Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Що таке колонізація?
Колонізація – це процес заселення та господарського освоєння нових територій, який може відбуватися як в межах власної країни, так і за її межами.
Які країни називають колоніями та метрополіями?
Колонії — це території, засновані або захоплені іншою державою, яка встановлює над ними контроль.
Метрополії – це країни, які володіють колоніями та здійснюють над ними контроль.
Які існують форми колонізації?
Існує дві основні форми колонізації:
- Внутрішня колонізація – заселення і господарське освоєння вільних земель у межах чи на кордонах власної країни
- Зовнішня колонізація — заснування поселень за межами своєї країни, часто супроводжується підкоренням місцевого населення.
1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ. ПРИЧИНИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ
Діємо: практичні завдання
На основі поданого тексту визначте ознаки внутрішньої та зовнішньої колонізації. Схарактеризуйте кожну із форм за планом.
Внутрішня колонізація
- Передумови: У Європі до XI століття було багато вільних земель, які не використовувалися через малу кількість населення.
- Причини: Зростання населення та потреба у нових землях для ведення сільського господарства. Феодали прагнули розширити свої володіння.
- Наслідки: Освоєння нових земель, збільшення сільськогосподарських угідь, зменшення лісів, покращення умов життя селян, які отримували землі без податків на 15-20 років.
Зовнішня колонізація
- Передумови: До XI століття вільних земель у Західній Європі не залишилося. Система успадкування (майорат) залишала молодших синів феодалів без землі.
- Причини: Перенаселення, відсутність вільних земель у Європі, постійні війни та усобиці. Потреба у нових територіях для розширення впливу і багатств.
- Наслідки: Захоплення нових земель військовим шляхом, створення колоній за межами Європи, підкорення або винищення місцевого населення.
Діємо: практичні завдання
За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації, створіть інфографіку на тему «Внутрішня і зовнішня колонізація». Які елементи інфографіки ви вважаєте найважливішими? Презентуйте інфографіку в класі.
Можна скласти за текстом вище.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте схему, подану на наступній сторінці. Визначте основні передумови і причини Хрестових походів.
Основні передумови і причини Хрестових походів:
- Церква:
- Передумови: Прагнення поширити вплив християнства на Схід.
- Причини: Збільшення доходів церкви та розширення її впливу.
- Монархи й аристократія (королі, герцоги):
- Передумови: Бажання захопити нові володіння.
- Причини: Збільшення багатств, зростання авторитету в Європі, прощення гріхів.
- Феодали (лицарі):
- Передумови: Потреба в нових землях.
- Причини: Отримання земельних володінь на Сході та прощення гріхів.
- Селяни:
- Передумови: Погані умови життя в Європі.
- Причини: Отримання земель на Сході, прощення гріхів, покращення умов життя.
- Городяни, купці:
- Передумови: Прагнення розширити торгівельні зв’язки.
- Причини: Налагодження вигідних торгівельних зв’язків зі Сходом.
Таким чином, основними передумовами були релігійні, економічні та соціальні фактори, а причинами — бажання отримати нові землі, багатства та вплив, а також прощення гріхів і можливість покращити умови життя.
2. ПЕРШІ ХРЕСТОВІ ПОХОДИ. ДУХОВНО-ЛИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ
Діємо: практичні завдання
Укладіть у зошиті або нотатнику порівняльну таблицю «Хрестові походи» за поданим зразком.
Ось приклад порівняльної таблиці «Хрестові походи» за поданим зразком:
| Похід | Хронологічні межі | Характеристика | Наслідки |
|---|---|---|---|
| Перший хрестовий похід | 1096-1099 | Військовий похід європейських лицарів для звільнення Єрусалиму та Святої землі. Захоплення Єрусалиму в 1099 р. | Створення Єрусалимського королівства та інших держав хрестоносців на Сході. Поширення християнства на нові території. |
| Другий хрестовий похід | 1147-1149 | Організований у відповідь на загрозу мусульманських сил. Очолювали французький король і німецький імператор. | Поразка хрестоносців, втрата Едеси. Похід не досяг своєї мети, що послабило позиції хрестоносців на Сході. |
| Третій хрестовий похід | 1189-1192 | Похід трьох монархів (Фрідріх I Барбаросса, Річард I Левове Серце, Філіпп II Август) для повернення Єрусалиму. | Домовленість про вільний доступ християн до Єрусалиму, але місто залишилося під контролем мусульман. |
| Четвертий хрестовий похід | 1202-1204 | Похід, який замість звільнення Святої землі завершився захопленням і пограбуванням Константинополя. | Захоплення Константинополя і створення Латинської імперії. Остаточний розкол між католицькою та православною церквами. |
| П’ятий хрестовий похід | 1217–1221 | Його метою було повернення Єрусалиму під владу хрестоносців і відвоювання решти Святої Землі. | Загалом завершився невдачею для християн, попри початкові успіхи, він не досяг своєї головної мети – відвоювання Святої землі. |
| Шостий хрестовий похід | 1228-1229 | Імператор Фрідріх II дипломатичним шляхом домігся повернення Єрусалиму без військових дій. | Тимчасове повернення Єрусалиму під контроль християн. |
| Сьомий і Восьмий походи | 1248-1254, 1270 | Походи французького короля Людовіка IX на мусульманські землі в Єгипті та Тунісі. | Обидва походи завершилися поразкою: Людовік IX потрапив у полон під час Сьомого походу, а під час Восьмого загинув від хвороби. Закінчення Хрестових походів. |
Робота з картою
Розгляньте карту, подану в е-додатку. Визначте кордони Священної Римської імперії та напрямки хрестових походів. Які держави виникли на Сході внаслідок хрестових походів?
Кордони Священної Римської імперії:
Священна Римська імперія охоплювала більшу частину Центральної Європи, включаючи сучасні Німеччину, Австрію, Чехію, частково Італію та інші прилеглі території. Її кордони змінювалися протягом століть, але основні землі знаходилися в центрі Європи.
Напрямки хрестових походів:
Хрестові походи були спрямовані переважно на Близький Схід:
- Перший хрестовий похід (1096-1099) був спрямований на звільнення Єрусалиму та Святої землі.
- Другий хрестовий похід (1147-1149) був організований для захисту християнських держав на Сході.
- Третій хрестовий похід (1189-1192) мав на меті повернути Єрусалим після його захоплення мусульманами.
- Четвертий хрестовий похід (1202-1204) завершився захопленням Константинополя замість звільнення Святої землі.
Держави, що виникли на Сході внаслідок хрестових походів:
Внаслідок Першого хрестового походу на Сході виникли кілька держав хрестоносців:
- Єрусалимське королівство — головна держава хрестоносців, заснована у 1099 році після захоплення Єрусалиму.
- Князівство Антіохія — розташоване в Північній Сирії, засноване у 1098 році.
- Графство Триполі — розташоване на узбережжі сучасного Лівану, засноване у 1109 році.
- Графство Едесса — розташоване в Північній Месопотамії, засноване у 1098 році.
Ці держави проіснували кілька десятиліть, але поступово були знищені мусульманськими силами.
Діємо: практичні завдання
За допомогою додаткових джерел інформації, дізнайтеся в чому мета діяльності Мальтійського ордену в сучасному світі.
Мета діяльності Мальтійського ордену в сучасному світі полягає в наданні гуманітарної допомоги, медичної підтримки, а також захисті нужденних і хворих. Орден займається благодійністю та підтримкою людей у кризових ситуаціях, зокрема під час воєн і катастроф.
Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте наслідки хрестових походів. Назвіть ті з них, які стосуються:
| Економічний розвиток | Політичний розвиток | Культурний розвиток | Міжнародні відносини |
|---|---|---|---|
| Зміцнення торгівельних зв’язків між Сходом і Заходом, пожвавлення товарних відносин | Посилення централізації держав Західної Європи та зміцнення королівської влади | Знайомство з новими землеробськими культурами, секретами виробництва шовкових тканин, дзеркал | Загострення відносин між християнською і мусульманською цивілізаціями |
| Піднесення торгівельних міст Північної Італії (Венеція, Генуя) | Занепад Візантії | Нововведення у побуті європейців | Остаточний розкол християнського світу (католицизм і православ’я) |
| Стимулювання європейського виробництва через нові товари зі Сходу | Втрата захоплених земель у Палестині | Розширення знань про східну культуру та науку | Посилення кризи всередині католицької церкви |
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Аргументовано підтримайте або спростуйте думку історика
Я погоджуюся з думкою французького історика Жака Ле Гоффа, що хрестові походи мали багато негативних наслідків для Європи.
- Посилення суперництва між християнськими державами: Хоча хрестові походи мали на меті об’єднати християнські країни у боротьбі проти мусульман, насправді вони часто призводили до конфліктів між самими європейськими державами. Наприклад, Четвертий хрестовий похід завершився захопленням і пограбуванням Константинополя, що посилило ворожнечу між католиками та православними й призвело до остаточного розколу християнського світу.
- Великі людські та матеріальні втрати: Хрестові походи забрали багато людських життів і коштів. Багато лицарів та простих людей загинули під час воєнних дій або від хвороб, а також було витрачено величезні ресурси на організацію походів. Це ослабило економіку багатьох європейських країн.
- Обмежені позитивні наслідки: Попри певні культурні та економічні здобутки, як-от знайомство з новими продуктами (абрикоси, шовк) і технологіями зі Сходу, ці здобутки не компенсували загальних втрат.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Визначення понять:
- Колонізація — це процес заселення та освоєння нових земель
- Внутрішня колонізація — заселення та господарське освоєння вільних земель у межах або на кордонах власної країни.
- Зовнішня колонізація — захоплення земель за межами своєї країни, зазвичай поєднане з підкоренням або винищенням місцевого населення.
- Хрестові походи — серія військових експедицій європейських християн проти мусульман з метою завоювання Святої Землі та поширення християнської віри.
2. Хронологічні задачі:
А. Скільки років минуло від початку Першого Хрестового походу до заснування ордену тамплієрів?
- Перший хрестовий похід розпочався у 1096 році, а орден тамплієрів був заснований у 1118 році.
- Різниця: 1118 – 1096 = 22 роки.
Б. Позначте на шкалі часу хронологічні межі Хрестових походів. Визначте, який із них тривав найдовше.
- Хронологічні межі хрестових походів: 1096 – 1291 роки.
- Найдовший хрестовий похід — Сьомий хрестовий похід (1248–1254 рр.), який тривав 6 років.
В. Обчисліть, скільки часу минуло від заснування Латинської імперії до нашого часу?
- Латинська імперія була заснована у 1204 році, сучасний рік — 2024.
- Різниця: 2024 – 1204 = 820 років.
II. Обговоріть у групі
1. Чи вважаєте ви хрестові походи боротьбою між прибічниками християнської та мусульманської релігій?
Так, хрестові походи можна вважати боротьбою між прибічниками християнської та мусульманської релігій, оскільки:
- Однією з основних причин хрестових походів було прагнення звільнити Святу Землю (Палестину) від мусульманського контролю та повернути християнські святині, зокрема Єрусалим, під контроль християн. Це було викликано релігійним фанатизмом та прагненням до релігійного паломництва.
- Папа Урбан II оголосив хрестові походи як священну війну проти мусульман, обіцяючи учасникам відпущення гріхів та інші релігійні привілеї.
- Хрестові походи супроводжувалися релігійною пропагандою, що закликала християн до боротьби проти “невірних” мусульман.
- Учасники походів часто ідентифікували себе як борців за християнську віру, носили хрести на одязі та вважали себе воїнами Христа.
Однак, не можна забувати, що у хрестових походах брали участь також економічні, політичні та соціальні мотиви:
- Захоплення нових земель і багатств, розширення впливу європейських держав.
- Зменшення перенаселення в Європі шляхом переселення на нові землі.
- Збільшення авторитету та впливу церкви, королів та аристократії.
2. Чому хрестові походи інколи називають «оборонними війнами»?
Хрестові походи інколи називають “оборонними війнами” через наступні причини:
- Ініціатори походів стверджували, що метою походів є захист християнських святинь від мусульманського наступу. Після завоювання турками-сельджуками Візантійської імперії та частини халіфату, християнські паломники зіткнулися з ускладненнями та переслідуваннями. Тому хрестові походи були представлені як захист християнського світу від мусульманської експансії.
- Папа Урбан II закликав до перших хрестових походів, відповідаючи на прохання про допомогу від візантійського імператора Олексія I Комніна, що потерпав від нападів сельджуків. Це додавало походам характеру оборонного заходу на захист християнської імперії.
- Для багатьох учасників походів, особливо для лицарів та простих людей, хрестові походи були способом захисту своєї віри та культури від “невірних” мусульман, що, за їхніми переконаннями, загрожували існуванню християнства.
Таким чином, хоча хрестові походи мали релігійний характер, вони також використовувалися як аргумент для об’єднання християнських сил у відповідь на мусульманську агресію, що робило їх формально “оборонними” в очах європейців того часу.
III. Мислю творчо
Визначте, про який із Хрестових походів розповідається в уривку з розповіді Микити Хоніата.
Розповідь Микити Хоніата стосується Четвертого хрестового походу , який завершився пограбуванням Константинополя у 1204 році.
Дайте оцінку описаних подій: з позиції хрестоносців; з позиції місцевого населення м. Константинополя.
- З позиції хрестоносців: Для хрестоносців захоплення Константинополя могло бути виправдане як частина їхньої військової кампанії. Вони вважали це способом здобути ресурси для продовження боротьби за Святу Землю, а також можливістю збагатитися та отримати політичний контроль над важливим містом. Вони могли бачити свої дії як необхідні для досягнення своїх цілей.
- З позиції місцевого населення Константинополя: Для мешканців міста ці події були справжньою трагедією. Вони сприймали напад хрестоносців як акт зради, оскільки Константинополь був християнським містом, а напад здійснили інші християни. Пограбування, насильство та руйнування святинь викликали шок і глибокий біль у місцевого населення.
Чому автор зображує Хрестові походи переважно як лицемірство та блюзнірство?
Микита Хоніат зображує хрестові походи як лицемірство та блюзнірство через те, що замість захисту християнських святинь і боротьби за віру, хрестоносці напали на інше християнське місто — Константинополь. Вони пограбували святині, знищили культурну спадщину та вчинили насильство над мирними жителями, що суперечило їхнім заявленим релігійним цілям і принципам християнства.