Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків
Згадайте, чому професія писаря була престижною в Давніх Єгипті, Китаї, Дворіччі.
- Давній Єгипет: Писарі були частиною адміністративної еліти, звільнені від податків і фізичної праці. Вони займалися обліком, написанням документів і зберіганням знань, що забезпечувало їм високий статус і вплив.
- Китай: Професія писаря вимагала складного навчання та складання іспитів. Вони були чиновниками, які керували документацією й обліком, що робило їх шанованими в суспільстві.
- Дворіччя: Писарі записували закони, угоди й економічні операції на глиняних табличках. Їхня робота була основою управління державою та збереження культури.
Як ви розумієте поняття «грамота», «наука»?
Грамота – це вміння читати й писати, а також офіційний документ.
Наука – це система знань про закони природи, суспільства і мислення, яка постійно розвивається завдяки дослідженням.
1. Порівняйте перелік семи вільних мистецтв із вашим розкладом шкільних занять. Поділіться міркуваннями в класі.
Сім вільних мистецтв включали: граматику, риторику, діалектику (тривіум), арифметику, геометрію, астрономію, музику (квадривіум).
- Граматика: Вивчення мови, літератури, правопису, що відповідає сучасним урокам української мови та літератури.
- Риторика: Мистецтво красномовства, що може бути частиною уроків літератури, історії, суспільствознавства.
- Діалектика (логіка): Розвиток критичного мислення, аналізу, що частково присутнє в уроках філософії, логіки, математики.
- Арифметика: Математика, алгебра, геометрія.
- Геометрія: Вивчення просторових відношень, що є частиною математики.
- Астрономія: Вивчення небесних тіл, що може бути частиною фізики, астрономії або природознавства.
- Музика: Вивчення музичної теорії, що відповідає урокам музики.
2. Знайдіть на карті міста, у яких діяли університети, про які йдеться в параграфі.
Університети діяли в містах: Болонья (Італія), Оксфорд (Англія), Париж (Франція), Саламанка (Іспанія), Прага (Чехія), Краків (Польща).
3. Хто оплачував навчання? Чому?
Самі студенти або їхні родини сплачували за навчання, оскільки це було необхідно для отримання освіти та професійного зростання. Студенти з незаможних сімей шукали підробітки або жебракували, щоб оплатити навчання.
Університети отримували кошти від духівництва та феодалів, які підтримували освіту для підготовки освічених кадрів для церкви та управління державою.
Міста, де розвивалися університети, також сприяли їхньому фінансуванню, оскільки потребували освічених громадян для розвитку економіки та управління.
49.2. Освіта Русі-України
1. У яких руських містах засновано перші школи? Що вивчали їхні учні?
Перші школи в Русі-Україні були засновані в таких містах, як Київ, Новгород та інші. Учні вивчали насамперед читання, писання та рахування. Спочатку вони вивчали абетку, потім починали читати по складах тексти з Апостола та Псалтиря, що виконували роль підручників.
2. Чому дослідники минулого роблять висновок про поширення писемності серед простого населення Русі?
Дослідники роблять висновок про поширення писемності серед простого населення Русі через наявність написів на ремісничих виробах (посуді, прясельцях, свинцевих пломбах для товарів, ювелірних виробах) та існування графіті – стародавніх написів і малюнків, зроблених гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах.
3. Назвіть імена високоосвічених вихідців з Русі-України. Де вони навчалися? Чим прославились?
- Юрій Дрогобич (1450—1494) навчався в Краківському та Болонському університетах. Він читав лекції з філософії та медицини, був ректором Болонського університету в 1481—1482 роках. У 1483 році вийшла друком його «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
- Митрополит Петро Ратенський та перемишльський єпископ Мемнон були представниками вищого духівництва, які отримали освіту в богослов’ї, філософії, риториці, граматиці, співів та іноземних мовах.
- Князь Володимир Василькович був переписувачем книг і філософом, а його писар Федорець складав тексти грамот для князя.
- Київський митрополит Климент Смолятич у своїх «Посланнях» XII ст. спирався на авторитет античних філософів, таких як Арістотель та Платон.
49.3. Розповсюдження знань та поява книгодрукування
1. Поміркуйте, чому видавничі майстерні стрімко поширювалися по всій Європі.
Видавничі майстерні поширювалися через винайдення друкарського верстата Йоганном Гутенбергом, що зробило книги дешевшими та доступнішими. Це сприяло швидкому поширенню знань, зростанню грамотності та зменшенню залежності від рукописів, які створювали в монастирях.
2. Який винахід, на вашу думку, мав найбільше значення для історії Середньовіччя?
Найважливішим винаходом було книгодрукування, адже це була революція у передачі знань, сприяло розвитку освіти, науки та культури, а також підготувало ґрунт для епохи Відродження.
3. Чому винайдення пороху спричинило кризу рицарства?
Порох зробив рицарські обладунки неефективними проти вогнепальної зброї. Це призвело до занепаду рицарства як військової касти та зміни феодального устрою на користь централізованих держав.
1. Вправа «Колаж». Об’єднайтеся в групи. Створіть колаж на одну з обраних тем: «Винаходи Середньовіччя», «Життя середньовічного студента», «У майстерні Гутенберга».
Перевірте себе
1. Запитання до тексту параграфа:
- Коли з’явилися перші університети в Європі?
- Що вивчали студенти в середньовічних університетах?
- Хто заснував першу друкарню у Львові?
- Де виникли перші школи на Русі?
- Звідки ми можемо дізнатися про писемність простого населення Русі?
- Чому книгодрукування вважають переворотом у культурі?
- Як навчалися учні в середньовічних школах?
- Який результат мало винайдення пороху для рицарства?
2. Які винаходи здійснено в Середньовіччі?
- Книгодрукування (рухливі літери Йоганна Гутенберга)
- Порох
- Компас
- Механічні годинники
- Окуляри
3. Схема «Освіта на українських землях»:
Поширення писемності:
- Літописці повідомляють про відкриття шкіл у Києві, Новгороді та інших містах
- Учні вивчали абетку, читання, письмо, рахунок.
- Використовувалися тексти з «Апостола» та «Псалтиря».
- Писемність поширювалася серед простого населення (графіті, написи на ремісничих виробах).
Високоосвічені діячі:
- Юрій Дрогобич (Котермак): навчався в Краківському та Болонському університетах, став ректором Болонського університету.
- Володимир Василькович: князь-філософ, переписувач книг.
- Климент Смолятич: київський митрополит, опирався на античних філософів.
4. Чому виникнення книгодрукування вважають переворотом в історії культури?
Книги стали дешевшими та доступнішими для широкого кола людей, що сприяло поширенню знань і зростанню грамотності.
Рукописи створювалися переважно в монастирях, а з появою друкарства церква втратила монополію на поширення інформації.
Друковані книги дозволили швидше поширювати наукові відкриття, що сприяло розвитку науки та освіти.
Книгодрукування прискорило культурний обмін, сприяло розвитку літератури, мистецтва та філософії, підготувавши ґрунт для епохи Відродження.
5. Вправа «Спільне-відмінне». Діаграма Вена: Середньовічні та сучасні університети
| Спільне | Середньовічні університети | Сучасні університети |
|---|---|---|
| – Є місцем здобуття знань. | – Залежали від церкви та феодалів. | – Фінансуються державою, приватними фондами. |
| – Викладачі та студенти. | – Вивчали «сім вільних мистецтв». | – Різноманіття спеціальностей і наук. |
| – Присвоюють ступені (бакалавр, магістр). | – Використовували пергамент і усне навчання. | – Використовують сучасні технології (Інтернет, гаджети). |
| – Обмежений доступ для незаможних. | – Доступність через стипендії та гранти. |
6. Вправа «Історичний портрет». Юрій Дрогобич
Юрій Дрогобич (справжнє ім’я – Юрій Михайлович Котермак) народився близько 1450 року в місті Дрогобич, що входило тоді до складу Руського воєводства Королівства Польського. Він виріс у сім’ї солевара Михайла-Доната. Першу освіту Юрій отримав у священника церкви святого Юра, де здобув початкові знання з латини та основ обчислення пасхалій.
Юрій Дрогобич вирізнявся надзвичайною жагою до знань та наполегливістю. Попри ранню втрату батьків, він прагнув здобути ґрунтовну освіту. Його допитливість та працьовитість дозволили йому досягти значних успіхів у науці. Дрогобич володів кількома мовами, що свідчить про його інтелектуальні здібності та відкритість до нових знань.
Юрій Дрогобич здобув блискучу освіту в провідних європейських університетах. Він навчався в Яґеллонському університеті в Кракові, де отримав ступені бакалавра (1470) та магістра (1473). Згодом продовжив навчання в Болонському університеті, де став доктором філософії та медицини.
Найвизначнішим досягненням Юрія Дрогобича стало обрання його ректором Болонського університету в 1481-1482 роках. Це свідчить про високу оцінку його здібностей та авторитет серед колег і студентів.Дрогобич був видатним астрономом, астрологом та медиком свого часу. Він викладав астрономію в Болонському та Яґеллонському університетах. Серед його учнів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник.
Його книга “Прогностична оцінка поточного 1483 року”, видана в Римі 7 лютого 1483 року. Це була перша відома друкована книга, написана українцем. У ній, окрім астрологічних прогнозів, містилися відомості з географії, астрономії, метеорології та філософії.
Юрій Дрогобич вважав, що людина може наблизитися до Бога завдяки самовдосконаленню та розвитку свого розуму.
Сьогодні пам’ять про Юрія Дрогобича вшановують в Україні. Його іменем названі вулиці в різних містах, встановлено пам’ятники, а Львівський обласний академічний музично-драматичний театр має його ім’я.