Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем
1. Які руські князівства чинили опір монгольській навалі?
Руські князівства, які чинили опір монголам: Рязанське, Володимиро-Суздальське, Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське.
2. Коли утворилася Золота Орда?
Золота Орда утворилася в 1243 році після завершення монгольського завоювання Русі та інших територій.
3. Що таке ярлик?
Ярлик — це письмовий указ хана Золотої Орди, який надавав право на управління певними територіями або проведення богослужінь.
Яка подія стала вирішальною в розпаді Золотої Орди? Якими були наслідки війни Тамерлана й Тохтамиша для Золотої Орди?
Вирішальною подією в розпаді Золотої Орди стали поразки у війнах з Тамерланом у 1391 році на річці Кандурча та в 1395 році на річці Терек. Ці битви призвели до руйнування економічних центрів Орди, що стало смертельним ударом для її існування.
1. Які території втратила Золота Орда порівняно з часами хана Узбека?
У 1362 році, після перемоги литовських князів у битві на Синіх Водах, Київщина, Поділля, Волинь і Сіверщина були приєднані до Великого князівства Литовського, що означало втрату контролю над цими українськими землями.
2. Що спричинило такі територіальні зміни?
Територіальні зміни в Золотій Орді були спричинені кількома факторами:
- Внутрішні конфлікти та боротьба за владу, що почалася після смерті хана Узбека, зокрема “Велика Зам’ятня” (1359—1381 рр.), коли на престолі змінилося понад 25 ханів, що призвело до занепаду та розпаду держави.
- Війна між Тохтамишем та Тамерланом (Тимуром) у 1391 та 1395 роках, яка призвела до розгрому військ Золотої Орди та розорення економічних центрів на Волзі й Причорномор’ї.
- Зовнішні фактори, такі як перемога литовських князів у битві на Синіх Водах у 1362 році, що дозволила їм вивести українські землі з-під ординської влади.
Які держави змагалися за спадщину Золотої Орди? Хто став головним спадкоємцем влади ханів?
Держави, які змагалися за спадщину Золотої Орди, включали Велику Орду, Кримський ханат, Османську імперію (Московську державу та Велике князівство Литовське вони боролись за землі які належали Золотій Орді). Головним спадкоємцем влади ханів став Кримський ханат, який у 1502 році розгромив Велику Орду та став володарем спадщини Золотої Орди.
Сформулюйте судження про
Події, які призвели до дезінтеграції Золотої Орди:
Дезінтеграція Золотої Орди була спричинена низкою подій та процесів, які підірвали її єдність і могутність. Після смерті хана Узбека, який правив у 1312-1342 роках, його онук Бердібек, щоб утримати владу, знищив усіх своїх родичів. Це призвело до боротьби за владу, відомої як “Велика Зам’ятня” (1359—1381 рр.), коли на престолі змінилося понад 25 ханів. Цей період характеризувався внутрішніми конфліктами, що послабили державу. Війна між Тохтамишем та Тамерланом (Тимуром) у 1391 та 1395 роках стала вирішальною подією, яка призвела до розгрому військ Золотої Орди та розорення економічних центрів на Волзі й Причорномор’ї. Це завдало смертельного удару по Орді, і після цього вона почала стрімко розпадатися.
Боротьба за спадщину Золотої Орди:
Після розпаду Золотої Орди за її спадщину змагалися кілька держав. Велика Орда, яка залишилася після розпаду, намагалася утримати владу, але зіткнулася з опором з боку інших держав. Кримський ханат, Казанський ханат, Астраханський ханат, Ногайська Орда, Сибірський ханат, Узбецький ханат та Московська держава претендували на частину спадщини. Особливо активно за спадщину боролися Велика Орда, Османська імперія, Московська держава та Кримський ханат. У 1502 році Кримський ханат розгромив Велику Орду та утвердив свою зверхність над її залишками, ставши головним спадкоємцем влади ханів.
Процес унезалежнення Московської держави:
Московська держава поступово звільнялася від залежності Золотої Орди. У 1480 році відбулося «стояння на річці Угрі», після якого Москва фактично припинила сплату данини Орді. За правління Івана III (1462–1505 рр.) Московська держава посилила свою владу, об’єднала північносхідні руські землі та почала претендувати на роль центру православного світу.
Запитання і завдання
Знаємо
1. Який хан перебрав на себе владу ханів Золотої Орди після припинення її існування?
А кримський.
2. Скільки років тривала в Золотій Орді «Велика Зам’ятня»?
22 роки (1359–1381 рр.).
3. Переставте літери та прочитайте ім’я хана, який став засновником династії Гераїв.
Хаджі.
Аналізуємо і пояснюємо
4. Підтвердьте фактами те, що після смерті хана Бердібека в Золотій Орді почалася міжусобиця.
Після смерті хана Бердібека у 1359 році в Золотій Орді почалася боротьба за владу, відома як «Велика Зам’ятня» (1359–1381 рр.). За цей період на престолі змінилося понад 25 ханів, що спричинило хаос і ослаблення держави
5. Чи можна стверджувати, що під час усобиць у Золотій Орді московські князі завжди зберігали вірність монгольським ханам? Чому?
Ні, не можна стверджувати, що московські князі завжди зберігали вірність монгольським ханам. Хоча вони підтримували законних представників ханського роду, це було радше політичним розрахунком. Наприклад, Дмитро Донський виступив проти темника Мамая, який не був нащадком Чингісидів, і здобув перемогу на Куликовому полі у 1380 році.
6. Підтвердьте або спростуйте твердження, що прийняття ісламу як державної релігії Золотої Орди мало визначальний вплив на її розвиток.
Прийняття ісламу як державної релігії Золотої Орди за правління хана Узбека (1312–1342 рр.) мало значний вплив на її розвиток. Хан Узбек оголосив іслам державною релігією, що сприяло централізації влади. Таким чином, прийняття ісламу сприяло зміцненню влади хана Узбека та стабілізації держави на певний час. Проте, після його смерті, боротьба за владу та міжусобиці призвели до занепаду Орди, що свідчить про те, що іслам не зміг запобігти розпаду держави.
7. Якими були причини унезалежнення Московської держави?
Причинами унезалежнення Московської держави стали:
- Занепад Золотої Орди через внутрішні міжусобиці («Велика Зам’ятня») та поразки від зовнішніх ворогів, що послабило її контроль над підвладними територіями.
- Перемога московського князя Дмитра Донського в Куликовській битві (1380 р.). Наслідком перемоги стала більша самостійність московських князів.
- Стояння на річці Угрі (1480 р.), коли хан Ахмат не зміг змусити Москву до покори, що стало символом звільнення від ординської залежності.
- Централізація влади в Московській державі за Івана III, який об’єднав північносхідні руські землі та посилив військову і політичну могутність Москви.
8. Порівняйте політику князя Івана III та перших московських князів. Зробіть висновок.
| Перші московські князі | Іван III |
|---|---|
| Сплачували данину, отримували ярлики на княжіння | Відмовився від сплати данини після стояння на Угрі |
| Лише початок об’єднання навколо Москви | Завершив об’єднання північносхідних земель Русі. |
| Влада обмежена залежністю від Орди | Запровадив «Судебник» (1497 р.), що регулював управління |
| Зберігали роздробленість земель через удільну систему управління. | Посилено центральну владу Претендував на роль центру православ’я, уклав шлюб із Зоєю Палеолог. |
Застосовуємо і творимо
9. Скільки часу минуло від початку «Великої Зам’ятні» до розпаду Золотої Орди?
Від початку «Великої Зам’ятні» (1359 р.) до розпаду Золотої Орди (1502 р. кримські татари руйнують столицю Сарай) минуло 143 років.
10. Як розвивалися відносини московських князів із Золотою Ордою? Як це вплинуло на піднесення Московської держави?
Відносини московських князів із Золотою Ордою змінювалися з часом:
- Етап залежності: Московські князі отримували ярлики на княжіння та збирали данину для ханів, що дозволяло їм зміцнювати свої позиції серед руських земель (наприклад, Іван Калита).
- Період протистояння: У XIV столітті Дмитро Донський переміг війська Мамая на Куликовому полі (1380 р.), що стало символом послаблення ординського впливу.
- Унезалежнення: У 1480 році після «стояння на річці Угрі» Іван III припинив сплату данини Орді, що ознаменувало фактичне звільнення Москви від залежності.
Вплив на піднесення Московської держави:
- Московські князі використовували підтримку ханів для централізації влади та посилення своєї держави.
- Після ослаблення Орди Москва стала центром об’єднання руських земель, що сприяло її перетворенню на сильну централізовану державу.
11. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Політика Кримського ханату щодо Великого князівства Литовського: від союзу до ворожнечі».
Спочатку Кримський ханат і Велике князівство Литовське мали союзницькі відносини. Хаджі Герай, засновник Кримського ханату, отримав підтримку Литви для утвердження своєї влади в Криму. Союз був вигідним обом сторонам: Литва отримувала захист від нападів Золотої Орди, а Хаджі Герай — підтримку проти ординських ханів. У 1452 році Хаджі Герай розгромив хана Великої Орди Сеїда Ахмета, зміцнивши свої позиції та захищаючи литовські інтереси.
Однак після смерті Хаджі Герая (1466 р.) ситуація змінилася. Його син Менглі Герай переорієнтував зовнішню політику ханату, уклавши союз із Московською державою та Османською імперією. Це стало переломним моментом у відносинах із Литвою. У 1482 році Менглі Герай здійснив похід на Київ, пограбувавши та спаливши місто, що стало початком регулярних набігів кримських татар на українські землі, які входили до складу Великого князівства Литовського.
Ворожнеча між Кримським ханатом і Литвою посилювалася через участь Москви та Османської імперії, які підтримували Крим у боротьбі проти литовців. У XVI столітті литовсько-кримські відносини залишалися напруженими, попри спроби укладати угоди про мир і співпрацю. Таким чином, політика Кримського ханату щодо Великого князівства Литовського пройшла шлях від союзу до тривалої ворожнечі, що суттєво вплинуло на долю українських земель і геополітичну ситуацію в регіоні.