Есе на тему: Яка роль “Повісті минулих літ” у формуванні Київської Русі?
“Повість минулих літ” — це літопис, створений у XI-XII століттях, що є першим значним історичним документом, який описує події від заснування Києва до початку XII століття. Складали його різні автори (один із них Нестор Літописець, монах Києво-Печерського монастиря).
Автор “Повісті минулих літ” розглядає події з позиції любові до Руської землі та занепокоєння через князівські усобиці. Він використовує літопис як засіб заклику до єдності та збереження національної ідентичності.
Описуючи події, автор прагне не лише зафіксувати історичні факти, а й підкреслити важливість єдності та спільної боротьби проти зовнішніх загроз, таких як напади кочових народів.
Цей літопис відіграє важливу роль у формуванні політичної та культурної ідентичності Київської Русі. Він слугує джерелом історичних знань, які допомагають зрозуміти процеси становлення державності та взаємодії різних племен і народів на цих землях.
Крім того, “Повість минулих літ” є важливим елементом літературної спадщини, що впливає на розвиток літератури та культури в Україні.
Для мене “Повість минулих літ” є цінним джерелом, оскільки вона не лише розповідає про історичні події, але й відображає світогляд тогочасного суспільства. Вона допомагає зрозуміти, як формувалася ідея державності та національної єдності, що є актуальним і сьогодні.
Цей літопис вражає своєю здатністю поєднувати історичні факти з легендами та міфами, створюючи цілісну картину минулого.
На мою думку, “Повість минулих літ” є важливим джерелом для вивчення історії Київської Русі. Вона допомагає зрозуміти витоки нашої національної ідентичності та важливість єдності в умовах зовнішніх загроз. Цей літопис не лише зберігає пам’ять про минуле, але й надихає на роздуми про майбутнє нашої країни.
1. Заповніть та продовжте укладати таблицю.
| Уривок з джерела | Про кого в ньому йдеться | Які історичні події пов’язані з цією постаттю |
|---|---|---|
| «Передвісниця християнській землі, вранішня зоря перед сонцем і зірниця перед світом». | Княгиня Ольга | Ольга була першою з правителів Київської Русі, яка прийняла християнство, що стало передумовою для хрещення Русі її онуком Володимиром Великим. Її діяльність сприяла зміцненню державності та підготовці до прийняття християнства як державної релігії. |
| «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив». | Князь Святослав | Слова літописця характеризують внутрішню політику князя Святослава як недбалу і недосконалу. Він мало переймався внутрішнім життям країни, бо він був захоплений своїми воєнними походами і своїми планами на підкорення нових земель. Він не звертав уваги на те, що його земля була під загрозою нападу з боку печенег, які були кочовими народами, що жили на степах. Він також не дбав про те, що його народ потребував його захисту і керівництва |
| «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. …І посилав він до інших земель послів, кажучи: “Хочу на вас іти”». | Князь Святослав | Святослав Ігорович відомий своїми військовими походами та завоюваннями, зокрема проти Хазарського каганату і Болгарії. |
2. Назвіть події, про які розповідає літопис. Розставте їх у хронологічній послідовності, позначивши на лінії часу відповідні літери.
- А: Заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом, та їхньою сестрою Либіддю. Це подія, яка символізує початок державності на цих землях.
- Д: Смерть Рюрика у 879 році, після чого він передав князівство Олегу, залишивши на його опіку свого малолітнього сина Ігоря.
- Є: Прибуття Олега та Ігоря до Києва, де вони дізнаються про правління Аскольда і Діра, і Олег організовує їхнє усунення.
- Б: Вбивство Аскольда і Діра Олегом, який прийшов до Києва з Ігорем.
- Е: Олег захоплює Київ у 882 році, вбиває Аскольда і Діра, і проголошує Київ “матір’ю городів руських”.
- Ж: Похід Олега на Цесароград (Константинополь), де він змусив греків укласти вигідний для Русі мирний договір, що відбувся у 907 році.
- В: Похід Ігоря на Візантію, де він зазнав поразки через використання греками “грецького вогню”, що сталося в 941 році.
- Г: Смерть Ігоря у 945 році під час збору данини з деревлян, що призвело до його вбивства.
- Ґ: Звернення киян до Святослава з проханням повернутися і захистити їх від печенігів, що відбулося під час його правління у 960-х роках.
З. «Вирушила Ольга в Греки і прибула до Цесарограда. А був тоді цесарем Константин, син Леонтія»
| Причини; які події передували | Подія за свідченням джерел | Наслідки |
| Похід князя Святослава на Дунай та переговори з імператором Візантії. Військові конфлікти з Візантією (за Болгарію), необхідність укладення миру. | Імператор згодився на переговори, і Святослав переїздив через ріку в човні, сидячи за веслом разом з іншими. | Після поразки під Аркадіополем та оборони болгарського Доростала Святослав у 971 р. підписав із Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. |
| Помста Ольги за вбивство її чоловіка Ігоря деревлянами, прагнення зміцнити владу над ними. | Деревляни зібрали голубів і горобців для Ольги, яка використала їх для помсти, підпаливши Іскоростень. | Зміцнення влади Ольги над деревлянами, встановлення контролю над їхніми землями, що сприяло централізації влади в Київській Русі. |
| Розширення контактів з Візантією, прагнення зміцнити політичні та торговельні зв’язки, підвищити статус Київської Русі. | «Місяця вересня 9-го числа відбувся прийом, всім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою… Після них увійшли посли й представники князів руських… Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми, і покликано було княгиню із зали, і, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним, про що хотіла». | Зміцнення дипломатичних відносин між Київською Руссю та Візантією, прийняття християнства Ольгою, що підготувало ґрунт для хрещення Русі за Володимира Великого. |