Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадаймо!
Що таке політична роздробленість?
Політична роздробленість – це стан, коли територія держави поділена на багато дрібних самостійних князівств або феодальних володінь, які мають власну владу і не підкоряються центральній.
Які держави називають централізованими?
Централізована держава – це держава, яка управляється з одного центру, де вся влада зосереджена в руках монарха. У таких державах існує єдина система управління, законів та судочинства.
Поміркуймо! Як ви розумієте вислови:
а) «Король — це імператор у власному королівстві»
Цей вислів означає, що король мав повну владу в межах своєї держави, незалежно від формальної вищості імператора Священної Римської імперії. Королі прагнули до самостійності, зосереджуючи владу у своїх руках і не підкоряючись імператору.
б) «Неписемний король — це не більше, як коронований віслюк»
Цей вислів підкреслює важливість освіченості для правителя. Неписемний король не міг ефективно управляти державою, адже не розумів законів, документів і не міг приймати обґрунтованих рішень.
Як ці тези характеризують королівську владу у Священній Римській імперії у ХІ–ХІІ ст.?
У цей період королівська влада була обмеженою через сильний вплив аристократії та церкви. Королі змагалися за реальну владу з місцевими феодалами, імператором і Папою Римським. Освіченість і централізація влади ставали ключовими для зміцнення їхнього авторитету.
Діємо: практичні завдання
У більшості середньовічних країн було створено станово-представницькі збори (органи влади). За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, яку назву мали ці збори у різних країнах та доповніть інфографіку.
Назви станово-представницьких зборів у різних країнах:
- Франція: Генеральні штати (États généraux).
- Англія: Парламент (Parliament).
- Німеччина: Рейхстаг (Reichstag).
- Польща: Сейм (Sejm).
- Чехія: Сейм (Sněm).
Діємо: практичні завдання
Розгляньте інфографіку, на її основі складіть коротку розповідь про особливості влади і управління в республіках-комунах.
У республіках-комунах Північної Італії, які зберегли римські традиції та вплив римського права, влада й управління мали такі особливості:
- Влада належала загальним народним зборам чоловіків-містян, які вирішували основні питання управління.
- Великі Ради складалися з купців і господарів майстерень, які приймали важливі рішення.
- Для виконання рішень Ради обирали подесту, який виконував функції голови виконавчої влади. Подеста обирався щорічно, що забезпечувало зміну влади.
- Для захисту міст комуни утримували загони найманців, а їхні командири — кондотьєри — мали значний вплив на міські справи.
Ця система управління дозволяла містам-республікам зберігати незалежність і забезпечувати ефективне самоврядування.
Діємо: практичні завдання
Перейдіть за QR-кодом або покликанням та за допомогою платформи Mozaik 3D перегляньте 3D-сцену «Венеція в Середні віки». Охарактеризуйте соціально-економічний та культурний рівень розвитку республіки.
Венеція була одним із найбагатших міст-республік завдяки контролю над торгівлею між Європою та Сходом. Її економіка базувалася на морській торгівлі, суднобудуванні та фінансових операціях. У культурному плані Венеція славилася архітектурою, мистецтвом.
Робота з джерелом
Прочитайте уривок із «Хроніки» Джованні Віллані про економічний та соціальний розвиток Флоренції у ХІІІ–XIV cт., поданий в е-додатку, і виконайте завдання
1. Рівень економічного та соціального розвитку Флоренції в XIII-XIV ст.:
Економічний розвиток:
- Флоренція була одним із найбагатших міст Європи завдяки текстильному виробництву (понад 200 майстерень виробляли до 80 тис. одиниць сукна на суму понад 1 млн золотих флоринів).
- Значна частина населення (30 тис. осіб) була зайнята у текстильній промисловості.
- Розвинена торгівля та фінансовий сектор, що забезпечували економічний підйом міста.
Соціальний розвиток:
- Населення Флоренції становило близько 90 тис. осіб, з яких 25 тис. чоловіків були здатні носити зброю.
- У місті діяли школи, де навчалися діти (до 2 тис. дітей вивчали абетку та математику, а до 600 осіб — граматику й логіку).
- У місті було понад 110 церков, що свідчить про високий рівень релігійного життя.
2. Порівняння розвитку Флоренції з іншими республіками:
- Флоренція: Основою її багатства було текстильне виробництво та фінанси. Місто мало розвинену освітню систему й значну кількість ремісників і торговців.
- Венеція: Економіка базувалася на морській торгівлі та суднобудуванні. Венеція контролювала торгівлю між Європою та Сходом і мала сильний флот.
- Генуя: Основою економіки була середземноморська торгівля, зокрема з Північною Африкою, Іспанією та Кримом. Генуя також мала колонії й займалася морськими перевезеннями.
Отже, Флоренція відзначалася розвиненою промисловістю і культурою, тоді як Венеція та Генуя більше залежали від морської торгівлі й контролю за торговими шляхами.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «централізована держава», «соціальні стани», «станово-представницька монархія».
- Централізована держава — це держава, яка управляється з одного центру, де влада зосереджена в руках монарха або центрального уряду.
- Соціальні стани — усталені соціальні групи в середньовічних та ранньомодерних суспільствах, які відрізнялися суспільними функціями, статусом та престижем. Належність до стану була спадковою та регулювалася традицією та правом.
- Станово-представницька монархія — це форма правління, за якої король спирається на збори представників різних станів для управління державою.
2. Яку роль відігравала Папська область у житті Італії та Європи?
Папська область була осередком католицької церкви, що мала величезний вплив на духовне життя Європи. Папи мали як церковну, так і світську владу, що робило їх впливовими у політичних справах.
Папська область поділяла Італію на дві частини, перешкоджаючи її політичному об’єднанню.
Постійні війни між папами, імператорами та місцевою знаттю призводили до соціально-економічного занепаду регіону.
3. Кого європейці називали маврами? Хто такі гвельфи та гібелліни?
Європейці називали маврами мусульман, які проживали на Піренейському півострові (території сучасної Іспанії та Португалії) та походили переважно з Північної Африки.
- Гвельфи — прибічники папської влади в політичній боротьбі в Італії.
- Гібелліни — прихильники імператорської влади Священної Римської імперії.
II. Обговоріть у групі
1. Складіть порівняльну таблицю «Розвиток міст-держав Флоренції, Венеції і Генуї у середні віки». Критерії для порівняння Венеція Генуя Флоренція
| Критерії для порівняння | Венеція | Генуя | Флоренція |
|---|---|---|---|
| Економічна основа | Морська торгівля, суднобудування | Морська торгівля, колонії в Криму, торгівля з Північною Африкою, Іспанією та Південною Францією | Текстильне виробництво (сукнарство), фінанси та банківська справа |
| Політична система | Республіка з пожиттєво обраним дожем | Республіка з впливом торгової олігархії | Республіка з періодами тиранії (наприклад, правління роду Медічі) |
| Культурний рівень | Високий рівень архітектури та мистецтва, вплив на європейське Відродження | Менш розвинена культура порівняно з Венецією та Флоренцією | Центр європейської культури епохи Відродження, розвиток мистецтва, літератури та науки |
| Військова сила | Сильний флот для захисту торгівельних шляхів | Потужний флот і військові колонії в Середземномор’ї | Наймана армія для підтримання порядку в місті |
| Особливості розвитку | Контроль Адріатичного моря, конкуренція з Візантією | Контроль середземноморської торгівлі, колонії в Криму | Соціальні конфлікти через низьку платню найманих працівників, централізація влади за роду Медічі |
| Релігія та церкви | Наявність численних церков і монастирів | Значна релігійна присутність | Багато церков і монастирів, що сприяли розвитку культури |
| Населення | Купці, ремісники, мореплавці | Купці, мореплавці | Багато найманих працівників у текстильній промисловості |
2. Об’єднавшись у дослідницькі групи, обговоріть проблемне запитання: «Чи привела зміна абсолютної монархії на станово-представницьку до позитивних змін в розвитку середньовічних держав Європи?».
Зміна абсолютної монархії на станово-представницьку в середньовічних державах Європи мала низку позитивних наслідків:
- Станово-представницькі збори (парламенти, сейми, штати) дозволяли враховувати інтереси різних соціальних груп, що знижувало напругу між королівською владою та суспільством.
- Монархи більше не мали абсолютної влади, що запобігало свавіллю та зловживанням. Це сприяло стабільності та передбачуваності управління.
- Взаємодія короля зі станами сприяла формуванню законодавчих традицій і закріпленню прав та обов’язків як монарха, так і підданих.
- Станово-представницькі збори сприяли впровадженню нових податків і контролю над витратами, що дозволяло ефективніше використовувати ресурси держави.
- Представники дворянства, духовенства та містян могли відстоювати свої права та впливати на політику.
Однак цей перехід мав і виклики: зростання впливу аристократії могло уповільнювати централізацію влади, а конфлікти між станами іноді призводили до політичної нестабільності. У цілому станово-представницька монархія стала важливим кроком до формування сучасних систем управління.
3. Розподіліть за відповідними стовпчиками наведені характеристики: 1) посилення централізованої влади; 2) розподіл держави між синами або спадкоємцями монарха; 3) натуральне господарство; 4) попередження бунтів; 5) великі феодальні володіння; 6) запровадження нових та збільшення старих податків; 7) принцип васалітету; 8) слабка центральна влада.
Розподіл характеристик за стовпчиками:
| Причини виникнення політичної роздробленості | Причини виникнення станово-представницьких монархій |
|---|---|
| Розподіл держави між синами або спадкоємцями монарха | Посилення централізованої влади |
| Натуральне господарство | Запровадження нових та збільшення старих податків |
| Великі феодальні володіння | Попередження бунтів |
| Принцип васалітету | |
| Слабка центральна влада |
III. Мислю творчо
Прочитайте уривок договору візантійського імператора Михайла Палеолога та Генуезькою республікою, поданий у е-додатку. Дайте відповіді на запитання. Підготуйте навчальний проєкт за темою
1. Якими є взаємини між Генуезькою та Венеціанською республіками згідно з представленим договором? Чому?
Взаємини між Генуезькою та Венеціанською республіками були ворожими. Договір чітко встановлював, що Генуя і Візантія будуть союзниками проти Венеції, яка вважалася спільним ворогом. Це пояснюється боротьбою за контроль над торговими шляхами в Середземному морі, де обидві республіки конкурували.
2. Чи вигідно було візантійському імператорові укладення перемир’я між містами-республіками?
Укладення перемир’я не було вигідним для імператора, оскільки він прагнув використати конфлікт між Генуєю та Венецією у власних інтересах. Союз із Генуєю давав йому військову підтримку та посилював позиції Візантії у боротьбі з Венецією.
3. Чи сприяв цей договір примиренню сторін? Чому позиція візантійського імператора була настільки різкою?
Договір не сприяв примиренню сторін, а навпаки, загострював конфлікт між Генуєю та Венецією. Різка позиція імператора пояснюється його прагненням послабити Венецію, яка була економічним і політичним конкурентом Візантії, та зміцнити союз із Генуєю для захисту своїх інтересів у регіоні.