§37. Польське королівство в ХІV– ХV століттях. Утворення Великого князівства Литовського

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

З якими країнами Центральної Європи Русь-Україна мала династичні зв’язки?

Київська Русь мала дипломатичні відносини з багатьма країнами Європи (Польща, Угорщина, Німеччина, Франція), Візантією, скандинавськими країнами та іншими.

Як ви розумієте поняття «язичництво»?

Язичництво — це система релігійних вірувань, яка існувала до прийняття християнства. Вона базувалася на поклонінні багатьом богам, природним явищам і духам.

Як ви розумієте поняття «династична унія»?

Династична унія — це союз між державами або територіями, який утворюється через шлюб представників правлячих династій. Такий союз зміцнював політичні й економічні відносини між країнами.

37.1. Польське королівство

1. Віднайдіть на карті: столиці Польщі; держави, із якими межувало Польське королівство; територіальні втрати та надбання в Середні віки.

• Столиці Польщі: Гнєзно, Познань, Краків.
• Держави-сусіди: Священна Римська імперія, Чехія, Угорщина, Литва, Руські князівства, Держава Тевтонського ордену.
• Територіальні надбання: Сілезія, Малопольща, Червенські міста, значні території Галицького князівства. Територіальні втрати: Сілезія (поступка Чехії), Помор’я (поступка Тевтонському ордену).

2. Визначте характерні досягнення згаданих у параграфі польських правителів із династії П’ястів.

• Мєшко I (960–992): хрещення Польщі (966 р.), розширення територій (Сілезія, Малопольща).
• Болеслав I Хоробрий (992–1025): відстояв свою владу в боротьбі зі Священною Римською імперією, утвердження польської влади від Балтики до Карпат, заснування архієпископства, тимчасове захоплення Києва.
• Владислав I Локетек (1320–1333): об’єднання Польщі, отримання королівської корони.
• Казимир III Великий (1333–1370): адміністративні реформи, налагодив добросусідські взаємини з Угорщиною, знайшов надійних союзників у Західній Європі, захопив місто Львів та значні території Галицького князівства, заснування Краківського університету.

3. Чому Польща була зацікавлена у встановленні своєї влади на українських землях? Із якими подіями пов’язані спроби польських князів та королів поширити вплив на Україну?

Українські землі мали важливе стратегічне значення, оскільки вони розташовані на перехресті торгових шляхів і межують з іншими потужними державами. Українські землі були багаті на природні ресурси, що могли бути корисними для економічного розвитку Польщі. Встановлення контролю над українськими землями дозволяло Польщі розширити свій політичний вплив у регіоні, особливо в боротьбі з іншими державами, такими як Литва та Угорщина.

Спроби польських князів та королів поширити вплив на Україну пов’язані з наступними подіями:

• Захоплення Києва Болеславом І Хоробрим у 1018 році: Це була спроба утвердити польський вплив на східних землях, хоча вона не мала довготривалого успіху.
• Війни за галицько-волинську спадщину: Казимир ІІІ вів успішні походи, захопивши Львів та значні території Галицького князівства в 1349 році, що стало важливим кроком у встановленні польського контролю над українськими землями.

37.2. Як формувалася Литва?

1. Поміркуйте, за яких умов відбувається перетворення литовських племен на впливову середньовічну державу.

Перетворення литовських племен на впливову державу відбулося завдяки об’єднанню розрізнених племен під владою князя Міндовга у XIII ст., що дозволило протистояти нападам Польщі, Тевтонського ордену та Русі. Крім того, успішна експансія на руські землі, військові перемоги та політичні союзи сприяли зміцненню держави.

2. З’ясуйте, які методи використовували литовські князі для посилення своєї ролі в міжнародних відносинах. Наведіть приклади.

• Військова експансія: Гедимін і Ольгерд приєднували руські землі, зокрема Київщину, Волинь і Поділля.
• Дипломатія: Гедимін уклав шлюбний союз із Польщею, одруживши доньку Анну з Казимиром III.
• Релігійні ініціативи: Ольгерд домігся відновлення православної митрополії для русичів і литовців.
• Принцип управління: «Старого не змінюємо, нового не вводимо» дозволяв зберігати лояльність місцевого населення на новоприєднаних територіях.

3. Які українські землі потрапили до складу Великого князівства Литовського? За яких обставин це відбулося?

До складу Великого князівства Литовського увійшли Київщина, Волинь, Поділля, Чернігово-Сіверщина та Переяславщина. Це сталося в результаті військових походів Гедиміна й Ольгерда, які скористалися ослабленням Золотої Орди та підтримкою місцевого боярства, яке прагнуло звільнитися від ординського панування.

37.3. Початок формування Польсько-Литовської держави

1. Пригадайте факти укладання династичних уній в історії середньовічної Європи. Наведіть приклади.

• Кревська унія (1385): династичний союз між Польщею та Литвою, укладений через шлюб Ягайла і Ядвіги.
• Кальмарська унія (1397): об’єднання Данії, Норвегії та Швеції під однією короною.
• Шлюб Фердинанда Арагонського та Ізабелли Кастильської (1469) об’єднав два королівства в єдину Іспанію.

2. Визначте основні умови Кревської унії.

• Литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і став польським королем.
• Литва мала прийняти католицтво як державну релігію.
• Литва зобов’язувалася приєднати свої землі до Королівства Польського.

3. Назвіть результати та наслідки Грюнвальдської битви.

• Перемога польсько-литовських військ підірвала військову могутність Тевтонського ордену та зупинила його експансію на схід.
• За Торунським миром (1411), Жемайтія повернулася до Литви, а Добжинська земля — до Польщі. Орден також сплатив контрибуцію.
• Битва зміцнила союз між Польщею та Литвою і посилила їхній міжнародний авторитет.

1. Вправа «Кола Вена». Створіть схему «Розвиток Польщі та Литви у Середні віки» за принципом діаграми Вена. Запишіть спільні та відмінні риси.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли князь Мєшко І охрестив Польщу?
• Що стало символом польської династії П’ястів?
• Хто з польських князів захопив Київ у 1018 році?
• Де зберігається меч Щербець?
• Звідки ми можемо дізнатися про битву на Синіх Водах 1362 року?
• Чому Казимир ІІІ поступився Сілезією та Помор’ям?
• Як литовські князі забезпечували стабільність на приєднаних територіях?
• Який результат мала Кревська унія для Литви та Польщі?

2. Які фактори сприяли зближенню Польського королівства та Великого князівства Литовського?

1. Спільна загроза з боку Тевтонського ордену: обидві держави прагнули посилити обороноздатність перед агресією ордену.
2. Династична політика: шлюб Ягайла та Ядвіги об’єднав інтереси двох держав.
3. Релігійний чинник: християнізація Литви через католицизм сприяла інтеграції з католицькою Польщею.
4. Економічна вигода: об’єднання створило умови для розвитку торгівлі та зміцнення економічних зв’язків.

3. Складіть схему «Кревська унія».

4. Поміркуйте, чому приєднання українських земель до Литви називають «тихою експансією» (пригадайте значення терміна «експансія»).

Термін «тиха експансія» означає поступове, ненасильницьке розширення територій або впливу. Приєднання українських земель до Литви отримало таку назву через:

1. Мирний характер інтеграції: Литовські князі не змінювали місцевих традицій, права чи релігії, дотримуючись принципу «Старого не змінюємо, нового не вводимо».
2. Захист від зовнішніх загроз: Литва забезпечила захист українських земель від монгольської загрози та інших ворогів.
3. Використання руської мови та культури в управлінні: це сприяло легкому прийняттю литовської влади місцевим населенням.

Таким чином, литовська експансія відбувалася без значного опору і сприяла стабільності в регіоні.

5. Вправа «Історичний портрет». Створіть історичний портрет одного із правителів Польського королівства чи Великого князівства Литовського.

Історичний портрет князя Ольгерда

Ольгерд — видатний правитель Великого князівства Литовського, який зробив значний внесок у розширення територій держави та зміцнення її міжнародного становища.

Походження та правління

Ольгерд був сином великого князя Гедиміна і продовжив його політику централізації та розширення володінь. Він правив Литвою з 1345 по 1377 рік, послідовно зміцнюючи її позиції в регіоні.

Досягнення

1. Територіальне розширення:
   • Приєднав до князівства Смоленщину, Київщину, Сіверщину, Чернігівщину та Поділля.
   • У 1362 році здобув перемогу над монгольськими військами в битві на Синіх Водах, що дозволило закріпити контроль над українськими землями.
   • Його володіння простяглися від Балтійського до Чорного моря.
2. Релігійна політика:
   • Ольгерд підтримував православну церкву на руських землях.
   • Виборов у Константинопольського патріарха право на відновлення православної митрополії для русичів і литовців.
3. Адміністративна політика:
   • Дотримувався принципу «Старого не змінюємо, нового не вводимо», що сприяло мирному приєднанню нових територій.
   • Руська мова використовувалася як офіційна в управлінні.
4. Військова діяльність:
   • Успішно протистояв Тевтонському ордену, зміцнюючи оборону держави.
   • Вів боротьбу за землі Галицько-Волинської держави, забезпечуючи стратегічні інтереси Литви.

Особистість

Ольгерд був мудрим і далекоглядним політиком, який умів знаходити компроміси з місцевою елітою. Його правління позначилося стабільністю та зростанням впливу Литви на міжнародній арені.

Спадщина

Після смерті Ольгерда у 1377 році його політику продовжили сини, зокрема Ягайло, який став ініціатором Кревської унії з Польщею. Завдяки Ольгерду Велике князівство Литовське стало однією з найбільших держав Європи пізнього Середньовіччя.

6. Вправа «Історична реконструкція». Із додаткових джерел дізнайтеся інформацію про хід Грюнвальдської битви. Складіть розгорнутий план опису події.

Розгорнутий план опису Грюнвальдської битви

1. Вступ

Дата: 15 липня 1410 року.

Місце: поблизу сіл Грюнвальд, Танненберг і Людвігсдорф (нині територія Польщі).

Учасники: Тевтонський орден прти об’єднаних військ Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

2. Передумови битви

Велика війна 1409–1411 років: конфлікт між Тевтонським орденом і польсько-литовським союзом.

Причини конфлікту:

• Територіальні претензії Тевтонського ордену.
• Прагнення Польщі та Литви захистити свої землі.

Підготовка до битви:

• Перемир’я між сторонами до червня 1410 року.
• Об’єднання польських і литовських військ під командуванням Владислава II Ягайла та Вітовта.

3. Сили сторін

Тевтонський орден:

• Чисельність: близько 27 тисяч воїнів (за сучасними оцінками).
• Очолював Великий магістр Ульріх фон Юнгінген.
• Склад війська: лицарі ордену, найманці з Європи, загони єпископів і союзників.

Польсько-литовсько-руські сили:

• Чисельність: близько 39 тисяч воїнів.
• Командувачі: Владислав II Ягайло (Польща) та Вітовт (Литва).
• Склад війська: польські хоругви, литовські загони, руські війська, кримські татари, чешські найманці.

4. Хід битви

1. Розташування військ:
   • Тевтонські війська вишикувалися у дві лінії фронтом близько 2,5 км.
   • Союзні війська мали три лінії фронтом до 2,5 км.
2. Початок битви:
   • Перша атака татарської кінноти та литовських загонів на праве крило ордену.
   • Контратака тевтонців, переслідування литовських сил.
3. Основна фаза битви:
   • Польські війська під командуванням Ягайла вступили у бій із центром тевтонського війська.
   • Засідка та артилерійський обстріл тевтонців.
4. Розгром ордену:
   • Загибель Великого магістра Ульріха фон Юнгінгена.
   • Оточення та розгром залишків тевтонських сил.
   • Битва тривала близько трьох годин.

5. Наслідки битви

Перемога польсько-литовсько-руських військ.

Розгром Тевтонського ордену:

• Загибель керівництва ордену (Великий магістр, маршал, комтури).
• Значні людські втрати.

Підписання Торунського миру в 1411 році:

• Повернення Жемайтії Литві та Добжинської землі Польщі.
• Сплата контрибуції Тевтонським орденом.

6. Значення Грюнвальдської битви

• Припинення експансії Тевтонського ордену на схід.
• Зміцнення польсько-литовського союзу.
• Посилення міжнародного авторитету Польщі та Литви.

7. Участь українців у битві

• Руські хоругви (Львівська, Галицька, Холмська тощо) брали активну участь у бою.
• Відомий український лицар Іванко Сушик з Романова відзначився героїчними діями.