§25. Держави східноєвропейського типу

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024

Коли виникла Імперія ромеїв?

Імперія ромеїв (Візантійська імперія) виникла у 395 році після поділу Римської імперії на Західну і Східну частини. Її столицею став Константинополь.

Яку роль імперія відігравала в історії Середньовіччя?

Імперія ромеїв була важливим центром політичного, економічного, культурного та релігійного життя Середньовіччя:

• Вона зберігала та поширювала античну культуру і знання.
• Була оплотом християнства, сприяючи його поширенню серед сусідніх народів.
• Візантія мала сильний вплив на розвиток європейської та східної цивілізацій, зокрема через право, мистецтво й архітектуру.
• Її дипломатія і військова сила стримували натиск варварських племен, арабів і турків-сельджуків на Європу.

Діємо: практичні завдання

1. За інфографікою на с. 154 визначте періоди криз і піднесення Імперії ромеїв.

Періоди піднесення:

1. 565–1056 рр. (після Юстиніана I Великого):
   • Центр православної церкви.
2. 867–1056 рр. (правління Македонської династії):
   • «Золота доба»: розквіт ремесел, торгівлі, науки, літератури та мистецтва.
   • Повернення територій (Балкани, Закавказзя, Сирія, Месопотамія).
3. 1081–1185 рр. (правління династії Комнінів):
   • Виведення імперії з кризи Олексієм I Комніном.
   • Успішне відвернення загрози I і II хрестових походів.
4. 1261–1453 рр. (правління династії Палеологів):
   • Відродження імперії Михаїлом VIII Палеологом.
   • Останній розквіт візантійського мистецтва.

Періоди криз:

1. VII–VIII ст.: Територіальні втрати унаслідок арабських завоювань у Північній Африці та на Близькому Сході.
2. 1071 р.: Поразка від турків-сельджуків у битві при Манцикерті.
3. 1204 р.: Захоплення Константинополя хрестоносцями під час IV хрестового походу.
4. 1453 р.: Падіння Константинополя та захоплення земель турками-османами.

2. Які події становили загрозу існуванню імперії протягом історії?

• Арабські завоювання у VII–VIII ст.
• Поразка від турків-сельджуків у 1071 р.
• Захоплення Константинополя хрестоносцями у 1204 р.
• Завоювання турками-османами, кульмінацією яких стало падіння Константинополя в 1453 р.

3. Пригадайте, коли виникла Імперія ромеїв, та визначте хронологічні межі її існування.

Імперія ромеїв виникла у 395 році після поділу Римської імперії на Західну і Східну частини. Її хронологічні межі — від 395 до 1453 року, коли Константинополь захопили турки-османи.

Діємо: практичні завдання

Укладіть за картою розповідь про зростання території османських володінь.

1. Заснування Османської держави (1281–1324 рр.):
   • Осман I заклав основи держави, почавши завоювання в Малій Азії.
   • До кінця його правління територія охоплювала невеликі землі навколо Сьогюта.
2. Розширення під час правління Орхана (1324–1359 рр.):
   • Османи захопили Бурсу, зробивши її столицею.
   • Розпочали експансію на Балканах, використовуючи внутрішні конфлікти у Візантії.
3. Подальші завоювання (1359–1451 рр.):
   • Османи поступово підкорили Македонію, Болгарію, частину Сербії та Албанії.
   • У 1389 р. здобули перемогу на Косовому полі, що закріпило їхню владу на Балканах.
   • До середини XV ст. османські володіння охоплювали значну частину Малої Азії та Балкан.
4. Падіння Константинополя (1453 р.):
   • Султан Мехмед II захопив Константинополь, зробивши його столицею Османської імперії.
   • Це стало завершенням існування Візантійської імперії.
5. Розширення за правління Мехмеда II (1451–1481 рр.):
   • Османи приєднали залишки візантійських земель, Болгарію, Сербію та інші території Балкан.
   • Установили контроль над Кримським ханством у 1478 р., поширивши вплив на українські землі.
6. Османська імперія до 1481 р.:
   • Територія охоплювала Балкани, Малу Азію, частину Причорномор’я та Криму.
   • Імперія стала однією з найпотужніших держав регіону завдяки централізованому управлінню, військовій силі та толерантності до підкорених народів.

Читаємо й розуміємо

Прочитайте навчальний текст і визначте, коли розпочалося зміцнення Московського князівства.

Зміцнення Московського князівства розпочалося у XIII столітті за правління Данила Олександровича (1276–1303 рр.), який започаткував політику «збирання земель» навколо Москви.

Які інструменти використовували московські князі для зміцнення своєї влади та розширення володінь?

1. Політичні інтриги та військова сила:
   • Захоплення сусідніх князівств, таких як Коломна, Переяслав, Рязанське князівство, Новгородської боярської республіки
2. Підтримка Золотої Орди:
   • Отримання ханських ярликів на князювання.
   • Використання ординського війська для боротьби з конкурентами.
3. Централізація влади:
   • Московські князі стали головними збирачами данини для Орди, що дало їм економічну перевагу.
4. Релігійний вплив:
   • Підтримка православної церкви, яка об’єднувала населення навколо Москви.
5. Шлюби та династичні зв’язки:
   • Одруження Івана III із Зоєю (Софією) Палеолог, що посилило претензії Москви на роль «Третього Риму».
6. Символіка та ідеологія:
   • Пропаганда теорії «Москва — третій Рим».
   • Використання символів, таких як двоголовий орел, запозичений у Візантії.

Поміркуймо

Чому для московських князів було важливим породичання з Імперією ромеїв?

1. Посилення легітимності влади:
   • Шлюб московського князя Івана III із Зоєю (Софією) Палеолог, племінницею останнього візантійського імператора, дозволив Московії претендувати на спадщину Імперії ромеїв.
   • Це зміцнило авторитет московських князів як спадкоємців візантійської традиції.
2. Претензії на роль центру православного світу:
   • Після падіння Константинополя (1453 р.) Москва почала позиціонувати себе як «Третій Рим» — новий центр православ’я.
3. Символічне значення:
   • Московія перейняла символ двоголового орла, який був гербом Візантії, що підкреслювало її претензії на імперську спадщину.
4. Політична ідеологія:
   • Завдяки шлюбним зв’язкам московські князі отримали можливість створити міф про «богообраність» своєї влади, що зміцнювало їхню позицію всередині держави та на міжнародній арені.

Діємо: практичні завдання

Спільно з однокласниками/однокласницями укладіть синхронізовану таблицю історії формування Московської держави, створення Османської імперії та подій на українських землях, та назвіть спільні епізоди їхньої історії.

Спільні епізоди історії:

1. Протистояння з Золотою Ордою:
   • Московське князівство поступово звільнялося від ординської залежності, як і українські землі під владою Литви.
   • Османи також воювали з Золотою Ордою за контроль над територіями.
2. Розширення впливу православ’я:
   • Москва претендувала на роль центру православного світу після падіння Константинополя.
   • Українські землі залишалися важливим осередком православ’я.
3. Контакти з Кримським ханством:
   • Кримське ханство стало васалом Османської імперії в 1478 р., що вплинуло як на Московію, так і на українські землі.
4. Війни з Османською імперією:
   • У XVI–XVII ст. Московія та Річ Посполита (разом з українськими козаками) протистояли експансії Османської імперії та її союзників – Кримського ханства.

Михайло Грушевський про правонаступництво Русі-України

Які історичні міфи спростовує видатний український історик Михайло Грушевський?

1. Міф про спадкоємність Московської держави від Київської Русі: Він спростовує твердження про те, що Московія є прямою спадкоємицею Київської Русі, адже культурний і політичний розвиток Києва перейшов до Галицько-Волинського князівства, а пізніше — до Литовсько-Польської держави.
2. Міф про єдність руських земель: Московія не була частиною Київської Русі в її класичний період, а території сучасної Росії (Залісся) заселяли угро-фінські племена, які лише згодом християнізувалися та інтегрувалися під впливом Русі.
3. Міф про безперервність історичного процесу: Грушевський порівнює відносини Київської Русі та Московії з відносинами Римської імперії та її галльських провінцій, підкреслюючи відсутність політичної чи культурної спадкоємності між ними.

Таким чином, Грушевський доводить, що історія України та Московії розвивалася окремими шляхами, і Московія не може вважатися правонаступницею Київської Русі.

Загадка в історії

Як було доведено фейковість символу «шапка Мономаха»?

1. Шапка була виготовлена у Золотій Орді у XIV столітті для татарського хана, що підтверджується її стилем і матеріалами (золоті пластини, соболине хутро, хрест додали пізніше).
2. Легенда про те, що шапку нібито подарував візантійський імператор Костянтин IX Мономах своєму онуку Володимиру Мономаху, є недостовірною. На момент смерті Костянтина (1055 р.) Володимиру було лише два роки, і ймовірність такого дарунка є мінімальною.
3. У XV–XVI століттях московські князі додали до шапки хрест і хутрове обрамлення, щоб створити образ «візантійської» регалії. Це було зроблено для підкріплення міфу про спадкоємність Москви від Візантії та Київської Русі.
4. Візантійські імператорські корони мали зовсім інший вигляд — вони були відкритими та прикрашеними коштовностями, а не нагадували тюркську тюбетейку з хутром і хрестом на маківці.
5. Шапка стала символом претензій Московії на спадщину Київської Русі та Візантії. Її використовували для вінчання московських царів і як аргумент у політичних міфах про «Третій Рим».

Таким чином, «шапка Мономаха» є штучно створеним символом, який не має історичного зв’язку з Київською Руссю чи Візантією. Її походження пов’язане із Золотою Ордою, а історія була сфальсифікована для легітимізації московської влади.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу розповісти про формування Московської держави.

Формування Московської держави почалося у XIII ст. з утворення Московського князівства. Перший князь Данило Олександрович розпочав політику «збирання земель» навколо Москви через інтриги, силові захоплення та підтримку Золотої Орди. У XIV–XV ст. московські князі продовжили централізацію влади, приєднуючи сусідні князівства (наприклад, Новгород). У 1485 р. Іван III проголосив себе «государем всея Русі», заклавши основи Московської держави.

Можу визначити причини падіння Імперії ромеїв.

1. Зовнішні загрози: Постійні напади турків-сельджуків і османів. Поразка у битві при Манцикерті (1071 р.). Захоплення Константинополя хрестоносцями під час IV хрестового походу (1204 р.).
2. Ослаблення економіки та внутрішні конфлікти. Втрата ключових торговельних шляхів через арабські та турецькі завоювання. Надання італійським купцям привілеїв, що підірвало місцеву економіку.
3. Політична криза: часті внутрішні конфлікти та боротьба за владу між династіями. Ослаблення центральної влади василевса.
4. Завоювання Константинополя турками-османами в 1453 р. У 1453 р. турецький султан Мехмед II захопив Константинополь після 53-денної облоги, використовуючи потужну артилерію та флот. Місто було перейменоване на Стамбул і стало столицею Османської імперії, завершивши існування Візантії.

Можу назвати дати заснування Московського князівства, заснування Османської імперії, падіння Константинополя.

• Заснування Московського князівства: 1276 р.
• Заснування Османської імперії: 1299 р.
• Падіння Константинополя: 1453 р.

Можу пояснити, чому монархічна влада в Московії та Османській імперії характеризується як деспотична.

Монархічна влада в Московії та Османській імперії була деспотичною через:

1. Необмеженість влади правителя: Князь або султан був верховним законодавцем, суддею і головнокомандувачем, а його рішення не підлягали оскарженню.
2. Централізацію управління: Уся влада була зосереджена в руках монарха, а місцеві еліти підпорядковувалися йому безпосередньо.
3. Використання релігії для зміцнення авторитету: У Московії — православ’я, в Османській імперії — іслам (султана проголошували халіфом).

2. Упорядкуйте лінію часу: розташуйте події в хронологічній послідовності.

Лінія часу: події в хронологічній послідовності

1. 1215 р. — Прийняття Великої хартії вольностей у Англії.
2. 1276 р. — Заснування Московського князівства.
3. 1299 р. — Заснування Османської імперії Османом I.
4. 1302 р. — Скликання Генеральних штатів у Франції.
5. 1492 р. — Завершення Реконкісти в Іспанії (звільнення Гранади від маврів).
6. 1453 р. — Падіння Константинополя, захоплення міста турками-османами.

Ця послідовність відображає важливі події, які вплинули на розвиток європейських і світових держав.

Обговорюємо в групі

3. Висловте припущення про наслідки посилення Московського князівства та утворення Османської імперії для українських земель.

Посилення Московського князівства:

• Московія поступово почала претендувати на спадщину Київської Русі, зокрема на українські землі, використовуючи ідеологію «Москва — третій Рим».
• Розширення Московії призвело до конфліктів із Литовсько-Руською державою, до складу якої входили українські землі.
• У майбутньому це створило загрозу політичної та культурної автономії українських земель.

Утворення Османської імперії:

• Османи встановили контроль над Кримським ханством, яке стало васалом імперії в 1478 р. Це вплинуло на українські землі через постійні набіги кримських татар.
• Османська експансія на Балканах і в Причорномор’ї посилила військову небезпеку для сусідніх держав, включаючи Литву та Польщу, які контролювали українські землі.

4. Есе: «Падіння Константинополя — подія, що змінила хід історії»

29 травня 1453 року світ став свідком однієї з найважливіших подій середньовічної історії — падіння Константинополя. Ця подія ознаменувала кінець Імперії ромеїв (Візантії) і початок нової епохи, в якій Османська імперія стала домінуючою силою на Балканах, у Малій Азії та Середземномор’ї.

Константинополь, ослаблений багатовіковими війнами, внутрішніми конфліктами та економічною кризою, залишався останнім оплотом Візантії. З одного боку, місто оточували землі Османської імперії, яка поступово захоплювала візантійські території. З іншого боку, Західна Європа, зайнята власними проблемами, не надала достатньої допомоги для його захисту. Султан Мехмед II зібрав потужну армію та артилерію, яка за 53 дні облоги зруйнувала стіни міста.

Ця подія мала значні наслідки для Європи. По-перше, падіння Константинополя призвело до закриття торговельних шляхів між Європою та Азією, що стимулювало пошук нових морських маршрутів і сприяло Великим географічним відкриттям. По-друге, османи перетворили Стамбул на центр своєї імперії, що стало основою їхньої експансії в Європу та Близький Схід.

Собор Святої Софії був перетворений на мечеть, а Константинополь став центром ісламської культури. Падіння православного центру посилило претензії Московського князівства на роль «третього Риму».

Таким чином, падіння Константинополя стало поворотним моментом у світовій історії, що змінило політичний баланс сил і започаткувало новий етап розвитку Європи та Близького Сходу.

Мислю творчо

5. Від часів османських завоювань в українській мові з’явилося слово «яничари». Дізнайтеся про походження цього слова. Кого в наші дні називають яничарами?

Слово «яничари» походить від турецького yeniçeri, що означає «нове військо». Це була регулярна піхота Османської імперії, створена султаном Мурадом I у другій половині XIV століття. До складу яничарів набирали християнських хлопчиків із підкорених територій за системою «девширме» (податок кров’ю). Їх виховували в дусі ісламу та військової дисципліни, перетворюючи на елітний корпус султана.

У сучасній українській мові слово «яничари» вживається переносно. Ним називають людей, які зраджують свій народ і служать інтересам чужої держави чи влади. Це слово має негативне забарвлення й асоціюється з ренегатами та зрадниками.