§22. Волинсько-Галицька держава за наступників Данила

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте, з якими викликами змушені були боротися правителі Волинсько-Галицького князівства.

Правителі Волинсько-Галицького князівства змушені були боротися з такими викликами:

1. Залежність від Золотої Орди.
2. Боярська опозиція.
3. Територіальні претензії з боку Польщі та Угорщини.

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом параграфа, визначте причини та прояви ослаблення Волинсько-Галицької держави.

Причини ослаблення Волинсько-Галицької держави:

1. Розподіл влади: Після смерті Данила Романовича його володіння були розділені між синами, що призвело до політичної роздробленості.
2. Боярська опозиція: Підвищення впливу бояр, які виступали проти нових правителів, зокрема Болеслава, що призвело до конфліктів і нестабільності.
3. Зовнішні загрози: Натиск Литви, Польщі, Угорщини прагнули підпорядкувати собі території князівства.

Прояви ослаблення:

• Втрата територій: Польща повернула собі Люблінську землю, Угорщина – частину Закарпаття
• Отруєння боярами-змовниками останнього правителя Юрія ІІ Болеслава у 1340 році
• Тривала боротьба за землі між Польщею, Угорщиною і Литвою (1340-1392)
• Остаточний поділ держави: Волинь відійшла до Великого князівства Литовського, Галичина і Холмщина – до Польщі, Буковина – до Молдовського князівства.

Дізнайтеся, чому саме в м. Любомлі встановлено пам’ятник Володимиру Васильковичу

Пам’ятник Володимиру Васильковичу встановлено в місті Любомль, оскільки це було його улюблене місто та одна з його резиденцій. Князь часто перебував у Любомлі, де приймав послів, давав розпорядження та їздив на полювання. Він укріпив і розбудував місто, побудував дерев’яний замок та церкву Георгія Побідоносця. Саме в Любомлі Володимир Василькович помер у 1288 році, і народна пам’ять зберегла легенду про те, що назва міста походить від його слів «любо мне здесь» («любо мені тут»).

Свідчать документи

Яким було ставлення князя Володимира Васильковича до справ віри та милосердя?

Князь Володимир Василькович приділяв велику увагу справам віри та милосердя. Він активно підтримував монастирі, допомагав ченцям і з любов’ю приймав ігуменів. Князь будував нові монастирі та роздавав усе своє майно бідним, включаючи золото, срібло та інші цінності, які успадкував від свого батька.

Свідчать документи

Визначте за документом держави, які були претендентами на спадщину Королівства Руського.

Претендентами на спадщину Королівства Руського були:

1. Литва — після смерті Юрія II Болеслава князь Любарт Гедимінович зайняв Руське князівство.
2. Польща — у 1349 році польський король Казимир III Великий захопив більшість територій князівства, залишивши Любарту лише місто Луцьк з його повітом.

Думки істориків

1. Які причини, на думку істориків, призвели до розпаду Волинсько-Галицького князівства?

За думкою істориків, розпад Волинсько-Галицького князівства був спричинений кількома факторами:

• Внутрішні чвари між нащадками Романовичів, які послабили єдність держави.
• Боярська опозиція, яка підняла голову після смерті Данила Галицького, що призвело до нестабільності в управлінні державою.
• Наростання роздробленості, що сприяло втраті територіальної цілісності.
• Вимирання правлячого дому Романовичів після смерті Андрія та Лева, синів Юрія I, без нащадків по чоловічій лінії, що зробило державу вразливою до зовнішніх претензій.

2. На які наслідки розпаду Королівства Руського вказують історики?

Історики зазначають такі наслідки розпаду Королівства Руського:

• Поділ територій між сусідніми державами: Галичина відійшла до Польщі, Волинь — до Литви, а Буковина — до Молдовського князівства.
• Тривала боротьба за спадщину: Польща, Литва та Угорщина змагалися за контроль над землями колишнього князівства протягом кількох десятиліть.
• Втрата незалежності: Волинсько-Галицьке князівство перестало існувати як незалежна держава, а його землі увійшли до складу інших держав.

3. Скористайтесь картою на с. 153:

а) покажіть територію Волинсько-Галицької держави за останніх Романовичів;

• Галичина: з центром у Львові та включала землі сучасної Західної України.
• Волинь: з центром у Володимирі, охоплювала землі Західної Волині та частину сучасної Білорусі.
• Холмщина: з центром у Холмі (сучасний Холм, Польща).

б) покажіть території, що відійшли до Королівства Польського та Великого князівства Литовського.

Території, що відійшли до Королівства Польського:

• Галичина
• Холмщина

Території, що відійшли до Великого князівства Литовського:

• Волинь

Ці територіальні зміни відбулися внаслідок тривалої боротьби за спадщину князівства та його розпаду.

Діємо: практичні завдання

Роздивіться родовідне дерево Романовичів. Дайте відповіді на запитання:

1. З представниками та представницями правлячих родин яких країн вони родичалися? Поміркуйте, чому.

Романовичі активно родичалися з представниками правлячих родин кількох європейських держав:

• Угорщина: Лев Данилович був одружений з Констанцією, донькою угорського короля Бели IV.
• Польща: Через шлюбні зв’язки з польськими князями.
• Литва: Шварно Данилович був одружений із дочкою литовського князя Міндовга, що сприяло тимчасовому союзу між Руссю та Литвою.
• Австрія: Роман Данилович був одружений з Гертрудою Австрійською.

Такі шлюбні союзи були важливими для зміцнення політичних зв’язків і створення союзів, які могли допомогти у протистоянні із зовнішніми ворогами.

2. До яких наслідків призвела відсутність нащадків у правителів Руського королівства?

Відсутність нащадків по чоловічій лінії у синів Юрія І Львовича — Андрія та Лева Юрійовичів — призвела до династичної кризи. Це відкрило шлях до боротьби за спадщину Руського королівства між сусідніми державами, такими як Польща, Литва та Угорщина. Врешті-решт, після смерті останнього правителя династії Романовичів, Юрія II Болеслава, Королівство Руське було поділене між цими державами.

3. Висловіть припущення, чому стрілки навколо Василька Слонімського подано пунктиром.

Пунктирні стрілки навколо Василька Слонімського можуть вказувати на те, що його походження або спадкові зв’язки є непевними або недостатньо підтвердженими історичними джерелами. Це може свідчити про те, що інформація про нього є фрагментарною або спірною в історичних дослідженнях.

Запитання і завдання

Знаю нове

1. Можу розповісти про правління наступників Данила Романовича.

Після смерті Данила Романовича його володіння були розділені між його синами: Левом, Мстиславом і Шварном. Лев Данилович (1264–1301 рр.) приєднав частину Закарпаття, Люблінську землю та Холмське князівство. Він підтримував відносини з Тевтонським орденом, Чехією та Польщею, але був залежним від Золотої Орди. Володимир Василькович (1269–1288 рр.), син Василька, приділяв увагу будівництву міст і церков, а також боровся проти литовських племен. Після Лева правив Юрій І Львович (1301–1308 рр.), який створив Галицьку митрополію і титулувався «королем Русі». Останніми князями були Андрій і Лев II, які загинули в бою з монголами у 1323 році.

2. Можу визначити причини ослаблення Волинсько-Галицької держави.

Основними причинами ослаблення були внутрішні чвари між нащадками Романовичів, боярська опозиція, а також роздробленість князівства. Важливим фактором став вимирання чоловічої лінії Романовичів у 1323 році, що призвело до політичної нестабільності та зовнішнього тиску з боку сусідніх держав.

3. Можу назвати, які держави претендували на оволодіння землями «держави Романовичів».

Після смерті останнього представника династії, Юрія II Болеслава (1325–1340 рр.), розпочалася боротьба за спадщину Волинсько-Галицької держави між Польщею, Литвою та Угорщиною. Польський король Казимир III й литовський князь Любарт Гедимінович активно претендували на ці землі.

4. Можу розповісти, коли і як завершилася історія Волинсько-Галицької держави.

Історія Волинсько-Галицької держави завершилася в середині XIV століття. У 1340 році бояри отруїли останнього правителя Юрія II Болеслава, що призвело до тривалої боротьби між Литвою, Польщею та Угорщиною за спадщину князівства. До 1392 року більшість земель була поділена: Галичина відійшла до Польщі, Волинь — до Литви, а Буковина — до Молдовського князівства.

Досліджую і аналізую

2. Розгляньте дві сторони реконструкції печатки Юрія І Львовича. Які історичні факти дозволяє встановити печатка? Дослідіть печатку як історичне джерело (за пам’яткою на с. 191), представте свою роботу в класі

Печатка Юрія І Львовича є важливим історичним джерелом, яке дозволяє встановити кілька ключових фактів про його правління та статус Волинсько-Галицької держави.

Опис печатки

1. Лицьова сторона: На ній зображено Юрія І Львовича, який сидить на троні, що символізує його королівську владу. Навколо зображення є латиномовний напис: “s[igillum] domini Georgi regis Rusie” — “печатка пана Юрія, короля Русі”. Це підтверджує титул Юрія як короля Русі, що підкреслює його суверенітет та міжнародне визнання держави як королівства.
2. Зворотна сторона: Тут зображений озброєний вершник зі щитом і прапором, що символізує військову силу та обороноздатність князівства. Напис навколо вершника: “s[igillum] domini Georgi ducis Ladimirie” — “печатка пана Юрія, князя Володимирії”. Це свідчить про те, що Юрій також титулувався князем Володимирії (Волині), підкреслюючи його контроль над цією територією.

Історичні факти, які встановлює печатка

1. Титули та статус: Печатка підтверджує, що Юрій І Львович офіційно використовував титули “король Русі” та “князь Володимирії”. Це свідчить про те, що він прагнув утвердити свою владу як над Галичиною, так і над Волинню, а також підкреслював міжнародний статус своєї держави як королівства.
2. Міжнародні зв’язки: Використання латиномовної печатки вказує на активні дипломатичні відносини з європейськими державами. Латинська мова була мовою міжнародної дипломатії того часу, і це свідчить про прагнення Юрія інтегруватися в європейське політичне середовище та зміцнити міжнародний авторитет своєї держави.
3. Військова сила: Зображення озброєного вершника на зворотній стороні печатки символізує військову могутність князівства та готовність до захисту своїх земель від зовнішніх загроз. Це також відображає важливість військової справи у правлінні Юрія І.

Печатка як історичне джерело

Печатка Юрія І Львовича є цінним джерелом для дослідження політичної історії Волинсько-Галицької держави. Вона підтверджує титули правителя, його дипломатичну активність та військову силу. Крім того, печатка відображає прагнення Юрія встановити тісні зв’язки з європейськими країнами та зміцнити свою владу як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях.Таким чином, печатка є важливим документом для розуміння політичного статусу Волинсько-Галицької держави на початку XIV століття.

Мислю творчо

3. Підготуйте історичний портрет одного з князів із династії Романовичів (скористайтеся пам’яткою на с. 191).

Історичний портрет князя Лева Даниловича

1. Час і місце народження, вплив родини та оточення

Лев Данилович народився близько 1228 (1225) року у родині князя Данила Романовича. Його батько був засновником Волинсько-Галицької держави, що значно вплинуло на формування особистості Лева. Виховання в князівській родині та оточення політичної еліти сприяли формуванню його лідерських якостей і дипломатичних навичок. Лев виріс у період боротьби за незалежність від Золотої Орди та зміцнення держави, що заклало основи його політичних переконань. Цікаво, що ім’я “Лев” було першим в династії Рюриковичів.

2. Особисті якості та риси характеру

Лев успадкував від батька енергійний і запальний характер, хоробрість та мудрість. Він прославився як мужній воїн і талановитий полководець, проте був нерозважливим і нестриманим політиком.

3. Мета діяльності та засоби досягнення

Основною метою Лева було зміцнення і розширення території Галицько-Волинського князівства. Для цього він використовував як військові кампанії, так і дипломатію. Він намагався утвердитися в Литві та Польщі, залучаючи татарські війська для підтримки своїх претензій на ці землі. Однак його спроби здобути польську спадщину були невдалими; замість краківської корони він отримав лише Люблінську землю.

4. Успіхи і невдачі

До успіхів Лева можна віднести тимчасове приєднання Закарпаття до своїх володінь у 1283 році та збереження контролю над Галицько-Волинським князівством.

Однак його численні війни з сусідами часто закінчувалися невдачами:

• Зіпсував відносини з Литвою після вбивства князя Войшелка; поховав ідею єдиної Русько-Литовської держави під егідою Романовичів.
• Безуспішно претендував на литовську (1269) та польську (1289) спадщину, залучаючи до походів татар.
• Занедбав внутрішній розвиток князівства через часті війни.

5. Однодумці та опоненти

Лев мав підтримку татарських військ Золотої Орди, що допомагало йому в боротьбі з польськими та литовськими князями. Його основними опонентами були литовські князі після вбивства Войшелка та польські князі під час боротьби за Краківське князівство. Він представляв інтереси галицько-волинської аристократії, яка прагнула зберегти незалежність князівства в умовах тиску з боку сусідніх держав.

6. Зміни в поглядах протягом життя

Протягом життя погляди Лева мало змінювалися. Він залишався вірним васалом Золотої Орди і продовжував використовувати військову силу для досягнення своїх цілей. Відомо, що на старості років він прийняв чернецтво, що може свідчити про певне переосмислення свого життя.

7. Образ у суспільній пам’яті

Лев Данилович залишив значний слід у суспільній пам’яті завдяки заснуванню міста Львова, яке назване на його честь. У західноєвропейських джерелах він згадується як король Русі, хоча сам ніколи не носив такого титулу в руських джерелах. Його образ також згадується в народних переказах і літописах.

8. Оцінка діяльності

Лев Данилович був неоднозначною фігурою: з одного боку — хоробрий воїн і полководець, з іншого — політик, який часто діяв імпульсивно і нерозважливо. Його методи досягнення мети через постійні війни не завжди були ефективними і призводили до занепаду князівства.