§17. Міф і міфологія

Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак

Пригадайте.

Що таке релігія?

Релігія є системою світогляду, що включає віру в надприродні сили, культурні, духовні та моральні цінності, які впливають на поведінку людини. Вона може включати організоване поклоніння вищим силам і встановлює особливі відносини до цих сил.

У чому причини її виникнення? Які форми первісної релігії вам відомі?

Причини виникнення релігії можуть бути різноманітними. Вони включають спроби пояснити природні явища, задовольнити психологічні потреби, такі як страх перед смертю, і створити соціальну згуртованість через спільні вірування та обряди.

Відомі форми первісної релігії включають:

1. Тотемізм – віра в духовний зв’язок між групою людей і певним видом тварин або рослин.
2. Анімізм – віра в те, що всі об’єкти, включаючи неживі, мають душу або дух.
3. Фетишизм – поклоніння матеріальним об’єктам, які вважаються наділеними надприродними властивостями.
4. Шаманізм – практика, в якій шаман виступає посередником між світом людей і світом духів.

Ці форми релігії відображають ранні спроби людей зрозуміти й взаємодіяти з навколишнім світом.

1. МІФОЛОГІЯ — СВІТОГЛЯД СТАРОДАВНЬОЇ ЛЮДИНИ

Поміркуймо! ? Подумайте, у яких богів могли вірити народи з різним способом життя. Чим могли відрізнятися вірування скотарів і землеробів?

Народи, які займалися скотарством, могли вірити в богів, які захищають худобу і допомагають у випасі. Їхні вірування могли включати богів, пов’язаних з тваринами, такими як боги-покровителі стад або боги, що уособлюють силу і витривалість.

Землероби, навпаки, могли вірити в богів, які контролюють родючість землі, дощі та врожай. Їхні вірування могли включати богів, пов’язаних з родючістю, такими як боги землі, дощу або сонця, які забезпечують хороший врожай.

Таким чином, вірування скотарів і землеробів відрізнялися залежно від їхніх потреб і способу життя: скотарі більше зосереджувалися на тваринах, а землероби — на землі та врожаї.

Діємо: практичні завдання

Ось приклад міфу з давньогрецької міфології: міф про Прометея.

Прометей був титаном, який створив людей з глини й наділив їх вогнем, який він викрав у богів. За це Зевс покарав його, прикувавши до скелі, де орел щодня клював його печінку, яка щоночі відновлювалася. Цей міф відображає важливість вогню як символу знань і прогресу, а також ідею жертви заради блага людства. Він показує, як греки цінували мудрість і відвагу, а також їхні уявлення про покарання і відплату.

2. МІФОЛОГІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Робота з джерелом

Поміркуймо! ? Прочитайте в електронному додатку уривок з епосу Гільгамеша, присвячений одному з персонажів — Утнапіштіму. Поміркуйте, чи не нагадує він іншу історію. Чому це можливо

Утнапіштіму з епосу про Гільгамеша нагадує біблійну історію про Ноя. В обох історіях йдеться про людину, яка пережила всесвітній потоп завдяки тому, що побудувала великий корабель за вказівкою божества. Утнапіштіму, як і Ной, взяв на борт свою родину та різних тварин, щоб зберегти життя на землі.

Це схожість може бути можливою через те, що обидві історії походять з давніх часів Близького Сходу, де різні культури могли обмінюватися міфами та легендами. Такі історії могли передаватися усно або через письмові тексти, впливаючи одна на одну. Потопи були частими в цьому регіоні, тому вони могли стати основою для подібних міфів у різних культурах.

Діємо: практичні завдання

Ось коротка характеристика єгипетських богів:

1. Атум: Один з найдавніших богів, творець світу. Вважався богом, який сам себе створив з первинного хаосу. Часто зображувався як людина з подвійною короною.
2. Геб: Бог землі, син Шу і Тефнут, чоловік Нут. Вважався богом родючості, його сміх викликав землетруси. Зображувався з гусаком на голові.
3. Нут: Богиня неба, дружина Геба. Її тіло утворювало небесний звід, підтримуючи зірки. Мати Осіріса, Ісіди, Сета і Нефтіди.
4. Амон: Спочатку бог вітру, пізніше ототожнювався з Ра як Амон-Ра, бог сонця. Один з найважливіших богів, особливо в період Нового царства.
5. Баст (Бастет): Богиня-захисниця, зображувалася з котячою головою. Дочка Ра, асоціювалася з домашніми котами і захистом.
6. Ра: Бог сонця, творець світу, цар богів. Зображувався з головою сокола і сонячним диском. Вважався найголовнішим богом.
7. Осіріс: Бог підземного світу і мертвих, син Геба і Нут, брат і чоловік Ісіди. Відроджений після смерті, суддя мертвих.
8. Хнум: Бог води й родючості, творець людей з глини на гончарному крузі. Зображувався з головою барана.
9. Гор: Бог неба і захисник фараонів, син Осіріса та Ісіди. Зображувався з головою сокола. Вважався покровителем молодих чоловіків.
10. Сет: Бог хаосу, війни і бур, брат Осіріса. Вбив Осіріса, що призвело до його конфлікту з Гором.
11. Тот: Бог мудрості, письма і магії. Зображувався з головою ібіса або бабуїна. Вважався писарем богів.
12. Анубіс: Бог муміфікації і похоронних обрядів, зображувався з головою шакала. Відповідав за зважування серця померлих.

Ці боги відігравали важливу роль у релігії та культурі Стародавнього Єгипту, кожен з них мав свої унікальні функції та атрибути.

3. МІФОЛОГІЯ АНТИЧНОГО СВІТУ

Поміркуймо! ? Міф про 12 подвигів Геракла. Це найупізнаваніший із давньогрецьких міфів. Відомо, що Геракл був напівбогом, сином Зевса та земної жінки Алкмени. Перебуваючи на службі у мікенського царя Еврісфея, Геракл здійснив свої 12 подвигів. Прочитайте міфи в електронному додатку. Поміркуйте, з чим пов’язане їх виникнення? Якими зображували греки героїв міфів? Які уявлення про світ відображають подібні легенди та перекази?

Міфи про 12 подвигів Геракла пов’язані з уявленнями давніх греків про героїзм, силу і відвагу. Геракл, як напівбог, уособлював ідеал мужності та витривалості, долаючи надзвичайні випробування. Ці подвиги могли символізувати боротьбу людини з хаосом і небезпеками світу, а також прагнення до безсмертя через славу.

Греки зображували героїв міфів як сильних, відважних і благородних осіб, часто наділених надлюдськими здібностями. Герої були прикладом для наслідування, втілюючи чесноти, які цінувалися в суспільстві.

Подібні легенди та перекази відображають уявлення греків про світ як місце, де людина повинна долати труднощі й випробування, щоб досягти успіху і визнання. Вони також підкреслюють важливість божественного втручання і долі в житті людей, показуючи, як боги можуть впливати на людські справи.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять: «міф», «міфологія», «світогляд», «політеїзм», «пантеон».

1. Міф — це розповідь, що пояснює походження та устрій світу через художні образи.
2. Міфологія — сукупність пов’язаних між собою міфів певних людських спільнот, яка становить основу міфологічного світогляду.
3. Світогляд — узагальнена система поглядів щодо місця людини у світі та взаємовідносин з ним.
4. Політеїзм — віра в багатьох богів/богинь, іноді вживається як синонім язичництва.
5. Пантеон — група богів, що належать до якоїсь однієї релігії або міфології.

2. Чому для більшості народів Стародавнього світу був притаманним політеїзм? У чому його особливості?

Політеїзм був притаманним для більшості народів Стародавнього світу, оскільки він відображав складність і різноманітність природних явищ, які люди намагалися пояснити через різних богів. Особливості політеїзму включають віру в багатьох богів, кожен з яких відповідає за певну сферу життя або природне явище, а також наявність міфів, що пояснюють взаємодію цих богів з людьми і між собою.

3. Назвіть спільні та відмінні ознаки пантеону богів у різних народів Стародавнього світу.

Спільні ознаки:

• Боги часто уособлювали природні сили або явища (наприклад, боги неба, землі, води).
• Боги мали людські риси, такі як емоції, родинні зв’язки, але були могутнішими і безсмертними.
• Існували міфи про створення світу і людей, а також про героїв, які здійснювали подвиги за допомогою богів.

Відмінні ознаки:

• У різних культурах боги могли мати різні імена та атрибути (наприклад, Зевс у греків і Юпітер у римлян).
• Різні народи мали своїх головних богів, які відображали їхні культурні та соціальні пріоритети (наприклад, Мардук у Вавилоні, Ра в Єгипті).
• Уявлення про потойбічне життя і роль богів у ньому також відрізнялися (наприклад, суд Осіріса в Єгипті).

Обговоріть у групі

Ознайомтеся з наведеними в е-додатку уривками і визначте форму релігійних уявлень. Охарактеризуйте стисло кожне з них.

1. Міфологія Стародавнього Шумеру: У шумерів була політеїстична релігія, де боги уособлювали природні стихії. Наприклад, Ану був богом неба, Енліль — повітря і грози, Енкі — землі і води. Вони вірили в магію і ритуали для впливу на богів. Шумерська релігія також включала героїчний епос, як-от поема про Гільгамеша.
2. Міфологія Стародавнього Єгипту: Єгиптяни мали політеїстичну релігію з елементами тотемізму. Вони поклонялися богам, які часто зображувалися з головами тварин, як-от Ра (бог Сонця) і Осіріс (бог землеробства). Єгиптяни вірили в потойбічне життя і суд Осіріса, що відображало їхні уявлення про мораль і відплату.
3. Міфологія Давньої Греції: Греки мали політеїстичну релігію з пантеоном богів, які жили на Олімпі. Вони вірили в героїв, напівбогів, і міфи, що пояснювали природні явища і людську природу. Грецькі міфи були яскравими і образними, відображаючи культурні цінності, такі як мужність і честь.
4. Міфологія Давнього Риму: Римляни також мали політеїстичну релігію, яка зазнала впливу грецької міфології. Вони поклонялися богам, подібним до грецьких, але з римськими іменами, як-от Юпітер (Зевс) і Марс (Арес). Римляни також розвинули культ імператорів, вважаючи їх божественними.
5. Міфологія Давніх Германців і Кельтів: Германці мали пантеон богів, таких як Один і Тор, і вірили в Асгард як місце проживання богів. Кельти мали менш войовничу міфологію з богами, такими як Луг і Дагда, і вірили в потойбічний світ на далеких островах. Вони також мали культ ельфів і фей.
6. Міфологія Давніх Слов’ян: Слов’яни мали язичницьку релігію з багатобожжям, без головного бога. Вони поклонялися Перуну, Велесу, Дажбогу та іншим богам, а також вірили в природних духів, таких як домовики і русалки. Їхні релігійні практики включали жертвоприношення і поклоніння ідолам.

Мислю творчо

Перехід до потойбічного життя в грецькій міфології

У грецькій міфології перехід до потойбічного життя пояснювався через міфи про підземне царство, яким правив бог Аїд. Душі померлих потрапляли в царство мертвих, де їх судили за вчинки в земному житті. Царство мертвих було розділене на різні області, такі як Елісійські поля для праведників і Тартар для грішників. Цей процес символізував віру греків у життя після смерті та справедливість, яка очікувала на кожного після смерті.

Причини принесення дарів богам

Богам необхідно було приносити щедрі дари, оскільки це вважалося способом заручитися їхньою милістю та підтримкою. Греки вірили, що боги мають людські емоції і можуть бути прихильними чи гнівними. Щедрі дари та жертвоприношення були частиною ритуалів, які мали на меті задобрити богів і забезпечити їхню допомогу в різних сферах життя, таких як урожай, війна чи сімейне благополуччя.

Значення вислову «сізіфова праця»

Вислів «сізіфова праця» походить від міфу про Сізіфа, якого боги покарали за хитрість і обман. Його покарання полягало в тому, що він мав безкінечно котити величезний камінь на гору, який щоразу скочувався вниз перед досягненням вершини. Цей вислів означає безглузду, нескінченну працю, яка не приносить результату.

Про які моральні та духовні цінності давніх греків свідчить цей міф?

Міф про Сізіфа відображає кілька моральних і духовних цінностей давніх греків:

• Покарання Сізіфа символізує неминучість відплати за неправедні вчинки.
• Міф нагадує про обмеженість людських можливостей перед обличчям долі або божественної волі.

Цей міф підкреслює важливість дотримання моральних норм і розуміння меж людської влади.