Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Складіть хронологічну таблицю подій:
- Утворення УАПЦ — жовтень 1921 року.
- Проголошення курсу на індустріалізацію — грудень 1925 року.
- Початок насильницької колективізації — листопад 1929 року.
- Судовий процес над членами «Спілки визволення України» — березень-квітень 1930 року.
- Перенесення столиці УСРР/УССР з Харкова до Києва — серпень 1934 року.
- Голодомор в Україні — 1932–1933 роки.
2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.
А) «великий терор», репресії, націонал-комунізм, «Розстріляне відродження».
Зайве: націонал-комунізм, тому що це ідеологічна течія, яка прагнула поєднати комуністичні ідеї з національними інтересами, тоді як інші поняття стосуються репресій і терору.
Б) індустріалізація, соціалістичне змагання, директивна економіка, соціалістичний реалізм.
Зайве: соціалістичний реалізм, тому що це мистецький напрям, тоді як інші поняття стосуються економічної політики.
В) «закон про п’ять колосків», «чорна дошка», штурмівщина, суцільна колективізація.
Зайве: штурмівщина, тому що це метод виконання планів у промисловості, тоді як інші поняття пов’язані із сільським господарством і репресивною політикою.
Г) русифікація, коренізація, УАПЦ, українізація.
Зайве: УАПЦ, тому що це церковна організація, тоді як інші поняття стосуються мовної та культурної політики.
3. Виконайте завдання за історичними картами:
а) Покажіть регіони голоду 1921–1923 років.
Голод охопив південні та східні регіони України: Одещину, Миколаївщину, Запоріжжя, Донеччину, Катеринославщину (сучасна Дніпропетровщина), а також південь Полтавщини, Харківщини та Кременчужчини.
б) Віднайдіть території, охоплені Голодомором.
Голодомор 1932–1933 років охопив майже всю територію України, окрім Західного регіону (не входила в склад СРСР) та Криму. Найбільше постраждали Житомирська, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська та Сумська області.
в) Локалізуйте місця антибільшовицьких повстань.
Наймасовіші повстання відбувалися в Центральній Україні (Київщина, Черкащина), Півдні (Одещина, Миколаївщина), Поділлі (Вінниччина) та на Харківщині. Наприклад, Григор’ївське повстання охопило такі міста, як Черкаси, Кременчук, Одеса, Миколаїв.
г) Визначте розташування індустріальних новобудов УРСР/УССР.
Основні індустріальні об’єкти: Дніпрогес (Запоріжжя), Запоріжсталь (Запоріжжя), Криворіжсталь (Кривий Ріг), Азовсталь (Маріуполь), Харківський тракторний завод (Харків), Новокраматорський машинобудівний завод (Краматорськ).
4. Причини та особливості «культурної революції» в УРСР/УССР. Її здобутки й прорахунки:
- Причини: Необхідність створення соціалістичної культури для зміцнення радянської влади; підвищення рівня освіти населення; перевиховання інтелігенції в дусі марксистсько-ленінської ідеології.
- Особливості: Ліквідація неписьменності; створення системи освіти на основі марксистсько-ленінської ідеології; розвиток масової культури; формування «нової радянської людини».
- Здобутки: Поширення грамотності; розвиток науки й технічної освіти; створення нових культурних установ (театри, кіностудії).
- Прорахунки: Політизація культури; репресії проти діячів культури; знищення національних традицій; ідеологічний контроль над усіма сферами життя.
5. Порівняння нової економічної політики (НЕП) із політикою форсованої індустріалізації та масової колективізації:
| Критерій | Нова економічна політика (НЕП) | Форсована індустріалізація і масова колективізація |
|---|---|---|
| Суть | Часткове повернення до ринкових відносин і приватної власності | Примусове створення колгоспів і розвиток важкої промисловості |
| Засоби впровадження | Лібералізація економіки; дозвіл на приватну торгівлю | Примусова колективізація; репресії; централізоване планування |
| Наслідки | Відновлення економіки після війни; зростання добробуту населення | Масові репресії; голодомори; швидкий розвиток промисловості |
6. Проаналізуйте (на вибір), чому виникло протиріччя між:
а) Комуністичним вченням і новою економічною політикою.
Протиріччя виникло через те, що комуністичне вчення передбачало ліквідацію приватної власності, ринкових відносин і побудову соціалізму через централізоване планування. Натомість НЕП допускав елементи ринкової економіки, приватну торгівлю та підприємництво, що суперечило ідеології марксизму-ленінізму. НЕП був вимушеним кроком для подолання економічної кризи, але його розглядали як тимчасовий компроміс із капіталізмом, що викликало критику з боку радикальних комуністів.
б) Пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини.
Радянська пропаганда створювала образ “нової людини” — ідеального будівника соціалізму, самовідданого і дисциплінованого. Однак реальність була іншою: через репресії, голод і важкі умови праці люди часто були деморалізованими, вимушені боротися за виживання. Розрив між пропагандою та дійсністю підривав довіру до радянської влади.
7. Поміркуйте, чому Голодомор 1932–1933 років вважають геноцидом.
Голодомор вважають геноцидом через його цілеспрямований характер. Радянська влада штучно створила голод шляхом завищених норм хлібозаготівель, конфіскації продовольства, блокування сіл (“чорні дошки”) та заборони виїзду селян у пошуках їжі. Ці дії були спрямовані на знищення українського селянства як соціальної бази національного руху та ослаблення української нації загалом. Відповідно до Конвенції ООН про геноцид (1948), такі дії відповідають визначенню геноциду, оскільки мали на меті часткове фізичне знищення національної групи.
8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей на сторінках 184-185. Хто з цих діячів культури належить до «Розстріляного відродження»? Чому літературно-мистецьке покоління 1920-х початку 1930-х років в Україні, яке знищив тоталітарний сталінський режим, називають «Розстріляним відродженням»? Відповідь обґрунтуйте.
Хто з цих діячів культури належить до «Розстріляного відродження»?
До «Розстріляного відродження» належать Лесь Курбас, Микола Хвильовий і Михайло Бойчук. Їхні життя були трагічно обірвані сталінським режимом через звинувачення у «націоналізмі», «шкідництві» або «антирадянській діяльності».
Чому літературно-мистецьке покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, яке знищив тоталітарний сталінський режим, називають «Розстріляним відродженням»? Обґрунтування.
Це покоління називають «Розстріляним відродженням», оскільки воно стало символом культурного піднесення України в 1920-х роках, коли завдяки політиці українізації розвивалися література, мистецтво, театр і наука. Однак цей процес був жорстоко перерваний сталінським терором. Багатьох представників цього покоління репресували, розстріляли або змусили замовкнути. Їхні досягнення знищувалися або замовчувалися, а самих митців оголошували «ворогами народу». Ця трагедія стала символом знищення української інтелігенції та культури радянською владою.