§30. Політична роздробленість середньовічних держав

Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак

Пригадайте. Яким був принцип престолонаслідування у Київській державі? Що таке вотчинне землеволодіння? Якими були основні наслідки Любецького з’їзду князів?

До Любецького з’їзду 1097 року в Київській Русі діяв принцип престолонаслідування, встановлений Ярославом Мудрим. Цей принцип передбачав, що влада передавалася від старшого брата до молодшого, а потім до старшого сина старшого брата, що призводило до частих міжусобиць між князями.

Вотчинне землеволодіння — це форма власності на землю, при якій земля передавалася у спадок від батька до сина.

Після Любецького з’їзду 1097 року було затверджено принцип вотчинності, згідно з яким кожен князь мав право володіти лише тими землями, які належали його батькові, і не претендувати на володіння інших князів. Це сприяло закріпленню земель за певними родинами князів і формуванню удільних князівств.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся у команди. Проведіть історичні дебати на тему «Політична роздробленість — закономірний історичний процес чи наслідок кризи?»

Політична роздробленість була закономірним історичним процесом, характерним для багатьох середньовічних держав Європи у X-XII ст., в тому числі й для Київської Русі.

Основними причинами роздробленості були:

• Зміцнення феодального землеволодіння і прагнення феодалів до незалежності від центральної влади
• Зростання і посилення ролі міст, які ставали центрами удільних князівств
• Велика територія держави й етнічна неоднорідність населення

Водночас роздробленість мала і позитивні наслідки: сприяла господарському і культурному розвитку окремих земель. Але в цілому вона послаблювала державу перед зовнішніми загрозами.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану в електронному додатку. Визначте, які чинники сприяли роздробленості Київської держави. Які з них ви вважаєте більш суттєвими? Які могли б додати? Відповідь аргументуйте.

Які чинники сприяли роздробленості Київської держави?

1. Велика територія держави: Управляти великою територією було складно, що сприяло автономії окремих регіонів.
2. Етнічна неоднорідність: Багато народів проживали на території Русі, що ускладнювало централізоване управління.
3. Відсутність сталого порядку престолонаслідування: Часті зміни князів і боротьба за владу призводили до нестабільності.
4. Князівські усобиці: Внутрішні конфлікти між князями послаблювали державу.
5. Занепад торгівельного шляху “із варяг у греки”: Економічний спад зменшив значення Києва як торгового центру.

Відсутність сталого порядку престолонаслідування та князівські усобиці були найбільш суттєвими, оскільки вони безпосередньо впливали на політичну стабільність.

Які могли б додати?

• Посилення місцевої влади: Зростання ролі місцевих князівств і боярства, які прагнули незалежності від Києва.
• Зміни в системі землеволодіння: Вотчинне землеволодіння посилювало автономію регіонів.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео з циклу «Історія України» (серія 47 «Ярослав Осмомисл і Володимир Ярославович»). Що нового ви дізналися про згаданих князів? Укладіть коротку історичну довідку про Ярослава Осмомисла до української Вікіпедії.

На основі переглянутого матеріалу про Ярослава Осмомисла та Володимира Ярославовича можна виділити такі нові факти:

Про Ярослава Осмомисла:

• Був мудрим політиком, який довів Галицьку державу до значного розквіту в період занепаду Києва
• Розширив кордони держави на південь до Дунаю
• Мав складні стосунки з боярами, які втручались навіть у його особисте життя
• Бояри спалили живою його нешлюбну дружину Анастасію

Про Володимира Ярославовича:

• Був законним сином Ярослава Осмомисла
• Отримав престол всупереч заповіту батька, який хотів передати владу позашлюбному сину Олегу
• Не зміг протистояти боярам, які його вигнали разом із сім’єю
• Після вигнання втік до Угорщини

Цікаво, що після вигнання Володимира бояри запросили на князювання волинського князя Романа Мстиславича.

Ярослав Осмомисл: Історична довідка

Ярослав Осмомисл (1152–1187) був князем Галицьким, відомим своїм мудрим правлінням. За його керівництва Галицьке князівство досягло значного розвитку та впливу. Ярослав розширив територію держави, зміцнивши її позиції на півдні та західних кордонах.

Він активно боровся за незалежність від Києва, підпорядкувавши угорські гори та контролюючи Дунай. Ярославу вдалося зміцнити державу економічно і політично, але його влада була обмежена впливом бояр.

Після смерті Ярослава бояри не виконали його волю і не визнали його позашлюбного сина Олега спадкоємцем. Вони запросили на престол законного сина Володимира Ярославовича, проте згодом вигнали і його. Це свідчило про значний вплив бояр у Галичині.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

До яких політичних наслідків, на вашу думку, мали привести такі відмінності Північно-Східних земель?

Такі географічні та господарські відмінності Північно-Східних земель (Залісся) мали привести до посилення залежності населення від князівської влади. В умовах малородючих земель і неможливості вести індивідуальне господарство, люди опинялися в цілковитій залежності від невеликих ізольованих колективів. Це створювало передумови для формування сильної централізованої влади князя, на відміну від Русі-України з її розвиненими містами й більш незалежним населенням.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Поясніть терміни: «політична роздробленість», «домен», «віче», «республіка», «архієпископ», «посадник».

• Політична роздробленість — період в історії, коли єдина держава розпадається на окремі незалежні частини, що не мають централізованої влади.
• Домен — родове володіння короля, яке за розмірами поступалося володінням великих землевласників.
• Віче — народні збори в містах Русі, які були органом самоврядування та сприяли незалежності місцевої влади.
• Республіка — форма правління, де верховна влада належить не монарху, а органам колективного управління, як у Новгороді.
• Архієпископ — церковний сановник, який мав значну владу, зокрема скликав віче й Раду, зберігав скарбницю та відповідав за зовнішні контакти.
• Посадник — голова міського управління, обирався з бояр чи багатих купців і виконував адміністративні функції.

2. Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті або нотатнику порівняльну таблицю.

II. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у групи. Обговоріть політику князів Ярослава Осмомисла та Романа Мстиславича. Виступіть на уявному віче від імені цих князів з промовою, яка б містила агітацію щодо підтримки політики князя народом.

Промова від імені Ярослава Осмомисла:Шановне віче! Я, князь Ярослав Осмомисл, звертаюсь до вас за підтримкою моєї політики зміцнення Галицького князівства. Завдяки моєму правлінню наша земля розширила свої кордони аж до гирла Дністра. Високо сиджу я на своєму золотокованому престолі, підперши Карпатські гори своїми залізними полками. Гроза моя по землях тече! Я відкриваю ворота київські, стріляю з батьківського золотого стола салтанів по далеких землях. Підтримайте мене, і разом ми зробимо Галицьке князівство могутнім і квітучим!

Промова від імені Романа Мстиславича:

Доблесні мужі Волині та Галичини! Я, князь Роман Мстиславич, закликаю вас підтримати моє прагнення об’єднати наші землі в єдину сильну державу. У 1199 році я зумів приєднати Галицьке князівство до своїх волинських володінь. Моя мета – зміцнити князівську владу, обмеживши свавілля бояр. Саме ви, жителі міст і дрібні землевласники, є моєю опорою в цій боротьбі. Разом ми здатні створити могутню Галицько-Волинську державу, яка стане заслоном від зовнішніх ворогів. Вірю, що з вашою підтримкою я зможу розширити наші кордони й примножити славу нашої землі!

III. Мислю творчо

1. Взаємини між слов’янами та сусідніми державами визначалися різними обставинами. Поміркуйте, як складалися відносини між Руссю та Візантією: чому інколи відносини були добросусідськими, а подекуди ворожими? Які обставини на це впливали? Складіть розгорнуті тези.

1. Торговельні інтереси: Русь прагнула забезпечити стабільність торгового шляху “із варяг у греки”, що проходив через територію Візантії. Вигідні торговельні договори, такі як договір 911 року, надавали руським купцям право безмитної торгівлі в Константинополі, що сприяло добросусідським відносинам
2. Військові конфлікти: Руські князі здійснювали походи на Візантію з метою захоплення здобичі та забезпечення торгових привілеїв
3. Політичні альянси: Візантія часто використовувала дипломатію для укладення союзів з Руссю проти спільних ворогів. Шлюбні союзи, наприклад, між князем Володимиром та візантійською принцесою Анною, зміцнювали політичні зв’язки та сприяли прийняттю християнства на Русі.
4. Культурний обмін: Прийняття християнства від Візантії у 988 році відкрило шлях для культурного обміну, включаючи поширення грецької літератури та розвитку слов’янської писемності на Русі.

Таким чином, взаємини між Руссю та Візантією визначалися економічними інтересами, військовими конфліктами, політичними альянсами та культурними зв’язками.

2. За матеріалами параграфа, та за допомогою додаткових джерел інформації, заповніть у зошиті або нотатнику порівняльну таблицю за зразком.