§19. Інкорпорація руських князівств (земель) до складу Великого князівства Литовського і Польського королівства

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Хто був останнім правителем держави Романовичів?

Останнім правителем держави Романовичів був Юрій II Болеслав, який правив у 1325–1340 роках.

2. Які країни поділили між собою галицько-волинську спадщину?

Галицько-волинську спадщину поділили Польща (отримала Галичину), Литва (отримала Волинь), Молдавське князівство (частина Буковини).

1. Утворення Литовської держави. Початок експансії на українські землі

Кого вважають засновником Великого князівства Литовського?

Засновником Великого князівства Литовського вважають князя Міндовга, який у середині XIII століття об’єднав литовські племена та частину руських земель.

Працюємо разом. За допомогою методу «Коло ідей» висловіть думки, що зумовило швидке зростання території Великого князівства Литовського

1. Ослаблення сусідніх держав: Київська Русь була роздроблена й ослаблена монголо-татарською навалою, що полегшило приєднання руських земель до Литви.
2. Військові перемоги: Литовські князі, зокрема Міндовг, Гедимін та Ольгерд, успішно проводили військові кампанії проти монголів (успіхи великого князя литовського значною мірою були пов’язані з несприятливою внутрішньою ситуацією в Золотій Орді. У 1346—1348 рр. її терени охопила чума, що мала спустошливі наслідки) і сусідніх князівств, як-от битва на Синіх Водах 1362 року.
3. Мирні угоди та династичні шлюби: Литовські правителі часто використовували мирні угоди й шлюбні союзи для приєднання нових земель.
4. Толерантна політика: Литва дозволяла місцевим князям зберігати автономію та традиції, що сприяло добровільному приєднанню руських земель.

2. Волинь за правління Любарта

Яке місто стало центром володінь Любарта Гедиміновича?

Центром володінь Любарта Гедиміновича стало місто Луцьк, де він розбудував замок і переніс свою резиденцію. За князювання Любарта Волинь залишалася руською (українською) землею по суті.

3. Ольгерд Гедимінович. Битва на Синіх Водах і її наслідки

Яка битва була вирішальною в переході українських земель під владу Великого князівства Литовського?

Вирішальною битвою стала битва на Синіх Водах (1362 рік), у якій литовсько-руські війська під проводом Ольгерда розгромили монголо-татарських правителів Поділля. Ця перемога дозволила приєднати Київщину, Переяславщину та Поділля до Великого князівства Литовського.

Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте результати й наслідки битви на Синіх Водах.

1. Визволення українських земель від Золотої Орди: Перемога Ольгерда призвела до витіснення монголо-татар з Поділля, Київщини та Переяславщини, що завершило понад столітнє “монгольське іго” на цих землях.
2. Приєднання земель до Великого князівства Литовського: Київщина, Поділля та Чернігово-Сіверщина увійшли до складу Великого князівства Литовського, що зміцнило його як одну з найбільших держав Європи.
3. Послаблення Золотої Орди: Поразка монголо-татар суттєво зменшила їхній політичний вплив на українських землях і відсунула межі їхніх володінь до пониззя Дністра та Південного Бугу.
4. Зміна юрисдикції українських земель: Землі, які раніше підпорядковувалися Орді, перейшли під владу Литви, що забезпечило більш м’яке ставлення до місцевого населення.
5. Відновлення руських традицій: У складі Великого князівства Литовського більшість українських земель зберегли свою культуру, мову та православну віру, що сприяло стабільності.

Працюємо з джерелом. Густинський літопис про битву на Синіх Водах (1362 р.)

1. Коли відбулася битва?

Битва на Синіх Водах відбулася восени 1362 року.

2. Кого переміг Ольгерд?

Ольгерд переміг трьох татарських правителів: Кутлубуга, Качибея та Дмитра, які контролювали Поділля.

3. Про які наслідки битви повідомив літописець?

Літописець зазначив, що після перемоги Ольгерд вигнав татар з Поділля, приєднав Київщину, Переяславщину та Поділля до Великого князівства Литовського і посадив свого сина Володимира княжити в Києві.

4. Подільське князівство

Коли постало Подільське князівство? Хто управляв ним?

Подільське князівство постало у 1363 році після відвоювання Подільської землі в монголів. Управляли князівством брати Коріятовичі, представники династії Гедиміновичів. Центром князівства стало місто Кам’янець (зараз Кам’янець-Подільський), розташоване в місцевості, що є природною фортецею.

5. Початок боротьби Литви з Московською державою за спадщину Русі

Скільки походів на Москву здійснив князь Ольгерд?

Князь Ольгерд здійснив чотири походи на Москву:

1. Перший похід (1363 р.): Ольгерд підтримав тверських князів у їхній боротьбі з Московською державою. Це був початок відкритого конфлікту між Литвою і Москвою.
2. Другий похід (1368 р.): Ольгерд розгромив московські війська, спалив Москву, але не зміг захопити головну фортецю. Під час відступу він розорив землі Московського князівства і забрав частину населення до своїх володінь.
3. Третій похід (1370 р.): Ольгерд знову атакував Москву, але через сильний опір московської фортеці був змушений відступити.
4. Четвертий похід (1372 р.): Цей похід завершився безрезультатно через укладення перемир’я між Великим князівством Литовським і Московським князівством (Любуцький мир).

6. Боротьба сусідніх держав за землі Королівства Руського

Яка держава наприкінці XIV ст. захопила землі Галичини після тривалої боротьби?

В 1352 р. між Польським королівством та Великим князівством Литовським було укладене перемир’я: Галичина відійшла польському королю. Проте боротьба за Галичину не припинилася.

Наприкінці XIV століття землі Галичини захопила Польща. У 1387 році, після смерті угорського короля Людовіка I й за умовами Кревської унії, Галичина остаточно перейшла під польську зверхність.

7. Шипинська земля (Буковина)

Коли Шипинську землю почали називати Буковиною?

Вперше ця назва згадується у грамоті молдавського господаря Романа I від 1392 року.

Шипинська земля увійшла до його складу як автономія (Молдавського князівства). Після ліквідації автономії в XV ст. Шипинська земля була перейменована мна Буковину.

Працюємо з джерелом

1. Яка галузь господарства Буковини була найбільш розвиненою?

Найбільш розвиненою галуззю господарства Буковини було скотарство (вивозилося багато биків).

2. Із якими державами вона підтримувала торговельні відносини?

Буковина підтримувала торговельні відносини з Угорщиною, Руссю, Польщею, Німеччиною та Італією (зокрема, Венецією).

Запитання і завдання

Знаємо

1. У якій битві князь Ольгерд завдав поразки монголам?

Г на Синіх Водах.

2. Які князі правили Подільським князівством?

Князі Коріятовичі.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву, яку з XV ст. почали використовувати для Шипинської землі

Буковина.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Що дозволило Великому князівству Литовському заволодіти більшістю земель Русі?

Велике князівство Литовське змогло заволодіти більшістю земель Русі завдяки кільком факторам:

1. Ослаблення Золотої Орди через внутрішні міжусобиці та епідемії, що зменшило її контроль над руськими землями.
2. Підтримка місцевого населення, адже литовські князі прийняли православ’я, зберігали місцеві традиції, мову та судочинство, діючи за принципом «старовини не рушимо і новини не вводимо».
3. До того ж колишні руські князівства не мали реальної сили, яка б могла протистояти литовському просуванню

5. Поясніть принцип литовської верхівки, якого вона дотримувалася в XIV ст.: «старовини не рушимо і новини не вводимо».

Цей принцип означав, що литовські правителі не змінювали традиційний уклад життя на приєднаних руських землях. Вони зберігали місцеву православну віру, мову, закони та адміністративний устрій. Такий підхід сприяв лояльності місцевого населення до литовської влади та забезпечував мирне управління.

6. Які наслідки для Великого князівства Литовського мало приєднання значної частини земель колишньої Русі? Чи є підстави характеризувати це утворення як Литовсько-Руську державу? Поясніть свою думку.

Наслідки приєднання руських земель:

• Велике князівство Литовське стало однією з найбільших держав Європи XIV ст., отримавши значні ресурси та військову силу.
• У державі домінували руська культура, мова та православна віра, що впливало на її розвиток.
• Руські князі отримали автономію в управлінні своїми землями під зверхністю литовських правителів.

Це утворення можна назвати Литовсько-Руською державою, оскільки більшість населення становили русини (українці та білоруси), а культура й адміністрація базувалися на руських традиціях.

Застосовуємо і творимо

7. Навчальна гра «Знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один (одна) називає дату, інший (інша) вказує подію, яка відповідає цій даті. Потім вони міняються ролями

Приклади дат і подій для гри:

• 1362 р. — битва на Синіх Водах, перемога Ольгерда над монголами.
• 1340 р. — початок правління Любарта на Волині.
• 1363 р., 1368 р., 1370 р., 1372 р. — походи Ольгерда на Москву.
• 1385 р. — Кревська унія між Польщею та Великим князівством Литовським.
• 1392 р. — Перша згадка назви “Буковина”.
• 1387 р. — Галичина перейшла під польську зверхність.

8. Покажіть на карті (с. 154) українські землі, які увійшли до складу Великого князівства Литовського та інших держав у XIV—XV ст.

На карті (с. 154) зображено, що до складу Великого князівства Литовського у XIV—XV ст. увійшли такі українські землі:

• Волинь
• Київщина
• Чернігівщина
• Поділля

Інші українські землі увійшли до складу таких держав:

• Галичина — до Польського королівства.
• Закарпаття — до Угорського королівства.
• Шипинська земля (Буковина) — спочатку до Молдавського князівства, а пізніше визнала васальну залежність від Османської імперії.

Ця карта демонструє поділ українських земель між сусідніми державами після занепаду Галицько-Волинської держави.

9. Розв’яжіть хронологічні задачі

1) Скільки років знадобилося Польському королівству, щоб закріпити за собою землі Галичини?

Польське королівство почало боротьбу за Галичину після смерті Юрія II Болеслава у 1340 р. Остаточно Галичина перейшла під польську зверхність у 1387 р. Таким чином, Польщі знадобилося 47 років (1340–1387 рр.).

2) Скільки років Шипинська земля перебувала під владою Молдавського князівства?

Шипинська земля увійшла до складу Молдавського князівства у 1359 р. як автономія. У XV ст. автономію було ліквідовано, а в 1514 р. Буковина (колишня Шипинська земля) увійшла до складу Османської імперії. Отже, Шипинська земля перебувала під владою Молдавського князівства близько 155 років (1359–1514 рр.).

10. Працюємо в парах. Охарактеризуйте правління князя Любарта на Волині. Складіть структурно-логічну схему.

Характеристика правління князя Любарта:

1. Династичні зв’язки: Любарт Гедимінович прийняв православну віру та одружився з Анною-Буче, дочкою галицького і волинського князя Андрія Юрійовича. Це дозволило йому претендувати на Волинь і Східну Галичину.
2. Боротьба за владу: Після смерті Юрія II Болеслава Любарт майже 40 років вів боротьбу за право на володіння Галицько-Волинською спадщиною, зокрема проти Польщі та Угорщини.
3. Розвиток Волині:
   • Дбав про розвиток торгівлі.
   • Побудував оборонний мурований замок у Луцьку (замок Любарта).
   • Зводив церкви та сприяв культурному розвитку регіону.
4. Збереження руської ідентичності: За правління Любарта Волинь залишалася руською (українською) землею, де зберігалися традиції, православна віра та місцеве самоврядування.

11. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами визначте, чим було обумовлене прагнення Московської держави заволодіти спадщиною Русі. Відповідь подайте у вигляді тез.

1. Ідеологічні причини: Московські князі прагнули легітимізувати свою владу, проголосивши себе спадкоємцями Київської Русі, що мало підкріпити їхній авторитет як правителів усіх руських земель. Доктрина «Третього Риму» закріпила ідею Москви як нового центру православного світу, що вимагало об’єднання всіх «руських» земель під її владою.
2. Політичні мотиви: Після звільнення від монгольського ярма Московія прагнула розширити свої території, включаючи землі сучасної України та Білорусі, які вважала своєю «отчиною». Боротьба з Великим князівством Литовським за україно-білоруські землі стала важливим етапом у реалізації цієї мети.
3. Культурно-історичні фактори: Московські правителі привласнили назву «Русь», щоб створити ілюзію історичної спадкоємності від Київської Русі. Це дозволило їм претендувати на її політичну та культурну спадщину.
4. Релігійні аспекти: Московська держава прагнула підпорядкувати собі Київську митрополію, яка була центром православ’я на руських землях, для зміцнення свого впливу в регіоні.
5. Стратегічні інтереси: Українські землі були важливими з економічної точки зору через родючі ґрунти та вигідне географічне розташування на торговельних шляхах.

Це прагнення було обумовлене не лише політичними й економічними інтересами, але й спробами створити міф про Москву як єдиного спадкоємця Київської Русі.