Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Коли та за яких обставин розпочався наступ Золотої Орди на землі Русі? Які походи здійснювало об’єднане монгольське військо?
Наступ Золотої Орди на землі Русі розпочався у 1237 році під проводом Батия. Монгольське військо скористалося слабкістю руських князівств, які були роздроблені й не змогли організувати спільний опір. Кампанія почалася з розорення Рязанського князівства, а потім поширилася на інші руські землі.
Які походи здійснювало об’єднане монгольське військо?
- 1223 рік – битва на річці Калка, де монголи завдали поразки русько-половецькому війську.
- 1237–1240 роки – завоювання руських князівств під час походу Батия: зруйновані Рязань, Владимир, Київ та інші міста.
- 1241 рік – похід у Центральну Європу (Польща, Угорщина).
Діємо: практичні завдання
Перейдіть за QR-кодом або покликанням і перегляньте навчальне відео «Князівство Феодоро». Охарактеризуйте особливості політичного та економічного устрою держави.
Політичний устрій:
- Князівство Феодоро було незалежною християнською державою, яка виникла наприкінці XII століття у південно-західному Криму зі столицею в Мангупі.
- Правителі походили з вірменського князівського роду Гаврасів і були пов’язані з візантійськими імператорами дому Комнінів.
- Держава мала укріплену столицю з потужними фортифікаціями, що забезпечувало її захист від зовнішніх загроз.
- Політика князівства включала дипломатичні відносини з сусідніми державами, такими як Кримське ханство, Молдавія. Наприклад, князівна Марія стала дружиною молдавського господаря Стефана III. Навіть великий князь московський Іван ІІІ у 1474 році вів переговори про одруження свого сина з дочкою феодорського князя
- Основними викликами були конфлікти з генуезькими колоніями за контроль над узбережжям.
Економічний устрій:
- Економіка базувалася на сільському господарстві, ремеслах і торгівлі. У князівстві розвивалося виноградарство, садівництво та тваринництво.
- Важливим економічним центром був порт Каламіта (сучасний Інкерман), який забезпечував вихід до Чорного моря.
- Населення складалося з православних християн, а також католиків, караїмів і євреїв, що сприяло культурному й економічному різноманіттю.
- Вигідне географічне розташування дозволяло Феодоро брати участь у міжнародній торгівлі.
Князівство Феодоро було важливим політичним і економічним центром Криму до його падіння під натиском Османської імперії у 1475 році.
Діємо: практичні завдання
Об’єднайтеся в дослідницькі групи та обговоріть проблемне запитання: «Улус Джучі і Східна Європа: зустріч чи зіткнення цивілізацій?».
Улус Джучі (Золота Орда) і Східна Європа взаємодіяли як через зустріч цивілізацій, так і через зіткнення.
Зустріч цивілізацій:
- Монгольське панування створило умови для розвитку торгівлі, зокрема через Великий шовковий шлях, що проходив через Крим.
- Відбулося змішання культур, релігій та народів, що сприяло появі нових етносів, наприклад, кримських татар.
- Генуезькі колонії в Криму стали важливими торговими центрами, що інтегрували регіон у європейську економіку.
Зіткнення цивілізацій:
- Монгольські завоювання супроводжувалися руйнуванням міст і підкоренням місцевого населення. Наприклад, після битви на Калці 1223 року монголи завдали поразки половцям і розпочали своє панування в Криму.
- Постійні набіги татар на українські та руські землі призвели до спустошення територій і перетворення їх на джерело невільників для работоргівлі.
Таким чином, ці взаємодії можна розглядати як складний процес, де економічна співпраця та культурний обмін поєднувалися з військовими конфліктами та насильством.
Діємо: практичні завдання
Перейдіть за QR-кодом або покликанням і складіть коротку характеристику становлення та розвитку Кримського Ханату.
Кримське ханство виникло у 1441 році під проводом Хаджі I Ґерая після розпаду Золотої Орди. Його столицею став Бахчисарай. Держава мала станово-представницький устрій і династію Ґераїв, яка правила до 1783 року. Ханство підтримувало васальні відносини з Османською імперією, але зберігало певну автономію.
Економіка базувалася на торгівлі, землеробстві, ремеслах і работоргівлі. Кримське військо славилося мобільною кіннотою, яка здійснювала численні набіги на сусідні землі. У XVIII столітті ханство ослабло через внутрішні конфлікти та зовнішній тиск, що призвело до його анексії Російською імперією у 1783 році
Діємо: практичні завдання
Скориставшись матеріалом підручника і поданою схемою, складіть характеристику державного устрою й системи управління Кримського ханату.
Політичний устрій:
- Форма правління: Кримський ханат був становою монархією, де влада належала династії Гіреїв, нащадків Чингізхана.
- Хан: Найвищий правитель, який обирався з роду Гіреїв карачі-беями (головами найвизначніших родів). Хан мав абсолютну владу, але його рішення залежали від підтримки знаті.
- Калга-султан і нуреддін-султан: Старший і молодший спадкоємці хана, які виконували роль заступників і мали власні двори.
- Карачі-беї: Представники найвпливовіших родів (Ширін, Барин, Аргин тощо), які брали участь у виборах хана та мали значний вплив на політику.
- Муфтій: Лідер мусульманської громади, який відповідав за релігійні питання. Його згода була необхідною для ухвалення важливих рішень.
Система управління:
- Курултай: З’їзд родової знаті, що вирішував найважливіші питання, як-от оголошення війни чи миру та збір податків.
- Диван: Центральний уряд ханату, який виконував функції виконавчої влади та вищого суду. До його складу входили представники знаті та чиновники.
- Мурзи: Дрібна аристократія, яка складала командний склад війська.
Соціально-економічні особливості:
- Основу населення становили вільні селяни, які обробляли землю громад і платили податки. Частина населення перебувала у статусі невільників.
- Земля належала хану, знаті та селянським громадам. Пасовища й ліси були спільною власністю.
- Важливим джерелом доходів була работоргівля: ясир (полонені) здобували під час набігів на сусідні землі.
Військова організація:
- Військо складалося з маневрової кінноти, що базувалася на родовому ополченні. Її перевагами були швидкість і раптовість нападів, але недоліком — слабкість у тривалих облогах.
Таким чином, Кримський ханат мав добре організовану систему управління з опорою на аристократію та ісламські традиції.
Робота з картою
Скориставшись картою «Кримське ханство» та матеріалом параграфу, визначте: 1) межі Дикого Поля; 2) територію Кримського ханства та його відносини з сусідами.
- Межі Дикого Поля:
Незаселений Степ між Кримом і руськими містами отримав назву Дике Поле.
- Територія Кримського ханства та його відносини з сусідами:
Територія: Кримський ханат охоплював увесь Кримський півострів, а також прилеглі степові території на північ від нього. Столиця ханату спочатку була в Солхаті (Старий Крим), а з 1449 року — в Бахчисараї.
Відносини з сусідами:
- Генуезькі колонії: Генуезькі міста (Кафа, Чембало, Солдайя) були важливими торговими центрами. Ханат підтримував із ними складні відносини, які включали як союзи, так і конфлікти.
- Князівство Феодоро: Відносини були переважно мирними.
- Велике князівство Литовське: Спочатку союзницькі стосунки, але пізніше здійснювали регулярні набіги на українські землі Великого князівства Литовського. Склалася принизлива практика сплати Королівством Польським та Великим князівством Литовським щорічної данини кримському ханові
- Османська імперія: З 1475 року ханат став васалом Османської імперії, що забезпечило йому військову підтримку та захист.
- Союз із Москвою сприяв походам на українські землі, зокрема спалення Києва у 1482 році. Щоправда Московська держава від них потерпала не менше.
Таким чином, Кримський ханат був регіональною державою зі стратегічним розташуванням і активною участю в міжнародній торгівлі та політиці.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «ясир», «тамга», «курултай», «диван».
Ясир: Полонені, яких захоплювали під час набігів кримські татари. Їх продавали в рабство або використовували як робочу силу.
Тамга: Податок або мито, яке стягувалося в Кримському ханстві за торгівлю, перевезення товарів чи інші економічні операції.
Курултай: З’їзд родової знаті, на якому ухвалювали найважливіші рішення, як-от обрання хана, оголошення війни чи миру, збір податків.
Диван: Центральний уряд ханства, який виконував функції виконавчої влади, суду та адміністративного управління.
II. Обговоріть у групі
1. Поміркуйте, чим можна пояснити, що до 1480-х рр. татари майже не чинили напад на українські землі, а пізніше їх походи стали щорічними.
Хан Гаджи-Гірей та його перші наступники підтримували ці союзницькі відносини, що забезпечувало певний мир на українських землях. Однак, після того, як хани почали шукати союзників у Москві через недостатню підтримку від Литви, ситуація змінилася. Наслідком стали нищівні походи 1474 р. на Галицьку Русь і Поділля та 1482 р. на Київщину, здійснені ханом Менглі — Гіреєм на домагання Івана III. Спалення Києва у 1482 р. поклало початок ланцюга походів на українські землі.
2. В історії Криму все здається зрозумілим: у V ст. тут панує Візантія, в VI ст. степовий Крим завойовують хозари, яких в XI ст. змінюють половці, у приморській частині — знов влада Візантії. На початку XIII ст. Крим захопили татари й створили там свій улус. А звідки на Кримському півострові з’явилися генуезькі фортеці?
Генуезькі фортеці з’явилися на Кримському півострові внаслідок торгових інтересів Генуї. У 1261 році, після повалення Латинської імперії хрестоносців, візантійський імператор Михаїл Палеолог віддячив генуезцям за їхню підтримку, надавши їм монопольне право на торговельну діяльність у Чорному морі. Це дозволило генуезцям вільно засновувати свої факторії та колонії на південному узбережжі Криму. У 1266 році генуезці отримали дозвіл від правителя Криму Уран-Тимура заснувати колонію в Кафі (сучасна Феодосія), яка згодом стала центром їхніх володінь. Генуезці розширили свою присутність, захопивши у 1343 році Чембало (сучасна Балаклава), у 1365 році Солдайю (сучасний Судак), а в 1380 році хан Тохтамиш погодився визнати всі території, захоплені генуезцями в Криму і Причорномор’ї, за Генуєю.
III. Мислю творчо
Поміркуйте: у чому полягали переваги татарського війська, а в чому, навпаки — недоліки?
Переваги:
- Швидкість і маневровість. Татарська кіннота могла долати до 100 км на день завдяки запасним коням, що дозволяло проводити раптові напади і швидко відступати.
- Автономність. Кожен воїн мав запас сушених харчів на кілька місяців, що зменшувало потребу в обозах.
- Дисципліна і організованість. Татарське військо було добре організоване, з чіткою системою командування.
Недоліки:
- Нездатність до тривалих облог. Відсутність артилерії та слабке використання вогнепальної зброї ускладнювали захоплення укріплених міст і фортець.
- Залежність від степових умов. Тактика татар була менш ефективною у лісистій чи гористій місцевості.