§15. Русь за правління Ярославичів

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов

Як мали бути розподілені володіння та влада після смерті Ярослава?

Після смерті Ярослава Мудрого, влада мала бути розподілена за принципом старійшинства. Київ отримав старший син Ізяслав, Чернігів — Святослав, Переяслав — Всеволод, Володимир на Волині — Ігор, а Смоленськ — В’ячеслав.

Чи всі нащадки Ярослава були задоволені тими повноваженнями, що були передбачені для них?

Не всі нащадки були задоволені. Святослав і Всеволод не підкорилися старшому братові Ізяславу, що призвело до конфліктів.

Чому принцип старійшинства не запобіг князівським міжусобицям?

Принцип старійшинства не запобіг міжусобицям, бо кожен князь прагнув більшої влади і територій, що призводило до суперечок і боротьби за київський престол.

Як Ярослав Мудрий розподілив свою спадщину між синами?

Ярослав Мудрий розподілив спадщину за принципом старійшинства: Київ отримав Ізяслав, Чернігів — Святослав, Переяслав — Всеволод, Володимир на Волині — Ігор, Смоленськ — В’ячеслав.

Чому між нащадками Ярослава розгорілися міжусобиці?

Міжусобиці виникли через амбіції князів, які прагнули більшої влади і територій, а також через непокору молодших братів старшому.

Як відбувалася боротьба за київський стіл між Ярославичами в останній чверті ХІ ст.?

Боротьба була складною: У 1073 році Святослав вигнав Ізяслава з Києва і став великим князем. Після смерті Святослава в 1076 році, Всеволод зайняв київський престол. Ізяслав повернувся в 1077 році, але в 1078 році загинув у битві. Всеволод знову став київським князем і намагався зупинити міжусобиці.

Хронологічна таблиця основних подій:

• 1054 р. — Смерть Ярослава Мудрого, початок правління Ізяслава в Києві.
• 1068 р. — Поразка Ярославичів на р. Альті від половців.
• 1069 р. – Ізяслава знайшов у польського князя Болеслава ІІ Сміливого і з його військом вирушив до Києва.
• 1072 р. – Вишгородська нарада князів на якій було схвалено, зокрема, новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду» Ярослава Мудрого.
• 1073 р. — Святослав виганяє Ізяслава з Києва (заручившись підтримкою Всеволода).
• 1076 р. — Смерть Святослава, Всеволод стає київським князем.
• 1077 р. — Повернення Ізяслава на київський престол.
• 1078 р. — Загибель Ізяслава, Всеволод знову стає київським князем, який вирішив покласти край князівським чварам
• 1093 р. — Смерть Всеволода, відмова Володимира Мономаха від київського престолу на користь Святополка Ізяславича.
• 1097 р. — Любецький з’їзд князів, затвердження принципу вотчини.

Кожну з окреслених у тексті причин політичної роздробленості підтвердіть відомими вам історичними фактами. Поділіться припущеннями, чому доба роздробленості стала часом освоєння нових земель, будівництва міст, піднесення ремесла й торгівлі, розквіту писемності та мистецтва Руси.

Причини політичної роздробленості та історичні факти:

1. Етнічний склад територій: Різноманітність етнічного складу земель Русі сприяла політичній роздробленості. Наприклад, різні племінні об’єднання, такі як поляни, древляни, сіверяни, мали свої особливості управління і традиції, що ускладнювало централізацію влади.
2. Принцип старійшинства: Цей принцип, за яким влада передавалася старшому в роді, часто призводив до конфліктів між князями, оскільки молодші брати не завжди погоджувалися з таким розподілом влади. Це видно на прикладі боротьби між Ярославичами.
3. Зростання самостійності князівств: З часом князі почали зміцнювати свої позиції в окремих регіонах, що призвело до послаблення центральної влади. Наприклад, князі Чернігівського, Переяславського та інших князівств почали діяти більш незалежно від Києва.

Чому доба роздробленості стала часом розвитку:

1. Освоєння нових земель: Політична роздробленість стимулювала князів до освоєння нових територій, щоб зміцнити свої позиції. Це призвело до розширення оброблюваних земель і заснування нових поселень.
2. Будівництво міст: Князі, прагнучи зміцнити свої володіння, активно займалися будівництвом міст, які ставали центрами ремесла і торгівлі. Наприклад, у цей період з’явилися такі міста, як Львів, Галич, Володимир.
3. Піднесення ремесла і торгівлі: Зростання міст сприяло розвитку ремесел і торгівлі. Міста ставали важливими торговими центрами, що сприяло економічному зростанню.
4. Розквіт писемності та мистецтва: Політична роздробленість не завадила культурному розвитку. Навпаки, змагання між князями часто стимулювало розвиток культури, зокрема літератури (Остромирове Євангеліє”, Ізборники Святослава), архітектури та іконопису.

Таким чином, хоча політична роздробленість мала свої негативні наслідки, вона також сприяла економічному і культурному розвитку Русі.

Перейшовши за посиланням, перегляньте відео про колекцію кам’яних скульптур з українських степів у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького. У чому унікальність цієї колекції? Як відеосюжет пов’язаний із темою уроку? Про що свідчить той факт, що кам’яні скульптури, які зберігаються в музеї, мають вік від кількох тисяч років до тисячі? Чи всі вони належать до історичної спадщини половців?

Колекція кам’яних скульптур у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького є унікальною завдяки своїй різноманітності та історичній цінності. Вона складається з 86 кам’яних скульптур, вік яких варіюється від III тисячоліття до н.е. до XIII століття н.е.. Ці скульптури представляють різні епохи та культури, що населяли українські степи, включаючи скіфів і половців.

Унікальність колекції полягає в її здатності відображати багатошарову історію регіону, демонструючи розвиток мистецтва та релігійних уявлень протягом тисячоліть. Кам’яні статуї, відомі як “половецькі баби”, є пам’ятками сакрального мистецтва IX—XIII століть, які символізували предків і встановлювалися в спеціально споруджених святилищах.

Факт, що кам’яні скульптури мають вік від кількох тисяч років до тисячі, свідчить про тривалу традицію створення антропоморфних зображень у степовій зоні, що відображає культурні та релігійні зміни в регіоні. Не всі ці скульптури належать до історичної спадщини половців. Наприклад, скіфські статуї, які також є частиною колекції, датуються VII–IV століттями до н.е. і відрізняються за розміром та стилем від половецьких.

Відеосюжет, пов’язаний із темою уроку, може слугувати візуальним доповненням до вивчення історії та культури степових народів, наочно демонструючи артефакти, які є свідченням їхнього існування та впливу на розвиток регіону. Це допомагає учням краще зрозуміти історичний контекст і значення цих культурних пам’яток.

На підставі відео та матеріалів підручника підготуйте розповідь про половців за планом:

Нащадки яких давніх народів та племен були половці:

Половці, також відомі як кумани або кипчаки, були середньовічним кочовим тюркським народом, що походив з Центральної Азії. Їхні предки були частиною великої групи тюркських племен.

Коли панували в українських степах і чому становили загрозу для володарів Руси:

Половці з’явилися біля кордонів Русі в 1055 році. Вони панували в українських степах приблизно до XIII століття. Половці становили загрозу для Київської Русі через свої часті набіги на руські землі, що супроводжувалися грабунками та руйнуваннями. Їхня мобільність і військова організація робили їх серйозним противником для осілих руських князівств.

Які звичаї та спосіб життя успадкували від своїх попередників:

Половці були кочівниками, що успадкували спосіб життя, характерний для степових народів. Вони займалися скотарством, полюванням і торгівлею. Їхні звичаї включали шанування предків, що відображалося у встановленні кам’яних статуй, відомих як половецькі баби, на курганах. Ці статуї символізували предків і використовувалися в ритуалах поминання.

Яке призначення кам’яних половецьких скульптур:

Кам’яні половецькі баби були намогильними статуями, які символізували предків і використовувалися в сакральних ритуалах. Вони встановлювалися на вершинах курганів і служили місцем здійснення поминального культу. Ці скульптури також виконували роль оберегів, які, за віруваннями, надавали силу та захист.

Яку ідею намагалися донести автори сюжету? Чому кам’яні скульптури потребують захисту?

Автори сюжету, ймовірно, намагалися підкреслити культурну та історичну цінність половецьких скульптур як важливих артефактів, що відображають життя та вірування давніх кочових народів. Кам’яні скульптури потребують захисту, оскільки вони є частиною культурної спадщини, яка може бути втрачена через природні фактори, людську діяльність або конфлікти. Збереження цих пам’яток важливе для розуміння історії та культурного розвитку регіону.

Спростуйте або підтвердіть думку істориків: «Правління Ярославичів ознаменувалося посиленням міжусобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів».

Підтвердження думки істориків:

1. Посилення міжусобиць: Правління Ярославичів дійсно супроводжувалося численними міжусобицями. Після смерті Ярослава Мудрого його сини не змогли зберегти єдність, що призвело до конфліктів за київський престол. Наприклад, у 1073 році Святослав вигнав Ізяслава з Києва, а після смерті Святослава в 1076 році, боротьба за владу продовжилася між Ізяславом і Всеволодом.
2. Послаблення єдиновладдя: Принцип старійшинства, який мав забезпечити мирний перехід влади, не спрацював ефективно. Кожен з братів прагнув збільшити свою владу, що призвело до розпаду єдиновладдя. Тріумвірат Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод) не зміг утримати контроль над усією Руссю, що послабило центральну владу.
3. Зростання політичної ролі місцевих князів: У період правління Ярославичів місцеві князі почали відігравати значнішу роль у політичному житті. Це було зумовлено тим, що кожен з братів намагався зміцнити свої позиції в окремих регіонах, що призвело до зростання самостійності князівств. Наприклад, після Любецького з’їзду 1097 року було закріплено принцип вотчини, що легітимізувало спадкове володіння землями і посилило владу місцевих князів.

Таким чином, правління Ярославичів дійсно ознаменувалося посиленням міжусобиць, послабленням єдиновладдя та зростанням політичної ролі місцевих князів, що підтверджує думку істориків.

1. Установіть хронологічну послідовність подій:

• в) Князювання Ярослава Мудрого — Ярослав Мудрий правив з 1019 до 1054 року.
• б) Поразка Ярославичів на р. Альті від половців — ця подія відбулася в 1068 році.
• а) Любецький з’їзд князів — з’їзд відбувся в 1097 році.

2. Витлумачте поняття:

• «Правда Ярославичів» — це збірник законів, прийнятий на Вишгородській нараді князів у 1072 році, який доповнив «Руську правду» Ярослава Мудрого. Він замінив кровну помсту за вбивство грошовим штрафом, що свідчило про посилення ролі писемного права.
• Князівська вотчина — це спадкове володіння князя, яке передавалося від батька до сина. Принцип вотчини був закріплений на Любецькому з’їзді 1097 року, що мало на меті запобігти міжусобицям.
• Князівські уділи — це частини земель, які розподілялися між членами князівської родини.
• З’їзд князів — це зібрання князів для обговорення важливих державних питань, таких як захист від ворогів, розподіл земель, вирішення суперечок.
• Політична роздробленість — це процес ослаблення центральної влади і зростання самостійності окремих князівств, що призвело до частих міжусобиць і конфліктів.

3. Порівняйте причини, перебіг та наслідки Вишгородської наради князів та Любецького з’їзду:

Причини:

• Вишгородська нарада (1072 р.): Необхідність упорядкування законодавства і зміцнення влади Ярославичів.
• Любецький з’їзд (1097 р.): Потреба в припиненні міжусобиць і закріпленні спадкових прав на володіння.

Перебіг:

• Вишгородська нарада: Прийняття «Правди Ярославичів», що зміцнило правову систему.
• Любецький з’їзд: Ухвалення принципу вотчини, що мало на меті стабілізувати політичну ситуацію.

Наслідки:

• Вишгородська нарада: Посилення ролі писемного права, але не вирішення проблеми міжусобиць.
• Любецький з’їзд: Формальне закріплення спадкових прав, але не усунення конфліктів, оскільки не всі князі були задоволені розподілом земель.

Обидві події відображають зміни в політичному устрої Русі, зокрема перехід від особистої влади князя до більш формалізованої системи управління, що базувалася на правових нормах і спадкових правах. Це свідчить про спроби стабілізувати політичну ситуацію через правові механізми, хоча ці спроби не завжди були успішними.

4. Перейдіть за посиланням та виконайте завдання онлайн.

1. Коли Ізяслав Ярославич уперше посів київський престол?

1054 р.

2. У яких рядках неправильно вказано уділи, отримані після смерті Ярослава Мудрого його нащадками відповідно до принципу старійшинства?

Чернігів → Ізяслав

Київ → Святослав

3. Хто утворив тріумвірат Ярославичів?

Ізяслав, Святослав, Всеволод

4. Коли відбулася перша битва з половцями?

1068 р.

5. Хто такі половці?

Тюркомовні кочовики, які в XI ст. запанували в Причорноморських степах замість давніших хозарів, печенігів та ін.

6. Яке з тверджень є хибним щодо «Правди Ярославичів»?

«Правда Ярославичів» поклала край чварам між Ярославичами

7. Словами якого рядка треба заповнити пропуски в реченні: «Володимир Мономах був одним з ініціаторів скликання з’їзду князів у 1) _____ 2) _____ р., на якому було схвалено принцип князівської вотчини – тобто володіння, що належали 3) _____»?

1)Любечі; 2) 1097; 3) батькам

8. Словами якого рядка треба заповнити пропуски, аби твердження стосувалося принципу князівської вотчини: «Вотчинні землі, а такими визнавалися 1) _____, закріплювалися за певними гілками князівського роду й могли передаватися 2) _____»?

1)Київ, Чернігів і Переяслав; 2) у спадок

9. Ким доводився Володимир Мономах Ярославові Мудрому?

Онуком

10. Чи правда, що Володимир Мономах добровільно відмовився від київського та чернігівського престолів і сів у Переяславі, де володарював двадцять років?

Так

11. Чи правда, що князь Ізяслав жодного разу одноосібно не князював у Києві?

Ні

12. У якому рядку правильно схарактеризовано родинні зв’язки Володимира Мономаха?

Син Всеволода Ярославича, двоюрідний брат Святополка