§38. Держави Центральної Європи

Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак

Коли та за яких обставин була утворена Священна Римська імперія?

Священна Римська імперія була утворена в 962 році, коли Оттон I Великий, король Східно-Франкського королівства, був коронований імператором Папою Римським. Це сталося після його перемог над ворогами та встановлення контролю над значною частиною Центральної Європи.

Які землі входили до її складу?

До складу Священної Римської імперії входили землі сучасної Німеччини, Австрії, Чехії, частини Італії, Нідерландів, Бельгії, Швейцарії та інших територій Центральної Європи.

Які народи проживали на землях Центральної Європи?

На землях Центральної Європи проживали німці, чехи, угорці, поляки, слов’яни, литовці, а також інші народи.

Робота з джерелом

Опрацюйте уривок із джерела. Визначте особливості становлення та розвитку Польського королівства

Особливості становлення та розвитку Польського королівства:

1. Економічна база: Держава Мєшка була багатою на ресурси, такі як м’ясо, мед, риба та різний крам. Податки збиралися у вигляді торгових динарів.
2. Військова сила: У Мєшка було три тисячі добре озброєних воїнів у панцирях, які отримували від нього одяг, коней і зброю.
3. Організація війська: Воїни були згуртовані в загони й мали високу боєздатність.
4. Централізація влади: Князь Мєшко забезпечував своїх воїнів усім необхідним, що свідчить про сильну централізовану владу.

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте уривок із поданого джерела. Поміркуйте, які обставини сприяли перемозі литовських князів на р. Сині Води у 1362 р.?

1. Слабкість татарських орд: Литовський князь Ольгерд переміг трьох татарських царів, що свідчить про розпорошеність і ослаблення їхніх сил.
2. Військова організація: Литовсько-руські війська діяли організовано під керівництвом Ольгерда, що забезпечило стратегічну перевагу.
3. Підтримка місцевого населення: Руські землі, які раніше платили данину татарам, підтримали Ольгерда, що посилило його позиції.

Діємо: практичні завдання

Перейдіть за QR-кодом, або покликанням, і перегляньте навчальне відео. Визначте передумови, причини та наслідки укладення Кревської унії.

Передумови укладення Кревської унії:

• Політична криза в Польщі після смерті Казимира Великого та відсутність спадкоємця-чоловіка.
• Загроза з боку Тевтонського ордену для Польщі та Литви.
• Посилення тиску Московського князівства на руські землі Великого князівства Литовського.
• Бажання католицької церкви поширити вплив у Литві.

Причини укладення Кревської унії:

• Потреба Польщі в союзникові для протистояння зовнішнім загрозам і зміцнення держави.
• Намір Ягайла закріпити владу в Литві та отримати підтримку Польщі.
• Взаємна вигода від об’єднання ресурсів і військових сил обох держав.

Наслідки укладення Кревської унії:

• Об’єднання Польщі та Литви в династичний союз.
• Прийняття католицтва як державної релігії у Великому князівстві Литовському.
• Посилення польсько-литовської коаліції проти Тевтонського ордену.
• Внутрішні конфлікти в Литві через опір місцевих князів умовам унії.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео з циклу «Одна історія». Складіть розповідь або інфографіку про хід і наслідки Грюнвальдської битви

Хід Грюнвальдської битви:

15 липня 1410 року під час “Великої війни” між Тевтонським орденом і об’єднаними силами Польщі, Литви, Русі та Жемайтії відбулася вирішальна битва. Польсько-литовсько-руські війська під командуванням Владислава II Ягайла і Вітовта вишикувалися в три лінії. На правому фланзі діяли литовсько-руські війська разом із татарською кіннотою під проводом хана Джелал ад-Діна.

Битву розпочали татарська кіннота і перша лінія литовсько-руських сил, які атакували правий фланг Тевтонського ордену. Лицарі Валленрода відбили напад і перейшли в контратаку, однак потрапили в засідку польських військ. Далі польська важка кавалерія прорвала центр тевтонських сил. Атака резерву ордену на чолі з Великим магістром Ульріхом фон Юнгінгеном не досягла успіху, і частина орденського війська опинилася в оточенні. Битва тривала близько трьох годин, а переслідування — до вечора.

Наслідки Грюнвальдської битви:

1. Поразка Тевтонського ордену: Його військова могутність була підірвана, а експансія на схід припинилася.
2. Торунський мир (1411): Орден повернув Жемайтію Литві та Добжинську землю Польщі й сплатив значну контрибуцію.
3. Зміцнення Польсько-Литовської унії: Перемога посилила союз між Польщею і Литвою, а також їхній вплив у Центрально-Східній Європі.

Діємо: практичні завдання

Перейдіть за QR-кодом або покликанням і перегляньте навчальне відео. Визначте взаємозв’язок між перемогою польсько-литовсько-руських військ під Грюнвальдом та укладенням Городельської унії. Чому з одного боку Польща визнавала незалежність Великого князівства Литовського, а з іншого — вимагала реформування органів влади за польським зразком?

Перемога під Грюнвальдом у 1410 році та укладення Городельської унії 1413 року тісно пов’язані між собою, оскільки обидві події стали ключовими етапами польсько-литовських відносин, впливаючи на політичну ситуацію в регіоні.

Взаємозв’язок між Грюнвальдською битвою та Городельською унією

1. Зміцнення позицій Великого князівства Литовського: Перемога в Грюнвальдській битві суттєво посилила позиції Великого князівства Литовського та Польщі. Це дозволило Литві вимагати більшої самостійності в межах польсько-литовського союзу, що стало однією з причин укладення Городельської унії.
2. Потреба зміцнення союзу: Хоча перемога над Тевтонським орденом зміцнила військову співпрацю між Польщею та Литвою, вона також висвітлила необхідність врегулювання внутрішніх відносин між двома державами. Городельська унія була спрямована на закріплення союзу шляхом юридичного оформлення політичних і соціальних привілеїв.
3. Політичний компроміс: Унія підтверджувала незалежність Великого князівства Литовського, але водночас визнавала зверхність польського короля. Це стало компромісом для збереження єдності двох держав після спільної перемоги.

Чому Польща визнавала незалежність Литви, але вимагала реформ?

1. Політична стратегія Польщі: Польща прагнула зберегти союз із Литвою для протистояння зовнішнім загрозам (Тевтонський орден, Московія) і водночас поширити свій вплив на литовські землі. Визнання незалежності Литви було необхідним для стабільності союзу, але реформи за польським зразком сприяли інтеграції двох держав.
2. Уніфікація адміністративної системи: Запровадження польських моделей управління (сеймів, посадових осіб) мало на меті створення спільної політичної культури та посилення контролю Польщі над литовськими структурами влади.
3. Релігійний аспект: Городельська унія закріпила привілеї католицької шляхти, що сприяло полонізації та покатоличенню литовської еліти. Це було частиною польської стратегії поступового інтегрування Литви через релігійні та соціальні реформи.

Таким чином, перемога під Грюнвальдом стала передумовою для зміцнення польсько-литовського союзу, а Городельська унія закріпила його юридично та політично. Однак реформування органів влади за польським зразком відображало прагнення Польщі до поступового посилення свого впливу на Литву попри на формальне визнання її незалежності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Дайте визначення поняття «унія». Назвіть основні причини і наслідки укладання Кревської унії.

Унія — це об’єднання або союз двох чи більше держав під владою однієї династії або створення спільного політичного союзу.

Причини укладання Кревської унії (1385):

• Загроза з боку Тевтонського ордену для Польщі та Великого князівства Литовського.
• Династична криза в Польщі після смерті Казимира III Великого.
• Бажання католицької церкви поширити свій вплив у Литві.
• Необхідність об’єднання сил проти Московського князівства.

Наслідки Кревської унії:

• Ягайло став польським королем під ім’ям Владислав II.
• Литва прийняла католицтво як державну релігію, що посилило вплив католицької церкви.
• Посилення Польщі та Литви у боротьбі з зовнішніми загрозами.
• Збереження часткової самостійності Великого князівства Литовського після компромісу з Вітовтом.

2. Укладіть в зошиті порівняльну таблицю «Країни Центральної Європи».

3. Які чинники сприяли становленню держав Центрально-Східної Європи?

• Зовнішні загрози: Напади Тевтонського ордену, монголів та інших сусідів змушували об’єднуватися для захисту.
• Економічний розвиток: Розвиток торгівлі, ремесел і землеробства сприяв зміцненню економічної бази держав.
• Династичні шлюби: Союзи між правителями дозволяли об’єднувати території мирним шляхом.
• Релігійні впливи: Християнізація сприяла консолідації суспільства і міжнародному визнанню.
• Політична централізація: Зміцнення влади монархів і створення адміністративних структур.

4. За яких умов Велике князівство Литовське та королівство Польське уклали угоду про об’єднання?

• Кревська унія (1385): Польща переживала династичну кризу, а Литва потребувала союзника проти Тевтонського ордену.
• Ягайло зобов’язався прийняти католицтво, зробити його державною релігією у ВКЛ та приєднати литовські землі до Польщі.
• У 1386 році Ягайло став польським королем Владиславом II, одружившись із королевою Ядвігою.

Яке значення мала Грюнвальдська битва для країн Центрально-Східної Європи?

• Військова перемога (1410): Польсько-литовсько-руські війська завдали поразки Тевтонському ордену, що зупинило його експансію на схід.
• Посилення Польщі та Литви: Вони зміцнили свої позиції в регіоні.

II. Обговоріть у групі

1. За матеріалами параграфа, складіть стислу характеристику розвитку країн Центрально-Східної Європи. Визначте етапи утворення кожної із держав, визначаючи її зовнішню та внутрішню політику.

Чеське королівство:

• Етапи утворення: У X ст. входило до складу Священної Римської імперії. У XIII ст. зміцнилося за правління королів династії Пржемисловичів, а в XIV ст. стало провідною державою імперії за Карла IV.
• Внутрішня політика: Розвиток ремесел, гірничорудного виробництва, заснування університету в Празі.
• Зовнішня політика: Зміцнення впливу в імперії, боротьба за незалежність від німецьких родів.

Угорське королівство:

• Етапи утворення: Утворилося у X ст., розширило володіння за рахунок Хорватії та Далмації. У XIII ст. пережило монгольську навалу.
• Внутрішня політика: Централізація влади за Карла Роберта Анжуйського, створення станово-представницької монархії.
• Зовнішня політика: участь у хрестових походах проти турків. Поширила свої володіння на Боснію, Північну Сербію, Молдову і Волощину. У другій половині XIV ст. васалами короля Угорщини визнали себе подільські князі — брати Коріатовичі.

Польське королівство:

• Етапи утворення: Відновлення єдності у XIV ст. за Владислава Локетека та Казимира III Великого.
• Внутрішня політика: Адміністративна реформа (воєводства), укріплення центральної влади.
• Зовнішня політика: Розширення на схід (приєднання Галицького князівства), боротьба з Тевтонським орденом.

Велике князівство Литовське:

• Етапи утворення: Об’єднання литовських племен у XIII ст. Міндовгом, розширення територій за Гедиміна та Ольгерда.
• Внутрішня політика: Руська мова як офіційна, прийняття руських звичаїв і культури.
• Зовнішня політика: Боротьба з Тевтонським орденом, приєднання українських земель після перемоги на річці Сині Води (1362 р.).

Кревська унія (1385 р.):

• Об’єднання Польщі та Литви для спільного протистояння зовнішнім загрозам (Тевтонський орден, Московія).

2. Порівняйте умови та наслідки представлених уній. Охарактеризуйте стисло їх зміст. Розташуйте унії у хронологічній послідовності.

Хронологічна послідовність:

1. Кальмарська унія (1397 р.)
2. Кревська унія (1385 р.)
3. Городельська унія (1413 р.)

Порівняння умов та наслідків уній:

III. Мислю творчо

Уявіть себе хроністом/хроністкою Великого князя Ягайла (або королеви Ядвіги), складіть їхню коротку біографію. За допомогою ШІ згенеруйте зображення цих правителів. Проаналізуйте та прокоментуйте його в класі.

Владислав II Ягайло (1362 — 1 червня 1434) — визначний державний діяч, великий князь литовський і руський (1377–1381, 1382–1386) та король Польщі (1386–1434). Він був засновником династії Ягеллонів, яка правила в Польщі, Литві, Угорщині та Чехії до 1572 року.

Походження та ранні роки

Ягайло народився в родині великого князя литовського Ольгерда та тверської княжни Уляни Олександрівни. По матері він був онуком тверського князя Олександра Михайловича та правнуком галицько-волинського короля Юрія I Львовича. Виховувався у православному середовищі.

У 1377 році, після смерті батька, Ягайло став великим князем Литовським. Його правління на початку супроводжувалося боротьбою за владу зі старшими братами та дядьком Кейстутом. Громадянська війна завершилася загибеллю Кейстута у 1382 році.

Кревська унія та правління в Польщі

У 1385 році Ягайло уклав Кревську унію з Польщею, яка передбачала об’єднання Литви з Польською Короною та хрещення литовців у католицтво. У 1386 році він одружився з польською королевою Ядвігою Анжуйською, прийняв католицьке ім’я Владислав і був коронований як король Польщі.

Під час його правління остаточно приєднано Галичину до Польщі (1387), а також зміцнено польсько-литовський союз через Віленсько-Радомську (1401) та Городельську унії (1413).

Боротьба з Тевтонським орденом

Ягайло разом із Вітовтом Кейстутовичем очолив боротьбу проти Тевтонського ордену. Найвизначнішою подією стала Грюнвальдська битва 1410 року, де об’єднане польсько-литовське військо здобуло вирішальну перемогу над лицарями Ордену. Ця битва стала переломним моментом у боротьбі з німецькою експансією.

Останні роки

У зрілому віці Ягайло одружився вчетверте з Софією Гольшанською, яка народила йому синів Владислава III і Казимира IV. Після смерті Вітовта у 1430 році Ягайло боровся зі Свидригайлом за контроль над Поділлям і Луцьком.

Владислав II помер у 1434 році. За легендою, причиною його смерті стала застуда, яку він підхопив, слухаючи спів солов’я.

Спадщина

Ягайло залишив значний слід в історії завдяки хрещенню Литви, об’єднанню українських земель під єдиною владою та успішній боротьбі проти Тевтонського ордену. Його правління започаткувало тривалий період польсько-литовського союзу, який вплинув на політичну карту Східної Європи.