
- Проте така система могла створювати конфлікти. Наприклад, якщо король вимагав підтримки від васала свого васала, останній міг відмовитися, посилаючись на те, що він підпорядковується лише своєму безпосередньому сеньйору.
Приклади на практиці:
- У феодальній Франції королі часто не могли напряму впливати на дрібних феодалів (лицарів), які були васалами герцогів або графів. Це ускладнювало централізацію влади й сприяло феодальній роздробленості.
- У випадках конфліктів між сеньйорами й сюзеренами васали часто залишалися нейтральними або підтримували свого безпосереднього сеньйора.